Альянс громадського здоров’я та Malaysian AIDS Foundation (MAF)) провели експертну дискусію «ВІЛ, зменшення шкоди та іслам», щоб поділитися досвідом та розповісти про успішні механізми впровадження програм зі зменшення шкоди та профілактики ВІЛ в ісламських країнах.
Були представлені дані щодо впровадження програм зменшення шкоди в Малайзії та як вони допомогли зменшити тренд нових випадків ВІЛ на 70%, а розповсюдженість ВІЛ серед наркоспоживачів знизити від 90% до 5%. Про роботу програм зменшення шкоди в Сенегалі, та як релігійна спільнота ісламських країн допомагає у боротьбі з епідемією ВІЛ. Ці питання обговорювались на зустрічі міжнародних експертів, що відбулась 13 грудня 2022 року.
Андрій Клепіков, виконавчий директор Альянсу громадського здоров’я зазначив, що серед 14 країн найбільшого за географією регіонального проекту Глобального фонду – SoS_project 2.0, половина знаходиться під впливом ісламу. Тому важливо вивчати кращий досвід реагування на ВІЛ та забезпечення більш сталого реагування, шляхом підтримки, координації з релігійними групами та безпосередньо з лідерами ісламу. Така співпраця буде продуктивною та допоможе значно прискорити прогрес із подоланням епідемії ВІЛ/СНІДу в цих країнах.
Найуспішніший досвід щодо подолання розповсюдження ВІЛ в Малайзії
Іслам може допомогти подолати розповсюдження ВІЛ та забезпечувати життєво необхідні послуги, зокрема, зі зменшення шкоди. Тетяна Дешко, директорка Департаменту міжнародних програм із Альянс громадського здоров’я, зазначила, що найуспішніший на сьогодні досвід є в Малайзії.
Профессор Адіба Камарулзаман, членкиня Глобальної комісії з наркополітики розповіла про досвід Малайзії: «Коли ми проводили адвокацію впровадження послуг зменшення шкоди, цей досвід здавався неоднозначним, але ми розуміли, що це необхідно. Розповсюдження ВІЛ серед людей, які вживають ін’єкційні наркотики зростало, нам необхідно було швидко реагувати та впроваджувати програми обміну шприців та метадонову терапію. Ми стикалися зі спротивом влади та релігійних організацій, але ми пояснювали та проводили дискусії з усіма зацікавленими сторонами. Ми запустили пілотний проєкт, який показав, що такі програми потрібні і ми можемо надати необхідне лікування, аби подолати розповсюдження ВІЛ серед людей, які вживають наркотики в Малайзії.»
Роль релігійних авторитетів
Використання метадону в мечеті Ар-Рахман було дозволено релігійним авторитетом, оскільки він вважається одним із видів лікарських препаратів, які можуть використовуватися для лікування наркозалежності.
«У Малайзії ми даємо змогу спільноті мечетей розвивати спільне мислення для подальшого вдосконалення реабілітації залежностей за допомогою інноваційних методів ісламської програми духовного впливу, – розповів професор Русді Абд.Рашид. – Так було реалізовано впровадження програми «Розвиток духовності в боротьбі з наркозалежністю та реабілітація» (SEDAR) у 2010 році. Мета цієї програми — допомогти уряду розширити заходи щодо зниження шкоди від вживання наркотиків та поширеності ВІЛ серед споживачів ін’єкційних наркотиків через мечеті, як нову платформу на додаток до існуючих установ міністерства охорони здоров’я, приватних клінік, в’язниць та Національного агентства боротьби з наркотиками.»
Нізам Юссуф, казначей мечеті «Ар-Рахман», сказав, що комітет мечеті погодився прийняти програму, тому що вона допомагає людям змінити своє життя на краще.
Д-р Фазіда Юсван із Міністерства охорони здоров’я Малайзії поділилась переконливими цифрами національної статистики. Так вона зазначила, що на початку епідемії в 90х роках в країні до 90% всіх нових випадків ВІЛ були виявлені саме серед наркоспоживачів. На національному рівні запровадження програм зменшення шкоди почалось у 2005-2006 р.р. і тренд розповсюдженості епідемії почав падати. У 2021 році число нових випадків ВІЛ серед наркоспоживачів було вже менше 5%.
І у 2000-х тренд епідемії зростав. За оцінками 2021 року завдяки впровадженню програм зменшення шкоди майже за 15 років вдалось на 70% зменшити тенденцію передачі ВІЛ. Д-р Юсван впевнена, що програма зменшення шкоди довела свою ефективність у зниженні рівня ВІЛ-інфекції та у зниженні залежності від опіатів.
Також д-р Юсван зазначила, що відповідальність за впровадженням програми обміну шприців було покладено на Раду з проблематики ВІЛ під наглядом Міністерства охорони здоров’я Малайзії. Саме Міністерство охорони здоров’я очолює роботу по метадоновій терапії в країні. Ці програми вдалося реалізувати завдяки підтримці релігійного департаменту, агентства боротьби з наркотиками та поліції.
Бамар Гуйє, представник Національного альянсу релігійних та медичних експертів у галузі охорони здоров’я та розвитку Сенегалу розповів про досвід своєї країни у реалізації програм зменшення шкоди. У різних країнах програми стикаються з подібними дискусіями про те, як можна реалізувати в Ісламських країнах програми зі зниження шкоди. Приклад Сенегалу — це наполегливий і відкритий діалог, який відбувався між різними фахівцями та був спрямований на збереження життя людини. Зараз ці програми успішно працюють та розвиваються.
Релігійні лідери займають унікальну позицію, значно ближче до людей
Країни центральної Азії роблять перші кроки, але релігійна спільнота, поки не готова приймати програми, які спрямовані на протидію ВІЛ.
Кадир Маліков із незалежного аналітичного центру «Релігія, право та політика», зазначив, що в країнах центральної Азії, поки що немає готовності, як до декриміналізації, так і до замісної метадонової терапії через стереотипи та не готовність спільноти. Через правила, які є в ісламі, програми зі зменшення шкоди досить непросто впроваджувати, інколи майже неможливо, тому потрібно проводити комплексну роботу та заручитись політичною волею місцевої влади. Проводити зустрічі, на яких представляти міжнародний досвід та переконливі аргументи для цього.
Через стигматизацію в суспільстві, люди які живуть із ВІЛ часто не звертаються за допомогою та не говорять про свій позитивний статус, у таких ситуаціях люди залишаються безпорадними. Релігійні лідери займають унікальну позицію, бо вони можуть порушити мовчання, відкрито говорити про страждання наркозалежних та протягнути руку допомоги.
На думку Павла Бема, члена Комісії з наркополітики Східної та Центральної Європи та Центральної Азії, релігійні лідери значно ближче до до людей. Відомо, що ВІЛ можна попередити, але для профілактики потрібно лідерство та зобов’язання на всіх рівнях суспільства. Не правильно покладатися тільки на державні органи та думати, що вони змінять хід епідемії. За його словами, важливим майданчиком для впровадження досвіду, доказової бази, передових практик та інформаційних комунікацій з цільовими групами, які опиняються в ситуаціях високих ризиків, включаючи їх сім’ї, є релігійний простір. Саме релігійний простір є місцем, у якому можливий відкритий діалог, де люди можуть відкрито говорити про свої проблеми, потреби та про те чого вони бояться. Розвиток цього рівня комунікацій значно покращить ситуацію в ісламських країнах.
Експертна дискусія відбулась за підтримки регіонального проєкту SoS_project 2.0, що реалізується Альянсом громадського здоров’я із консорціумом організацій, за фінансової підтримки Глобального фонду.