Червень 19, 2026

«Він може все»: Андрій втратив зір на війні, але не здався

48-річному Андрію Лемаку, будівельнику за фахом та корінному мешканцю Карпат, не потрібно було пояснювати, що таке війна. Після досвіду на Майдані та служби в Дебальцевому, у лютому 2022 року він без вагань пішов до військкомату і став до лав 24-ї механізованої бригади. Вдома на нього залишилися чекати кохана дружина Люба та троє дітей.

Після важкого поранення у квітні 2022 року звичне життя Андрія та його родини розлетілося на шматки. Танковий обстріл, який розірвав руку та пробив череп, занурив чоловіка у 10-денну кому. Коли він нарешті прийшов до тями у шпиталі, то не пам’ятав нічого, окрім химерних видінь, де бачив себе згори – із понівеченим тілом та чорною рукою. Попереду на родину чекав довгий і виснажливий шлях: евакуація, нескінченні крапельниці, уколи та операції. Андрій пройшов вже кілька реабілітацій, і кожен новий етап – це запекла боротьба за відновлення елементарних фізичних функцій та повернення до ролі батька й чоловіка.

«Я не міг зрозуміти, що зі мною сталося, це просто сон чи що», – згадує Андрій свій стан після виходу з коми.

Подібну реальність сьогодні переживають тисячі українських ветеранів, які отримали надважкі мінно-вибухові поранення та повну або часткову втрату зору. Без системної, тривалої та багатоетапної реабілітації такі поранення прирікають людей на постійний біль, втрату працездатності та глибокі психологічні кризи, залишаючи родини сам на сам із наслідками війни.

Шлях назад – до себе і до життя

Андрій не одразу знайшов у собі сили вийти з чотирьох стін. Після важкої травми, коли вся передня частина черепа була роздроблена і замінена металевою пластиною, а рука через вирвану кістку майже не функціонувала – він опинився у повній ізоляції. Лише коли волонтери знайшли контакти родини й запропонували допомогу, дружина Люба без вагань погодилася. Так Андрій уперше потрапив на програму Точка дотику (Touch Point). І цей крок змінив усе.

Реабілітація починається з найпростішого – щоденного, терплячого повторення базових навичок. Через пошкодження мозку Андрій бореться із втратою короткочасної пам’яті. Вдома постійні нагадування викликали лише дратівливість і нервову напругу у подружжя. Програма ж перетворила цей виснажливий процес на чітку систему: крок за кроком, тренери допомагають адаптуватися до фізичних обмежень.

Упродовж тижнів інтенсивних занять Андрій вчився орієнтуватися в просторі за допомогою однієї дієвої руки, тростини та тактильних відчуттів. Те, що раніше здавалося непотрібним у вирі буденних клопотів та заробітків, тепер стало питанням виживання. Фахівці допомогли йому розірвати коло самотності, знайти нові стимули та навчили головному – самостійно рухатися в тому світі, куди його поставила доля.

Він уперше дізнався, що темрява навколо – це не тимчасовий сон, який мине, а нова реальність, у якій можна і треба жити. Тренери проєкту відкрили для чоловіка інструменти інклюзії, які повертають ветерану автономію, попри важку контузію та понівечене тіло.

«Поки не втратиш зір, ти цим не цікавишся. Але Бог зберіг мені життя, у мене є діти — треба шукати нові інтереси і жити далі», — говорить Андрій.

Не менш важливою стала спільнота. Зміна домашньої обстановки та оточення побратимів із подібними пораненнями повернули Андрію емоційну рівновагу: тут він зміг і посумувати, і щиро побалакати чи пожартувати, коли є настрій. Обмін досвідом та новими враженнями повернув йому віру в те, що він не залишився сам на сам зі своєю бідою.

Програма важлива не лише для ветеранів, а й для їхніх близьких. Для Люби, на чиїх плечах тримається вся велика родина, побут і робота в селі, ці тижні реабілітації стали єдиною віддушиною — часом, коли вона може видихнути, відпочити від виснажливої щоденної рутини та відновити власні сили поруч із чоловіком.

Життя після реабілітації: Нова точка опори Андрія

Сьогодні Андрій знову став надійною опорою для своєї родини та односельців. Чоловік, який через важку травму назавжди втратив зір, більше не замкнений у просторі власних спогадів. Завдяки системній роботі фахівців проєкту він повернув собі контроль над життям.

Програма Точка дотику допомогла ветерану подолати найважчий бар’єр — адаптувати побут та мислення до повної темряви. Інструктори проєкту навчили Андрія впевнено пересуватися за допомогою білої тростини, орієнтуватися на ґрунтових дорогах рідного села за тактильними відчуттями землі та трави, а також безпечно перетинати місцевий місток. Окрім відновлення мобільності, фахівці провели комплексну роботу з Любою, навчивши її правильної психологічної підтримки та інклюзивного догляду, що повернуло в їхній дім взаєморозуміння.

«Для мене немає нічого складного, бо я бачу. Але він… Він може все. Він такий упертий», – каже Люба, дивлячись, як чоловік самостійно ходить до магазину чи до сусіда.

Втрата зору та проблеми з короткочасною пам’яттю після коми не зламали сильний характер ветерана. Більше того, його дім став терапевтичним хабом для всього села: чинні військові під час ротацій приходять до Андрія за порадою. Людина, яка пройшла через пекло війни та кілька кіл реабілітації, сьогодні сама заспокоює побратимів, розповідає анекдоти та вселяє віру в те, що «все обов’язково буде добре».

Історія Андрія – це нагадування про те, що повернення ветеранів до повноцінного життя, наш спільний обов’язок перед тими, хто захищав свободу. Кожна успішна реабілітація сьогодні — це не просто медична допомога, а відновлення людської гідності та внесок у стійкість нації, яка продовжує боротьбу. Підтримка інклюзивних програм сьогодні визначає, яким буде майбутнє всього вільного світу завтра.

Сотні українських військових із важкими ураженнями зору та контузіями все ще чекають на свій шанс вийти з ізоляції. Проєкт Точка дотику працює виключно завдяки вашій підтримці. Кожен ваш внесок – це не просто донат, це повернення гідності, самостійності та майбутнього тим, хто віддав за нас свій зір і здоров’я.

Підтримати проєкт Touch Point можна вже зараз:

  • через пряму пожертву на платформі Альянсу громадського здоров’я:
    https://donate.aph.org.ua/en/ (всі актуальні кампанії)
  • через міжнародну платформу GlobalGiving (Touch Point);
  • через альтернативні цифрові платіжні інструменти на платформі  Endaoment (Touch Point);
  • а також через інші фандрайзингові інструменти, що використовуються в межах кампанії.

Кожен внесок – це можливість для людей, які постраждали від війни, повернути незалежність, гідність і контроль над власним життям, а також інвестиція у сталі рішення у сфері громадського здоров’я в Україні.

Про програму Touch Point

Проєкт Touch Point — Adaptation for Veterans Who Lost Their Sight створений для того, щоб ветерани з втратою зору не залишалися наодинці зі своєю травмою.

Програма включає:

  • навчання самостійному пересуванню і орієнтації;
  • розвиток цифрової грамотності та роботу з асистивними технологіями;
  • фізичну реабілітацію;
  • психологічне консультування;
  • подальший супровід після повернення до громади.

Програма розроблена у партнерстві з ВООЗ, Blind Veterans (UK), Міністерством освіти і науки України, Міністерством у справах ветеранів України, комунальним закладом Львівської обласної ради “Навчально-реабілітаційний центр “Левеня”, ГО “Сучасний погляд”  та іншими українськими громадськими організаціями.

Більше
Поширити
Червень 19, 2026

Спрощена модель лікування гепатиту С на рівні громади: нові дані з вебінару про Грантовий Цикл 8 Глобального Фонду

17 червня 2026 року на вебінарі «Від доказів до впливу в зниженні шкоди: профілактика ВІЛ та гепатиту С в рамках Глобального Фонду, Грантовий Цикл 8» Анна Метелюк, менеджерка проєкту HEPC III Альянсу громадського здоров’я, презентувала попередні результати спрощеної моделі тестування та лікування вірусного гепатиту С (ВГС) на рівні громади для людей, які вживають ін’єкційні наркотики (ЛВІН).

Вірусний гепатит С залишається одним із найсуттєвіших викликів для здоров’я ЛВІН. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, майже кожна друга така людина живе з ВГС – близько 6,8 млн осіб станом на 2022 рік, а на небезпечні ін’єкційні практики припадає до 43,6% усіх нових випадків інфікування у світі. Попри це, лише близько 47% ЛВІН будь-коли проходили тестування на ВГС. Україна входить до десяти країн, на які припадає майже 80% усіх випадків гепатиту С серед цієї спільноти.

Проєкт. Презентовані дані отримано в межах проєкту HEPC III – «Інновація, залучення та натхнення: профілактика гепатиту С шляхом зменшення шкоди силами спільнот» – програми на 2023–2026 років, яку очолює Frontline AIDS за фінансової підтримки Unitaid і в якій Альянс громадського здоров’я є провідним партнером консорціуму. Проєкт тестує недостатньо поширені у світі інновації з метою знизити передачу гепатиту С та ВІЛ серед людей, які вживають ін’єкційні наркотики, інтегруючи тестування й лікування безпосередньо в послуги зі зменшення шкоди. Попередні результати, представлені на вебінарі, отримано в Киргизстані та Нігерії.

Спрощена модель. Даний підхід дозволяє пройти весь шлях пацієнта в межах громадської організації:

  • швидке тестування на ВГС у місцях концентрації ЛВІН та під час аутрич-роботи;
  • підтвердження активної інфекції методом ПЛР (GeneXpert) у лабораторії на базі громади;
  • призначення лікування лікарем проєкту та видача 28-денного запасу препаратів на місці;
  • подальший супровід пацієнта, а дані вносяться до національних реєстрів лікування гепатиту С.

Паралельно клієнти проходять тестування на ВІЛ, гепатит В, туберкульоз і вагітність; за позитивного результату їх скеровують до відповідної допомоги.

Попередні результати.  Дані підтверджують високу залученість до послуг:

  • Киргизстан (з квітня 2025 року): обстеження пройшли майже 7 500 ЛВІН; 670 осіб розпочали лікування; 429 – завершили.
  • Нігерія (з листопада 2025 року): обстежено 889 осіб; 126 розпочали лікування; 66 – завершили.

«Спрощена модель на рівні громади приходить до людей туди, де їм безпечно. Саме ця довіра й забезпечує таку високу залученість до тестування й лікування», – пояснила Анна Метелюк.

Окремий важливий результат – інтегровані послуги з гепатиту С стали додатковою точкою входу для виявлення ВІЛ. Серед клієнтів, у яких підтвердили вірусний гепатит С, було діагностовано нові випадки ВІЛ-інфекції: 18 осіб (майже 2,0%) у Киргизстані та 11 осіб (6,0%) у Нігерії. Усі ці люди не знали про свій ВІЛ-статус; їх скерували до відповідних послуг, і, за наявною інформацією, усі розпочали антиретровірусну терапію (АРТ).

«Коли ми наближаємо тестування на гепатит С до громади, ми не лише лікуємо гепатит С – ми виявляємо людей, які живуть з ВІЛ і не підозрювали про це, та скеровуємо їх на допомогу. Інтеграція – це шлях уперед», – додала вона.

Ключові висновки. Спрощена модель, керована громадою, забезпечує тестування, діагностику, початок лікування та супровід у звичних для ЛВІН умовах, знижуючи бар’єри в доступі до допомоги. Інтеграція програм із гепатиту С та ВІЛ є стратегічним напрямом розвитку послуг для ключових груп населення, а лікування гепатиту С водночас стає стимулом для виявлення нових випадків ВІЛ.

«Наш підхід працює. У Киргизстані та Нігерії він виявився дуже успішним, і ми переконані, що його варто інтегрувати як в програми Глобального фонду, так і в національні стратегії охорони здоров’я з метою розширення доступу до послуг із гепатиту С для людей, які вживають наркотики», — наголосила Анна Метелюк.

Вебінар мав на меті поділитися новими даними та підходами до профілактики гепатиту С і ВІЛ, підсилити голос і лідерство спільнот людей, які вживають наркотики, та фасилітувати діалог між партнерами, імплементаторами й стейкхолдерами напередодні Грантового Циклу 8 Глобального Фонду.



Більше
Поширити
Червень 18, 2026

Альянс представляє досвід регіону СЄЦА на конференції Європейського бюро ВООЗ зі здорових міст

Вчора у Віана-ду-Каштелу (Португалія) розпочалася Конференція Європейської мережі здорових міст ВООЗ 2026 – одна з ключових міжнародних платформ для обговорення політик громадського здоров’я на рівні міст. Цьогорічна конференція присвячена 40-річчю Оттавської хартії зі зміцнення здоров’я та офіційно відкриває Фазу VIII мережі (2026–2030) під гаслом «Healthy Cities, Healthy Generations» («Здорові міста, здорові покоління»).

Альянс громадського здоров’я на конференції представляє Тетяна Дешко, директорка міжнародних програм. У межах офіційної програми заходу представлено постерну презентацію регіональної команди Альянсу, партнерства iSoS, під назвою «Healthy Cities, Healthy Generations: Accelerating the Fast-Track HIV, TB, Hepatitis Cities Initiative in Eastern Europe and Central Asia» (автори: Т. Дешко, Є. Кушнір).

«За майже десять років роботи з Fast-Track Cities ми бачимо, як міста перетворюються на справжніх лідерів у відповіді на ВІЛ – там, де національні стратегії іноді застрягають у бюрократії, мери та місцеві команди швидше реагують на потреби людей. З 2017 року ми підтримали приєднання до ініціативи 34 міст із 13 країн регіону Східної Європи, Центральної Азії та Південно-Східної Європи. Особливо важливо, що більшість міст, де реалізовувалася ініціатива Fast-Track Cities, продовжують фінансувати ВІЛ-послуги за рахунок місцевих бюджетів. Це свідчить про сталість досягнутих результатів та їх інтеграцію в систему надання послуг», – каже Тетяна Дешко, директорка міжнародних програм Альянсу громадського здоров’я.

Презентація підсумовує результати багаторічної роботи Альянсу з розвитку ініціативи Fast-Track Cities у регіоні Східної Європи, Центральної Азії та Південно-Східної Європи. Із 2017 року за підтримки Альянсу до ініціативи приєдналися 34 муніципалітети з 13 країн, підписавши Паризьку декларацію та взявши на себе зобов’язання прискорити подолання епідемій ВІЛ, туберкульозу та вірусних гепатитів.

За результатами опитування 23 міст-партнерів,яке провів Альянс напередодні Конференції, 17 міст виділили фінансування на ВІЛ-послуги з місцевих бюджетів у 2025 році, а ще 18 планують передбачити таке фінансування у 2026 році. Дані демонструють високий рівень політичної підтримки та інституційної спроможності міст забезпечувати сталість програм навіть після завершення зовнішньої підтримки.

«Конференція у Віана-ду-Каштелу – це нагода показати європейським колегам, що відбувається в Східній Європі та Центральній Азії, регіоні, який часто залишається поза увагою глобальних дискусій про здорові міста. Фаза VIII мережі ВООЗ дає нам шанс закріпити цей досвід на більш системному рівні та знайти нових партнерів для обміну рішеннями», – зазначає співавтор постерної презентації Євген Кушнір, старший менеджер міжнародних програм Альянсу громадського здоров’я.

Окрему увагу під час конференції приділено питанням стійкості міст у відповідь на кризи. У межах мережі Healthy Cities було сформовано спеціальну робочу групу з питань міської стійкості. Альянс громадського здоров’я поділився з учасниками конференції досвідом підтримки міст в умовах повномасштабної війни в Україні та забезпечення безперервності послуг для населення під час воєнного конфлікту. Цей досвід викликав значний інтерес серед представників міст та міжнародних партнерів.

Більше
Поширити
Червень 16, 2026

Від доказів до впливу в зниженні шкоди: профілактика ВІЛ та гепатиту С в рамках Глобального Фонду, Грантовий Цикл 8

Грантовий Цикл 8 Глобального Фонду — критична можливість для країн посилити відповідь на ВІЛ та гепатит С з акцентом на рівний доступ до інновацій та охоплення найбільш вразливих спільнот.

На вебінарі ми:
• Поділимося новими даними та підходами до профілактики HCV та ВІЛ
• Почуємо голос спільнот людей, які вживають наркотики
• Фасилітуємо діалог між партнерами, імплементаторами та стейкхолдерами

17 червня 2026 | 12:00–14:00 CEST (Женева)

Синхронний переклад: англійська, французька, арабська, російська, українська, в’єтнамська

Реєстрація

Більше
Поширити
Травень 28, 2026

Захист здоров’я українців після березня 2027 року

Термін дії Директиви ЄС про тимчасовий захист закінчується 4 березня 2027 року. Подальший розвиток подій залежатиме від рішень, які інституції ЄС та держави-члени ухвалять або не ухвалять у найближчі місяці. Ми закликаємо їх діяти вже зараз, поки ще є час для планування, координації та захисту тих, хто цього найбільше потребує.

Люди, які живуть з ВІЛ, туберкульозом, гепатитом, залежностями та іншими хронічними захворюваннями, не можуть дозволити собі перерву в лікуванні. Переривання антиретровірусної терапії спричиняє рецидив вірусної інфекції та резистентність до ліків. Припинення лікування агоністами опіоїдів призводить до абстиненції, передозування та збільшення ризику передачі ВІЛ. Ми бачили, що відбувається, коли ці види лікування припиняються без попередження. Це не повинно статися в ЄС.

Ми закликаємо інституції ЄС та держави-члени надати українським біженцям та їхнім громадам чіткий план: гарантовану безперервність лікування хронічних та інфекційних захворювань, обов’язкові мінімальні стандарти охорони здоров’я у всіх державах-членах, шляхи доступу до національних систем медичного страхування для біженців, які перебувають у країні тривалий час, стабільне фінансування громадських організацій та офіційну транскордонну координацію у сфері охорони здоров’я з Україною.

Українські біженці, їхні сім’ї та організації, що їх підтримують, заслуговують на чіткість і передбачуваність, а не на життя в невизначеності. Вони мають знати, що їхнє лікування триватиме, що системи, які про них піклуються, не зникнуть за одну ніч, і що зобов’язання Європи щодо їхнього здоров’я ніколи не було тимчасовим!

Приєднуйтесь до кампанії. Підпишіть спільну заяву. Поширюйте інформацію.

#HealthBeyondMarch2027

Організаційний комітет кампанії #HealthBeyondMarch2027:

Даніель Кашніцький, Cermes3 — Центр досліджень у галузі медицини, науки, здоров’я та суспільства, Франція
Ганна Довбах, Євразійська асоціація зменшення шкоди (EHRA), Литва
Інна Гаврилова, Альянс громадського здоров’я, Україна

Більше
Поширити
Травень 28, 2026

Зменшення шкоди в СЄЦА: виклики, досягнення та регіональні ініціативи

Тетяна Дешко: «криміналізація, малі обсяги діяльності та нестача фінансування залишаються ключовими викликами для програм зменшення шкоди в СЄЦА. Але є і важливі досягнення.»

У Єревані 19–20 травня відбулася регіональна зустріч, присвячена відповіді на ВІЛ, програмам зменшення шкоди, правам людини та формуванню сталої політики в країнах Східної Європи та Центральної Азії (СЄЦА). Захід був організований Міжнародним товариством боротьби зі СНІДом (IAS), Médecins du Monde, ГО Real World, Real People та глобальною мережею TBpeople.

У зустрічі взяли участь представники міжнародних організацій, державних структур, громадянського суспільства та сфери охорони здоров’я з Вірменії, України, Молдови, Франції та Грузії.

Під час заходу Тетяна Дешко, директорка міжнародних програм Альянсу громадського здоров’я, презентувала досвід роботи в рамках регіонального партнерства #iSoS у виступі на тему «Зменшення шкоди в регіоні СЄЦА: Тренди наркоспоживання, відповідь та результати», присвяченому сучасним тенденціям вживання наркотиків, доступу до послуг та ключовим викликам для програм зменшення шкоди у регіоні.

У своїй презентації вона наголосила, що Східна Європа та Центральна Азія залишається одним із регіонів із найвищими показниками поширення ВІЛ серед людей, які вживають наркотики ін’єкційно. За оцінками, у регіоні проживає близько 1,68 млн людей, які вживають наркотики ін’єкційно, а 43% нових випадків ВІЛ у 2022 році були пов’язані саме з ін’єкційним вживанням наркотиків. Крім того, значний внесок ін’єкційного вживання наркотиків спостерігається у поширенні гепатиту С.

Окрему увагу було приділено недостатньому охопленню програмами зменшення шкоди та замісною підтримувальною терапією. У більшості країн регіону доступ до стерильних шприців та опіоїдної замісної терапії залишається нижчим за рекомендовані міжнародні стандарти. Водночас системи зменшення шкоди продовжують критично залежати від зовнішнього фінансування, що створює серйозні ризики для стабільності послуг.

Тетяна Дешко також звернула увагу на негативний вплив криміналізації людей, які вживають наркотики, та репресивного законодавства щодо громадських організацій і спільнот. За її словами, саме криміналізація, стигма та обмеження діяльності громадянського суспільства часто стають бар’єрами для доступу людей до життєво необхідних сервісів.

Серед позитивних тенденцій були відзначені впровадження нових форм ЗПТ, довгодіючого бупренорфіну, в Україні та Киргизстані. Також йшлося про розвиток підходів до лікування залежності від психостимуляторів та результати пілотного дослідження в Україні щодо використання метилфенідату для людей із РДУГ та розладами, пов’язаними із вживанням стимуляторів; це дослідження продемонструвало суттєве зниження рівня проблемного вживання стимуляторів та потягу до них. Під час зустрічі учасники також обговорили доступ до налоксону, порушення прав людей, які вживають наркотики, подолання стигми та дискримінації, а також важливість сталого фінансування відповіді на ВІЛ у країнах регіону.

Учасники відзначили важливість практичної роботи з наркополітики, яку проводить в СЄЦА регіональна комісія з наркополітики під головуванням Олександра Кваснєвського, включаючи реформування законодавства в Киргизстані, відстоювання програм ЗПТ в Казахстані, роботу над стратегіями наркополітики в Молдові і Україні, а також відповідну діяльність в Європарламенті.

Захід у Єревані став ще однією платформою для обміну досвідом, посилення регіональної співпраці та пошуку рішень, заснованих на правах людини, доказових підходах і потребах спільнот.

Більше
Поширити
Травень 28, 2026

Український досвід підтримки людей з туберкульозом представили на міжнародному семінарі

19–20 травня в Осло (Норвегія) відбувся дводенний міжнародний семінар, присвячений розвитку підходу «рівний-рівному» у відповіді на туберкульоз. Захід об’єднав близько 60 учасників із 14 країн Європейського регіону ВООЗ — представників громадських організацій, системи охорони здоров’я, національних програм із боротьби з туберкульозом та експертної спільноти.

Україну на заході представляли експертки Альянсу громадського здоров’я, а також делегація Центру громадського здоров’я України. Окрема увага під час зустрічі була приділена обміну практичним досвідом між країнами та ролі громад у забезпеченні доступу до підтримки й медичних послуг.

Під час другого дня семінару українські експертки Марія Малахова, Інна Гаврилова та Євгенія Гелюх представили досвід Альянсу громадського здоров’я у розвитку трансграничної підтримки, впровадженні цифрових інновацій та сучасних підходів до фінансування програм протидії туберкульозу в умовах повномасштабної війни.

Учасники також ознайомилися з цифровим асистентом TWIIN як прикладом сучасної peer-to-peer підтримки, платформою онлайн-консультування психологів і лікарів, системою управління даними на базі DHIS2 та проєктом HelpNow як прикладом транскордонної співпраці та підтримки українців за кордоном.

Крім того, Євгенія Гелюх поділилася досвідом peer-support підходу у співпраці з ромською організацією «Чіріклі» у межах активного виявлення туберкульозу серед ромського населення. Ефективність цього підходу забезпечується саме фокусом на спільноту: ромські медіатори працюють із представниками своєї громади, допомагаючи долати бар’єри, підвищувати рівень довіри та покращувати доступ до тестування й медичних послуг.

Окрема сесія за участю представників міністерств охорони здоров’я та національних туберкульозних програм була присвячена обговоренню практичних кроків щодо інтеграції peer-support підходів у державну політику та системи охорони здоров’я.

Семінар став ще одним прикладом того, як український досвід у сфері громадського здоров’я, цифрових рішень та підтримки вразливих груп сьогодні використовується не лише всередині країни, а й стає корисним для інших держав регіону.

Захід організували LHL Internasjonal у партнерстві з TB Europe Coalition та Latvijas Tuberkulozes apkarošanas biedrība.

 

Більше
Поширити
Травень 15, 2026

Коли системи руйнуються, спільноти забезпечують безперервність допомоги

Після чергової масованої атаки російських дронів на Київ, попри нестабільний інтернет-зв’язок та реальність війни, український голос знову прозвучав на глобальному рівні.

Під час Багатостороннього форуму у межах підготовки до Засідання високого рівня ООН з питань ВІЛ, Тетяна Дешко, міжнародна директорка програм Альянсу Громадського здоровʼя, виступила з потужним меседжем про те, як українські спільноти продовжують забезпечувати безперервність допомоги навіть у найскладніших умовах війни.

Виступаючи з Києва, Тетяна розповіла, як громадські організації в Україні стали основою системи підтримки для тисяч людей у прифронтових та кризових регіонах.

Мобільні клініки, підтримка безперервності лікування, інтеграція послуг з ВІЛ, туберкульозу, ментального здоров’я та зменшення шкоди, цифрові рішення та нові підходи до профілактики — усе це сьогодні не просто інновації. Це інструменти виживання.

«Коли системи руйнуються — спільноти забезпечують безперервність допомоги», — наголосила Тетяна під час виступу.

Вона також нагадала, що Східна Європа та Центральна Азія залишаються єдиним регіоном у світі, де продовжують зростати як нові випадки ВІЛ, так і смертність, пов’язана зі СНІДом. Саме тому підтримка спільнот, доказових підходів та сталих сервісів є критично важливою.

Український досвід сьогодні — це не лише історія стійкості. Це важливий урок для глобальної відповіді на ВІЛ у часи криз, війни та нестабільності.

Повний виступ Тетяни Дешко доступний за посиланням

Більше
Поширити
Травень 14, 2026

Онлайн-дискусія щодо нових рекомендацій ВООЗ з PrEP, тестування на ВІЛ та гепатитів

Запрошуємо на онлайн-дискусію щодо нових рекомендацій ВООЗ з PrEP, тестування на ВІЛ та гепатитів

Регіональне партнерство iSoS запрошує партнерів, координаторів національних програм, імплементаторів, технічних спеціалістів та всіх зацікавлених на інформаційну онлайн-зустріч, присвячену новим рекомендаціям ВООЗ у сфері відповіді на ВІЛ та вірусні гепатити.

Під час зустрічі експерти ВООЗ представлять ключові оновлення щодо:

ін’єкційної PrEP тривалої дії та ленакапавіру

алгоритмів тестування для клієнтів, які використовують LA-PrEP

оновлених рекомендацій ВООЗ щодо профілактики, тестування, лікування та моніторингу гепатитів B і C

Спікери:

▪️ Вʼячеслав Граньков (WHO)

▪️ Стела Бівол (WHO)

Модераторка: Надія Янголь, Альянс громадського здоровʼя 

Також відбудеться Q&A-сесія та обговорення практичних аспектів впровадження рекомендацій у країнах-партнерах.

  • 20 травня 2026
  • 10:00 CET
  • Онлайн

Реєстрація: https://bit.ly/4nyEXEk

Будемо вдячні, якщо ви поширите запрошення серед колег і партнерів, які працюють у сфері ВІЛ, PrEP, тестування на ВІЛ та вірусних гепатитів.

Більше
Поширити
Травень 11, 2026

Коли життя не закінчується разом зі втратою зору

Як проєкт Touch Point допомагає незрячим ветеранам України повертатися до повноцінного життя

Івану було лише 20 років, коли він служив у Збройних силах України і отримав поранення, внаслідок якого втратив зір. Разом із цим він втратив і звичне відчуття життя — знайомий простір, самостійність, впевненість у майбутньому.

Після виписки зі шпиталю Іван і його родина майже півроку не мали жодної інформації про спеціалізовану реабілітацію для незрячих. Здавалося, що вони залишилися сам на сам із новою реальністю. Саме тому програма Touch Point стала для них не просто тренінгом, а першим кроком до повернення самостійності та нормального життя.

Майже рік життя Івана звівся до однієї кімнати. Щоб вийти на вулицю, він чекав, коли хтось із рідних зможе піти разом із ним і допомогти з найпростішими речами. Він слухав аудіокниги, а самостійно майже нічого не міг робити. Навіть користування телефоном здавалося неможливим.

«Я не розумів, як жити далі і як з цим впоратися», — згадує Іван.

Подібну реальність переживають сотні українських ветеранів, які втратили зір через війну. Без спеціалізованої реабілітації сліпота майже завжди означає ізоляцію, втрату роботи, психологічну травму і залежність від інших.

Шлях назад — до себе і до життя

Іван не одразу погодився на реабілітацію. Перші пропозиції долучитися до програм він відхиляв — не вірив, що хтось зможе його чомусь навчити. Лише за рік, за наполяганням родини, він приїхав на програму Touch Point від Альянсу громадського здоров’я.

І цей крок змінив усе.

Реабілітація починається з найпростішого — орієнтації в кімнаті, коридорах, сходах, а згодом переходить до самостійних виходів у місто, поїздок транспортом і повсякденних маршрутів. Саме так індивідуальні історії відновлення складаються у програму, яка працює для десятків людей.

Упродовж чотирьох тижнів Іван навчився орієнтуватися в просторі, користуватися тростиною, самостійно пересуватися містом. Він опанував базові побутові навички — готувати їжу, користуватися кухнею, доглядати за собою без сторонньої допомоги.

Він уперше дізнався, що сучасні цифрові технології можуть бути доступними й для незрячих людей: смартфон, ноутбук, інклюзивні застосунки. Сьогодні він каже, що користується телефоном майже так само, як людина без порушень зору.

«Мені пояснили, що я можу жити нормальним життям. І що більшість обмежень — не в мені, а в тому, що я просто не знав, як діяти», — говорить Іван.

Не менш важливою стала спільнота. У програмі він побачив, що не сам. Люди з подібним досвідом обмінювалися порадами, лайфхаками, підтримували одне одного і повертали віру в себе.

Програма важлива не лише для ветеранів, а й для їхніх близьких — тих, хто поруч щодня і також вчиться підтримувати без шкоди для гідності та самостійності.

Життя після реабілітації

Сьогодні життя Івана майже не відрізняється від життя будь‑якої іншої людини.

Він працює, розвиває власну справу, робить ремонт у своїй майстерні, їздить на риболовлю, користується металошукачем, готує їжу і навіть сам смажить барбекю. Він також допомагає іншим незрячим людям — підтримує тих, хто тільки починає свій шлях після травми.

«Якби мені два роки тому сказали, що я так житиму — я б ніколи не повірив. А тепер це просто моє звичайне життя», — каже він.

Такі програми, як Touch Point, показують, як цільова реабілітація допомагає не лише людині відновитися, а й зміцнює стійкість цілих громад.

Про програму Touch Point

Проєкт Touch Point — Adaptation for Veterans Who Lost Their Sight створений для того, щоб незрячі ветерани не залишалися наодинці зі своєю травмою.

Програма включає:

  • навчання самостійному пересуванню і орієнтації;
  • розвиток цифрової грамотності та роботу з асистивними технологіями;
  • фізичну реабілітацію;
  • психологічне консультування;
  • подальший супровід після повернення до громади.

Програма розроблена у партнерстві з ВООЗ, Blind Veterans (UK), ГО “Сучасний погляд”” та іншими українськими громадськими організаціями, Міністерством у справах ветеранів та Міністерством освіти і науки України.

Наразі 56 ветеранів уже успішно завершили курс.

Чому підтримка важлива

Кожна людина, яка втратила зір через війну, може знову жити повноцінно — працювати, підтримувати родину, бути активною частиною суспільства. Але без професійної реабілітації цей шлях часто стає неможливим.

Сам Іван говорить просто:

«Це не про жалість. Це про шанс. Якщо допомогти людині — вона може бути корисною для суспільства і жити повним життям».

Як підтримати проєкт Touch Point

Ви можете підтримати програму вже зараз:

  • через пряму пожертву на платформі Альянсу громадського здоров’я:
    https://donate.aph.org.ua/en/ 
  • у будь‑якій зручній валюті через GlobalGiving
  • через альтернативні цифрові платіжні інструменти на платформі  Endaoment (Touch Point);
  • а також через інші фандрайзингові інструменти, що використовуються в межах кампанії.

 

Війна забрала зір у сотень українських ветеранів. Touch Point повертає їм можливість жити самостійно — і цей шлях можливий лише завдяки підтримці. Це реальний шанс повернути людині життя.



Більше
Поширити