26-27 квітня 2016 року у Абіджані, Кот-д’Івуар відбулося 35-те засідання Правління Глобального фонду. Правління затвердило нову стратегію «Стратегія Глобального фонду на 2017-2022 роки: інвестиції заради подолання епідемій», яка спрямована на досягнення максимального впливу, посилення систем охорони здоров’я, просування та захист прав людини та гендерної рівності та на мобілізацію додаткових ресурсів. Окрім цього, Правління затвердило низку ключових документів, які відображають основні рішення, прийняті на засіданні: кваліфікаційні критерії, нова політика забезпечення сталості програм, переходу до державного фінансування та спільного фінансування, політика по роботі у країнах зі складними умовами та методологія розподілу фінансових ресурсів на 2017-2019 роки.

Три делегації громадянського суспільства – що представляють НУО країн, що розвиваються, спільноти та НУО розвинених країн – доклали значних зусиль для захисту своїх позицій, у партнерстві з країнами Східної Європи та Центральної Азії, Латинської Америки та країн Карибського басейну, а також іншими представленими країнами. Альянс громадського здоров’я (Альянс) був представлений виконавчим директором Андрієм Клепіковим, який входить до делегації НУО країн, що розвиваються. Наталія Нізова, директор ДУ «Український центр контролю за соціально небезпечними хворобами Міністерства охорони здоров’я України», також взяла участь у засіданні як представник української делегації.

Важливі зміни:
– До переліку якісних факторів для розрахунку обсягів фінансування для країн було додано поправку для ключових уразливих груп, а саме «Коригуючий коефіцієнт для груп населення, які найбільше постраждали від ВІЛ та ТБ, та у регіонах з низькою ендемічністю малярії».
– У процесі обговорення учасників завірили у тому, що політика забезпечення сталості програм та переходу до державного фінансування буде застосовуватися також до тих країн, які наразі проходять перехідний період. Окрім цього, з метою забезпечення успішного переходу більше уваги буде приділятися звіту щодо готовності країн до переходу до державного фінансування. Відповідно до змін, внесених до політики, задля того, щоб забезпечити належний перебіг перехідного періоду до Стратегічного комітету регулярно подаватимуться оновлені дані.

– На поточному етапі на додаток до фінансових ресурсів, виділених країнам, було затверджено обсяги стимулюючого фінансування у сумі 800 млн дол. США. У разі успішного поповнення бюджету, що має перевищити 13 млрд дол. США, Стратегічний комітет взяв на себе зобов’язання щодо перегляду та збільшення обсягу стимулюючих інвестицій.

«Не усі запропоновані нами зміни були прийняті, а нова модель розподілу фінансування і досі викликає значне занепокоєння. Згідно нової методології основний акцент зміщується на країни з найбільшим тягарем захворювань та найнижчим економічним потенціалом. Нова формула неминуче призведе до скорочення фінансування для більшості країн із середнім рівнем доходу, в яких спостерігаються концентровані епідемії. Нажаль, нова формула розподілу ресурсів призведе до скорочення фінансування для двох регіонів із найбільшими темпами зростання епідемії ВІЛ-інфекції – Східної Європи та Центральної Азії, а також Ближнього Сходу та Північної Африки. У порівнянні із попереднім підходом до розподілу ресурсів, який діяв протягом 2014-2016 років, нова модель розподілу фінансування на практиці призведе до скорочення частки фінансування для регіону Східної Європи та Центральної Азії з 4,7% до 2,4%, для Ближнього Сходу та Північної Африки – з 8,3% до 5,7%. За умовами нової моделі країни Латинської Америки та Карибського басейну отримають найменшу частку фінансування – 2%. Тому якісні поправки до формули, стимулююче фінансування у розмірі до 800 млн дол. США, та ще до 800 млн дол. США на забезпечення розширення, впливу та зменшення темпів розповсюдження епідемій є вкрай важливими для забезпечення належної відповіді на три відповідних захворювання у наших країнах», – зауважив Андрій Клепіков, представник делегації НУО країн, що розвиваються, та виконавчий директор Альянсу.

У квітні 2016 Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) випустила оновлені рекомендації зі скринінгу, догляду та лікуванню осіб з хронічним гепатитом С.

Перші рекомендації вийшли у 2014 році. За цей час з’явилися новітні препарати прямої противірусної дії (ПППД), застосування яких дозволяє покращити ефективність лікування до 90% і вище, звести до мінімуму появу побічних ефектів та скоротити тривалість курсу лікування.

В оновленій версії рекомендацій схеми лікування із застосуванням пегінтерферону та рибавірину поступилися схемам з новим поколінням препаратів прямої противірусної дії (з урахуванням специфіки деяких груп пацієнтів). Телапревір та боцепревір, та їх комбінації з пегінтерфероном, та рибавірином більше не рекомендовані для лікування хронічного гепатиту С.

Від Альянсу громадського здоров’я, участь у розробці рекомендацій 2014 року та оновленої версії взяла старший менеджер програм з вірусних гепатитів Людмила Майстат, яка входить до складу Стратегічного та технічного комітету з вірусних гепатитів при ВООЗ.

Планується регулярно оновлювати рекомендації з урахуванням появи нових препаратів та схем їх застосування.

З текстом полісі-брифу можна ознайомитись за посиланням

З 13 по 17 квітня 2016 у Барселоні проходить міжнародна конференція за участю членів Європейської Асоціації з вивчення хвороб печінки (International liver conference EASL 2016).

Щороку участь у конференції беруть понад 10 000 профільних спеціалістів: лікарі, фахівці гепатології, науковці, представники фармацевтичних компаній, мікробіологи, представники уряду країн-учасниць. Зустріч є чудовою можливістю обміну професійними досягненнями та розробки ефективних стратегій.

Старший менеджер програм з вірусних гепатитів Альянсу громадського здоров’я Людмила Майстат презентувала результати ефективної роботи із забезпечення доступу до лікування в Україні та регіоні СЕЦА. Суттєві доповнення та важливі коментарі у презентацію щодо доступу до лікування внесла головний позаштатний інфекціоніст МОЗ, професор, завідувач кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені Богомольця Ольга Голубовська.

Від української делегації участь у конференції також взяла Тетяна Барнард – менеджер з програм лікування гепатиту С в Альянсі громадського здоров’я.

В рамках конференції представники української делегації візьмуть участь уряді зустрічей з ключовими партнерами та міжнародними стейкхолдерами з метою розширення програм Альянсу в Україні, зміцненню співпраці з партнерами та розробкою подальшого плану дій.

4-5 квітня 2016 дві експертні комісії зустрілися у Копенгагені для формування нового плану дій з питань вірусних гепатитів та ВІЛ у Європейському регіоні ВООЗ.

Важливість цього консультативного процесу, особливо для плану дій щодо вірусних гепатитів, полягає в тому, що це перший план по профілактиці і боротьбі з вірусними гепатитами в Європейському регіоні ВООЗ.

Метою нового плану дій щодо ВІЛ/СНІДу та вірусних гепатитів є стимулювання зусиль для досягнення нульового рівня нових випадків інфікування гепатитами та ВІЛ, нуль дискримінації і нуль смертей внаслідок СНІДу в регіоні.

52 експерти з різних країн, серед яких представники міністерств охорони здоров’я, представники ООН та ВООЗ, представники національних програм з протидії поширенню гепатитів та активісти громадського суспільства взяли активну участь у дискусіях.

Україну на зустрічі експертів представили старший менеджер програм з вірусних гепатитів Альянсу громадського здоров’я Людмила Майстат та головний позаштатний інфекціоніст МОЗ, професор, завідувач кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені Богомольця Ольга Голубовська. Альянс громадського здоров’я співпрацює з МОЗ з метою розширення доступу до ефективних програм лікування як представників уразливих груп, так і загального населення, розробки нової Державної програми лікування гепатитів на 2017-2021 роки на базі нових рекомендацій ВООЗ та посилення співпраці на національному та регіональному рівнях.

Представники України увійшли до складу експертної комісії яка розробляла план дій для Європейського регіону, який було розроблено на всесвітній Асамблеї ВООЗ та буде затверджено вже у травні 2016.

Детальніше про зустріч Ви можете дізнатись за посиланням

www.euro.who.int/en/health-topics/communicable-diseases/hivaids/news/news/2016/04/europe-shapes-new-action-plans-on-hivaids-and-viral-hepatitis

У березні 2016 року успішно завершено перший етап проекту «Розширення доступу до ефективного лікування гепатиту С через моделі лікування на рівні громад для уразливих груп населення в умовах обмежених ресурсів України» та триває набір пацієнтів у рамках другого етапу проекту.

Починаючи із червня 2015 р. доступ до лікування ВГС в рамках першого етапу проекту на базі 11 закладів охорони здоров’я отримали 450 пацієнтів, представників уразливих груп населення, що на 80% перевищило плановий показник. Збільшення курсів лікування стало можливим завдяки залученню пегільованого інтерферону, закупленого за кошти державного бюджету, що дозволило скоротити тривалість лікування до 12 тижнів та збільшити кількість курсів.

Станом на 1 квітня 2016 р. 183 нових пацієнти вже із другого етапу проекту отримали доступ до лікування вірусного гепатиту С (далі – ВГС), й загальна кількість пацієнтів, охоплених лікуванням склала 633 особи.

93% учасників першого етапу проекту мали ВІЛ-позитивний статус, 94% із яких отримували АРТ. 80% склали люди, що вживають ін’єкційні наркотики, із яких 8% були учасниками ЗПТ. 15% пацієнтів проекту мали попередній невдалий досвід лікування двокомпонентною схемою: пегільований інтерферон + рибавірин. Про успішність новітнього лікування говорить стійка вірусологічна відповідь, яку досягли 90% пацієнтів.

З переліком критеріїв щодо включення у другий етап, переліком закладів охорони здоров’я, на базі яких проводиться лікування ВГС, та НУО, які надають супровід пацієнтів, можна ознайомитись за посиланням.

24 березня 2016 року за підтримки МБФ «Альянс громадського здоров’я» майже по всій території України проведено заходи, приурочені до Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом, який цього року пройшов під гаслом «Об’єднуємось, щоб подолати туберкульоз!»

До проведення акції активно долучились близько 15 НУО. З метою привернення уваги громадськості до проблем туберкульозу, підвищення рівня обізнаності з питань профілактики та ранньої діагностики туберкульозу були розповсюджені інформаційні матеріали в засобах масової інформації, проведено інформаційні зайняття – лекції для студентів середніх професійних та вищих учбових закладів, проводились індивідуальні консультування з питань раннього виявлення ТБ.
Розповсюджено інформаційно-освітні матеріали «Туберкульоз» та «Туберкулёз излечим» близько 3500 екземплярів та проведено опитування за допомогою скринінгового опитувальника близько 2500 громадян щодо наявності симптомів, схожих на туберкульоз. У разі виявлення осіб з симптомами схожими на туберкульоз надавались рекомендації щодо необхідності звернення за медичною допомогою до лікувальних закладів.

Сьогодні, 6 квітня 2016 року, мер Києва Віталій Кличко підписав Паризьку декларацію щодо зобов’язань з подолання епідемії СНІДу. Таким чином, Київ приєднався до 60 міст з усього світу, які взяли на себе такі зобов’язання. Цю декларацію було ініційовано мером Парижу та ЮНЕЙДС у 2014 році. Вона передбачає досягнення цільових показників щодо лікування ВІЛ-інфекції 90-90-90 до 2020 року, що дозволить швидко зменшити кількість нових випадків інфікування ВІЛ та число смертей, пов’язаних зі СНІДом, та прискорить дії світової спільноти задля подолання епідемії СНІДу до 2030 року.

На сьогоднішній день ситуація з епідемією ВІЛ у Києві є критичною. За оцінками, кількість людей, що живуть з ВІЛ, у місті сягає 32 500 осіб, з них лише близько 11 700 зареєстровані у відповідних медичних закладах, що означає, що лише 1 з 3 ВІЛ-позитивних осіб знає про свій статус. У столиці лише 5 000 осіб отримують АРТ.

«Існує нагальна потреба у суттєвому вдосконаленні виявлення випадків ВІЛ-інфекції у столиці України, розширенні та децентралізації АРТ, а також посиленні профілактичних програм для чоловіків, які мають сексуальні стосунки із чоловіками (ЧСЧ) – групи, в якій епідемія ВІЛ набуває активного поширення, а охоплення профілактичними заходами є низьким», – підкреслює Тетяна Дешко, представник Альянсу громадського здоров’я.

Альянс громадського здоров’я вітає ініціативу муніципальної влади Києва та мера Кличко. Альянс вже багато років підтримує заходи, спрямовані на боротьбу зі СНІДом, у Києві у рамках програми Глобального фонду, щороку надаючи 34 млн гривень на реалізацію проектів з профілактики, догляду та лікування ВІЛ-інфекції, туберкульозу та гепатиту С, використовуючи мережу ВІЛ-сервісних організацій та закладів охорони здоров’я. Щороку 25 327 людей, що вживають ін’єкційні наркотики (81% від оціночної чисельності цієї групи у Києві), 7 145 секс-працівників (67%) та 12 922 ЧСЧ (36%) отримують послуги в рамках таких програм, при цьому кожен рік розповсюджується близько 2,1 млн чистих шприців та 2,9 млн презервативів.

Альянс разом із органами муніципальної влади Києва відігравав провідну роль у попередній розробці регіональної концептуальної записки до Глобального фонду щодо відповіді на епідемії ВІЛ/ТБ серед представників ключових груп у містах Східної Європи та Центральної Азії. Мери 12 міст з 10 країн регіону приєдналися до Києва, також взявши на себе зобов’язання щодо боротьби зі СНІДом в рамках зазначеного запиту на фінансування.

Альянс громадського здоров’я був представлений в одному з ситуаційних досліджень, які увійшли до нової аналітичної записки з питань адвокації для організацій спільнот «Розвиток комбінованої профілактики ВІЛ-інфекції», виданої Міжнародним Альянсом з ВІЛ/СНІД та ЮНЕЙДС. Метою цієї публікації є підтримка організацій спільнот в обґрунтуванні необхідності збільшення інвестицій у комбіновану профілактику ВІЛ-інфекції на національному, районному та місцевому рівнях.

У зазначеному ситуаційному дослідженні розглядається надання Альянсом громадського здоров’я підтримки Кенійському консорціуму ВІЛ-сервісних НУО та партнерським організаціям у розробці кенійської програми зменшення шкоди у рамках проекту «Ініціатива спільнот зі зменшення шкоди», що реалізовувався за фінансової підтримки уряду Нідерландів у 2011-2015 роках. Цей проект був спрямований на розширення доступу до профілактики ВІЛ/СНІД, лікування та догляду для людей, які вживають наркотики, їх партнерів та дітей; захист їхніх прав; підвищення спроможності партнерів з громадського та державного секторів у наданні послуг зі зменшення шкоди та охорони здоров’я для спільнот людей, які вживають наркотики.

«Практичні та дієві інструменти, які довели свою ефективність в Україні, були оперативно реалізовані на практиці у Кенії. Коли ми говоримо про прискорення дій у сфері боротьби зі СНІДом, горизонтальний обмін досвідом є одним з найефективніших рішень. Гарним прикладом сприяння такому горизонтальному обміну досвідом можуть виступати Центри Альянсу*, які накопичують технічні знання», – говорить Андрій Клепіков, Виконавчий директор Альянсу громадського здоров’я.

Повний текст публікації буде представлено цього тижня під час слухань для представників громадського суспільства у Нью-Йорку, його можна завантажити за посиланням:http://www.aidsalliance.org/assets/000/002/472/web_AllianceUnaids_Comb_prevention_original.pdf?1459762561

*Центри Альянсу були започатковані Міжнародним Альянсом з ВІЛ/СНІД з метою усунення розриву між наявними даними та практичною діяльністю для того, щоб зупинити епідемію СНІДу. Усі Центри створені при Партнерських організаціях Альянсу. Вони використовують свій власний досвід з метою поєднання та розвитку колективного досвіду та знань Альянсу, а також налагодження зв’язків між спільнотами за певними напрямками експертних знань. При Альянсі громадського здоров’я створено Центр Альянсу зі СНІДу, споживання наркотиків та гепатиту С. Більше інформації щодо Центрів Альянсу можна знайти за посиланням: http://www.aidsalliance.org/centres.

5 квітня 2015 року Альянс громадського здоров’я (Альянс) разом з партнерськими громадськими організаціями провів під будівлею Уряду України акцію «Гепатит С: гра на виживання», в рамках якої високопосадовцям та представникам ЗМІ продемонстрували «смертельний лототрон», вимагаючи вирішити нагальну проблему необхідності виділення бюджетних коштів на лікування вірусного гепатиту С (ВГС).

За офіційними даними, на диспансерному обліку в Україні перебуває 73 тисяч хворих на вірусний гепатит С, з них не менше 40 тисяч негайно потребують лікування. Але ця цифра жодним чином не відображає реальної ситуації з поширенням епідемії. За оцінками ВООЗ понад 5% людей в Україні інфіковані ВГС, а це понад 2 мільйони громадян! Скільки з них вже зараз мали б отримувати лікування – невідомо. Офіційний реєстр хворих не ведеться, хоча його створення передбачене Державною програмою з лікування вірусних гепатитів.

Люди з вірусним гепатитом С, лікарі, представники громадських організацій ще у березні мали надію на результати довгоочікуваних термінових державних тендерних закупівель лікарських препаратів для лікування ВГС, адже було сподівання, що передача закупівель міжнародним організаціям дасть можливість зробити новітнє лікування доступнішим. Проте, результати тендеру досі не оприлюднені, а навіть попередньо очікувана кількість препаратів зможе покрити лікування лише незначної кількості хворих. Запланованих на закупівлю за державний кошт 6,1 тис флаконів новітнього препарату Софосбувір може вистачити на 2 000 стандартних курсів лікування! Така кількість пацієнтів, які зможуть отримати лікування, аж ніяк не зможе зупинити епідемію в Україні. За найоптимістичнішим сценарієм лише один із 20 хворих, які вже зараз за станом здоров’я негайно потребують лікування, зможе його отримати за державний кошт. Критерії вибору пацієнтів мають залежати перш за все від ступеню тяжкості захворювання, але на практиці існуючі корупційні схеми можуть внести свої корективи у систему відбору.

Люди, хворі на гепатит С, проти своєї волі стали заручниками вкрай небезпечної гри, тепер їхня доля залежить від смертельної «рулетки» – комусь пощастить отримати лікування, яке дасть змогу вижити. А тисячі інших хворих не зможуть дожити до наступного аукціону бюджетної щедрості! Зволікання та недомовки з боку Уряду, Міністерства охорони здоров’я, обласних адміністрацій змушують небайдужих людей та самих хворих виходити на вулиці. Цими днями аналогічні акції відбуваються в багатьох областях України, аби спонукати відповідальних чиновників переглянути бюджети і виділити додаткові кошти на закупівлю курсів лікування вже з місцевих бюджетів. У 2014-15 роках в Україні лише близько 100 хворих змогли отримати лікування саме за кошти обласних бюджетів, але, на жаль, типовою є ситуація, коли навіть в областях з профіцитним бюджетом, де кількість хворих з ВГС на диспансерному обліку перевищує 10 тисяч осіб, місцева влада розраховує лише на державне фінансування цього лікування. У той же час ми маємо успішні приклади областей з дефіцитним бюджетом, які окрім курсів лікування в рамках Державної програми знаходять кошти на порятунок хворих у межах своєї юрисдикції. Більшість обласних очільників розраховує на кошти, виділені в рамках Держпрограми та на курси лікування, які надає Альянс. Але такий підхід приречений на поразку та вкрай неефективний – програми міжнародних донорів закінчаться вже у наступному році, а Державна програма завершується вже у грудні 2016 року. Маємо парадоксальну ситуацію, коли хворі нікому не потрібні. І програма лікування існує лише на папері, коли треба звітувати, а якщо і виконується, то часто «для галочки», а не для порятунку тисяч життів!

«Сучасне лікування гепатиту С дуже дороге, в розвинених країнах світу воно доходить до 80 000 доларів США за курс, – говорить громадський активіст Юлія Дорохова. ­– Зараз новітні препарати вже зареєстровані в Україні, сотні хворих отримали змогу пройти лікування в рамках програми лікування Альянсу. Але ми всі зараз опинилися у ситуації гравців у «державному казино» – ніхто не знає, чи будуть кошти на лікування чи ні, згадають державні високопосадовці про десятки тисяч хворих, чи далі будуть думати, що епідемії гепатиту С не існує? Недостатньо прийняти програму, коли мова йде про людські життя».

Одночасно у центрі столиці працювала мобільна амбулаторія, де всі бажаючі змогли отримати фахові консультації щодо діагностики та лікування ВГС, а також спеціальні бланки для обстеження.

«Жодна країна світу не знає точну кількість інфікованих вірусом гепатиту С, оскільки інфекційний процес при цьому захворюванні має прихований характер, – стверджує Ольга Голубовська, професор, завідувач кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені Богомольця, головний позаштатний інфекціоніст МОЗ України. – Спільними зусиллями ми досягли того, що затверджена Державна і 16 обласних програм протидії вірусним гепатитам, змінено протоколи лікування, які зараз відповідають міжнародним стандартам, зареєстровано новітні препарати прямої противірусної дії. Зараз Україна повинна розробляти нові сучасні стратегії, що спрямовані на елімінацію вірусних гепатитів, згідно завдань ВООЗ. Тому зараз ми разом з громадськими організаціями працюємо в цьому напрямку. На жаль, фінансування Державної програми вкрай недостатнє, багато заходів зовсім не фінансуються. Також не всі регіони країни демонструють достатню прихильність до цієї проблеми – навіть існуючі місцеві програми або не фінансуються взагалі, або фінансуються дуже погано. Для того, щоб виконати Глобальну стратегію ВООЗ недостатньо займатись лише лікуванням – потрібно удосконалювати системи епідеміологічного нагляду, різні профілактичні заходи тощо. Якщо ми зупинимось на цьому етапі – подальше поширення епідемії гепатиту С матиме катастрофічні наслідки для України».

Поки що лікування гепатиту С залежить від результатів смертельного лототрону, в якому лише один з двадцяти хворих має шанс виграти у державному аукціоні бюджетної щедрості. Але чи відбудеться цей аукціон взагалі, чи не забудуть державні мужі про десятки тисяч хворих? Ситуація з епідемією ВГС стає все загрозливішою. Відлік людських життів у своєрідному «Live Casino» триває…

***

У світі понад 150 млн. людей інфіковані гепатитом С. Небезпека розповсюдження епідемії в Україні посилюється в умовах економічної кризи та військових дій на сході країни. Одним з пріоритетних напрямків діяльності Альянсу громадського здоров’я та партнерів є боротьба з поширенням епідемії вірусного гепатиту С в Україні та забезпечення діагностики та лікування ВГС для уразливих груп та загального населення. У 2015 році Альянс розпочав першу програму лікування препаратом нового покоління – софосбувіром, якою планується охопити до 2000 осіб. 203 пацієнти вже успішно завершили курс лікування! За стандартом, через 12 тижнів після закінчення терапії пацієнти мають пройти контрольне обстеження – за його результатами у 90% вірус гепатиту С більше не визначається. Це величезний крок вперед у порівнянні зі старими схемами лікування (пегінтерферон + рибавірин), коли позитивний результат не перевищував 50%. У 2014 році Альянсу вдалось домовитись з компанією-виробником про кардинальне зниження ціни, що дало змогу вперше в Україні закупити софосбувір за ціною 900 доларів США/курс.