Кампанія «Підтримати. Не карати» нарощує темпи з моменту запуску у 2013 році, і 26 червня цього року активісти у більш ніж 100 містах світу планують долучитися до неї. 2016 рік вже став важливим роком з точки зору наркополітики: у квітні було проведено Спеціальну сесію Генеральної Асамблеї ООН з питань наркотиків, а у червні – Нараду високого рівня з питань ВІЛ/СНІД в ООН. У цьому місяці в рамках потужної глобальної кампанії із закликом до проведення реформ у сфері наркополітики буде проведено велику кількість місцевих заходів, протестів та зустрічей:

· Відкриття великого настінного розпису у центрі Мельбурну в Австралії, яке супроводжуватиметься демонстраціями та поданням петиції до уряду країни.

· Музичний концерт у Брюселі в Бельгії з метою підвищення обізнаності щодо потреби у реформуванні наркополітики.

· Налагодження діалогу із політичними діячами, офіційними представниками ООН та членами спільнот у Пномпені у Камбоджі.

Публічні дебати та обговорення щодо прав фермерів, які займаються вирощуванням коки, маку та марихуани у Боготі в Камбоджі.

· Заходи у 12 містах Франції.

· Мітинг та вулична вистава у Пуні в Індії.

· Низка дебатів та зустрічей на Маврикії.

· Футбольний матч між людьми, які вживають наркотики, та місцевими правоохоронцями, а також велопробіг у Покхарі в Непалі.

· Публічна хода у Кейптауні та межконфесійний захід зі зцілення за участі представників різних релігійних напрямків у Дурбані в ПАР.

· «Партизанське» розповсюдження налоксону серед тих, хто його потребує, у Лондоні та Ліверпулі в Великобританії задля того, щоб підкреслити потребу у розробці більш ефективної політики на місцях для попередження смертей, пов’язаних із вживанням наркотиків.

· Демонстрація відео у великій проекції у Нью-Йорку із зображенням людей, які вживають наркотики під заголовком «наркотики не визначають, ким я є», а також проведення низки інших заходів в інших містах США.

Організатори кампанії докладають значних зусиль задля підтримки актуального переліку запланованих заходів на вебсайті кампанії. Якщо ви хотіли б додати місто до переліку або оновити наявну інформацію, звертайтеся за адресою campaign@idpc.net.

Метою проведення кампанії «Підтримати. Не карати» є просування реформи наркополітики, а також внесення змін до наявних законів та політик, що перешкоджають доступу до інтервенцій у сфері зменшення шкоди – оскільки негативні наслідки війни з наркотиками більше не можна ігнорувати. Кампанія включає в себе проведення щорічних заходів на глобальному рівні, а також інтерактивний фотопроект – фото-петицію онлайн, яку вже підтримало більше 7 000 людей з усього світу. Ви можете долучитися до кампанії, слідкуючи за нашими новинами на Facebook, Twitter та на вебсайті кампанії, взявши участь у ініціативі 2016 Thunderclap в соціальних мережах, дивлячись та поширюючи серії відео, завантаживши своє фото для участі у інтерактивному фотопроекті, приєднавшись до місцевих заходів або самостійно організувавши такий захід!

Більш докладну інформацію можна отримати на вебсайті www.supportdontpunish.org.

Альянс громадського здоров’я (Альянс) вирішив зробити свій внесок у відзначення Міжнародного дня боротьби зі зловживанням наркотичними засобами та їх незаконним обігом, в рамках глобальної кампанії «Підтримати, а не карати!» (Support. Don’t Punish!) та поінформувати зацікавлених осіб, державні органи та ЗМІ про реальні мікроскопічні обсяги витоку препаратів замісної терапії у нелегальний обіг.

Програма замісної підтримувальної терапії – найбільша у країнах Східної Європи та Центральної Азії – впроваджується в Україні вже 12 років! Сьогодні цей ефективний та науково-обгрунтований метод лікування наркозалежності, профілактики поширення ВІЛ-інфекції та вірусного гепатиту С, доступний для 8727 пацієнтів з хронічною залежністю від опіоїдів на базі 173 лікувальних закладів в усіх областях України, окрім тимчасово окупованих неконтрольованих територій. 7779 пацієнтів отримують в якості замісного лікарського препарату метадон (у пігулках або рідку форму) та 948 пацієнтів –таблетований бупренорфін.

За роки впровадження програми було проведено чималу кількість наукових досліджень, які підтвердили ефективність замісної терапії. Її надання наркозалежним пацієнтам гарантовано п.8 ст.4 Закону України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» від 12.12.1991 № 1972-XII та в рамках виконання Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014-2018 роки, затвердженої Законом України від 20.10.2014 №1708-VII. Цілий ряд наказів МОЗ України регламентують порядок надання ЗПТ, обсяги препаратів, що мають використовуватися, та контроль за їх обігом.

У рамках відповідної загальнодержавної програми, співвиконавцем якої є Альянс громадського здоров’я, з 2005 року для потреб ЗПТ в Україну, було ввезено 1 462 кг метадону та 34,4 кг бупренорфіну, відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України щорічних квот на наркотичні засоби. Середня по країні добова дозаметадону в програмах ЗПТ складає 80 мг, бупренорфіну – 10 мг на одного пацієнта.

Одним з традиційних аргументів проти впровадження замісної терапії, які часто озвучувались представниками попередньої правоохоронної системи для вчинення шаленого спротиву впровадженню цього методу лікування на всіх рівнях, були нічим необґрунтовані припущення про нібито величезні обсяги витоку препаратів ЗПТ у нелегальний обіг. Подібні твердження у попередні роки постійно лунали з вуст керівників одного з найбільш корумпованих підрозділів колишньої міліції – Департаменту по боротьбі з незаконним обігом наркотиків МВС України, посилаючись, при цьому, переважно на непублічну «оперативну інформацію» та «заведені кримінальні справи».

Сьогодні Альянс вирішив ознайомити усіх небайдужих громадян, у т.ч. чинних правоохоронців та представників ЗМІ, з реальною статистикою «витоку» препаратів замісної терапії у нелегальний обіг та озвучити її сміхотворно мізерну долю у загальному обігу наркотичних засобів в нашій державі.

Протягом останніх декількох місяців Альянсом було проаналізовано судові рішення, що стосуються замісної терапії або наркотичних препаратів, які використовуються в ЗПТ, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень.

В результаті ідентифіковано та всебічно вивчено 333 базових та 84 взаємопов’язаних з ними судових рішення за кримінальними справами та справами про адміністративні правопорушення, що мають безпосереднє відношення до препаратів ЗПТ, винесених за період протягом майже 10 років!1

За результатами аналізу встановлено, що по вказаних справах було задокументовано та вилучено менше, ніж 25 грамів метадону та 0,32 грама бупренорфіну, які потрапили у незаконний обіг з програм ЗПТ.

Таким чином, питома вага препаратів ЗПТ, які за цей час з різних обставин потрапили у незаконний обіг, у порівнянні з обсягами ввезеного або закупленого в Україні за весь час, дійсно мікроскопічна: для метадону вона складає 0,0017% та 0,00093% для бупренорфіну!

Для порівняння, нещодавно у червні лише протягом однієї операції у Херсоні працівники Національної поліції вилучили у членів організованого наркоугруповання понад 2 кг нелегального, виготовленого у підпільній лабораторії метадону (не має жодного відношення до програм ЗПТ), що у 77 разів більше, ніж кількість основного препарату ЗПТ, що потрапила у незаконний обіг за всю історію існування програм ЗПТ в Україні!

Тож мусимо констатувати, що побоювання скептиків та необґрунтовані припущення корумпованих правоохоронців щодо небезпеки замісної терапії жодним чином не виправдовуються на практиці.

До речі, зброя зі складів, валютні цінності та коштовності з банків або з ювелірних крамниць, теж іноді потрапляють у нечисті руки. Але, здається, там відсоток витоку не такий вже мікроскопічний….

***

Для довідки: Даний реліз випущений у рамках Глобальної кампанії «Support. Don’t Punish» («Підтримувати, а не карати»), яка 26 червня 2016 року відбувається одночасно у понад 100 великих містах світу. Саме цього дня десятки тисяч громадських активістів по всьому світу традиційно закликають свої держави припинити жорстоку та безглузду політику «Війни з наркотиками» («War on Drugs»). Офіційний сайт кампанії http://supportdontpunish.org

Альянс громадського здоров’я – провідна недержавна професійна організація, яка у співпраці з державними партнерами та громадськими організаціями здійснює істотний вплив на епідемію ВІЛ/СНІДу, туберкульозу, вірусних гепатитів та інші соціально небезпечні захворювання в Україні шляхом надання фінансової й технічної підтримки відповідних програм, якими охоплено понад 250 000 найбільш уразливих груп населення, що є найвищим показником у Європі. Участь у кампанії Support. Don’t Punish» є традиційною для Альянсу. Інформація про минулорічну акцію – http://www.aidsalliance.org.ua/ru/news/pdf/01-12_2015/06/Drugs_Alliance_26.06.2015_ukr.pdf

[1] Для порівняння, за офіційними даними Верховного суду України лише протягом попереднього 2015 року усіма судами в Україні було розглянуто 12 тисяч справ про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (статті 305–320 КК).

3 червня 2016 року – останній день надання замісної підтримувальної терапії на неконтрольованій Україною території Донецької та Луганської областей. Через повне вичерпання запасу препарату закрився останній сайт ЗПТ, який все ще функціонував у Донецьку. 23 ВІЛ-позитивні пацієнти сайту востаннє отримали мінімальне дозування метадону (5 мг). До початку конфлікту у Донецьку та сусідній Макіївці замісну терапію отримувало 370 пацієнтів. Частина з них переселились на контрольовану Україною територію і благополучно продовжують лікування, доля більшості – значно важча. За інформацією, якою володіє Альянс, під час вимушеного зниження дозувань лише у Донецьку померло 20 пацієнтів, в основному, ВІЛ-позитивних.

З поточною інформацією щодо ситуації з програмами профілактики та лікування ВІЛ/ТБ/ВГС/ЗПТ у Донецькій та Луганській областях можна ознайомитись на нашому сайті.

ПОЛІТИЧНА ДЕКЛАРАЦІЯ ВИВОДИТЬ НАС НА НАСТУПНИЙ РІВЕНЬ ПОДОЛАННЯ СНІДУ.

На Зустрічі високого рівня з питань боротьби за СНІДом Україна, спільно з майже 200-ма іншими країнами, прийняла «Політичну Декларацію з ВІЛ/СНІДу: прискореними темпами до активізації боротьби з ВІЛ і припинення епідемії СПІДу до 2013 року”. В офіційній українській делегації Альянс громадського здоров’я (Альянс), представлений в офіційній українській делегації Андрієм Клепіковим, приєднується до схвалення Декларації.

Декларація ставить амбітні цілі для Східної Європи та Центральної Азії (СЄЦА), і Україна, зокрема, у найближчі місяці має визначити власну мету в рамках більш широких регіональних цілей до 2020 року: скорочення числа нових випадків інфікування в регіоні СЄЦА на 75% (до 44 000) і збільшення кількості людей, що отримують лікування до 1,4 млн.

Декларація не стосується будь-якої конкретної країни, але насправді відображає і успішний український досвід, визнаючи, що «деякі країни і регіони домоглися значного прогресу в розширенні масштабів здійснюваних заходів відповідно до програм зменшення ризику і шкоди для здоров’я». Виконуючий обов’язки міністра охорони здоров’я України Віктор Шафранський у своєму виступі також виділив досвід України у роботі серед ключових уразливих груп населення і, зокрема, людей, що вживають ін’єкційні наркотики, яка здійснюється у партнерстві уряду і громадянського суспільства. Він підкреслив величезний прогрес, який Україна досягла розширенні масштабів опіоїдної замісної терапії.

В Політичній Декларації держави-члени ООН підкреслили незмінну важливість комплексного підходу до боротьби зі СНІДом, туберкульозом, гепатитами В і С, включаючи наступні глобальні цілі:

• Скорочення кількості смертей спричинених ко-інфекцією туберкульозу та СНІДу на 75% до 2020 року.

• Охоплення лікуванням від туберкульозу 90% всіх людей, які його потребують, в тому числі 90% представників груп підвищеного ризику, і досягти до 2020 року, принаймні, 90% ефективності лікування.

• Скорочення до 2020 року кількості нових випадків хронічного вірусного гепатиту В і С на 30%.

• До 2020 року забезпечити лікуванням 3 мільйони осіб з хронічним гепатитом С.

Політична Декларація конкретно перераховує «спеціальні профілактичні заходи, включаючи інформаційно-роз’яснювальну роботу з допомогою традиційних і соціальних мереж, і механізмів під керівництвом представників тієї ж соціальної групи, програми поширення чоловічих і жіночих презервативів, добровільне медичне чоловіче обрізання, так само як і програми замісної терапії, забезпечення шприцами та голками для ін’єкцій, доконтактну профілактику для людей, які знаходяться у зоні підвищеного ризику інфікування ВІЛ, антиретровірусну терапію та інші відповідні заходи». Вона обіцяє «активізувати зусилля щодо досягнення мети всеосяжної профілактики, програм лікування, догляду та підтримки, які допоможуть значно скоротити кількість нових випадків інфікування, збільшити тривалість і підвищити якість життя, сприяти заохоченню, захисту і дотримання прав, і гідності всіх людей, які хворі на ВІЛ та СНІД, людям, які знаходяться у зоні ризику і членів їх родин».

Тим не менш, важливо відзначити, що схвалення Декларації на основі консенсусу, стало можливим лише завдяки певним компромісам. З одного боку, ми раді, що спроба послабити формулювання певних положень декларації з ініціативи Російської Федерації, яка втрутилася в переговорний процес на його заключній стадії, не була підтримана іншими країнами і відхилена. З іншого боку, ми розчаровані, що Політична Декларація недостатньо описує і розглядає епідемію ВІЛ-інфекції серед ключових груп населення, в тому числі людей, що вживають ін’єкційні наркотики, секс-працівників, чоловіків, що мають статеві контакти з чоловіками, і транссексуалів. На етапі формування політичних напрямів відповіді на епідемію СНІДу у найближчі роки, важливо бути чесним і кришталево чистим у формування глобальній дорожньої карти. Маючи це на увазі, паралельно з прийняттям офіційної Політичної Декларації була прийнята «Декларація громадянського суспільства та спільнот щодо подолання ВІЛ: Права людини на першому місці». Альянс громадського здоров’я був однією з перших організацій, які схвалили її. Спільно ми закликаємо до критичних 10 кроків, необхідних, щоб зробити «кінець СНІДу» реальністю!

Політична Декларація зі ВІЛ/СНІДу відкриває новий погляд на шляхи подолання епідемії. Декларація громадянського суспільства та спільнот допомагає подивитись на процес подолання епідемії ВІЛ/СНІДу ширше, її положення мають бути враховані при реалізації положень Політичної Декларації з ВІЛ/СНІД.

8 червня 2016 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Політичну декларацію з ВІЛ/СНІДу: прискореними темпами до активізації боротьби з ВІЛ і припинення епідемії СПІДу до 2013 року.

Важливим моментом є те, що декларація включає програми зменшення шкоди як одних з ключових напрямів профілактики ВІЛ і вказує на недостатність охоплення представників уразливих груп: «П. 43. Ми відзначаємо, що деякі країни і регіони домоглися значного прогресу в розширенні масштабів здійснюваних заходів відповідно до … програм зменшення ризику і шкоди для здоров’я …, але при цьому відзначаємо також відсутність на глобальному рівні прогресу в справі скорочення масштабів передачі ВІЛ серед осіб, що вживають наркотики, включаючи, насамперед, осіб, які вживають наркотики шляхом ін’єкцій, звертаємо увагу на недостатнє охоплення таких програм і програм лікування наркотичної залежності, що дозволяють поліпшити дотримання режиму медикаментозного лікування ВІЛ, передбаченого національними програмами, а також на маргіналізацію і дискримінацію осіб, які вживають наркотики, у вигляді обмежувальних законів, особливо щодо осіб, які вживають наркотики шляхом ін’єкцій, що ускладнює доступ таких осіб до послуг, пов’язаних з ВІЛ, в зв’язку з цим розглядаємо можливість забезпечення доступу до таких заходів, в тому числі в рамках лікування та інформаційно-роз’яснювальної роботи, в тюрмах та інших місцях позбавлення волі …, і з стурбованістю відзначаємо, що стигматизація і дискримінація за гендерною і віковою ознаками нерідко служать додатковими бар’єрами для доступу до послуг жінок і молодих людей, які вживають наркотики, особливо тих, хто вживає наркотики шляхом ін’єкцій»

Цей важливий політичний акт відбувся в рамках Зустрічі високого рівня з питань боротьби зі СНІДом, яка проходить в Генеральній Асамблеї ООН 8 – 10 червня 2016 р.

Мета даної Зустрічі – звернути увагу світової громадськості на важливість прискорення заходів для вирішення проблем СНІДу протягом наступних п’яти років.

В роботі Зустрічі беруть участь Виконавчий директор Альянсу громадського здоров’я Андрій Клепіков та старший фахівець з програмної діяльності Антон Басенко, який також представляє Спеціальну робочу группу зацікавлених сторін з підготовки Зустрічі.

7 червня Андрій Клепіков робив презентацію на сателітному заході «Дії щодо подолання крайньої бідності і нерівності в контексті викорінення СНІДу: рішення проблем ВІЛ, злиднів і нерівності в міських умовах». Засідання проходило під спільним головуванням Чарльза Кінга, президента і виконавчого директора, Housing Works, Дебори Біркс, Глобального координатора США зі СНІДу і Луїса Луреса, заступника виконавчого директора ЮНЕЙДС. Місто Київ було обрано в якості майданчика для демонстраційного проекту для підходу Fast-track cities. Мер міста Віталій Кличко продемонстрував свою тверду прихильність цьому підходу.

Альянс громадської охорони здоров’я за сприяння міжнародних донорів, надає суттєву підтримку боротьбі з епідемією ВІЛ-інфекції та туберкульозу в Києві. Андрій Клепіков представив перспективи громадянського суспільства зробити Київ містом прискореного просування ініціативи прискорених дій у великих містах. На тій же сесії Ольга Гвоздецька представила роботу Всеукраїнської мережі людей, що живуть з ВІЛ, та її співпрацю з мерією Києва.

8 червня Андрій Клепіков взяв участь у сесії «Подолання смертності від туберкульозу серед людей, які живуть з ВІЛ: час діяти» . Загальною її метою є активізація активізувати зусиль для досягнення подолання смертності від туберкульозу серед людей, які живуть з ВІЛ, шляхом твердої політичної волі, сильної

Засідання проходило під головуванням Еріка Гусбі, Спеціального посла ООН з ТБ і викликало великий інтерес. На зустрічі виступали міністри охорони здоров’я Південної Африки, Нігерії, міністр закордонних справ Ефіомії, також керівники міжнародних організацій – Марк Дайбл з Глобального фонду, Аріель Паблос-Мендес з USAID, Лучіка Дітіу з Партнерства «Зупинити туберкульоз», Дебора Біркс, Глобального координатора США зі СНІДу, Мішель Казачкін, Спеціальний посол Генерального секретаря зі СНІДу в регіоні СЄЦА.
Андрій Клепіков в своїх коментарях підкреслив важливість узгодження питань відповіді на епідемії ВІЛ та туберкульозу, особливо в просуванні нових ініціатив, таких як підхід Fast-track cities: “Ми не можемо дозволити собі бути швидким на у відповіді на ВІЛ і повільними у питаннях реагування на проблеми ТБ”.

З 23 по 28 травня у Женеві (Швейцарія) проходила 69щорічна сесія Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я, яка є вищим органом Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та приймає стратегічні рішення на міжнародному рівні. Під час сесії представники всіх країн-членів ВООЗ прийняли стратегії з ключових питань у сфері охорони здоров’я, зокрема, щодо інфекційних захворювань: ВІЛ, вірусних гепатитів, інфекцій, що передаються статевим шляхом та інших соціально небезпечних хвороб (http://www.who.int/mediacentre/events/2016/wha69/ru/).

Під час цьогорічної сесії було прийнято першу Глобальну стратегію з подолання вірусних гепатитів до 2030 року. Проект стратегії розроблявся за участі представників різних країн, враховуючи кращі практики та національні моделі подолання вірусних гепатитів. Якщо держави-виконавці зможуть забезпечити її реалізацію, це допоможе врятувати понад 7 мільйонів життів. Для України це означатиме прийняття досить амбітних цілей щодо елімінації вірусних гепатитів В і С до кінця 2030 року, які включають в тому числі 90% діагностованих випадків хронічного вірусного гепатиту С і 80% людей охоплених лікуванням вірусного гепатиту С. Важливо також відзначити вакцинацію від гепатиту В – охоплення до 2030 повинно скласти 90%, включаючи вакцинацію новонароджених.

У роботі Стратегічного та технічного комітету з вірусних гепатитів при ВООЗ, який займався розробкою Глобальної стратегії, взяла участь старший менеджер програм з вірусних гепатитів Альянсу громадського здоров’я Людмила Майстат. Приємно усвідомлювати, що для розробки стратегії використано і досвід імплементації Альянсом програми лікування представників уразливих груп, яка вже понад рік з високою ефективністю (92%) впроваджується в Україні.

21 травня в Запоріжжі Альянс громадського здоров’я (Альянс) спільно із Запорізьким відділенням Мережі ЛЖВ, провели тренінг «Національна поліція, зменшення шкоди та права людини» для співробітників регіонального підрозділу Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України на базі Головного Управління Нацполіції в Запорізькій області (обслуговує Дніпропетровську та Запорізьку області).

Альянс у партнерстві з міжнародною мережею «Поліція та ВІЛ» (LEAHN) продовжує проводити освітні заходи для підвищення рівня обізнаності працівників поліції щодо необхідності дотримання прав учасників програм зменшення шкоди/профілактики ВІЛ-інфекції. Раніше аналогічні тренінги вже було проведено у Львівській, Харківській та Вінницькій областях.

В рамках одноденного тренінгу співробітники були ознайомлені з вітчизняним законодавством, міжнародними рекомендаціями, які обґрунтовують необхідність та важливість програм зменшення шкоди, замісної підтримувальної терапії (ЗПТ), а також з важливими медичними аспектами. З боку Альянсу тренінг проводила менеджер програм ЗПТ Тамара Трецька, також у ньому взяли участь лікар-нарколог Денис Чепелкін, представники Запорізького відділення Мережі ЛЖВ – керівник організації Ігор Литвин, керівник відділу профілактичних програм Галина Азарова та керівник відділу адвокації Анна Тулупова.

Напередодні тренінгу Альянс отримав копію незаконного офіційного запиту про надання персональних даних усіх наркозалежних, які перебувають на обліку у Закарпатській області. Відповідно, учасники тренінгу мали нагоду розглянути це зухвале порушення чинного законодавства в якості прикладу з метою недопущення подібних порушень в частині доступу до персональних даних та порушення прав наркозалежних і людей, у т.ч. пацієнтів ЗПТ. Під час активного обговорення було чимало запитань щодо прикладів практичного застосування оновленої нормативної бази, зокрема видачі препаратів за рецептами або на руки, зберігання, транспортування та інші дії з препаратами ЗПТ, відповіді на які були дані тренерами та експертами.

Перед учасниками тренінгу виступив також регіональний представник ВОО «Асоціація учасників ЗПТ України» Денис Коршунов, який аргументував позитивний вплив зростання доступу до ЗПТ наркозалежних на зниження криміногенної ситуації в області .

За результатами тренінгу всі учасники отримали сертифікати.

Хоча одіозний колишній керівник Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліціїУкраїни Ілля Кива, вже звільнений, але його «новаторська» ідея формування «бази даних» всіх наркозалежних людей в Україні продовжує жити і навіть активно впроваджуватись у життя.

Медична таємниця? Захист персональних даних? Презумпція невинуватості? Вочевидь, для Національної поліції це досі лише пусті слова, а не невід’ємні принципи повсякденної правоохоронної діяльності. Тільки в суспільстві стали підзабувати «геніальну» ідею Іллі Киви про запровадження кримінальної відповідальності за споживання наркотиків, як Департамент протидії наркозлочинності вирішив знову нагадати про себе, «у зв’язку зі службовою необхідністю» почавши збирати дані про всіх пацієнтів наркодиспансерів для «формування бази осіб, які допускають немедичне вживання наркотиків».[1]

До Альянсу громадського здоров’я з січня 2016 року надходить інформація з регіонів про незаконний збір працівниками поліції інформації про наркозалежних, нібито за вказівкою керівництва Національної поліції України. Документальних підтверджень наявності такої вказівки до останнього часу не було, але наші партнери регулярно повідомляли про випадки візитів правоохоронців до лікувальних закладів, де впроваджується замісна підтримувальна терапія (ЗПТ), масові затримання десятків наркозалежних пацієнтів безпосередньо на території лікарень, зокрема у Слов’янську, Лисичанську та інших містах України.

Днями Альянс отримав документальне підтвердження факту наявності централізованого доручення ДБН Нацполіції щодо збору персональних даних усіх осіб, які перебувають на обліку у наркологічних диспансерах – запит 1-го територіального управління (з обслуговуванням Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей) ДБН Нацполіції за вих. № 196/40-ТУ/З-2016 від 19.05.2016 до головного лікаря Закарпатського облнаркодиспансеру.

Цей факт є очевидним свідченням того що Національна поліція незаконно ініціювала централізований збір персональної інформації про наркозалежних осіб, що є порушенням статтей 19 та 32 Конституції України, ст.ст. 8 та 14 Європейської конвенції з прав людини, ст. 286 Цивільного Кодексу України, ст. 7, 19, 24, 25 Закону України «Про захист персональних даних», ст.ст. 39-1 та 40 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», ст. 7, 8, 25-28 Закону України «Про національну поліцію».

Таке зухвале і системне порушення прав людини є неприпустимим в правовій демократичній державі, яка, до того ж, декларує неухильне виконання жорстких умов щодо захисту персональних даних, визначених у Плані дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України.

Альянс громадського здоров’я звертає увагу всіх відповідальних осіб – керівників правоохоронних органів, МОЗ, Омбудсмена України, керівників профільних комітетів Верховної Ради України, інших посадовців, а також представників громадськості і медіа – і сьогодні офіційно закликав негайно втрутитися у ситуацію, припинити незаконний збір інформації про наркозалежних осіб, та ініціювати комплексне розслідування (кримінальне провадження, службові перевірки тощо) за даним фактом, аби не допустити подібних випадків у майбутньому.

Альянс одночасно звертає увагу адміністрацій лікувальних закладів, на обліку яких перебуває майже 85 000 споживачів наркотиків, на недопустимість надання персональної інформації за подібними незаконними запитами, у т.ч. такої, що містить лікарську таємницю.

Для довідки: Альянс громадського здоров’я, як один з співвиконавців Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014-2018 роки, затвердженої Законом України № 1708-VII від 20.10.2014, відповідає за впровадження програм профілактики ВІЛ, якими охоплено понад 212 000 наркозалежних людей в нашій державі, у т.ч. понад 8600 пацієнтів замісної підтримувальної терапії (ЗПТ).

Наприкінці 2014 року на обліку в наркологічних установах України перебувало 84 739 осіб з розладами психіки та поведінки внаслідок уживання наркотичних речовин.

[1] Цитується за офіційним запитом 1-го територіального управління з обслуговування Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей ДБН Нацполіції за вих. № 196/40-ТУ/З-2016 від 19.05.2016 до головного лікаря Закарпатського облнаркодиспансеру.

Оперативна інформація станом на 18.05.2016

У неділю, 15 травня в Україні, як і в усьому світі відзначався Всесвітній день пам’яті людей, які померли від СНІДу. За даними Українського центру контролю за соціально небезпечними хворобами МОЗ України у 2015 році в Україні від СНІДу померло 3 032 людей, за чотири місяці 2016-го – 969. Всього з 1987 року СНІД забрав життя 39 426 громадян України.

Традиційно, з ініціативи Всеукраїнської Мережі ЛЖВ, активісти зібрались біля меморіалу «Червона стрічка», аби висловити своє занепокоєння сучасним станом лікування ВІЛ. Альянс громадського здоров’я також приєднався до акції, наголосивши на особливій актуальності питання доступу до лікування представників уразливих груп. Як відмітив Андрій Клепіков, Виконавчий директор Альянсу, «на жаль, хоча в останні роки ми констатуємо, що завдяки впровадження програм профілактики ВІЛ серед уразливих груп, кількість нових випадків інфікування, зокрема, серед споживачів ін’єкційних наркотиків значно скоротилась, смертність серед представників цієї групи залишається практично без змін – 45%. Перш за все це зумовлено обмеженим доступом до лікування антиретровірусною терапією. Наприклад, у ВІЛ-інфікованого споживача ін’єкційних наркотиків шанси отримати АРВ-терапію значно менші, ніж у звичайного громадянина, який потребує такого ж лікування – серед тих, хто отримує АРТ, таких лише 12,5%». За офіційними даними, станом на 1.04.2016 р. в Україні на обліку знаходиться 128 455 осіб, з них 63 029 (49%) отримує АРВ-терапію. Серед споживачів наркотиків станом на кінець 2015 року терапію отримує лише 7 563 особи.

Однією з основних причин смертності ВІЛ-позитивних людей в Україні є туберкульоз і ситуація з лікуванням хворих з ко-інфекцією ВІЛ/ТБ залишається загрозливою. Лише кожен другий пацієнт (56%) має доступ до АРВ-терапії. Альянс ставить одним з пріоритетів своєї діяльності лікування стійких (мультирезистенстних) форм туберкульозу – за кошти Глобального фонду з 2013 року лікування пройшло 9 936 осіб. Дані свідчать, що при тому, що рівень захворюваності на ВІЛ-асоційований туберкульоз останні роки залишається практично без змін (14,5 випадків на 100 тисяч населення), смертність від ко-інфекції знижується (2 522 випадки у 2013 р. у порівнянні з 1994 у 2014 р.), що говорить про успіхи у лікуванні. Альянс. Однак занепокоєння викликає той факт, що на даний момент більшість пацієнтів залежать від донорського фінансування закупівель медпрепаратів – в перспективі це має стати зоною відповідальності держави.

Альянс громадського здоров’я підтримує ініціативу партнерів щодо звернення до Прем’єр-міністра України з проханням взяти під особистий контроль питання повного фінансування Національної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу і, зокрема, закупівель за державні кошти життєво необхідних ліків (для АРТ, ЗПТ, лікування ТБ та інших).

Альянс сумує за померлими, та, в свою чергу, намагається зробити все можливе, аби нарешті подолати сумну статистику смертності в Україні (на сьогодні 25% смертей від СНІДу у регіоні Східної Європи та Центральної Азії припадає на долю нашої країни) і забезпечити досягнення глобальних цілей ООН щодо подолання епідемії.