Підводячи підсумки 2023 року, ми пишаємося тим, що актуальні, гнучкі, ефективні та впливові. У 2023 році ми зробили найбільше за всі 23 роки нашого існування, розширивши обсяги на 40%, зберігаючи основний фокус та відповідаючи на виклики війни.

У розпал війни Альянс громадського здоров’я залишається ключовим партнером громадянського суспільства для держави, роблячи вагомий внесок у національну відповідь на ВІЛ, туберкульоз і гепатит.

Здається, 2024 рік буде непростим. Ми неймовірно вдячні всім нашим партнерам і донорам, громадянському суспільству і громадам, волонтерам і військовим, усім соціальним і медичним працівникам, медсестрам і лікарям, які працюють на місцях. Разом ми сильні. Разом ми змінюємо ситуацію. Разом ми перемагаємо!

У 2023 році Всесвітній день боротьби зі СНІДом другий рік поспіль відзначається в умовах триваючої російської війни проти України. Ця війна має катастрофічний вплив на людей, які живуть з ВІЛ в Україні.
Майже 20% території України окуповано росією, понад 10 мільйонів громадян було переміщено в межах або за межі України, понад 1500 медичних закладів пошкоджено або повністю зруйновано.
Для груп населення, які вважалися уразливими до війни, зокрема людей, які живуть з ВІЛ, їхня вразливість та ризики зросли в рази!
Ми з перших днів широкомасштабного вторгнення разом з іншими організаціями громадянського суспільства працюємо над забезпеченням сталої відповіді на епідемію ВІЛ та вирішенням нових гуманітарних потреб, спричинених війною.

Ділимося ситуаційним звітом щодо відповіді на епідемію ВІЛ в умовах війни: читати звіт

Вже понад півтора року ми боремося за свою землю, незалежність та свободу. Російське вторгнення в Україну спричинило багато критичних ситуацій для нашого суспільства, таких як пошкодження цивільної інфраструктури, енергетичних систем, урядових та військових будівель, медичних, освітніх та соціальних установ тощо. Тисячі людей втратили домівку, роботу, документи, родичів та вимушені були розпочати життя з початку на новому місці як всередині країни, так і за її межами.

«Наше село було на лінії бойових дій, тож, ми постійно потерпали від сильних обстрілів із важкої зброї.  Було дуже страшно весь час, адже техніку росіяни розміщували прямо перед нашим домом. Одного разу ми попросились у російських військових сходити  на сусідню вулицю за молоком (ми мали завжди повідомляти куди йдемо) і якраз розпочався обстріл. Ми одразу побігли ховатись до льоху, а наша хата вже горіла. Ввечері хати вже не було зовсім», – пригадує Олександр Михайлович, с. Шестовиця, Чернігівський р-н.

Жінки відчувають подвійний тягар відповідальності, як за своє життя, так і за життя, спокій, здоров’я своїх дітей. Багато жінок вимушені були залишити все, щоб врятувати майбутнє покоління українців. В умовах війни діти в рази більше страждають через погіршення психологічного стану,  втрату вже здобутих навичок, дружніх та родинних зв’язків, відсутність доступу до безпечних місць, а іноді – навіть до повноцінної їжі та води. Особливо важко зараз матерям, у яких діти з особливими потребами, адже саме вони є однією з найбільш незахищених категорій населення і потребують більшої уваги та піклування.

«Психолого-корекційна допомога потрібна не тільки дітям з особливими освітніми потребами, а й тим дітям, які пережили стресові ситуації. До числа таких дітей належать більшість дітей-переселенців, які приїхали у нову місцевість з окупованих територій або із зон бойових дій», – зазначили фахівці Психологічного Центру «FIDES», які організували у березні 2022 року безпечний простір, де протягом року психолого-корекційними послугами безкоштовно забезпечено 120 дітей.

З не меншими проблемами під час війни зустрічаються люди з вадами слуху, адже їм дуже складно отримати необхідну допомогу, бо майже завжди виникають проблеми з перекладом на мову жестів.

«Ми з чоловіком пенсіонери, переїхали до Дніпра з м. Бахмут. Наше житло зруйноване, а починати все з початку у 73 роки дуже важко, особливо якщо маєш проблеми зі здоров’ям. Зараз ми орендуємо житло і майже всі гроші витрачаємо на оплату помешкання. У вигляді гуманітарної допомоги ми отримали планшет з перекладачем і тепер можемо отримувати дистанційну допомогу в перекладі на українську жестову мову, що значно полегшує наше спілкування з навколишнім світом. Знаєте, коли опиняєшся в такому скрутному становищі у нашому віці й не маєш змоги попросити про допомогу, бо тебе не розуміють чи ти не розумієш – цей перекладач стає єдиною надією і підтримкою», – розповідає 73-річна Тетяна, ВПО.

Загалом всі українці, тою чи іншою мірою, зіштовхнулися з різноманітними викликами і потребували чи потребують допомоги. Відчуваючи потребу українців МБФ «Альянс громадського здоров’я» та його 26 регіональних партнерів зуміли в перші місяці війни швидко та ефективно мобілізувати свої сили та розгорнути гуманітарну діяльність майже в усіх областях України окрім окупованих територій.  Це стало можливим за вагомої фінансової підтримки британського Комітету з надзвичайних ситуацій (DEC) і потужної технічної допомоги британської благодійної організації Christian Aid.

В рамках гуманітарної діяльності серед людей розповсюджуються набори гуманітарної допомоги, такі як: їжа та засоби гігієни, побутова хімія або сертифікати для придбання товарів в мережах супермаркетів, сертифікати на закупівлю ліків в аптеках. Також, для дітей надаються набори дитячого харчування, підгузки та інші необхідні товари. Дуже важливим та жаданим напрямком роботи стало максимальне розширення доступу до послуг медичного, психологічного, юридичного консультування, соціального супроводу та/або переадресації до партнерських організацій і спеціалізованих закладів (наприклад, заклади охорони здоров’я, юридичні агенції, центри соціальної допомоги тощо). В офісах НУО, шелтерах, модульних містечках для ВПО, волонтерських центрах, на базі мобільних амбулаторій і на вокзалах, у віддалених ОТГ і в центрах обласних міст з людьми працюють досвідчені фахівці для розв’язання їх проблем, пов’язаних з війною.

• Евакуація та комплексна консультативна допомога

Аліна, молода мама-одиначка, зі своєю новонародженою донькою була евакуйована зі Слов’янська до Дніпра. Жінка залишилася одна з дитиною і потребувала підтримки. Через війну, юний вік, скрутне становище та втрату паспорта, дівчина не мала ні коштів на проживання, ні змоги оформити дитячі виплати та допомогу для ВПО. Аліні було надано консультації спеціалістів, безкоштовне проживання з харчуванням у шелтері протягом трьох діб, після чого її з донькою перевезли до міста Казатин, Вінницької обл. для подальшого проживання. Наразі вона з дитиною перебуває у безпечному місці, де їм надано безкоштовне тимчасове житло та все необхідне для проживання.

• Психологічна допомога

«Я звернулася за допомогою до благодійної організації зазначивши, що потребую психологічної підтримки. Психологиня центру запросила мене на консультацію, і згодом я почала ходити регулярно, хоча раніше ніколи не була у психолога. Завдяки взаємодії з психологом мені легше вдається себе скоординувати в різних життєвих обставинах, також покращилися стосунки з дітьми», – розповідає Алла, мешканка Сєвєродонецьку, що була змушена тікати від війни.

Зараз у жінки значно покращився психоемоційний стан, вона часто бере участь у благодійних заходах, в тому числі як волонтер.

• Медико-соціальна допомога

«Лікування постійно доводилося відкладати: як мати, я завжди спочатку турбувалася про стан здоров’я дітей, а потім вже про свій, якщо буде час та ресурси. Завдяки гуманітарному проєкту я отримала допомогу та підтримку у вигляді необхідних медикаментів,  консультації соціального працівника про те, як боротися зі стресом та про працевлаштування. Наразі я маю велику мотивацію до працевлаштування, цілеспрямовано шукаю роботу, ходжу на співбесіди», – говорить 43-річна Світлана, клієнтка програми ЗПТ, Полтавська обл. – «Хочу висловити свою подяку всім людям, які відгукнулися на моє прохання про допомогу. Зараз я відчуваю полегшення, бо початок лікуванню покладено, а це – найголовніше. Впевнена, що я його продовжу, стан мого здоров’я покращиться і мені буде значно легше працювати та забезпечувати моїх дітей».

«Навіть страшно згадувати як я з маленькою донечкою втікала з Херсону. Ось так, в чому були, в тому і побігли, коли з’явилася можливість визволитися. Грошей не було взагалі і на наше щастя, працівники однієї благодійної організації допомогли нам влаштуватися в шелтері. Єдине, що я тоді відчувала – це безпорадність та відчай. Мені здавалося, що життя закінчене і майбутнього більше не існує. Я практично не спала та увесь час відчувала страх», – розповідає Наталія, ВПО з Херсону. Коли жінка звернулася за допомогою до БО «БФ «Громадське здоров’я», їй було надано безпечний притулок та консультації всіх необхідних спеціалістів. Протягом всього часу проживання у шелтері, жінка отримує безкоштовне харчування, медикаментозне лікування, консультування юриста та психолога. Зараз вона почала відвідувати тренінги, які організовуються для мешканців закладу.

За рік роботи проєкту допомогу отримали 218 718 осіб, серед яких ВПО, сім’ї з дітьми, люди з обмеженими можливостями, представники груп, що найбільше уразливі до ВІЛ-інфікування тощо. Серед цих осіб, продуктовими, гігієнічними, дитячими наборами та/або медикаментами/домашніми аптечками забезпечено 18 903 особи, 9046 людей знайшли притулок у безпечних місцях,  2624 особи отримали адресну фінансову допомогу.

Проєкт активно підтримував ініціативи спільнот – це коли розв’язання проблем в конкретній громаді беруть на себе самі мешканці громади, які самостійно згуртувалися. Такі вмотивовані ініціативні групи могли взяти участь у відкритих конкурсах, які проводилися в 16 регіонах України і отримати фінансування на міні-проєкт, спрямований на подолання певних проблем або задоволення потреб мешканців громади.

«Завдяки впровадженню проєкту «Рукавичка – тепла і безпечна ночівля на блокпості поліції для нужденних» нам вдалося дообладнати 7 блокпостів поліції та створити пункти ночівлі людей,  які оснащені генераторами, обігрівачами, розкладачками, столами, лавками, автоматами для гарячих напоїв та стільцями для комфортного перебування. Це дало змогу допомогти понад сотні людей, які виїхали з окупації і не мали житла, а також тим, які через відсутність світла, електроенергії та теплопостачання не мали умов ночівлі вдома», – ділиться результатами роботи ініціативна група з  ГО «Мелітопольська волонтерська група «ПАТРІОТ», яка виграла фінансування для облаштування семи «Пунктів Незламності», що функціонують цілодобово і є безкоштовними для тимчасового перебування людей, які евакуюються з окупованих територій.

У період з 01 вересня 2022 року по 31 серпня 2023 року фінансуванням було підтримано 199 міні-проектів ініціативних груп з 20 областей країни. Міні-проекти стосувалися розв’язання найрізноманітніших  проблем громад: від ремонтів, облаштування тимчасових прихистків для ВПО, бомбосховищ, дитячих майданчиків та приміщень для роботи гуртків, лагодження комунікацій, забезпечення паливними матеріалами, відкриття швейних майстерень, громадських пралень, кухонь, пекарень і до освітніх, корекційних, реабілітаційних заходів. Результатами таких ініціатив досі з вдячністю користуються 153 935 мешканців різних громад.

Наприклад, ініціативна група мешканців села Застугна, що на Київщині, завдяки перемозі у конкурсі міні-грантів змогла облаштувати меблями та інвентарем приміщення сільського будинку культури для проведення різноманітних дитячих гуртків, майстер-класів, навчання дітей з кількох прилеглих сіл.  Крім цього, було обладнано окремі кімнати, де розміщено медичний кабінет. В ньому  безкоштовні медичні послуги отримують не тільки мешканці села Застугна, а і інших сіл. «Наша ініціативна група піклується про благоустрій села, постійно складає списки потреб, виявляє нові проблеми, що необхідно вирішити, ставить перед собою амбітні цілі. Ми дуже раді, що в такий складний для країни час є проєкти соціального спрямування, які допомагають покращити життя малозахищених верств населення», – говорить Тетяна Пасічник, староста с. Застугна.

Нещодавнє оцінювання в режимі реального часу, проведене міжнародною релігійною організацією ACT Alliance показало, що підхід із залученням людей та ініціативних груп до розв’язання проблем своїх громад є найкращою практикою для підтримки та підсилення планів локалізації гуманітарної допомоги в Україні.

«За час діяльності проєкту ми змогли переконатися, що мікро-гранти дають змогу ініціативним групам швидко задовольняти нагальні потреби і використовувати різні можливості своїх громад для вирішення актуальних проблем. Всі ініціативи надходять виключно від громад, які краще знають ситуацію на місцях, бачать найефективніші шляхи подолання викликів. Це підтверджує індивідуальність та важливість даного підходу. Ми стали свідками незліченної кількості яскравих прикладів місцевих ідей, спрямованих на швидке подолання наслідків війни в Україні. Настав час ще активніше підтримувати людей, які не сидять склавши руки, а вирішують проблеми власними зусиллями, залучаючи свою спільноту», – Марина Варбан, старша менеджерка програми гуманітарної підтримки, МБФ «Альянс громадського здоров’я».

Підбиваючи підсумки діяльності проєкту «Інтегрована гуманітарна відповідь в умовах війни та післявоєнного відновлення» за рік, ми можемо стверджувати, що це був хороший старт, ми гідно здолали цей шлях, допомогли тисячам нужденних. Ми стали сильнішими та мудрішими. Але ще дуже багато роботи попереду. Значна частина цієї роботи полягатиме у створенні можливостей для формування та розвитку місцевих ініціатив, забезпеченні доступності ресурсів і допомоги в їх ефективному використанні для підтримки усіх, хто її потребуватиме.

Для цього МБФ «Альянс громадського здоров’я» продовжуватиме надавати субгранти регіональним партнерським НУО та регулярно оголошуватиме у себе на сайті відкриті конкурси міні-грантів https://aph.org.ua/uk/tendery/programni-konkursy/

Додаткова інформація:

Команда Альянсу громадського здоров’я вже 23 роки допомагає людям отримати доступ до профілактики, діагностики та лікування ВІЛ, гепатитів, туберкульозу, захищає права людини та надає гуманітарну підтримку. Організація має великий досвід успішного впровадження комплексних широкомасштабних інтервенцій в усіх областях України у плідній співпраці з НУО, ключовими спільнотами, державними, комунальними, приватними закладами, бізнес-структурами тощо.

12-13 вересня відбувся тренінг із впровадження ін’єкційного каботегравіру тривалої дії (CAB-LA) в якості ДКП в Україні. Ця подія стала важливим кроком для покращення догляду за пацієнтами та зниження поширення ВІЛ-інфекції.

Україна є першої країною в Центральній та Східний Європі та Центральній Азії, яка отримала дану унікальну можливість для профілактики ВІЛ серед ключових груп населення за технічної підтримки PEPFAR та за сприяння Альянсу громадського здоров’я та Центру громадського здоров’я МОЗ України.

Ольга Гвоздецька, в.о. Генерального директора Центру громадського здоров’я МОЗ України, відкриваючи захід, зазначила, що це безпрецедентна можливість для України приєднатися до переліку країн, які отримали доступ до CAB-LA. «Нам потрібно тут і зараз відпрацювати те, що ми маємо, показати кращі практики впровадження і ще раз заявити, що Україна, незважаючи на те, в якому стані вона знаходиться, не зупиняється, не відступає, а навпаки, рухається вперед. Ми досить прогресивні і готові до інновацій, навіть в умовах воєнного стану”.

Андрій Клепіков, виконавчий директор Альянсу громадського здоров’я, поділився досвідом адвокації цієї можливості для України:

“Це справді визначний день. Протягом 2,5 років ми вели безліч переговорів і аргументували необхідність у CAB-LA, але часто чули у відповідь, що це не на часі. Проте, не втрачали мотивацію та йшли вперед. Отримавши відмову від топ-менеджменту фармацевтичних компаній, ми скористалися нашим останнім шансом – підтримкою PEPFAR та, спираючись на глобальну стратегію для впровадження інноваційних програм, досягли своєї мети”.
Аарон Бенкс, координатор PEPFAR в Україні, пригадав, що 7 місяців тому, коли до його команди звернулися представники громадянського суспільства та уряду з проханням пілотувати найсучаснішу або принаймні ін’єкційну форму доконтактної профілактики в розпал російської війни, він сприйняв цей виклик як фантастичну ідею. Проте зараз він переконався, що сьогоднішня історія – це історія про інновації в українській системі охорони здоров’я, і якщо Україна чогось і навчила світ, то це ніколи не сумніватися у відданості та силі! 

Зазначимо, що пілотний проєкт в Україні впроваджується Центром громадського здоров’я МОЗ України у партнерстві із Альянсом громадського здоров’я та ГО “Альянс.Глобал”. В рамках пілотного пілотного проєкту передбачається залучення 100 чоловіків, які мають секс з чоловіками (ЧСЧ), в Києві та Львові протягом двох років. На відміну від таблетованої ДКП, яка вживається щоденно або «на вимогу», одну ін’єкцію каботегравіру буде достатньо робити один раз на два місяці. Перші клієнти отримають CAB LA вже в грудні цього року.

Під час тренінгу було висвітлено численні аспекти впровадження CAB-LA, включаючи його ефективність, протоколи впровадження, критерії включення та протипоказання, менеджмент клієнтів та алгоритми обстеження. Важливою складовою стало навчання фахівців з “команд впровадження” залученню та супроводу клієнтів, які отримують CAB-LA, а також обліку даних. Спікери, в свою чергу, поділилися найкращими практиками та глибокими знаннями: історією впровадження, нормативно-правовим підґрунтям, ключовими стандартами PEPFAR, міжнародним досвідом використання CAB-LA в якості ДКП, концепцією пілотного проекту, методикою залучення клієнтів до отримання терапії та менеджменту клієнтів, включаючи клініко-лабораторний моніторинг. Даний обмін досвідом був надзвичайно корисним та інформативним. 

“Це досягнення є важливим кроком у нашій роботі над забезпеченням якісного та компетентного догляду за нашими пацієнтами. Ми вдячні всім учасникам тренінгу за їхню важливу роботу та присвяченість цій справі і щиро дякуємо спікерам за їхні важливі внески в розвиток медичної практики в Україні”, – підсумували організатори тренінгу.

Додаткова інформація: https://prep.phc.org.ua 

Регіональний проєкт #SoS_2.0, що фінансується Глобальним фондом та впроваджується консорціумом організацій за координацією Альянсу громадського здоров’я, включає діяльність Європейського бюро ВООЗ та Центру PAS щодо реформування діагностики ВІЛ-інфекції в регіоні Східної Європи та Центральної Азії (СЄЦА), що дозволить покращити перші 95% показників ВІЛ-каскаду в регіоні, піднявши їх з нинішніх трохи більше ніж 60%.

У рамках цієї діяльності 19-21 вересня 2023 року в Анкарі відбулася регіональна консультація, яка об’єднала експертів Європейського бюро ВООЗ, Центру PAS, ВІЛ та лабораторних служб з Азербайджану, Грузії, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Таджикистану, Туреччини, України та Узбекистану.

Низькопорогове, раннє та швидке виявлення ВІЛ має вирішальне значення для зупинення епідемії ВІЛ/СНІДу в країнах СЄЦА – більшість випадків передачі ВІЛ (10-50%) відбувається від людей, які перебувають в гострих стадіях ВІЛ-інфекції (протягом перших 10-12 тижнів інфікування). Таким чином, ті тести на ВІЛ, які дозволяють виявити ВІЛ на ранніх стадіях (наприклад, ШТ 4-го покоління – на 17-й день інфікування), мають бути пріоритетними порівняно з методами, які виявляють ВІЛ пізніше (вестерн-блот, або ВБ, на 36-й день інфікування або пізніше, коли з’являються антитіла). ВООЗ рекомендує три послідовні швидкі діагностичні тести (ШДТ) як стандарт діагностики ВІЛ-інфекції та відмову від використання ВБ; це дозволить проводити ранню (з перших днів інфікування), точну (99% точність) та швидку (протягом однієї години) діагностику.

Більшість країн СЄЦА все ще далекі від стандарту діагностики 3 ШДТ (Киргизстан, Молдова та Україна є яскравими винятками) і значною мірою покладаються на лабораторну діагностику. З різних причин: страх “неточного” діагнозу без участі лабораторії, відсутність зареєстрованих тестів у країні для забезпечення точної діагностичної комбінації тестів, страх співробітників лабораторій втратити роботу. Також 3 з 9 країн, присутніх на зустрічі, використовують ВБ, не рекомендований ВООЗ.

На зустрічі, в рамках проєкту #SoS_2.0, дуже важливо підкреслили, що при переході на алгоритм 3 RDT лабораторії будуть і надалі суттєво залучені – в першу чергу для контролю і, таким чином, сприяння підвищенню якості тестування (через розробку настанов, навчання персоналу, сприяння зовнішньому контролю якості, моніторингу та дослідженням тощо). Для прикладу, в Україні налічується 25 000 пунктів тестування на ВІЛ та 30 регіональних лабораторій – таким чином, національна референс-лабораторія України має багато роботи, щоб забезпечити контроль якості тестування на ВІЛ-інфекцію.

Цікавим досвідом оптимізації тестування на ВІЛ поділилася Молдова, яка в своєму поточному алгоритмі діагностики ВІЛ використовує 2 швидких тести та тестування ВН за допомогою GeneXpert. Такий підхід дозволив діагностувати 56% усіх нових випадків ВІЛ-інфекції у 2022 році лише за один день.

Дуже надихає те, що така консультативна робота та обмін досвідом, як зустріч в Анкарі, приносить результати для спрощення алгоритмів тестування на ВІЛ у країнах. Наприклад, Казахстан зараз переглядає свій алгоритм тестування, щоб перейти від ВБ і централізованого алгоритму тестування до 3 ШДТ без ВБ; це дозволить скоротити час діагностики ВІЛ-інфекції з нинішніх 3-5 днів до менш ніж 2 днів. Також передбачається, що за рахунок коштів проекту #SoS_2.0, Європейське бюро ВООЗ підтримає проведення верифікаційних досліджень комбінації ШДТ в Казахстані та Грузії, які стануть основою для модифікації алгоритмів тестування на ВІЛ-інфекцію на основі 3 ШДТ.

Про це розповіла завідувач лабораторії ВІЛ-сервісу Казахстану Галія Таджибаєва, присутня на зустрічі в Анкарі: “В рамках проекту #SoS_2.0 був проведений порівняльний аналіз економічної ефективності поточного алгоритму тестування на ВІЛ-інфекцію в Казахстані з рекомендованим ВООЗ. Його висновки були дуже корисними для подальшої роботи по впровадженню нової стратегії тестування на ВІЛ в Республіці Казахстан”.

10 серпня 2023 року з 11:30 до 13:00 (EEST, UTC+3) відбудеться онлайн презентація полісі-брифу за темою “Механізми зниження цін на АРВ-препарати у країнах Східної Європи та Центральної Азії” для уваги представників зацікавлених сторін з країн регіону СЄЦА та Балкан.

Попередня реєстрація на захід: https://goo.su/Mzc5lN

У нашому регіоні поширення ВІЛ є одним із найбільш швидкозростаючих у світі. Число нових ВІЛ-інфекцій та смертей від СНІДу швидше збільшується, ніж зменшується. Основним методом лікування ВІЛ і ключем до контролю епідемії ВІЛ у всьому світі є антиретровірусна терапія (АРТ).

Генеричні версії антиретровірусних препаратів (АРВ) та підтримка міжнародних донорів у їх закупівлі означають, що вони широко доступні за відносно низькою ціною. Однак країни СЄЦА продовжують платити за це лікування більше, ніж інші регіони, що частково пояснюється корупцією в уряді, складними процесами закупівель, обмеженою конкуренцією і перешкодами у сфері інтелектуальної власності та торгівлі.

В умовах скорочення донорських фондів багато країн з низьким і середнім рівнем доходу в СЄЦА змушені шукати альтернативи для закупівлі АРВ-препаратів і боротьби з ВІЛ-епідемією. У зв’язку з цим зниження цін на АРТ відіграє вирішальну роль. На заході буде презентовано звіт дослідників The Economist Impact, які вивчили питання ціноутворення та зібрали в єдиний гайд інформацію про механізми зниження цін на антиретровірусні препарати у Східній Європі та Центральній Азії.
Програма заходу

Реєстрація: https://goo.su/Mzc5lN

Зазначимо, що в даному звіті на прикладі п’яти країн СЄЦА, які перебувають в умовах зміни фінансування, розглядаються ініціативи та рішення щодо зниження цін на АРТ:

1. Підвищення прозорості цін на АРТ: Національні уряди мають публікувати інформацію щодо цін та закупівель, щоб забезпечити ефективне ціноутворення та запобігти корупції.
2. громадські дії: Організації громадянського суспільства, очолювані людьми, які живуть з ВІЛ, і групи, що захищають бюджетні інтереси, відіграють важливу роль у забезпеченні доступності АРВ-препаратів у країнах СЄЦА. Публічні кампанії, розкриття цін на ліки, боротьба з патентами і переговори з виробниками є деякими з методів, що застосовуються організаціями громадянського суспільства для досягнення доступності лікування.
3 Національні закупівлі: У деяких країнах СЄЦА були створені національні агентства із закупівель замість використання донорських коштів. Для забезпечення доступності АРВ-препаратів і міжнародної конкурентоспроможності ці агенції потребують політичної волі, прозорого національного законодавства, конкуренції генериків і постійної роботи із захисту інтересів громадянського суспільства.
4. Конкуренція генериків: Важливою стратегією зниження середньої ціни АРТ на людину є поява на ринку великої кількості генеричних препаратів. Робота організацій громадянського суспільства, гнучкі можливості, передбачені правами інтелектуальної власності (TRIPS) та іншими національними законами, які регулюють

Звіт доступний на сайті economist.com

28 липня Всесвітній день боротьби з гепатитами

Альянс громадського здоров’я (Альянс) продовжує боротьбу з вірусними гепатитами і традиційно приєднується до відзначення Всесвітнього дня боротьби з гепатитами. Адже ризик інфікування вірусними гепатитами в умовах війни та кризи зростає в рази, оскільки вірус гепатиту передається через кров. Травми і контакти з неперевіреною кров’ю, поранення та сексуальне насильство, на жаль, стали реальністю і загрозою – як для військових, так і цивільних. Саме тому у військовий час особливої актуальності набуває первинне тестування на гепатити.

Альянс залишається на передовій, приймає нові виклики і не зупиняється на місці –
тестування почали проводити наші мобільні пункти лікування, які працюють у найбільш важкодоступних населених пунктах деокупованих районів Харківської
та Херсонської областей, тестуванням охоплені також внутрішньо переміщені особи у більш безпечних регіонах України. Нові пункти лікування вірусного гепатиту С (ВГС) відкрились в Дніпропетровській, Київській, Львівській. З 2022 року Альянс розпочав успішно лікувати ВГС серед людей, які хворіють на туберкульоз.

Від початку повномасштабного вторгнення в рамках програм з профілактики ВІЛ Альянсу проведено 108 671 експрес-тестувань на ВГС, майже вдвічі більше, ніж у 2021 році (більшість з них – серед представників уразливих до ВІЛ груп, зокрема наркозалежних людей), з яких 37% виявились позитивними! З 12 600 тестувань на вірусний гепатит В – 2,5% мали позитивний результат. З 24 лютого 2022 року Альянс надав доступ до діагностики та лікування ВГС більше 3 300 людям, які живуть з ВІЛ та туберкульозом та їхнім партнерам, тобто кожному шостому від усіх охоплених лікуванням на національному рівні. Прихильність до лікування залишилася вкрай високою – 98%, адже кожний пацієнт в ході лікування та 12 тижнів після супроводжувався працівниками неурядових організацій. Альянс робить все можливе, аби забезпечити безперервність лікування для пацієнтів-вимушених тимчасових переселенців в Україні чи за кордоном.

Найважливішу роль в організації тестування, діагностики та лікування ВГС виконують наші партнерські неурядові організації. Саме вони тестують, надають інформаційну та соціальну підтримку представникам ключових груп, перенаправляють на діагностику та лікування ВГС, консультують, супроводжують лікування, формують прихильність до нього, проводять велику освітню роботу тощо. Всього ж, починаючи з 2015 року, в рамках програми Альянсу з лікування ВГС, понад 12 тис. осіб з числа найбільш уразливих груп отримали доступ до діагностики та лікування ВГС. Це люди, які живуть з ВІЛ, наркозалежні, чоловіки, які мають секс з чоловіками та секс-працівниці. 99% це наркозалежні люди, які мають коінфекцію ВІЛ/ВГС або ТБ/ВГС, а також їхні партнери.

Вірусні гепатити завжди залишаються серед пріоритетів нашої діяльності!

ЦЬОГО РОКУ ТЕМА ІНФОРМАЦІЙНОЇ КАМПАНІЇ ДО ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ БОРОТЬБИ З ГЕПАТИТАМИ У ВСЬОМУ СВІТІ

«ОДНЕ ЖИТТЯ. ОДНА ПЕЧІНКА»

Цей слоган – про відповідальність та увагу до свого здоров’я, що вкрай важливо у часи війни. Адже гепатити часто руйнують печінку непомітно.

Сьогодні, 28 липня 2023 року Альянс разом з Всесвітньою організацією охорони здоров’я закликає наших співгромадян до наступних важливих дій:
1. Проконсультуватись у лікаря, як захистити себе від гепатиту.
2. Регулярно проходити тестування – воно доступне та безоплатне.
3. У випадку виявлення позитивного результату пройти діагностику, лікування сучасними препаратами прямої противірусної дії. В Україні ліки доступні, безоплатне лікування забезпечується державою.
4. Пройти вакцинацію від гепатиту В.