Автори: Стайне Боссе (Stine Bosse), депутат Європейського парламенту, та Андрій Клепіков, виконавчий директор МБФ «Альянс громадського здоров’я» (Україна)

У червні ЄС та Україна відкрили свій перший переговорний кластер щодо вступу: це конкретний крок до членства і перший із багатьох. Проте євроінтеграція полягає не лише в гармонізації законодавства та інституцій, а й в інвестуванні в людей, які відбудовуватимуть країну та формуватимуть її майбутнє у складі нашого Союзу. Україна не зможе оговтатися від війни, утримати своїх громадян від виїзду чи побудувати стійку економіку без здоров’я нації.

З моменту повномасштабного вторгнення росії Всесвітня організація охорони здоров’я верифікувала понад 3000 атак на систему охорони здоров’я в Україні (на лікарні, клініки, автомобілі швидкої допомоги, медичні склади) — тривалу кампанію, яка підірвала спроможність країни надавати медичну допомогу в умовах війни. У липні внаслідок однієї з таких атак було знищено склад у Київській області, де зберігалися засоби для профілактики ВІЛ на суму понад 2,6 мільйона доларів США. Серед них були запаси, розраховані на забезпечення потреб до 2027 року для понад 300 000 людей, зокрема громад на прифронтових і деокупованих територіях, куди ширшій системі охорони здоров’я дістатися найважче.

У своєму зверненні «Про становище Союзу» Урсула фон дер Ляєн підтвердила підтримку України з боку Європи та заявила: «У Європі люди завжди будуть на першому місці». Цей принцип має визначати інвестиції Європи в Україну: її стійкість у війні, післявоєнне відновлення та шлях до членства в ЄС — усе це залежить від здоров’я та стійкості її громадян.

Саме тому охорона здоров’я має бути частиною європейських інвестицій в Україну. Жодна країна не здатна оговтатися від війни, утримати населення чи побудувати стійку економіку без здорових людей. І саме тому Україна також має стати частиною власних пріоритетних ініціатив фон дер Ляєн у сфері охорони здоров’я. У травні Європейська комісія започаткувала Ініціативу ЄС із глобальної стійкості у сфері охорони здоров’я задля зміцнення систем охорони здоров’я, епідеміологічного нагляду та безпеки у світі. Україна вже демонструє, якою може бути стійкість охорони здоров’я на зовнішніх рубежах ЄС. Її медичні працівники та організації громадянського суспільства адаптувалися, застосовуючи нові технології та інноваційні підходи, аби охоплювати найуразливіші категорії населення та підтримувати надання життєво необхідних послуг. Їхня стійкість має надихнути Європу інвестувати у здоров’я та стійкість народу України.

Наступний бюджет ЄС — це простір, де ці амбіції можуть стати реальністю. Запропонований Комісією бюджет на 2028–2034 роки передбачає виділення до 100 мільярдів євро на підтримку України та 200,3 мільярда євро на напрям «Глобальна Європа». Такий рівень амбіцій має бути збережений, і охорона здоров’я повинна займати в ньому належне місце. Збереження цільових показників видатків на людський розвиток є необхідною умовою для підтримки інвестицій у дві сфери, де Урсула фон дер Ляєн продемонструвала рішуче лідерство: в Україну та глобальну охорону здоров’я. Це також матиме вирішальне значення для втілення в життя зобов’язань ЄС перед Глобальним фондом та забезпечення України довгостроковими інвестиціями, необхідними для зміцнення її медичної безпеки.

Президентка фон дер Ляєн вкотре наголосила, що Європа стоїть плечем до плеча з Україною. Завдання на сьогодні полягає в тому, щоб шлях України до членства в ЄС, зобов’язання Європи щодо глобального здоров’я та наступний бюджет ЄС ґрунтувалися на єдиному принципі: країна, яка виборює своє місце в Європі, не повинна самотужки боротися за здоров’я своїх громадян.