Червень 19, 2026

Спрощена модель лікування гепатиту С на рівні громади: нові дані з вебінару про Грантовий Цикл 8 Глобального Фонду

17 червня 2026 року на вебінарі «Від доказів до впливу в зниженні шкоди: профілактика ВІЛ та гепатиту С в рамках Глобального Фонду, Грантовий Цикл 8» Анна Метелюк, менеджерка проєкту HEPC III Альянсу громадського здоров’я, презентувала попередні результати спрощеної моделі тестування та лікування вірусного гепатиту С (ВГС) на рівні громади для людей, які вживають ін’єкційні наркотики (ЛВІН).

Вірусний гепатит С залишається одним із найсуттєвіших викликів для здоров’я ЛВІН. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, майже кожна друга така людина живе з ВГС – близько 6,8 млн осіб станом на 2022 рік, а на небезпечні ін’єкційні практики припадає до 43,6% усіх нових випадків інфікування у світі. Попри це, лише близько 47% ЛВІН будь-коли проходили тестування на ВГС. Україна входить до десяти країн, на які припадає майже 80% усіх випадків гепатиту С серед цієї спільноти.

Проєкт. Презентовані дані отримано в межах проєкту HEPC III – «Інновація, залучення та натхнення: профілактика гепатиту С шляхом зменшення шкоди силами спільнот» – програми на 2023–2026 років, яку очолює Frontline AIDS за фінансової підтримки Unitaid і в якій Альянс громадського здоров’я є провідним партнером консорціуму. Проєкт тестує недостатньо поширені у світі інновації з метою знизити передачу гепатиту С та ВІЛ серед людей, які вживають ін’єкційні наркотики, інтегруючи тестування й лікування безпосередньо в послуги зі зменшення шкоди. Попередні результати, представлені на вебінарі, отримано в Киргизстані та Нігерії.

Спрощена модель. Даний підхід дозволяє пройти весь шлях пацієнта в межах громадської організації:

  • швидке тестування на ВГС у місцях концентрації ЛВІН та під час аутрич-роботи;
  • підтвердження активної інфекції методом ПЛР (GeneXpert) у лабораторії на базі громади;
  • призначення лікування лікарем проєкту та видача 28-денного запасу препаратів на місці;
  • подальший супровід пацієнта, а дані вносяться до національних реєстрів лікування гепатиту С.

Паралельно клієнти проходять тестування на ВІЛ, гепатит В, туберкульоз і вагітність; за позитивного результату їх скеровують до відповідної допомоги.

Попередні результати.  Дані підтверджують високу залученість до послуг:

  • Киргизстан (з квітня 2025 року): обстеження пройшли майже 7 500 ЛВІН; 670 осіб розпочали лікування; 429 – завершили.
  • Нігерія (з листопада 2025 року): обстежено 889 осіб; 126 розпочали лікування; 66 – завершили.

«Спрощена модель на рівні громади приходить до людей туди, де їм безпечно. Саме ця довіра й забезпечує таку високу залученість до тестування й лікування», – пояснила Анна Метелюк.

Окремий важливий результат – інтегровані послуги з гепатиту С стали додатковою точкою входу для виявлення ВІЛ. Серед клієнтів, у яких підтвердили вірусний гепатит С, було діагностовано нові випадки ВІЛ-інфекції: 18 осіб (майже 2,0%) у Киргизстані та 11 осіб (6,0%) у Нігерії. Усі ці люди не знали про свій ВІЛ-статус; їх скерували до відповідних послуг, і, за наявною інформацією, усі розпочали антиретровірусну терапію (АРТ).

«Коли ми наближаємо тестування на гепатит С до громади, ми не лише лікуємо гепатит С – ми виявляємо людей, які живуть з ВІЛ і не підозрювали про це, та скеровуємо їх на допомогу. Інтеграція – це шлях уперед», – додала вона.

Ключові висновки. Спрощена модель, керована громадою, забезпечує тестування, діагностику, початок лікування та супровід у звичних для ЛВІН умовах, знижуючи бар’єри в доступі до допомоги. Інтеграція програм із гепатиту С та ВІЛ є стратегічним напрямом розвитку послуг для ключових груп населення, а лікування гепатиту С водночас стає стимулом для виявлення нових випадків ВІЛ.

«Наш підхід працює. У Киргизстані та Нігерії він виявився дуже успішним, і ми переконані, що його варто інтегрувати як в програми Глобального фонду, так і в національні стратегії охорони здоров’я з метою розширення доступу до послуг із гепатиту С для людей, які вживають наркотики», — наголосила Анна Метелюк.

Вебінар мав на меті поділитися новими даними та підходами до профілактики гепатиту С і ВІЛ, підсилити голос і лідерство спільнот людей, які вживають наркотики, та фасилітувати діалог між партнерами, імплементаторами й стейкхолдерами напередодні Грантового Циклу 8 Глобального Фонду.



Більше
Поширити
Червень 18, 2026

Альянс представляє досвід регіону СЄЦА на конференції Європейського бюро ВООЗ зі здорових міст

Вчора у Віана-ду-Каштелу (Португалія) розпочалася Конференція Європейської мережі здорових міст ВООЗ 2026 – одна з ключових міжнародних платформ для обговорення політик громадського здоров’я на рівні міст. Цьогорічна конференція присвячена 40-річчю Оттавської хартії зі зміцнення здоров’я та офіційно відкриває Фазу VIII мережі (2026–2030) під гаслом «Healthy Cities, Healthy Generations» («Здорові міста, здорові покоління»).

Альянс громадського здоров’я на конференції представляє Тетяна Дешко, директорка міжнародних програм. У межах офіційної програми заходу представлено постерну презентацію регіональної команди Альянсу, партнерства iSoS, під назвою «Healthy Cities, Healthy Generations: Accelerating the Fast-Track HIV, TB, Hepatitis Cities Initiative in Eastern Europe and Central Asia» (автори: Т. Дешко, Є. Кушнір).

«За майже десять років роботи з Fast-Track Cities ми бачимо, як міста перетворюються на справжніх лідерів у відповіді на ВІЛ – там, де національні стратегії іноді застрягають у бюрократії, мери та місцеві команди швидше реагують на потреби людей. З 2017 року ми підтримали приєднання до ініціативи 34 міст із 13 країн регіону Східної Європи, Центральної Азії та Південно-Східної Європи. Особливо важливо, що більшість міст, де реалізовувалася ініціатива Fast-Track Cities, продовжують фінансувати ВІЛ-послуги за рахунок місцевих бюджетів. Це свідчить про сталість досягнутих результатів та їх інтеграцію в систему надання послуг», – каже Тетяна Дешко, директорка міжнародних програм Альянсу громадського здоров’я.

Презентація підсумовує результати багаторічної роботи Альянсу з розвитку ініціативи Fast-Track Cities у регіоні Східної Європи, Центральної Азії та Південно-Східної Європи. Із 2017 року за підтримки Альянсу до ініціативи приєдналися 34 муніципалітети з 13 країн, підписавши Паризьку декларацію та взявши на себе зобов’язання прискорити подолання епідемій ВІЛ, туберкульозу та вірусних гепатитів.

За результатами опитування 23 міст-партнерів,яке провів Альянс напередодні Конференції, 17 міст виділили фінансування на ВІЛ-послуги з місцевих бюджетів у 2025 році, а ще 18 планують передбачити таке фінансування у 2026 році. Дані демонструють високий рівень політичної підтримки та інституційної спроможності міст забезпечувати сталість програм навіть після завершення зовнішньої підтримки.

«Конференція у Віана-ду-Каштелу – це нагода показати європейським колегам, що відбувається в Східній Європі та Центральній Азії, регіоні, який часто залишається поза увагою глобальних дискусій про здорові міста. Фаза VIII мережі ВООЗ дає нам шанс закріпити цей досвід на більш системному рівні та знайти нових партнерів для обміну рішеннями», – зазначає співавтор постерної презентації Євген Кушнір, старший менеджер міжнародних програм Альянсу громадського здоров’я.

Окрему увагу під час конференції приділено питанням стійкості міст у відповідь на кризи. У межах мережі Healthy Cities було сформовано спеціальну робочу групу з питань міської стійкості. Альянс громадського здоров’я поділився з учасниками конференції досвідом підтримки міст в умовах повномасштабної війни в Україні та забезпечення безперервності послуг для населення під час воєнного конфлікту. Цей досвід викликав значний інтерес серед представників міст та міжнародних партнерів.

Більше
Поширити
Червень 16, 2026

Від доказів до впливу в зниженні шкоди: профілактика ВІЛ та гепатиту С в рамках Глобального Фонду, Грантовий Цикл 8

Грантовий Цикл 8 Глобального Фонду — критична можливість для країн посилити відповідь на ВІЛ та гепатит С з акцентом на рівний доступ до інновацій та охоплення найбільш вразливих спільнот.

На вебінарі ми:
• Поділимося новими даними та підходами до профілактики HCV та ВІЛ
• Почуємо голос спільнот людей, які вживають наркотики
• Фасилітуємо діалог між партнерами, імплементаторами та стейкхолдерами

17 червня 2026 | 12:00–14:00 CEST (Женева)

Синхронний переклад: англійська, французька, арабська, російська, українська, в’єтнамська

Реєстрація

Більше
Поширити
Травень 29, 2026

«Я знову можу вийти з дому сам». Як реабілітація допомогла Олександру повернути незалежність

Коли Олександр Іщенко жартує про свій очний протез і порівнює себе з героєм фільму «Хатіко», важко уявити, через що йому довелося пройти. Ще кілька років тому він працював у Польщі, будував плани на майбутнє і жив звичайним життям разом із дружиною Розалією. Після початку повномасштабної війни чоловік долучився до територіальної оборони, а згодом вирушив на фронт.

У вересні 2022 року під час Харківського контрнаступу він отримав важке поранення, яке назавжди змінило його життя. Попереду були реанімація, численні операції та місяці лікування. Але найскладніше чекало після лікарні.

«Медицина врятувала життя. А як жити далі — довелося вчитися»

Після поранення Олександр тривалий час перебував між лікарнями Харкова, Києва та Одеси. Лікарі боролися за його життя та намагалися відновити обличчя після важких травм. Поруч увесь цей час була його дружина Розалія. Спочатку вона доглядала чоловіка в реанімації, потім допомагала під час тривалого лікування. У перші тижні він не міг самостійно їсти, рухатися чи доглядати за собою.

Коли лікарі повідомили, що повернути зір неможливо, родина опинилася перед новою реальністю. Після місяців боротьби за життя постало інше питання: як жити далі? Як самостійно пересуватися? Як користуватися телефоном? Як вийти з дому без страху? Як повернутися до звичайного життя після травми? Відповідей на ці запитання в лікарні не було. Саме тоді Олександр і Розалія дізналися про проєкт Touch Point.

Перший крок назад у світ

На момент першої реабілітації Олександр уже знав, що його життя змінилося назавжди. Але ще не знав, що навіть після втрати зору можна залишатися самостійним.

У межах проєкту він почав опановувати навички орієнтування та мобільності, користування комп’ютером і телефоном, навчався безпечніше пересуватися з білою тростиною та знову довіряти власним можливостям. Особливо цінним для нього став індивідуальний підхід.

Через наслідки поранення чоловік мав проблеми не лише із зором, а й із координацією рухів. Тому навчання будували з урахуванням його потреб, а фахівці допомагали знаходити рішення для реальних життєвих ситуацій. Одним із таких моментів став візит тренера з орієнтування до села, де живе родина. Разом вони шукали безпечні маршрути, визначали орієнтири та відпрацьовували повсякденні сценарії, з якими Олександр стикається щодня.

З часом він почав самостійно виходити з дому та впевненіше почуватися у знайомому просторі. Для людини, яка ще недавно місяцями не могла пересуватися без сторонньої допомоги, це стало важливою перемогою.

Реабілітація, яка допомагає не лише ветерану

У програмі Touch Point беруть участь і члени родини. Для Олександра це має особливе значення, адже весь шлях від поранення до сьогодні вони проходять разом із дружиною. Розалія не лише доглядала чоловіка під час лікування, а також вчилася разом із ним адаптуватися до нових обставин: як правильно супроводжувати людину з порушенням зору; як підтримувати, не позбавляючи самостійності; як справлятися зі стресом і втомою, які часто залишаються непомітними для оточення. Саме тому реабілітація стала підтримкою для всієї родини.

Олександр переконаний, що війна змінює життя не лише поранених військових, а й їхніх близьких. І допомога потрібна кожному, хто проходить цей шлях поруч.

Бути частиною суспільства

Після травми Олександр помітив, що багато людей із важкими пораненнями поступово зникають із суспільного життя: хтось соромиться змін у зовнішності, хтось боїться реакції оточення, а хтось просто не знає, як жити далі. Він добре розуміє ці почуття, адже сам переживав схожі емоції. Саме тому одним із найважливіших результатів участі в проєкті стало повернення впевненості виходити до людей.

Сьогодні Олександр знову виходить із дому, гуляє селом разом із дружиною та дедалі впевненіше почувається у знайомому просторі. Те, що після поранення здавалося неможливим, поступово стало частиною повсякденного життя.

Його історія нагадує: втрата зору змінює життя, але не ставить на ньому крапку. Після завершення лікування людина потребує не менше підтримки, ніж у лікарняній палаті. Адже повернення до повсякденного життя починається з простих речей — вийти на вулицю, самостійно знайти дорогу, знову відчути впевненість у власних силах.

Саме тому такою важливою є комплексна реабілітація. Завдяки проєкту Touch Point ветерани та їхні родини отримують не лише практичні навички, а й можливість повернути собі незалежність, відновити зв’язок із суспільством і повірити, що майбутнє існує навіть після найважчих втрат.

Про програму Touch Point

Проєкт Touch Point — Adaptation for Veterans Who Lost Their Sight створений для того, щоб незрячі ветерани не залишалися наодинці зі своєю травмою.

Програма включає:

  • навчання самостійному пересуванню і орієнтації;
  • розвиток цифрової грамотності та роботу з асистивними технологіями;
  • фізичну реабілітацію;
  • психологічне консультування;
  • подальший супровід після повернення до громади.

Програма розроблена у партнерстві з ВООЗ, Blind Veterans (UK), ГО “Сучасний погляд”” та іншими українськими громадськими організаціями, Міністерством у справах ветеранів та Міністерством освіти і науки України.

Наразі 56 ветеранів уже успішно завершили курс.

Як підтримати проєкт Touch Point

Ви можете підтримати програму вже зараз:

  • через пряму пожертву на платформі Альянсу громадського здоров’я:
    https://donate.aph.org.ua/en/ 
  • у будь-якій зручній валюті через GlobalGiving
  • через альтернативні цифрові платіжні інструменти на платформі  Endaoment (Touch Point);
  • а також через інші фандрайзингові інструменти, що використовуються в межах кампанії.

Проєкт Touch Point допомагає людям, які втратили зір через війну, не залишатися сам на сам зі своїми труднощами та повернути впевненість у власних силах. Адже після найважчих випробувань людині потрібна не лише медична допомога, а й можливість знову бути незалежною, активною та відчувати себе частиною суспільства. Бо життя триває — і кожен заслуговує на шанс знайти в ньому нову опору.



Більше
Поширити
Травень 28, 2026

Захист здоров’я українців після березня 2027 року

Термін дії Директиви ЄС про тимчасовий захист закінчується 4 березня 2027 року. Подальший розвиток подій залежатиме від рішень, які інституції ЄС та держави-члени ухвалять або не ухвалять у найближчі місяці. Ми закликаємо їх діяти вже зараз, поки ще є час для планування, координації та захисту тих, хто цього найбільше потребує.

Люди, які живуть з ВІЛ, туберкульозом, гепатитом, залежностями та іншими хронічними захворюваннями, не можуть дозволити собі перерву в лікуванні. Переривання антиретровірусної терапії спричиняє рецидив вірусної інфекції та резистентність до ліків. Припинення лікування агоністами опіоїдів призводить до абстиненції, передозування та збільшення ризику передачі ВІЛ. Ми бачили, що відбувається, коли ці види лікування припиняються без попередження. Це не повинно статися в ЄС.

Ми закликаємо інституції ЄС та держави-члени надати українським біженцям та їхнім громадам чіткий план: гарантовану безперервність лікування хронічних та інфекційних захворювань, обов’язкові мінімальні стандарти охорони здоров’я у всіх державах-членах, шляхи доступу до національних систем медичного страхування для біженців, які перебувають у країні тривалий час, стабільне фінансування громадських організацій та офіційну транскордонну координацію у сфері охорони здоров’я з Україною.

Українські біженці, їхні сім’ї та організації, що їх підтримують, заслуговують на чіткість і передбачуваність, а не на життя в невизначеності. Вони мають знати, що їхнє лікування триватиме, що системи, які про них піклуються, не зникнуть за одну ніч, і що зобов’язання Європи щодо їхнього здоров’я ніколи не було тимчасовим!

Приєднуйтесь до кампанії. Підпишіть спільну заяву. Поширюйте інформацію.

#HealthBeyondMarch2027

Організаційний комітет кампанії #HealthBeyondMarch2027:

Даніель Кашніцький, Cermes3 — Центр досліджень у галузі медицини, науки, здоров’я та суспільства, Франція
Ганна Довбах, Євразійська асоціація зменшення шкоди (EHRA), Литва
Інна Гаврилова, Альянс громадського здоров’я, Україна

Більше
Поширити
Травень 28, 2026

Зменшення шкоди в СЄЦА: виклики, досягнення та регіональні ініціативи

Тетяна Дешко: «криміналізація, малі обсяги діяльності та нестача фінансування залишаються ключовими викликами для програм зменшення шкоди в СЄЦА. Але є і важливі досягнення.»

У Єревані 19–20 травня відбулася регіональна зустріч, присвячена відповіді на ВІЛ, програмам зменшення шкоди, правам людини та формуванню сталої політики в країнах Східної Європи та Центральної Азії (СЄЦА). Захід був організований Міжнародним товариством боротьби зі СНІДом (IAS), Médecins du Monde, ГО Real World, Real People та глобальною мережею TBpeople.

У зустрічі взяли участь представники міжнародних організацій, державних структур, громадянського суспільства та сфери охорони здоров’я з Вірменії, України, Молдови, Франції та Грузії.

Під час заходу Тетяна Дешко, директорка міжнародних програм Альянсу громадського здоров’я, презентувала досвід роботи в рамках регіонального партнерства #iSoS у виступі на тему «Зменшення шкоди в регіоні СЄЦА: Тренди наркоспоживання, відповідь та результати», присвяченому сучасним тенденціям вживання наркотиків, доступу до послуг та ключовим викликам для програм зменшення шкоди у регіоні.

У своїй презентації вона наголосила, що Східна Європа та Центральна Азія залишається одним із регіонів із найвищими показниками поширення ВІЛ серед людей, які вживають наркотики ін’єкційно. За оцінками, у регіоні проживає близько 1,68 млн людей, які вживають наркотики ін’єкційно, а 43% нових випадків ВІЛ у 2022 році були пов’язані саме з ін’єкційним вживанням наркотиків. Крім того, значний внесок ін’єкційного вживання наркотиків спостерігається у поширенні гепатиту С.

Окрему увагу було приділено недостатньому охопленню програмами зменшення шкоди та замісною підтримувальною терапією. У більшості країн регіону доступ до стерильних шприців та опіоїдної замісної терапії залишається нижчим за рекомендовані міжнародні стандарти. Водночас системи зменшення шкоди продовжують критично залежати від зовнішнього фінансування, що створює серйозні ризики для стабільності послуг.

Тетяна Дешко також звернула увагу на негативний вплив криміналізації людей, які вживають наркотики, та репресивного законодавства щодо громадських організацій і спільнот. За її словами, саме криміналізація, стигма та обмеження діяльності громадянського суспільства часто стають бар’єрами для доступу людей до життєво необхідних сервісів.

Серед позитивних тенденцій були відзначені впровадження нових форм ЗПТ, довгодіючого бупренорфіну, в Україні та Киргизстані. Також йшлося про розвиток підходів до лікування залежності від психостимуляторів та результати пілотного дослідження в Україні щодо використання метилфенідату для людей із РДУГ та розладами, пов’язаними із вживанням стимуляторів; це дослідження продемонструвало суттєве зниження рівня проблемного вживання стимуляторів та потягу до них. Під час зустрічі учасники також обговорили доступ до налоксону, порушення прав людей, які вживають наркотики, подолання стигми та дискримінації, а також важливість сталого фінансування відповіді на ВІЛ у країнах регіону.

Учасники відзначили важливість практичної роботи з наркополітики, яку проводить в СЄЦА регіональна комісія з наркополітики під головуванням Олександра Кваснєвського, включаючи реформування законодавства в Киргизстані, відстоювання програм ЗПТ в Казахстані, роботу над стратегіями наркополітики в Молдові і Україні, а також відповідну діяльність в Європарламенті.

Захід у Єревані став ще однією платформою для обміну досвідом, посилення регіональної співпраці та пошуку рішень, заснованих на правах людини, доказових підходах і потребах спільнот.

Більше
Поширити
Травень 28, 2026

Український досвід підтримки людей з туберкульозом представили на міжнародному семінарі

19–20 травня в Осло (Норвегія) відбувся дводенний міжнародний семінар, присвячений розвитку підходу «рівний-рівному» у відповіді на туберкульоз. Захід об’єднав близько 60 учасників із 14 країн Європейського регіону ВООЗ — представників громадських організацій, системи охорони здоров’я, національних програм із боротьби з туберкульозом та експертної спільноти.

Україну на заході представляли експертки Альянсу громадського здоров’я, а також делегація Центру громадського здоров’я України. Окрема увага під час зустрічі була приділена обміну практичним досвідом між країнами та ролі громад у забезпеченні доступу до підтримки й медичних послуг.

Під час другого дня семінару українські експертки Марія Малахова, Інна Гаврилова та Євгенія Гелюх представили досвід Альянсу громадського здоров’я у розвитку трансграничної підтримки, впровадженні цифрових інновацій та сучасних підходів до фінансування програм протидії туберкульозу в умовах повномасштабної війни.

Учасники також ознайомилися з цифровим асистентом TWIIN як прикладом сучасної peer-to-peer підтримки, платформою онлайн-консультування психологів і лікарів, системою управління даними на базі DHIS2 та проєктом HelpNow як прикладом транскордонної співпраці та підтримки українців за кордоном.

Крім того, Євгенія Гелюх поділилася досвідом peer-support підходу у співпраці з ромською організацією «Чіріклі» у межах активного виявлення туберкульозу серед ромського населення. Ефективність цього підходу забезпечується саме фокусом на спільноту: ромські медіатори працюють із представниками своєї громади, допомагаючи долати бар’єри, підвищувати рівень довіри та покращувати доступ до тестування й медичних послуг.

Окрема сесія за участю представників міністерств охорони здоров’я та національних туберкульозних програм була присвячена обговоренню практичних кроків щодо інтеграції peer-support підходів у державну політику та системи охорони здоров’я.

Семінар став ще одним прикладом того, як український досвід у сфері громадського здоров’я, цифрових рішень та підтримки вразливих груп сьогодні використовується не лише всередині країни, а й стає корисним для інших держав регіону.

Захід організували LHL Internasjonal у партнерстві з TB Europe Coalition та Latvijas Tuberkulozes apkarošanas biedrība.

 

Більше
Поширити
Травень 22, 2026

«Я працював у темряві все життя, але до цієї темряви був не готовий». Історія Олександра після втрати зору

До повномасштабної війни Олександр Жильченко працював шахтарем у Жовтих Водах на Дніпропетровщині. Після виходу на пенсію він планував нарешті більше часу приділяти собі та родині: подорожувати Україною, відпочивати, здійснювати відкладені мрії. Та в лютому 2022 року ці плани перекреслила війна.

47-річний чоловік добровільно вступив до 121-ї бригади територіальної оборони. У жовтні того ж року під час виконання бойового завдання поблизу Кривого Рогу він отримав важке поранення, яке назавжди змінило його життя.

Коли здається, що майбутнього більше немає

Після евакуації Олександр кілька місяців провів у лікарнях Києва та Кропивницького. Саме там він дізнався, що повністю втратив зір. Разом із фізичним болем прийшло відчуття розгубленості. Родина шукала відповіді на питання, як жити далі, але практично не отримувала інформації про можливості реабілітації чи адаптації.

Лікарі рятували життя, однак після завершення лікування сім’я залишилася сам на сам із новою реальністю.

«Після поранення я не розумів, як житиму далі. Майже не виходив із дому, не міг сам користуватися телефоном і не вірив, що колись знову стану самостійним. Тоді мені здавалося, що все моє життя звузилося до чотирьох стін. Найважче було навіть не втратити зір, а повірити, що після цього життя не закінчується», — пригадує Олександр.

Крок за кроком до самостійності

Переломним моментом стала участь у проєкті Touch Point. На першу реабілітацію Олександр їхав із великими сумнівами. Дорога після тривалого лікування була виснажливою, а будь-які зміни викликали тривогу. Але вже під час курсу він побачив, що життя після втрати зору може бути активним і наповненим.

Фахівці проєкту навчили його користуватися білою тростиною, працювати зі смартфоном, орієнтуватися в просторі та виконувати щоденні справи самостійно. Те, що раніше здавалося неможливим, поступово ставало частиною нового життя.

За словами дружини Тетяни, після першого курсу додому повернулася зовсім інша людина. Олександр став упевненішим, почав більше довіряти власним силам і робити те, чого раніше боявся. Сьогодні він уже самостійно виходить на прогулянки неподалік дому, користується телефоном, спілкується в соціальних мережах, слухає новини та музику. Для багатьох це звичайні речі, але після втрати зору саме вони повертають відчуття свободи.

Не залишитися наодинці

Олександр переконаний, що не менш важливою за практичні навички стала можливість зустріти інших ветеранів, які пережили подібний досвід. Спілкування з людьми, які також втратили зір через війну, допомогло відчути, що він не сам. Учасники підтримують одне одного, діляться труднощами та успіхами, разом шукають відповіді на складні питання нового життя.

Для родин така підтримка теж має величезне значення. Тетяна зізнається, що після поранення чоловіка їй довелося вчитися всьому заново — як правильно супроводжувати незрячу людину, як допомагати, не обмежуючи її самостійність, як будувати новий побут. Реабілітація дала знання не лише Олександру, а й усій родині.

Сьогодні вони продовжують проходити програму Touch Point та поступово повертаються до активного життя.

Історія Олександра — це нагадування про те, що після втрати зору життя не закінчується. Але для того, щоб людина змогла знову відчути впевненість у собі, недостатньо лише медичної допомоги. Потрібні фахова реабілітація, підтримка близьких і можливість навчитися жити по-новому. Саме це дає проєкт Touch Point. 

Про програму Touch Point

Проєкт Touch Point — Adaptation for Veterans Who Lost Their Sight створений для того, щоб незрячі ветерани не залишалися наодинці зі своєю травмою.

Програма включає:

  • навчання самостійному пересуванню і орієнтації;
  • розвиток цифрової грамотності та роботу з асистивними технологіями;
  • фізичну реабілітацію;
  • психологічне консультування;
  • подальший супровід після повернення до громади.

Програма розроблена у партнерстві з ВООЗ, Blind Veterans (UK), ГО “Сучасний погляд”” та іншими українськими громадськими організаціями, Міністерством у справах ветеранів та Міністерством освіти і науки України.

Наразі 56 ветеранів уже успішно завершили курс.

Як підтримати проєкт Touch Point

Ви можете підтримати програму вже зараз:

  • через пряму пожертву на платформі Альянсу громадського здоров’я:
    https://donate.aph.org.ua/en/ 
  • у будь-якій зручній валюті через GlobalGiving
  • через альтернативні цифрові платіжні інструменти на платформі  Endaoment (Touch Point);
  • а також через інші фандрайзингові інструменти, що використовуються в межах кампанії.

Завдяки вашій підтримці ветерани та цивільні, які втратили зір через війну, отримують шанс повернути незалежність, знайти нові можливості та знову відчути себе частиною суспільства. Для багатьох із них це не просто реабілітація — це шлях назад до життя.


Більше
Поширити
Травень 15, 2026

Коли системи руйнуються, спільноти забезпечують безперервність допомоги

Після чергової масованої атаки російських дронів на Київ, попри нестабільний інтернет-зв’язок та реальність війни, український голос знову прозвучав на глобальному рівні.

Під час Багатостороннього форуму у межах підготовки до Засідання високого рівня ООН з питань ВІЛ, Тетяна Дешко, міжнародна директорка програм Альянсу Громадського здоровʼя, виступила з потужним меседжем про те, як українські спільноти продовжують забезпечувати безперервність допомоги навіть у найскладніших умовах війни.

Виступаючи з Києва, Тетяна розповіла, як громадські організації в Україні стали основою системи підтримки для тисяч людей у прифронтових та кризових регіонах.

Мобільні клініки, підтримка безперервності лікування, інтеграція послуг з ВІЛ, туберкульозу, ментального здоров’я та зменшення шкоди, цифрові рішення та нові підходи до профілактики — усе це сьогодні не просто інновації. Це інструменти виживання.

«Коли системи руйнуються — спільноти забезпечують безперервність допомоги», — наголосила Тетяна під час виступу.

Вона також нагадала, що Східна Європа та Центральна Азія залишаються єдиним регіоном у світі, де продовжують зростати як нові випадки ВІЛ, так і смертність, пов’язана зі СНІДом. Саме тому підтримка спільнот, доказових підходів та сталих сервісів є критично важливою.

Український досвід сьогодні — це не лише історія стійкості. Це важливий урок для глобальної відповіді на ВІЛ у часи криз, війни та нестабільності.

Повний виступ Тетяни Дешко доступний за посиланням

Більше
Поширити
Травень 14, 2026

Онлайн-дискусія щодо нових рекомендацій ВООЗ з PrEP, тестування на ВІЛ та гепатитів

Запрошуємо на онлайн-дискусію щодо нових рекомендацій ВООЗ з PrEP, тестування на ВІЛ та гепатитів

Регіональне партнерство iSoS запрошує партнерів, координаторів національних програм, імплементаторів, технічних спеціалістів та всіх зацікавлених на інформаційну онлайн-зустріч, присвячену новим рекомендаціям ВООЗ у сфері відповіді на ВІЛ та вірусні гепатити.

Під час зустрічі експерти ВООЗ представлять ключові оновлення щодо:

ін’єкційної PrEP тривалої дії та ленакапавіру

алгоритмів тестування для клієнтів, які використовують LA-PrEP

оновлених рекомендацій ВООЗ щодо профілактики, тестування, лікування та моніторингу гепатитів B і C

Спікери:

▪️ Вʼячеслав Граньков (WHO)

▪️ Стела Бівол (WHO)

Модераторка: Надія Янголь, Альянс громадського здоровʼя 

Також відбудеться Q&A-сесія та обговорення практичних аспектів впровадження рекомендацій у країнах-партнерах.

  • 20 травня 2026
  • 10:00 CET
  • Онлайн

Реєстрація: https://bit.ly/4nyEXEk

Будемо вдячні, якщо ви поширите запрошення серед колег і партнерів, які працюють у сфері ВІЛ, PrEP, тестування на ВІЛ та вірусних гепатитів.

Більше
Поширити