На початку основної програми INHSU 2026 доктор Тетяна Дешко з Альянсу громадського здоров’я виступила з пленарною презентацією, яка познайомила аудиторію в Празі з колегами, які працюють в Україні. Вона розповіла, як служби адаптувалися під час війни та як цей досвід впливає на медичну допомогу в інших країнах.
Поки доктор Дешко виступала на пленарній сцені INHSU 2026 у Празі, мобільна команда Альянсу громадського здоров’я надавала послуги в Україні. Живий зв’язок переніс аудиторію до Черкаської області, де колега стояла біля мобільної клініки та показала, як команда проводить тестування на ВІЛ у спільноті ЛВІН.
Цей зв’язок зробив тему презентації Тетяни актуальною. Робота, яку вона описувала, тривала, поки делегати спостерігали.
У своїй пленарній презентації 7 жовтня директор міжнародних програм Альянсу громадського здоров’я дослідила, як служби зменшення шкоди та інфекційних захворювань адаптуються до війни та переміщення, а також як досвід України впливає на програми в інших країнах. Її презентація «Адаптація моделей зменшення шкоди та догляду за хворими на інфекційні захворювання в умовах конфлікту» зібрала докази, практичні рішення та голоси людей, які працюють під час кризи.
Адаптація послуг у міру зміни життя людей
Одне зображення демонструвало масштаби проблеми: склад, зруйнований російською ракетною атакою в липні 2026 року. У ньому зберігалося близько 30 мільйонів шприців, призначених для програм зменшення шкоди в Україні у 2027 році. На іншому зображено пошкоджену мобільну клініку.
Ці атаки загрожують постачанню та інфраструктурі, від яких залежать послуги. Переміщення створює додаткові проблеми, відокремлюючи людей від їхніх лікарів, місць лікування та мереж підтримки.
«Ми очікували найгіршого в умовах епідемії ВІЛ та гепатиту С в Україні, коли спалахнула війна», – сказала доктор Дешко на конференції. «Але цього не сталося».
Вона описала, як команди адаптували послуги, щоб люди залишалися підключеними до медичної допомоги: мобільні клініки досягали громад з обмеженим доступом, ліки на винос додому допомагали людям продовжувати лікування агоністами опіоїдів, а координація між постачальниками підтримувала тих, хто був змушений переїхати.
«Війна змусила нас адаптуватися та змінюватися», – сказала доктор Дешко.
Деякі послуги розширювалися, навіть коли війна змусила інші закритися. Цифри, представлені Тетяною Дешко, показали, що кількість державних центрів лікування опіоїдними агоністами в Україні зросла та до кінця 2025 року підтримувала понад 20 000 пацієнтів. З початку повномасштабного вторгнення відкрилося більше центрів.
Ці підходи базуються на понад 25-річному досвіді Альянсу у сфері охорони здоров’я та її відносинах з громадськими організаціями та медичними працівниками. Під час війни Альянс громадського здоров’я та його партнери надали критично важливу підтримку 2,2 мільйонам людей по всій Україні.
Як зробити інновації корисними у повсякденному житті
Презентація показала, як нові підходи можуть вирішити безпосередні перешкоди для отримання медичної допомоги.
Тривале лікування може зменшити потребу в частих візитах, коли подорожі складні або небезпечні. Онлайн-консультації та поштова доставка допомагають підтримувати доступ, коли люди переїжджають. Інтеграція підтримки психічного здоров’я в надійні громадські служби може охопити людей, які стикаються з перешкодами в інших місцях.
Цифровий помічник від Альянсу громадського здоров’я TWIIN пропонує медичну інформацію та допомагає людям знаходити послуги цілодобово. Д-р Дешко описала його актуальність для когось у бомбосховищі або подорожує до іншого місця, коли лікар недоступний.
Така ж увага до обставин людей формує роботу Альянсу громадського здоров’я з молоддю. Завдяки доступній інформації, онлайн-просвітництву та підтримці зменшення шкоди, програми підтримують контакт з громадами, потреби яких змінюються під час війни.
«Це ті групи, які відбудовуватимуть нашу країну після закінчення війни», – сказала доктор Дешко.
Вона також відзначила роботу «Клубу Еней», громадської організації, очолюваної жінками, яка підтримує жінок, які зазнали сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом. Тетяна розповіла, як постійний контакт та психосоціальна підтримка допомагають жінкам отримати доступ до медичної допомоги та відновити гідність, показуючи, чому реагування під час війни має бути спрямоване на травму поряд з ВІЛ, гепатитом та вживанням наркотиків.
Досвід, який виходить за межі України
Презентація продемонструвала роль Альянсу громадського здоров’я як міжнародної організації охорони здоров’я, що базується в Україні.
Українські фахівці поділилися досвідом лікування бупренорфіном тривалої дії з колегами в Киргизстані та Єгипті, підтримуючи адаптацію послуг до місцевих потреб. Робота Альянсу громадського здоров’я з надання допомоги хворим на гепатит С на базі громади включає навчання колег з Єгипту, Киргизстану та Нігерії, а також постійне клінічне наставництво для команд у Киргизстані та Нігерії.
Ця співпраця впроваджує досвід України в надання послуг та дослідження в інших країнах. Д-р Дешко також відзначив досвід чеських колег, який допоміг у формуванні пілотного проекту Альянсу з інтеграції лікування СДУГ у послуги для людей, які вживають стимулятори.
Досвід, що виходить за межі України
У презентації було продемонстровано роль Альянсу громадського здоров’я як міжнародної організації у сфері громадського здоров’я, що бере свій початок в Україні.
Українські фахівці поділилися досвідом застосування бупренорфіну пролонгованої дії з колегами з Киргизстану та Єгипту, допомагаючи адаптувати послуги до місцевих потреб. Діяльність Альянсу громадського здоров’я у сфері надання послуг із лікування гепатиту С на рівні громад охоплює навчання колег із Єгипту, Киргизстану та Нігерії, а також постійний клінічний супровід команд у Киргизстані та Нігерії.
Ця співпраця дозволяє впроваджувати український досвід у практику надання послуг та наукові дослідження в інших країнах. Докторка Дешко також відзначила досвід чеських колег, який допоміг Альянсу у реалізації пілотного проєкту з інтеграції лікування СДУГ (синдрому дефіциту уваги та гіперактивності) до системи послуг для людей, які вживають стимулятори.
У презентації ці приклади було зіставлено з досвідом роботи в інших зонах конфліктів, зокрема в штаті Маніпур (Індія) та М’янмі. Незалежно від контексту, було наголошено на важливості гнучкості послуг, надійних мереж усередині громад та системи допомоги, що здатна супроводжувати людей навіть за зміни життєвих обставин.
Звернення від колеги, який не зміг бути присутнім особисто
Наприкінці презентації докторка Дешко представила Олега Димарецького, лідера «Української мережі людей, які вживають наркотики» (VOLNA). Він не зміг приїхати на конференцію до Праги. Як чинний військовослужбовець Збройних сил України, він звернувся до учасників конференції через відеозапис.
Він закликав до плідної праці, пошуку довготривалих рішень і прийняття дієвих зобов’язань задля підтримки людей. Зала відреагувала оплесками; чимало делегатів аплодували стоячи.
Звернення Димарецького додало нового виміру темі лідерства в громаді. Люди, які вживають наркотики, беруть участь у формуванні послуг, організації підтримки та представництві інтересів своїх спільнот. Дехто з них, як-от Димарецький, також служить у лавах Збройних сил України. Їхній досвід і лідерство мають залишатися невід’ємною частиною міжнародного діалогу про охорону здоров’я в умовах війни.
Альянс громадського здоров’я та його партнери продовжують обговорення цих питань у межах конференції INHSU 2026, зокрема щодо реагування на конфлікти та вимушене переміщення населення, надання послуг із лікування гепатиту С на рівні громад, застосування препаратів пролонгованої дії та інтеграції підтримки психічного здоров’я в систему послуг зі зниження шкоди.
Альянс громадського здоров’я відкритий до співпраці з громадами, дослідниками, медичними працівниками та міжнародними партнерами задля адаптації цих підходів, зміцнення доказової бази та забезпечення доступу до життєво важливих послуг для більшої кількості людей.
