Львівський шелтер «Безпечне місце»: особливості та напрямки діяльності На початку січня, у Львові, розпочав свою роботу прихисток «Безпечне місце». Він знаходиться у центрі міста, за адресою: вул. Соломії Крушельницької, 3, що дуже зручно для розв’язання організаційних питань. Про особливості роботи шелтеру та послуги, які можна отримати мешканцям, розповідає Анна Горкун, куратор напрямку підтримки шелтерів в МБФ «Альянс громадського здоров’я».

Чи є необхідність у відкритті шелтерів в Україні?

Від початку повномасштабного вторгнення гостро стоїть питання з місцем тимчасового проживання для людей, які втратили свої домівки. Згідно з даними Situation Reports – OCHA, близько 11,2 мільйона людей в Україні потребують екстреної підтримки житлом та предметами першої необхідності. Ще 1,7 млн. осіб мають потреби, пов’язані із зимою, включаючи тверде паливо та опалювальні прилади.

На жаль, через систематичні обстріли та, як наслідок, відсутність енергоресурсів і опалення в багатьох регіонах, потреби у шелтерах тільки зростають.

Я співпрацюю з двадцяти п’яти шелтерами по всій Україні, це ті прихистки, які координуються Альянсом громадського здоров’я. Ми допомагаємо їхньому розвитку, але зрозуміло, що це не загальна картина по всій Україні. З приходом холодів і початком активних обстрілів енергетичної системи різко зросла потреба у тимчасовому житлі, тому що зараз навіть ті люди, які мають житло, знаходяться у ситуації, коли у них немає опалення, електрики довгий час і по факту, житло стає непридатним. Відповідно, потреба в тимчасовому проживанні в місці, де все це є в наявності, стає все більш актуальною.

«Безпечне місце» надає послуги «рівний-рівному»

Згідно з даними Управління соціального захисту Львівської міської ради, у 2022 році Львів став одним із найбільших центрів прийому внутрішньо переміщених осіб. Через місто пройшло більше 5 мільйонів людей і близько 200 тисяч залишилися проживати у Львові. Ще до відкриття прихистку було прийнято рішення, що ми надаватимемо можливість працювати в ньому саме ВПО. Всі співробітники шелтеру — це люди, які переїхали до Львова у зв’язку з війною. Вони дуже добре розуміють і психологію гостей прихистку (проживаючих), і як надати підтримку, розділити біль та страждання іншої людини, і як розмовляти з нею однією мовою. Це дуже важливо. Це така емпатичність.

Окрім цього, це створення нових робочих місць, тому що зараз дуже складно знайти роботу, особливо в таких переповнених містах, як Львів. І ми хочемо й надалі підтримувати створення робочих місць для ВПО і надання послуг «рівний рівному». Це є перевагою саме цього прихистку.

Шелтер у центрі Львові — особливий, він є пілотним проєктом, за допомогою якого буде створено загальні стандарти і правила надання послуг щодо роботи шелтерів в Україні, які Альянс планує відкрити і в інших містах у 2023 році.

Де знаходиться та як потрапити

На початку війни я була волонтером у Львові та допомагала селити людей, які приїздили з різних куточків України. В той час не було мови про комфортне проживання, використовувалися всі приміщення, які можна було облаштувати під тимчасові місця для проживання. Я бачила в яких умовах люди жили на початку війни, я бачила на скільки це складно. Надзвичайно важко фізично приїхати з Маріуполя і після таких важких переживань отримати можливість пожити в недосить пристосованих умовах для життя. Саме тому я дуже намагалася створити умови, які б максимально сприяли адаптації, можливості швидше оговтатись і будувати своє життя далі. Тому, в шелтері досить гарні умови: є велика кількість санвузлів, якісних ліжок, постільної білизни, є можливість самостійно готувати собі їжу і отримувати консультації спеціалістів.

Обираючи майбутнє місце прихистку ми зосередилися на тому, щоб людям було зручно добиратися як міжміським, так і міським транспортом. Наразі, шелтер «Безпечне місце» розташувався майже в самому центрі Львова, навпроти парку Івана Франка, на вулиці Соломії Крушельницької, 3 – недалеко від магістральних точок, таких як: вокзали, медичні заклади, структури, де можна отримувати послуги (поновлення документів, соціальна допомога).

Прихисток функціонує у форматі хостелу з усіма зручностями. Проживання та продукти безкоштовні, одночасно у шелтері може розміститися 21 людина. Він має 8 кімнат для проживання, а також окремі кімнати для надання консультаційних послуг та для проведення різноманітних майстер класів. В нас є окремі сімейні кімнати та кімната для сімей з маленькими дітками з додатковою ванною кімнатою. На цю мить максимальний термін перебування у шелтері складає 2 тижні. Наразі проводяться зустрічі з потенційними партнерами, які надаватимуть для жителів закладу гарячі обіди.

Контакти прихистку «Безпечне місце»:

Адреса: м. Львів, вул. Соломії Крушельницької, 3 (навпроти парку Івана Франка) 4й поверх. Щоб мати можливість тимчасово проживати у шелтері необхідно заповнити форму за посиланням: https://bit.ly/3ivXQdI

Соціальні мережі:

Інстаграм https://www.instagram.com/safe.place.ua/,

фейсбук https://www.facebook.com/ShelterSafePlace.

Які послуги можна буде отримати перебуваючи у шелтері?

Прихисток працюватиме як інформаційний хаб, надаючи консультації юристів, психологів, соціальних працівників та, за потреби, спеціальні консультації лікарів для представників ключових спільнот, уразливих до ВІЛ, із залученням онлайн-платформи Help24.

Також ми проводитимемо активну інформаційну роботу, яка максимально допоможе людям в адаптації, пошуку житла та роботи. Наприклад, консультації по написанню резюме. На майбутнє, планується організувати можливість підписання декларації з лікарем, щоб отримувати медичну допомогу. Ще однією важливою послугою, яку надає шелтер, є проведення творчих лекцій та майстер-класів. Такі заходи є дуже важливою складової адаптації у стресових ситуаціях. Коли людина завзято робить щось руками, вона на деякий час звільняє свої думки. А в теперішній ситуації очистити голову від важких думок та переживань є просто необхідно. Ще до відкриття прихистку, у закритому форматі, ми провели тестовий майстер клас по виготовленню витинанок. Не випадково було обрано саме цю активність, оскільки вправи на дрібну моторику дуже сильно відволікають людину, в тому числі і від постійного читання новин. Також, у день офіційного відкриття шелтеру, для дітей із різних куточків України, які зараз проживають у Львові, відбувся майстер-клас по створенню «будиночку мрії» з імбирних пряників.

Оскільки цей проект пілотний, ми маємо за допомогою нього побачити, які послуги є дійсно актуальними, затребуваними і що можна рекомендувати людям і іншим шелтерам, які функціонують в Україні.

Альянс розширюватиме гуманітарну програму підтримки в Україні

«Війна триває, тому потреба у шелтерах буде тільки зростати. Наразі, в Україні, вже функціонує багато прихистків для ВПО і багато ще буде відкрито. Всі вони різні за форматом послуг, терміном та умовами проживання. Наш підхід трохи відрізняється від класичного (просто надати стелю над головою) – ми ставимо за мету, за короткий термін допомогти ВПО з реабілітацією. По-перше, у нас дуже комфортні умови проживання і привітний персонал з числа ВПО, які вже орієнтуються у Львові та пройшли шлях реабілітації. По-друге, на базі нашого шелтеру буде надаватися великий спектр послуг для дітей на дорослих, що допоможе відновитися фізично та психологічно, та в спокійній атмосфері спланувати подальше життя», – розповідає старший радник МБФ «Альянс громадського здоров’я» Слава Кушаков.

Також, він поділився найближчими планами щодо реалізації проєкту «Інтегрована гуманітарна відповідь в умовах війни та післявоєнного відновлення», який реалізується при фінансуванні UKAID і Disasters Emergency Committee (DEC) та за технічної підтримки і координації благодійної організації Christian Aid. Згідно його слів, Альянс продовжить розширювати гуманітарну програму підтримки в Україні. Наразі, ведеться робота над тим, щоб запустити 3 мобільні клініки. Одна з них – це мобільна соматологія, яка вже переобладнується. Також, планується надати 125 міні-грантів та 400 грантів багатоцільової грошової допомоги на нагальні потреби домогосподарств. Продовжиться співпраця з шелтерами, в рамках їхньої діяльності, буде надано необхідні послуги для близько 10 тисяч людей, які там проживають.

Слава Кушаков наголосив на тому, що щоб не сталося, Альянс і його регіональні партнери продовжуватимуть працювати незважаючи на численні виклики, ризики для життя та здоров’я задля вирішення нагальних проблем українців!

Нагадаємо, з початку літа, Альянс громадського здоров’я, у відповідь на гуманітарну кризу, яку спричинила воєнна агресія росії в Україні, запустив комплексну програму гуманітарної підтримки в умовах війни та післявоєнного відновлення країни. Основними напрямками є підтримка представників вразливих спільнот, спрямована на забезпечення нагальних гуманітарних, соціальних та медичних потреб та гідного життя у кризових умовах, шляхом впровадження заходів кризового реагування.

Протягом 8 місяців ведеться активна діяльність в рамках масштабного проєкту «Інтегрована гуманітарна відповідь в умовах війни та післявоєнного відновлення». Спільними зусиллями, разом з 24-ма НУО вдалося швидко і ефективно розгорнути діяльність у 16 регіонах України. Лише за перші 3 місяці роботи необхідну допомогу отримала 75 271 особа, серед яких ВПО, сім’ї з дітьми, люди з обмеженими можливостями, представники груп, що найбільше уразливі до ВІЛ-інфікування.

Команда #HelpNow HUB підготувала детальний звіт за 2022 рік, у якому вони розповіли про виклики, досягнення та про те, що сервіс продовжує працювати для кожного українеця, де б він не перебував – #HelpNow поруч та завжди готовий допомогти!

У перші дні березня 2022 року, через тиждень після початку повномасштабної російської агресії проти України, Альянс громадського здров’я розробив та запустив унікальний сервіс для підтримки українських пацієнтів программ з ВІЛ, які зіткнулись із труднощами у доступі до лікування та інших необхідних послуг. Необхідність покинути свої домівки й перетворитися на внутрішньо переміщених осіб або біженців в інших країнах створила додаткову перешкоду для доступу до життєво важливих послуг і поставила під загрозу прихильність до лікування та життя для таких людей.

Сервіс #HelpNow дозволив легко дістатися до людей, які потребують допомоги, використовуючи різні методи. З перших днів широкомаштабної війни команда Хабу оперативно інформує та направляє людей  їх до служб, які їм потрібні, у новому (тимчасовому) місці перебування.

За десять місяців, з березня по грудень 2022 року, через #HelpNowHUB надійшло понад 15800 запитів від українців у 47 країнах світу та в межах України, які координувалися службою #HelpNowPL, #HelpNowDE, # HelpNowClinicalHUB та безпосередньою соціальною підтримкою.

Докладніше у звіті:

У 2022 році Молдова стала однією з країн, які не просто прийняли, а й надали потужну підтримку українцям: які рятувались від війни. Наприкінці лютого в країні було оперативно розгорнуто програми гуманітарної, соціальної, медичної, психологічної, інтеграційної допомоги.
Партнери Альянсу громадського здоров’я з громадської асоціації “Позитивна Ініціатива”, спільно з Національною програмою з ВІЛ, ТБ в Республіці Молдова та іншими партнерами в країні запустили спеціальну програму для підтримки українців, які потребували продовження лікування ВІЛ, туберкульозу, гепатиту з лікування, профілактики та тестування на ВІЛ і COVID-19, з гуманітарної підтримки, а також було організовано сервіси з психологічної підтримки. Команда регіонального проєкту #SoS_2.0 оперативно відреагувала, перерозподілила і направила екстрені ресурси на підтримку роботи #HelpNowHub Молдова на 3 місяці до кінця червня 2022 року. Сьогодні хаб продовжує свою роботу за підтримки національної програми та інших донорів.

“Альянс громадського здоров’я – один із перших донорів, які вже в перші дні початку широкомасштабної війни росії проти України, який залучив у Молдову фінансові ресурси для підтримки необхідних нових програм, коли вони екстрено були потрібні. – сказала Іна Вуткарьов, координаторка по роботі з біженцями ГА “Позитивна Ініціатива”. – З перших днів до нас почали звертатися українці, і тоді ми просто почали працювати, не розуміючи, що буде далі і, як довго ще це триватиме. Так на самому початку з’явився #HelpNowHub Молдова для екстреного реагування в перші місяці війни. Сьогодні це вже багатофункціональний сервіс по роботі з біженцями “Позитивної Ініціативи”, який ми організували у відповідь на потреби та розширили партнерство всередині країни. Ми допомагатимемо доти, доки люди потребуватимуть нашої допомоги”.

16-18 лютого 2023 року експерти Альянсу громадського здоров’я відвідали Кишинів, щоб спільно з партнерами з Молдови обговорити результати співпраці з підтримки біженців з України та нові виклики. Відбулася серія зустрічей із партнерами з “Позитивної Ініціативи”: з менеджментом, кейс-менеджерами та соціальними працівниками, психологами, а також делегація відвідала 2 центри для біженців, де на власні очі мала змогу ознайомитися з процесом надання сервісів та поспілкуватися з українцями, які наразі мешкають у цих центрах.

Також у рамках візиту Євген Кушнір, старший програмний менеджер Альянсу громадського здоров’я зустрівся з віце-мером Кишинева пані Анжелою Кутасевич. Вони обговорили програми муніципальної підтримки біженців з України та прогрес Fast-track міста Кишинева в реалізації муніципальної програми з ВІЛ на 2022-2025 щодо досягнення цілей 95-95-95 в елімінації СНІДу.

“Підтримка Молдовою українців безцінна з перших днів широкомасштабної кривавої і жорстокої військової агресії pосії проти України і всього цивілізованого світу. Я радий, що навесні минулого року, ми оперативно знайшли можливість підтримати роботe “Позитивної Ініціативи” по створенню #HelpNowHub Молдова для надання спеціалізованої допомоги представникам ключових груп в контексті ВІЛ. їх сім’ям та близьким, – сказав Євген Кушнір. – Сьогодні це вже багатофункціональний хаб, який продовжує робити свою важливу системну роботу. Ми дуже вдячні всім партнерам з Молдови за все, що вони робили, роблять і будуть робити. Молдова вже багато років є нашим стратегічним партнером у протидії епідемії ВІЛ/СНІДу на рівні регіону СЄЦА, і ми й надалі продовжимо спільну роботу.”

Зазначимо, що 3-місячний емердженсі проєкт підтримки роботи #HelpNowHub у Молдові для українських біженців із ключових груп включав надання доступу до таких сервісів:

• психологічної, соціальної та гуманітарної підтримки;
• надання сприяння щодо безперервності АРТ, ЗПТ, лікування туберкульозу та гепатитів;
• доступу до тестування на ВІЛ, COVID-19, сифіліс і гепатит, а також до послуг зі зменшення шкоди.

За квітень-червень 2022 року в Молдові 795 осіб пройшли тестування на ВІЛ, сифіліс і гепатит. 161 українець отримав АРВ-терапію, 11 – терапію з лікування туберкульозу, 21 – опіоїдно-замісну терапію, 340 осіб скористалися послугами зменшення шкоди.

11 січня 2023 року у Львові міжнародний благодійний фонд “Альянс громадського здоров’я” відкрив прихисток «Безпечне місце» для вимушених переселенців (ВПО).

Шелтер знаходиться в центрі міста за адресою вул. Соломії Крушельницької, 3, що дуже зручно для вирішення першочергових організаційних питань для людини, яка щойно прибула у місто.

Прихисток функціонує у форматі хостелу з усіма зручностями. У закладі працюють лише ВПО – люди, які як ніхто інший розуміють як підтримати, надаючи послуги «рівний-рівному».  Проживання та харчування безкоштовне, одночасно у шелтері може розміститися 21 людина. Він працюватиме як інформаційний хаб, надаючи  консультації юристів, психологів, соціальних працівників та за потреби спеціальні консультації лікарів для представників ключових спільнот, уразливих до ВІЛ, із залученням онлайн-платформи Help24.

«Прихисток – це дуже важлива справа, і не випадково ми назвали його «Безпечне місце», бо саме цього люди, які приїхали з окупованих територій, зони бойових дій, потребують найбільше. Цей заклад однозначно задає нові стандарти у розвитку шелтерів, і ми дуже сподіваємося, що він стане важливим місцем для наших гостей, які тут проживатимуть і незамінним досвідом, який ми будемо поширювати, відкриваючи прихистки і в інших містах у 2023 році», – сказав Андрій Клепіков, виконавчий директор МБФ «Альянс громадського здоров’я».

Шелтер вже прийняв перших переселенців

У шелтері вже проживають кілька родин. Жінка Яна і її донька Дар’я на початку повномаштабного вторгнення поїхали до Польщі. Згодом повернулися додому у Запоріжжя. Та лінія фронту дуже близько до їхньої домівки, обстріли посилювались і вони знову змушені були поїхати з дому, побоюючись за власне життя.

“Коли з Токмака летять ракети, то це дуже відчутно. На даний момент, Слава Богу, моя домівка ще стоїть. Але це дуже страшно”,— розказала Яна Павловська із Запоріжжя. У шелтері доступний високошвидкісний інтернет, що дозволяє їй продовжувати працювати віддалено. Вона вчителька історії, проводить уроки онлайн для своїх учнів прямо із шелтера.

За офіційними даними загалом війська рф атакували цивільні об’єкти у 60 разів частіше, ніж військові. Найбільше від обстрілів потерпає інфраструктура прифронтових міст.

Українці допомагають українцям відновити зруйноване росією життя

Через агресію росії мільйони українців втратили дах над головою. У результаті чисельних ракетних обстрілів, кількість заявок про відшкодування житла через Дію наблизилася до 300 тисяч. За попередніми підрахунками аналітиків, на які спирається  Міністерство розвитку громад і територій, понад 2,4 мільйона українців мешкали в зруйнованому або суттєво пошкодженому житлі станом на початок 4-кварталу 2022 року.

За даними Центру протидії дезінформації при РНБО тільки на 6 місяць великої війни понад 3,5 мільйона осіб втратили власне житло. Особливо ситуація загострилася з приходом холодів і початком активних обстрілів енергетичної системи, відповідно, потреба в тимчасовому проживанні стає все більш актуальною.

«Львівський шелтер – це пілотний проект, за допомогою якого буде створено загальні рекомендації щодо стандартів та правил надання подібних послуг в Україні», – розповідає Анна Горкун, куратор напрямку шелтерів у МБФ «Альянс громадського здоров’я». – Родзинкою даного прихистку є підтримка та створення робочих місць для ВПО і надання послуг рівний рівному. Всі співробітники шелтеру – люди, які переїхали до Львова у зв’язку з війною, вони дуже добре розуміють і психологію проживаючих гостей, і як надати підтримку, розділити біль, страждання іншої людини, як розмовляти з нею однією мовою. Це дуже важливо».

Зазначимо, що у 2022 році Львів став одним із найбільших центрів прийому внутрішньо переміщених осіб (ВПО). За даними Управління соціального захисту Львівської міської ради за 2022 рік час через місто пройшло більше 5 мільйонів людей. Приблизно 200 тисяч залишилися проживати у Львові. У офіційних реєстрах статусу внутрішньо переміщених осіб у громаді набуло лиш трохи більше 109,5 тисяч українців.

Команда Альянсу громадського здоров’я, спираючись на досвід підтримки 25 шелтерів по Україні та роботи пілотного львівського шелтеру, має на меті розробити базові рекомендації щодо організації подібних просторів та сформувати перелік базових послуг для ВПО. Документ буде опубліковано у відкритому доступі ресурсного центру  https://aph.org.ua та скористатись ним зможуть всі зацікавлені.

На відкритті шелтеру діти переселенців створили власні будиночки мрії

Відкриття прихистку пройшло у теплій, та по-домашньому затишній атмосфері. Для дітей із різних куточків України, які зараз проживають у Львові, було організовано майстер-клас по створенню «будиночку мрії» з імбирних пряників. І коли всі пряники вже були готові, на відкриття шелтеру завітав місцевий вертеп.

Всі учасники вертепу – це діти, які живуть у містечку для переселенців на території Львову. Завдяки ініціативі громадської діячки, мистецтвознавиці Катерини Кіт сьогодні гості шелтеру мали змогу подивитися виставу, дуже актуалізовану під сучасні події України та заспівати колядки разом.

«Для більшості внутрішньо переміщених українців саме Львів та Львівська область стали тимчасовим місцем прихистку, куди частіше приїздять переселенці зі всієї України, рятуючись від війни. Так, Львівщина розміщує людей по об’єктах соціальної інфраструктури, але їх не вистачає в потрібній кількості. Тому, для нашого міста відкриття нового прихистку є дуже важливою допомогою в розміщенні переселенців на тимчасове проживання, де вони можуть відпочити і отримати психологічну, юридичну та іншу підтримку», – розповіла Катерина Кіт, громадський діяч та мистецтвознавець.

Своєрідною візуалізацією гостинності міста Лева, яке зараз прийняло тисячі українців, стали наліпки гостей та працівників шелтеру, де зазначалося місто чи населений пункт звідки вони вимушені були переїхати.

В межах однієї країни – ми всі вдома!

Підтримали відкриття шелтеру представники місцевої влади.

Христина Замула, Голова Львівської районної адміністрації: «Я дуже хочу вам подякувати за ініціативу – це насправді дуже великий досвід, і актуальність такі проекти і такі речі не втрачають. Я бажаю, щоб люди, які тут будуть проживати, відчували себе не як вдома, а дома! І щоб ми розуміли, що в межах однієї країни – ми всі вдома! Дякую вам за гарну ініціативу».

Іван Мовчан, Радник міського голови: «Ми маємо велике щастя жити в державі, де живуть найсміливіші люди. Минулого року Львів отримав звання «Львів – місто безпечне для дітей». На міжнародному конкурсі, який відбувся у столиці Албанії, Львів здобув статус молодіжної столиці Європи 2025 року. І відкриття прихистку «Безпечне місце» є дуже символічним, саме для Львова і дай Бог щоб завдяки ЗСУ, ми стали безпечною країною».

Мар’яна Служинська, Директор Львівського обласного центру громадського здоров’я: «Я особисто і наш Центр громадського здоров’я у м. Львові  має великий досвід співпраці з «Альянсом громадського здоров’я». Я в черговий раз схиляю голову, на скільки людяна ця організація, на скільки ви гнучкі до умов, які так швидко змінюються і на скільки доречні та вчасні є ваші ініціативи. Відкриття прихистку зараз є дуже потрібним в умовно безпечному Львові. Я бажаю вам успіху, розширення, щоб це «Безпечне місце» було не тільки тут, а щоб таких безпечних місць було багато і у скорому майбутньому – вся наша країна була безпечною».

Контакти прихистку «Безпечне місце»:

Адреса: м. Львів, вул. Соломії Крушельницької, 3 (навпроти парку Івана Франка) 4й поверх. Щоб мати можливість тимчасово проживати у шелтері необхідно заповнити форму за посиланням: https://bit.ly/3ivXQdI

Соціальні мережі: Інстаграм, фейсбук.

Додаткова інформація про МБФ “Альянс громадського здоров’я”:

Відкриття прихистку «Безпечне місце» здійснюється при координації МБФ «Альянс громадського здоров’я» в рамках проекту «Інтегрована гуманітарна відповідь в умовах війни та післявоєнного відновлення», що реалізується за фінансової підтримки Disasters Emergency Committee (DEC) (Комітет з надзвичайних ситуацій, Великобританія). Реалізація проєкту, метою якого є підтримка спільнот, спрямована на забезпечення нагальних гуманітарних, соціальних та медичних потреб й гідного життя у кризових умовах, здійснюється за технічної підтримки Christian Aid.

Альянс громадського здоров’я має 22-річний досвід реалізації програм доступу та підтримки стійкості лікування по програмах з ВІЛ/ТБ. З початку війни будо запущено ряд ініціатив та програм: почав свою роботу Гуманітарний конвой, яким було перевезено понад 1 млн тон важливих вантажів, запущено міжнародну програму екстреної підтримки HelpNow HUB для українців, які змушені були виїхати за кордон. Більше інформації про роботу у часи війни у Ситуаційних звітах.

Фотогалерея з відкриття прихистку

Перевагою цього простору безпеки є створення робочих місць для ВПО і надання послуг рівний рівному

В середу, 11 січня з 13:00-15:00 за адресою: м. Львів, вул. Соломії Крушельницької, 3 (навпроти парку Івана Франка) 4й поверх, за ініціативи МБФ «Альянс громадського здоров’я» відбудеться офіційне відкриття прихистку «Безпечне місце» для українців, що втратили своє житло чи змушені були покинути свої домівки, рятуючись від російських ракет.

У 2022 році Львів став одним із найбільших центрів прийому внутрішньо переміщених осіб (ВПО). За даними Управління соціального захисту Львівської міської ради за 2022 рік час через місто пройшло більше 5 мільйонів людей. Приблизно 200 тисяч залишилися проживати у Львові. У офіційних реєстрах статусу внутрішньо переміщених осіб у громаді набуло лиш трохи більше 109,5 тисяч українців.

«Сьогодні мільйони людей в Україні потребують гуманітарної, соціальної та психологічної підтримки. Саме Львів став одним із найбільших центрів із логістики та надання гуманітарної підтримки ВПО, – сказав Андрій Клепіков, виконавчий директор МБФ «Альянс громадського здоров’я». – Роботу Альянсу з перших днів війни було повністю адаптовано та запроваджено ряд нових сервісів, потреба в яких була найбільшою. Серед 25 шелтерів, які підтримує Альянс, цей Шелтер у центрі Львові – особливий, він є пілотним проєктом, за допомогою якого буде створено загальні стандарти і правила надання послуг щодо роботи шелтерів в Україні, які ми плануємо відкрити і в інших містах у 2023 році»

Участь у заході візьмуть:

• Виконавчий директор МБФ «Альянс громадського здоров’я» Андрій Клепіков.
• Дружина міського голови Львова – Катерина Садова-Кіт, яка завітає до шелтеру разом з вертепом;
• Голова Львівської районної адміністрації – Христина Замула;
• Радник міського голови – Іван Мовчан;
•  Мар’яна Служинська, Директор Львівського обласного центру громадського здоров’я.

Також, очікуються зіркові гості.

Під час відкриття планується проведення різдвяного майстер-класу по створенню будиночка мрії з імбирного печива, участь в якому візьмуть дітки з різних куточків України, які через війну проживають у Львові, та дітки, які вже проживають у шелтері з батьками.

Запрошуємо ЗМІ долучитися до цієї визначної події у Львові та пригоститися традиційними пампухами, кутею та струцлями.

Отримати пост-реліз з фото та коментарями учасників можна зареєструвавшись за посиланням:https://forms.gle/MZSJrWMew3JnLiXX6

Контакти:

• Анна Горкун, координаторка шелтеру “Безпечне місце”, (096)642-7962
• Інна Гаврилова,менеджер з PR та комунікацій Альянсу громадського здоров’я, gavrylova@aph.org.ua

Додаткова інформація:

Альянс громадського здоров’я має 22-річний досвід реалізації програм доступу та підтримки стійкості лікування по програмах з ВІЛ/ТБ. З початку війни будо запущено ряд ініціатив та програм: почав свою роботу Гуманітарний конвой, яким було перевезено понад 1,2 мільйони тон вантажів, запущено міжнародну програму екстреної підтримки та координації HelpNow HUB для українців по всьому світу, ми розширили асортимент послуг наших 44 мобільних амбулаторій, закупили велосипеди у регіонах, де інакше дістатись до пацієнтів соцпрацівники не могли, ми розширили програми надання прямої гуманітарної, соціальної та  психологічну підтримку. Більше інформації про роботу у часи війни у Ситуаційних звітах: https://bit.ly/safe_place_ua

Наразі, Альянс громадського здоров’я підтримує 25 притулків для біженців та внутрішньо переміщених осіб по всій Україні. Львівський шелтер, який сьогодні відкрито, має на меті зробити базу стандартизованих послуг, яку потім зможуть використовувати інші заклади.

Відкриття прихистку «Безпечне місце» здійснюється при координації МБФ «Альянс громадського здоров’я» в рамках проекту «Інтегрована гуманітарна відповідь в умовах війни та післявоєнного відновлення», що реалізується за фінансової підтримки Disasters Emergency Committee (DEC) (Комітет з надзвичайних ситуацій, Великобританія). Реалізація проєкту, метою якого є підтримка спільнот, спрямована на забезпечення нагальних гуманітарних, соціальних та медичних потреб й гідного життя у кризових умовах, здійснюється за технічної підтримки Christian Aid.

Цього року регіон СЄЦА вразила війна, і проєкту довелося долати кризу і шукати нові рішення. Ми пишаємося нашими партнерами і донором – завдяки їм ми досягли успіху в найважчі часи!

КЛЮЧОВІ ДОСЯГНОСТІ РЕГІОНАЛЬНОЇ КОМАНДИ #SoS 2.0 У 2022 РОЦІ СВІДЧАТЬ ПРО ЗЛАГОДЖЕНУ РОБОТУ В УМОВАХ СОЛІДАРНОСТІ ТА РІШУЧОЇ ПРИХИЛЬНОСТІ ВИКОНАННЮ ЗАВДАНЬ У ПРОТИДІЇ ВІЛ/СНІДу.

1. У відповідь на найбільше після Другої світової війни переселення людей – з України, які рятувалися від російської війни, – яке суттєво вплинуло на основні, вразливі до ВІЛ, групи та ЛЖВ, партнери проєкту розробили й запустили унікальну послугу #HelpNow для підтримки ВПО й біженців із числа ЛЖВ і ключових спільнот, які зіткнулися з труднощами в доступі до лікування ВІЛ, ЗПТ, ТБ та ВГС та інших необхідних послуг у країнах, які їх прийняли. Послуга включає в себе онлайн-платформу, послугу з координації отримання лікування, хаби підтримки в Польщі, Молдові та Німеччині, а також онлайн-консультації лікарів і надала підтримку більш ніж 14 000 людей у координації отримання лікування та/або інших необхідних послуг у приймаючій країні.
2. Прогалини в послугах країн СЄЦА, які перешкоджають досягненню каскадних цілей з ВІЛ, були опрацьовані проєктом за допомогою стратегічних ініціатив, таких як пілотний проєкт доконтактної профілактики (ДКП) в Боснії та Герцеговині, Чорногорії, розширення доступу до доконтактної профілактики в Північній Македонії (уперше ДКП було закуплено коштом державного фінансування) і початок програми лікування споживачів стимуляторів. Варіанти профілактики та лікування тривалої дії перебувають у стадії активного вивчення.
3. Завдяки цілеспрямованій адвокаційній роботі, технічній підтримці та інтегрованому підходу до розподілу фінансування на боротьбу з ВІЛ, у 2022 році нам вдалося домогтися виділення приблизно $457 тисяч на муніципальному рівні та $6,2 мільйона на національному рівні на програми для ключових груп населення.

1. Права людини та політика посідали важливе місце в порядку денному проєкту.
   Протягом 2022 року в REAct було зареєстровано 3500+ випадків порушення прав людини та дискримінації щодо ЛЖВ та КП в 11 країнах ВЕЦА. REAct об’єднує 150+ НУО та спільнот, включно з такими регіональними мережами, як ECOM, ENPUD, SEE RCN. 43% клієнтів, які звернулися до REAct, отримали юридичну підтримку для відновлення справедливості. Водночас 30% клієнтів відмовляються боротися за свої права через страх бути притягнутими до відповідальності або переслідуваними. Основними порушниками є поліція і медичний персонал, і ми зосередили наші зусилля з адвокації на цих групах.Комісія з наркополітики країн Східної та Центральної Європи і Центральної Азії (ECECACD) активно працювала над гуманізацією законодавства щодо наркотиків. Так відбувся офіційний візит до Вільнюса, Литва, де було організовано низку зустрічей з нинішнім і колишнім президентом, спікером Сейму, представниками міністерств і відомств, де відбувалося обговорення законопроєкту про декриміналізацію канабісу, який ухвалила комісія з прав людини для подальшого голосування в Сеймі.
2. У рамках проєкту було проведено першу в історії гендерну оцінку бар’єрів на шляху надання послуг у зв’язку з ВІЛ для жінок, які живуть із ВІЛ, секс-працівників і жінок, які вживають наркотики, під керівництвом жінок у масштабах 15 країн. У попередніх висновках перераховані такі бар’єри, як: репресивне законодавство щодо жінок, які живуть з ВІЛ, секс-працівників та жінок, які вживають наркотики; мало або взагалі немає даних з розбивкою за статтю; гендерно нейтральні (або гендерно сліпі) втручання у відповідь на ВІЛ, мало або взагалі не приділяється уваги жінкам як цільовій групі; у деяких країнах мало або взагалі немає участі жінок, які живуть з ВІЛ, секс-працівників та жінок, які вживають наркотики, в ухваленні рішень, розробці політики та програм. Звіт із результатами буде опубліковано в першій половині 2023 року.
3. Проєкт був спрямований на зниження негативного впливу COVID-19 на заходи у відповідь на ВІЛ у країнах СЄЦА. Було закуплено і поставлено в країни 120000 експрес-тестів і 13 торгових автоматів, поставлено додатково 4000 ПЛР і надано підтримку Північній Македонії необхідним обладнанням для лікування COVID-19, проведено Оцінку поширеності антитіл SARS-CoV-2 серед донорів крові в Україні, розроблено Рекомендації щодо планування дій у надзвичайних ситуаціях з ВІЛ-сервісів для ключових груп населення для 12 країн, надано підтримку притулків для постраждалих представників ЛГБТ-спільноти та жінок, що вживають наркотики, які постраждали від порушень прав людини, надано підтримку притулкам для представників ЛГБТ та жінок, що вживають наркотики, які постраждали від порушення прав людини.

Міжнародний благодійний фонд «Альянс громадського здоров’я» оголосив переможців ІІІ Всеукраїнського конкурсу для медіа “Наркозалежність та ВІЛ/СНІД в Україні: виклики, зумовлені війною”. Церемонія нагородження відбулася онлайн.

Цьогорічними переможцями у номінації “друковані та Інтернет-видання” стали:

1 місце — Олександра Токар, “Трибуна.Суми”
2 місце — Вікторія Повержук, сайт міста Слов’янська
3 місце — Атанайя Та, GreenPost

У номінації «телебачення та радіо» перемогу виборов спецрепортаж Юлії Вєтряк, ТРК «Рудана».

«Медіа під час війни повинні не ховатися за цей аргумент «не на часі», а пропонувати рішення, нагадувати про те, що проблеми, які можуть здаватися другорядними, насправді не стали меншими. Усі конкурсні матеріали були високого рівня, всі автори розуміють специфіку теми, її делікатність. Важливо, що ці публікації не були деструктивними, не посилювали стигму», — зазначив голова журі конкурсу Отар Довженко.

Асоційований директор з політики та партнерства
Павло Скала розповів, що вперше Альянс зіштовхнувся з викликами війни ще в 2014 році. Тоді в районах бойових дій були зафіксовані поширення захворювань, які передаються через кров або статевим шляхом, а також туберкульозу та гепатиту С. І нині попри те, що державні статистичні дані фіксують зменшення кількості нових хворих на ВІЛ, це скоріш говорить про неналежний доступ до діагностики.

«В Україні вживання наркотиків ін‘єкційно залишається одним з основних факторів поширення епідемії ВІЛ-інфекції та інших хвороб, що передаються через кров. На сьогодні в країні залишаються близько 200 тис. наркозалежних, які охоплені програмами профілактики ВІЛ та замісної підтримувальної терапії. Тож навіть в умовах війни ми вирішили продовжувати традицію і втретє провести конкурс для ЗМІ, щоб заохотити медіа об‘єктивно висвітлювати цю проблематику», — зазначив він.

Медійники поділилися власним досвідом роботи в умовах війни та розповіли, як їм вдається тримати в фокусі уваги навіть такі чутливі теми. Усі учасники конкурсу отримають відповідні дипломи, а переможці — грошові призи.

Цьогоріч конкурсантів оцінював оновлений склад журі:

Отар Довженко, редактор “Детектор медіа”, голова журі
Вадим Карп’як, журналіст
Павло Скала, асоційований директор з політики та партнерства Альянсу громадського здоров’я
Мирослава Андрущенко, менеджерка програм з політики та адвокації Альянсу громадського здоров’я
Олександра Горчинська, журналістка видання “Новое время”
Тетяна Лебідь, Всеукраїнське об’єднання наркозалежних жінок “ВОНА”

Конкурс для медіа Альянс громадського здоров‘я проводив уже третій рік поспіль з метою інформування широких верств населення про сучасні методи профілактики та лікування наркозалежності, ВІЛ/СНІДу, вірусних гепатитів, інших соціально небезпечних захворювань. Цьогорічний конкурс стосувався ризиків, пов’язаних із війною, яку розв’язала РФ на території України для наркозалежних пацієнтів/ок, секс-працівників/ць, ув’язнених, інших ключових груп, зокрема, в контексті сталості послуг із лікування ВІЛ/СНІДу, вірусних гепатитів і туберкульозу та захисту прав даних груп населення.

Одним із основних завдань конкурсу є висвітлення ризиків, які створює військова агресія, зокрема, переривання лікування ЗПТ та АРТ, відсутність ліків і порушення прав людини на окупованих територіях, необхідність чіткої координації дій державних та громадських організацій тощо.

IIІ Всеукраїнський конкурс для журналістів «Наркозалежність та ВІЛ/СНІД: виклики, зумовлені війною» відбувся в рамках проєкту «Прискорення прогресу у зменшенні тягаря туберкульозу та ВІЛ-інфекції в Україні», який впроваджується МБФ «Альянс громадського здоров’я» за підтримки Глобального фонду.

В рамках міжнародної кампанії «16 днів активізму проти гендерно-зумовленого насильства»,команда #REAct провели серію вебінарів для підтримки, захисту та запобігання насильству щодо жінок і дівчат, особливо з уразливих груп.

На вебінарах учасникам і учасницям серед інших матеріалів булапредставлена модель “Колесо насильства”, яка розкриває  причини чому жінки часто повертаються до кривдника, які саме стратегії психологічного насильства найчастіше застосовуються перед застосуванням фізичного та що лежить у самому корені насильства. Було розглянуто психологічний портрет кривдника та обговорено чому гендерні стереотипи можуть стати основою для насильства в майбутньому. Ця інформація є дуже цінним інструментом у прагненні покласти край насильству щодо жінок і дівчаток зі Східної Європи та Центральної Азії.

«Цікавий факт, що 20 % учасників — це були чоловіки. Саме чоловіки брали активну участь в обговоренні в чаті вебінарів , а також активно зараз проходять тестування аби отримати сертифікат. Тішить, що чоловіки хочуть дізнаватися більше про причини та передумови гендерно-зумовленого насильства— розповіла Вікторія Калинюк, регіональна координаторка REAct.

До вебінарів доєдналися майже 500 учасників із 16 країн світу: Албанії, Білорусі, Боснії та Герцеговини, Бельгії, Вірменії, Грузії, Киргизстану, Молдови, Таджикистану, Сербії, Північної Македонії, Польші, Франції, Узбекистану, України та Чорногорії.

Вікторія Калинюк зазначила, що, розуміючи цінність даної інформації, легкий і зрозумілий формат її представлення дуже важливо забезпечити покриття максимальної кількості країн регіону: «Ми забезпечили переклад на 5 мов, спікери розмовляли українською та переклад йшов на англійську, албанську, боснійську, грузинську та російську. І в результаті ми побачили активне залучення учасників із країн регіону до навчання. Записи вебінарів також доступні всіма п’ятьма мовами.”

Тренерка Марта Чумало, поділилась ключовими інструментами ефективної допомоги постраждалої та стабілізації її стану.

Пані Марта у своїй роботі використовує дослідження та наукове підґрунтя, вона дає соціальним працівникам та тим, хто працює з постраждалими від домашнього насильства інструментарій як можна простими словами пояснювати постраждалим, що таке насильство, чому воно трапляється та, чому, на жаль, повторюється.

«Мені пощастило потрапити на офлайн тренінг пані Марти у Львові і тоді я  зрозуміла, що її лекції повинні почути кожен та кожна. Мені дуже сподобався формат викладання: не теорія, а саме чіткі факти та дослідження, які  дійсно відкривають очі на передумови, що підживлюють насильство стосовно жінок та дівчаток,” – поділилася Вікторія.

Через те, що жінки часто бояться заявити про акт насильства, який із ними стався або навіть звинувачують себе, одною з важливих цілей серії вебінарів було, щоб дати соціальним працівникам чіткі тези та прості слова, які можна сказати клієнтці, аби вона зрозуміла, що насильство, яке з нею сталося, – це не нормальна ситуація, так не має бути.

«В нас виникла ідея допомогти нашим соціальним працівникам у країнах регіону, дізнатись як краще розпочати цю розмову, як взагалі підвести постраждалу, аби вона відкрилась та розповіла про свою ситуацію, аби ми могли надати потрібну допомогу. Через ці вебінари ми хотіли максимально поширювати ідею, що будь-яке гендерно-зумовлене насильство це не норма, це не «ок»” – додала Вікторія.

На вебінарах також було представлено дослідження Dobash&Dobash, яке пояснює що саме глибинні стереотипні переконання кривдників про роль жінок в суспільстві та їх функції в парі – є основною причиною насильства, а не соціальний. Матеріаліьний чи психологічний бекграунд кривдників. Дослідження «Графік вбивства за Jane Monckton-Smith описують які можуть бути сигнали, що свідчать про небезпеку появи насильства у відносинах. Адже найефективніша профілактика насильства стосовно жінок – це інтервенції до того, як відбувся перший удар.

Найголовніші питання з вебінарів були винесені в тестування, аби зафіксувати в пам’яті учасників основні тези, прості формулювання, які , сподіваємось, вони будуть далі нести їх у маси та змінювати гендерні стереотипи в країнах Східної Європи та Центральної Азії.

Якщо ви ще не встигли відвідати вебінар, у вас є змога переглянути записи до 31 січня 2023 року. Кожен охочий може прослухати їх та пройшовши невелике тестування — отримати іменний онлайн-сертифікат.

Докладніше: https://react-aph.org/uk/zapys-seriyi-vebinariv-po-protydiyi-genderno-motyvyrovanomu-nasyllyu/

Альянс громадського здоров’я та Malaysian AIDS Foundation (MAF)) провели експертну дискусію «ВІЛ, зменшення шкоди та іслам», щоб поділитися досвідом та розповісти про успішні механізми впровадження програм зі зменшення шкоди та профілактики ВІЛ в ісламських країнах. 

Були представлені дані щодо впровадження програм зменшення шкоди в Малайзії та як вони допомогли зменшити тренд нових випадків ВІЛ на 70%, а розповсюдженість ВІЛ серед наркоспоживачів знизити від 90% до 5%. Про роботу програм зменшення шкоди в Сенегалі, та як релігійна спільнота ісламських країн допомагає у боротьбі з епідемією ВІЛ. Ці питання обговорювались на зустрічі міжнародних експертів, що відбулась 13 грудня 2022 року.

Андрій Клепіков, виконавчий директор  Альянсу громадського здоров’я зазначив, що серед 14 країн найбільшого за географією регіонального проекту Глобального фонду – SoS_project 2.0, половина знаходиться під впливом ісламу. Тому важливо вивчати кращий досвід реагування на ВІЛ та забезпечення більш сталого реагування, шляхом підтримки, координації з релігійними групами та безпосередньо з лідерами ісламу. Така співпраця буде продуктивною та допоможе значно прискорити прогрес із подоланням епідемії ВІЛ/СНІДу в цих країнах.

Найуспішніший досвід щодо подолання розповсюдження ВІЛ в Малайзії

Іслам може допомогти подолати розповсюдження ВІЛ та забезпечувати життєво необхідні послуги, зокрема, зі зменшення шкоди. Тетяна Дешко, директорка Департаменту міжнародних програм  із Альянс громадського здоров’я, зазначила, що найуспішніший на сьогодні досвід є в Малайзії.

Профессор Адіба Камарулзаман, членкиня Глобальної комісії з наркополітики розповіла про досвід Малайзії: «Коли ми проводили адвокацію впровадження послуг зменшення шкоди, цей досвід здавався неоднозначним, але ми розуміли, що це необхідно. Розповсюдження ВІЛ серед людей, які вживають ін’єкційні наркотики зростало, нам необхідно було швидко реагувати та впроваджувати програми обміну шприців та метадонову терапію. Ми стикалися зі спротивом влади та релігійних організацій, але ми пояснювали та проводили дискусії з усіма зацікавленими сторонами. Ми запустили пілотний проєкт, який показав, що такі програми потрібні і ми можемо надати необхідне лікування, аби подолати розповсюдження ВІЛ серед людей, які вживають наркотики в Малайзії.»

Роль релігійних авторитетів

Використання метадону в мечеті Ар-Рахман було дозволено релігійним авторитетом, оскільки він вважається одним із видів лікарських препаратів, які можуть використовуватися для лікування наркозалежності.

«У Малайзії ми даємо змогу спільноті мечетей розвивати спільне мислення для подальшого вдосконалення реабілітації залежностей за допомогою інноваційних методів ісламської програми духовного впливу, – розповів професор Русді Абд.Рашид. – Так було реалізовано впровадження програми «Розвиток духовності в боротьбі з наркозалежністю та реабілітація» (SEDAR) у 2010 році. Мета цієї програми — допомогти уряду розширити заходи щодо зниження шкоди від вживання наркотиків та поширеності ВІЛ серед споживачів ін’єкційних наркотиків через мечеті, як нову платформу на додаток до існуючих установ міністерства охорони здоров’я, приватних клінік, в’язниць та Національного агентства боротьби з наркотиками.»

Нізам Юссуф, казначей мечеті «Ар-Рахман», сказав, що комітет мечеті погодився прийняти програму, тому що вона допомагає людям змінити своє життя на краще.

Д-р Фазіда Юсван із Міністерства охорони здоров’я Малайзії поділилась переконливими цифрами національної статистики. Так вона зазначила, що на початку епідемії в 90х роках в країні до 90% всіх нових випадків ВІЛ були виявлені саме серед наркоспоживачів. На національному рівні запровадження програм зменшення шкоди почалось у 2005-2006 р.р. і тренд розповсюдженості епідемії почав падати. У 2021 році число нових випадків ВІЛ серед наркоспоживачів було вже менше 5%.

І у 2000-х тренд епідемії зростав. За оцінками 2021 року завдяки впровадженню програм зменшення шкоди майже за 15 років вдалось на 70% зменшити тенденцію передачі ВІЛ. Д-р Юсван впевнена, що програма зменшення шкоди довела свою ефективність у зниженні рівня ВІЛ-інфекції та у зниженні залежності від опіатів.

Також д-р Юсван зазначила, що відповідальність за впровадженням програми обміну шприців було покладено на Раду з проблематики ВІЛ під наглядом Міністерства охорони здоров’я Малайзії. Саме Міністерство охорони здоров’я очолює роботу по метадоновій терапії в країні. Ці програми вдалося реалізувати завдяки підтримці релігійного департаменту, агентства боротьби з наркотиками та поліції.

Бамар Гуйє, представник Національного альянсу релігійних та медичних експертів у галузі охорони здоров’я та розвитку Сенегалу розповів про досвід своєї країни у реалізації програм зменшення шкоди. У різних країнах програми стикаються з подібними дискусіями про те, як можна реалізувати в Ісламських країнах програми зі зниження шкоди. Приклад Сенегалу — це наполегливий і відкритий діалог, який відбувався між різними фахівцями та був спрямований на збереження життя людини. Зараз ці програми успішно працюють та розвиваються.

Релігійні лідери займають унікальну позицію, значно ближче до людей

Країни центральної Азії роблять перші кроки, але релігійна спільнота, поки не готова приймати програми, які спрямовані на протидію ВІЛ.

Кадир Маліков із незалежного аналітичного центру «Релігія, право та політика», зазначив, що в країнах центральної Азії, поки що немає готовності, як до декриміналізації, так і до замісної метадонової терапії через стереотипи та не готовність спільноти. Через правила, які є в ісламі, програми зі зменшення шкоди досить непросто впроваджувати, інколи майже неможливо, тому потрібно проводити комплексну роботу та заручитись політичною волею місцевої влади. Проводити зустрічі, на яких представляти міжнародний досвід та переконливі аргументи для цього.

Через стигматизацію в суспільстві, люди які живуть із ВІЛ часто не звертаються за допомогою та не говорять про свій позитивний статус, у таких ситуаціях люди залишаються безпорадними. Релігійні лідери займають унікальну позицію, бо вони можуть порушити мовчання, відкрито говорити про страждання наркозалежних та протягнути руку допомоги.

На думку Павла Бема, члена Комісії з наркополітики Східної та Центральної Європи та Центральної Азії, релігійні лідери значно ближче до до людей. Відомо, що ВІЛ можна попередити, але для профілактики потрібно лідерство та зобов’язання на всіх рівнях суспільства. Не правильно покладатися тільки на державні органи та думати, що вони змінять хід епідемії. За його словами, важливим майданчиком для впровадження досвіду, доказової бази, передових практик та інформаційних комунікацій з цільовими групами, які опиняються в ситуаціях високих ризиків, включаючи їх сім’ї, є релігійний простір. Саме релігійний простір є місцем, у якому можливий відкритий діалог, де люди можуть відкрито говорити про свої проблеми, потреби та про те чого вони бояться. Розвиток цього рівня комунікацій значно покращить ситуацію в ісламських країнах.

Експертна дискусія відбулась за підтримки регіонального проєкту SoS_project 2.0, що реалізується Альянсом громадського здоров’я із консорціумом організацій, за  фінансової підтримки Глобального фонду.