Регіональний проєкт #SoS_2.0, що фінансується Глобальним фондом та впроваджується консорціумом організацій за координацією Альянсу громадського здоров’я, включає діяльність Європейського бюро ВООЗ та Центру PAS щодо реформування діагностики ВІЛ-інфекції в регіоні Східної Європи та Центральної Азії (СЄЦА), що дозволить покращити перші 95% показників ВІЛ-каскаду в регіоні, піднявши їх з нинішніх трохи більше ніж 60%.
У рамках цієї діяльності 19-21 вересня 2023 року в Анкарі відбулася регіональна консультація, яка об’єднала експертів Європейського бюро ВООЗ, Центру PAS, ВІЛ та лабораторних служб з Азербайджану, Грузії, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Таджикистану, Туреччини, України та Узбекистану.
Низькопорогове, раннє та швидке виявлення ВІЛ має вирішальне значення для зупинення епідемії ВІЛ/СНІДу в країнах СЄЦА – більшість випадків передачі ВІЛ (10-50%) відбувається від людей, які перебувають в гострих стадіях ВІЛ-інфекції (протягом перших 10-12 тижнів інфікування). Таким чином, ті тести на ВІЛ, які дозволяють виявити ВІЛ на ранніх стадіях (наприклад, ШТ 4-го покоління – на 17-й день інфікування), мають бути пріоритетними порівняно з методами, які виявляють ВІЛ пізніше (вестерн-блот, або ВБ, на 36-й день інфікування або пізніше, коли з’являються антитіла). ВООЗ рекомендує три послідовні швидкі діагностичні тести (ШДТ) як стандарт діагностики ВІЛ-інфекції та відмову від використання ВБ; це дозволить проводити ранню (з перших днів інфікування), точну (99% точність) та швидку (протягом однієї години) діагностику.
Більшість країн СЄЦА все ще далекі від стандарту діагностики 3 ШДТ (Киргизстан, Молдова та Україна є яскравими винятками) і значною мірою покладаються на лабораторну діагностику. З різних причин: страх “неточного” діагнозу без участі лабораторії, відсутність зареєстрованих тестів у країні для забезпечення точної діагностичної комбінації тестів, страх співробітників лабораторій втратити роботу. Також 3 з 9 країн, присутніх на зустрічі, використовують ВБ, не рекомендований ВООЗ.
На зустрічі, в рамках проєкту #SoS_2.0, дуже важливо підкреслили, що при переході на алгоритм 3 RDT лабораторії будуть і надалі суттєво залучені – в першу чергу для контролю і, таким чином, сприяння підвищенню якості тестування (через розробку настанов, навчання персоналу, сприяння зовнішньому контролю якості, моніторингу та дослідженням тощо). Для прикладу, в Україні налічується 25 000 пунктів тестування на ВІЛ та 30 регіональних лабораторій – таким чином, національна референс-лабораторія України має багато роботи, щоб забезпечити контроль якості тестування на ВІЛ-інфекцію.
Цікавим досвідом оптимізації тестування на ВІЛ поділилася Молдова, яка в своєму поточному алгоритмі діагностики ВІЛ використовує 2 швидких тести та тестування ВН за допомогою GeneXpert. Такий підхід дозволив діагностувати 56% усіх нових випадків ВІЛ-інфекції у 2022 році лише за один день.
Дуже надихає те, що така консультативна робота та обмін досвідом, як зустріч в Анкарі, приносить результати для спрощення алгоритмів тестування на ВІЛ у країнах. Наприклад, Казахстан зараз переглядає свій алгоритм тестування, щоб перейти від ВБ і централізованого алгоритму тестування до 3 ШДТ без ВБ; це дозволить скоротити час діагностики ВІЛ-інфекції з нинішніх 3-5 днів до менш ніж 2 днів. Також передбачається, що за рахунок коштів проекту #SoS_2.0, Європейське бюро ВООЗ підтримає проведення верифікаційних досліджень комбінації ШДТ в Казахстані та Грузії, які стануть основою для модифікації алгоритмів тестування на ВІЛ-інфекцію на основі 3 ШДТ.
Про це розповіла завідувач лабораторії ВІЛ-сервісу Казахстану Галія Таджибаєва, присутня на зустрічі в Анкарі: “В рамках проекту #SoS_2.0 був проведений порівняльний аналіз економічної ефективності поточного алгоритму тестування на ВІЛ-інфекцію в Казахстані з рекомендованим ВООЗ. Його висновки були дуже корисними для подальшої роботи по впровадженню нової стратегії тестування на ВІЛ в Республіці Казахстан”.