16 листопада 2026 року МБФ «Альянс громадського здоров’я» проведе онлайн-консультацію, присвячену медикаментозним підходам до допомоги людям, які вживають стимулянти, та можливостям розвитку відповідних послуг у Східній Європі й Центральній Азії.

Захід об’єднає клінічний і дослідницький досвід України, Чехії, США та Австралії. Обговоримо, що вже застосовують на практиці, які підходи досліджують і що потрібно для розширення доступу до допомоги в нашому регіоні.

У програмі:

• Міжнародні дані та рекомендації.
• Результати українського пілоту лікування РДУГ метилфенідатом серед людей, які вживають стимулянти.
• Досвід SANANIM у Чехії: організація медикаментозного лікування в низькопороговій громадській організації, застосування метилфенідату й дексамфетаміну.
• Нові дані клінічних досліджень лікування розладів, пов’язаних із вживанням стимулянтів.
• Австралійський досвід допомоги людям із РДУГ та розладами внаслідок вживання психоактивних речовин, зокрема застосування лісдексамфетаміну.
• Регіональна дискусія про потреби, бар’єри й можливі наступні кроки.

Попередній склад: професор Фредерік Алтіс (Єльський університет, США), Павел Бем (SANANIM, Чехія), Ніко Кларк (Австралія), Марія Малахова та Олег Орлов (Альянс громадського здоров’я, Україна).

Запрошуємо медичних фахівців, дослідників, представників спільнот і громадських організацій, організаторів послуг та колег, залучених до формування політики у сфері здоров’я.

Разом обговоримо: що можемо зробити вже зараз, що потребує спільного планування та для яких змін необхідно залучати технічну, дослідницьку чи фінансову підтримку.

Дата: 16 листопада 2026 року

Час: 13:00–15:00 за київським часом (UTC+2)

Формат: онлайн, Zoom

Тривалість: 2 години

Мови: англійська та російська із синхронним перекладом

Реєстрація: Зареєструватися на консультацію

>>Програма

19–23 жовтня 2026 року МБФ «Альянс громадського здоров’я» за підтримки Шведського агентства з міжнародного співробітництва та розвитку (Sida) провів п’ятиденний практичний тренінгіз нанопорового секвенування Oxford Nanopore Technologies у мобільній лабораторії.

Навчання відбулося за участі ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського НАМН України» та Харківського національного медичного університету.

Курс передав українським фахівцям практичне володіння методом, який донедавна був доступний лише великим референс-лабораторіям: визначати збудників ранових інфекцій і гени стійкості до антибіотиків безпосередньо з клінічного зразка, без використання стаціонарної лабораторії.

Антимікробна резистентність є однією з найсерйозніших загроз у лікуванні ранових інфекцій, і війна її загострює. Масові травми, тривала евакуація та переведення пацієнтів між закладами сприяють поширенню мультирезистентних бактерій. Європейські лікарні, які приймають українських пацієнтів, виявляють ті самі штами, тож АМР в Україні стала питанням спільної безпеки здоров’я для всього континенту. Стандартна бактеріологічна діагностика потребує кількох днів культивування, тоді як секвенування показує не лише, які збудники присутні в рані, а й які гени резистентності вони несуть.

Павло Смирнов, заступник виконавчого директора Альянсу громадського здоров’я, зазначив: «Альянс традиційно працює там, де системи охорони здоров’я найвразливіші. Для нас важливо, щоб спроможність генерувати наукові дані для епідеміологічного нагляду залишалася в українських командах і працювала в тих умовах, у яких ці команди реально працюють».

Від мазка до результату

Програма охопила весь цикл: підготовку зразка з рани, виділення ДНК, секвенування і біоінформатичний аналіз на ноутбуці. Учасники навчилися ідентифікувати збудників за геном 16S рРНК, типувати госпітальні патогени і виявляти гени, що кодують карбапенемази – ферменти, які руйнують антибіотики останнього резерву. Окремо відпрацьовували запобігання забрудненню зразків, біобезпеку в мобільних умовах, захисту даних пацієнтів і коректну інтерпретацію результатів. Навчання мало дослідницький характер: виявлення гена стійкості саме по собі не визначає, який антибіотик буде ефективним, і результати не призначені для вибору лікування.

Досвід реагування на епідемії

Курс провів д-р Люк Мередіт (Deploy Laboratory Solutions, Дублін, Ірландія), фахівець із польового секвенування та розгортання мобільних лабораторій. 2015 року він брав участь у реагуванні на спалах Еболи у Сьєрра-Леоне, де керував службою секвенування в осередку спалаху. Працював науковим співробітником відділу патології Кембриджського університету, а також є співавтором дослідження 2021 року про відстеження варіантів SARS-CoV-2 в Україні нанопоровим секвенуванням. Також був провідним консультантом ВООЗ із розроблення стратегій геномного нагляду для Східного Середземномор’я.

Д-р Люк Мередіт зазначив: «Наш досвід реагування на спалахи та розвитку спроможностей у Сьєрра-Леоне, інших країнах Африки та Східного Середземномор’я протягом останнього десятиліття показав: що ближче до місць, де потрібні лабораторні дослідження, ми можемо забезпечити їх проведення, то швидше розуміємо, з чим маємо справу. Українська команда працює в одних із найскладніших умов, які тільки можна уявити, і за ці п’ять днів продемонструвала здатність виконати повний цикл геномного аналізу в мобільній лабораторії. Це створює міцну основу для подальшого вдосконалення, адаптації та самостійного застосування цих методів для потреб досліджень і громадського здоров’я України – як у стаціонарних лабораторіях, так і в польових умовах».

Перший крок

Практична спроможність такого рівня не виникає за п’ять днів. Вона складається з навичок конкретних людей, відпрацьованих протоколів і досвіду, що накопичується від дослідження до дослідження. Саме вона, а не окремий прилад, визначає, наскільки швидко система реагує на нову епідеміологічну загрозу. Застосовуючи ці методи на практиці, українські лабораторії можуть безпосередньо долучатися до формування глобальної доказової бази щодо поширення резистентних збудників. Альянс продовжуватиме цю роботу разом з українськими науковими, академічними і дослідницькими установами.

Альянс громадського здоров’я оголошує конкурс зовнішніх консультантів для залучення на умовах аутсорсингу до єдиного пулу експертів для проєктів із цифрового здоров’я у 2026–2027 роках.

Ми шукаємо експертів за такими напрямами:

• Розробка програмного забезпечення, AI-агентів і рішень на основі великих мовних моделей (LLM), мобільна frontend-розробка, backend-розробка та наука про дані.
• Охорона здоров’я та громадське здоров’я.
• Координація проєктів, організація і координація проведення заходів, взаємодія із зацікавленими сторонами.
• Комунікації, маркетинг і PR цифрових рішень.
• Розробка контенту, редагування текстів та управління базами знань.
• Аналітична та дослідницька робота, наука про дані.
• UI/UX і продуктовий дизайн мобільних застосунків.
• Фото- та відеовиробництво.

Кандидати можуть подаватися за всіма напрямами або на окремі завдання відповідно до своєї компетенції. Перевагою буде попередній досвід роботи в аналогічних проєктах або на попередніх етапах наших ініціатив.

Кандидатів, які успішно пройдуть відбір, буде включено до пулу консультантів. Це не гарантує негайного залучення: завдання розподілятимуться відповідно до окремих технічних завдань (ТЗ) на кожну роботу.

Надсилайте заявку на malakhova@aph.org.ua з темою листа: «DH Experts Pool Application»

Кінцевий термін подання заявок: 11.11.2026.

Детальніше про конкурс: Конкурс консультантів до пулу експертів із цифрового здоров’я (повторно)

Як штучний інтелект може допомогти людям отримати доступ до медичних послуг в умовах, коли війна, вимушене переміщення та руйнування інфраструктури ускладнюють їх отримання?

На міжнародному заході, присвяченому гуманітарній допомозі та розвитку — AidEx Geneva, — доктор Тетяна Дешко, директорка міжнародних програм Альянсу громадського здоров’я поділиться досвідом організації у застосуванні штучного інтелекту (ШІ) в програмах громадського здоров’я та розповість, яку користь ці підходи можуть принести гуманітарному реагуванню.

Серед прикладів — TWIIN, цифровий помічник на базі ШІ, який допомагає людям знаходити інформацію про здоров’я та орієнтуватися в доступних медичних послугах. Також це стосується використання ШІ для визначення пріоритетності тестування на ВІЛ: система аналізує програмні дані з платформи DHIS2, допомагаючи мобільним командам вирішувати, кого саме варто протестувати в першу чергу.

Ці підходи допомагають вирішувати практичні завдання: сприяють тому, щоб люди зробили наступний крок до отримання медичної допомоги, а також підтримують соціальних працівників у визначенні того, на чому варто зосередити зусилля. Для гуманітарних програм це також порушує важливі питання щодо доступності, захисту даних і того, як технології можуть підсилити роботу місцевих команд.

«Коли люди змушені тікати, їхні потреби у сфері охорони здоров’я переміщуються разом із ними. ШІ дозволяє медичним послугам “рухатися” слідом за ними. Чат-боти та телемедицина забезпечили доступ до медичної допомоги для десятків тисяч переміщених українців, а наш віртуальний помічник Twiin наразі надає безкоштовні консультації понад 70 000 людей у ​​режимі 24/7. Це вже не просто майбутнє гуманітарної діяльності — це сьогодення, яке потребує масштабування», — зазначає доктор Тетяна Дешко.

Запрошуємо вас на дискусію: «Чи може ШІ докорінно змінити підходи до програм охорони здоров’я в гуманітарних умовах?»

Під час обговорення розглядатимуться можливості та обмеження штучного інтелекту, а також те, що необхідно для того, аби його використання відповідало потребам постраждалих громад і зміцнювало систему охорони здоров’я в кризових ситуаціях.

21 жовтня 2026 р. | 15:00–16:00
Зал для семінарів № 1 | AidEx Geneva

Спікери:
• Ава Бабінгтон-Ашайє, радниця з питань цифрового здоров’я, Geneva Digital Health Hub
• Вахід Маджрух, колишній міністр охорони здоров’я Афганістану
• Гвідіон Вільямс, заступник директора з питань штучного інтелекту, організація PATH
• Еріка Плачелла, керівниця напряму охорони здоров’я та продовольства, Швейцарська агенція з розвитку та співробітництва (SDC)
• Девід Сасу, постдокторант-дослідник у SwissAI, Федеральна політехнічна школа Лозанни (EPFL)
• Тетяна Дешко, директорка міжнародних програм, Альянс громадського здоров’я

Як забезпечити доступ до медичної допомоги, коли війна руйнує інфраструктуру та змушує людей покидати свої домівки?

На міжнародній виставці гуманітарної допомоги та розвитку AidEx у Женеві доктор Андрій Клепіков, виконавчий директор Альянсу громадського здоров’я розповість про те, як організація та її місцеві партнери реагують на цей виклик в Україні.

Наш досвід охоплює роботу мобільних клінік у прифронтових громадах, телемедицину та цифрову підтримку, а також ініціативи самих громад, спрямовані на вирішення нагальних гуманітарних потреб. Водночас ми продовжуємо надавати послуги у сферах протидії ВІЛ, туберкульозу та зменшення шкоди.

«Коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення, ми не починали з нуля. Понад 25 років боротьби з ВІЛ дали нам те, що неможливо миттєво придбати за жодні екстрені кошти — довіру громад, до яких іншим часто важко дістатися. Ми перетворили цю довіру на справжній рятівний механізм: допомогли понад 2,2 мільйона людей, доставили понад 2000 тонн гуманітарних вантажів по всій Україні та, попри війну, зберегли доступ до послуг, пов’язаних із ВІЛ, туберкульозом і зменшенням шкоди. Україна доводить, що програми протидії ВІЛ у поєднанні зі своєчасною підготовкою можуть стати основою для реагування на кризи. Наш посил для учасників AidEx простий: долайте бар’єри між сферою протидії ВІЛ та гуманітарною діяльністю — це дозволить охопити допомогою більше людей і зробити це значно швидше», — зазначає доктор Андрій Клепіков.

Запрошуємо вас на захід: «Посилення реагування під керівництвом місцевих громад: подолання бар’єрів між сферою протидії ВІЛ та гуманітарним сектором».

Разом із організаціями Frontline AIDS, SIDC та Christian Aid ми проаналізуємо досвід України та Лівану. Ми обговоримо, як ці два сектори можуть тісніше співпрацювати, щоб підтримувати надання життєво важливих послуг, зміцнювати місцеве лідерство та допомагати вразливим групам населення під час надзвичайних ситуацій.

22 жовтня 2026 року | 15:00–16:00
Зал для семінарів № 1 | AidEx Geneva

Спікери:
• Андрій Клепіков, виконавчий директор Альянсу громадського здоров’я, Україна
• Надія Бадран, виконавча директорка SIDC, Ліван
• Майкл Мосселманс, керівник гуманітарного відділу Christian Aid

Модераторка: Кімберлі Кранклтон, керівниця напряму «ВІЛ у кризових ситуаціях» в організації Frontline AIDS.

Якщо ви відвідуєте AidEx, приєднуйтеся до обговорення та знайомтеся з нашою командою!

На початку основної програми INHSU 2026 доктор Тетяна Дешко з Альянсу громадського здоров’я виступила з пленарною презентацією, яка познайомила аудиторію в Празі з колегами, які працюють в Україні. Вона розповіла, як служби адаптувалися під час війни та як цей досвід впливає на медичну допомогу в інших країнах.

Поки доктор Дешко виступала на пленарній сцені INHSU 2026 у Празі, мобільна команда Альянсу громадського здоров’я надавала послуги в Україні. Живий зв’язок переніс аудиторію до Черкаської області, де колега стояла біля мобільної клініки та показала, як команда проводить тестування на ВІЛ у спільноті ЛВІН.

Цей зв’язок зробив тему презентації Тетяни актуальною. Робота, яку вона описувала, тривала, поки делегати спостерігали.

У своїй пленарній презентації 7 жовтня директор міжнародних програм Альянсу громадського здоров’я дослідила, як служби зменшення шкоди та інфекційних захворювань адаптуються до війни та переміщення, а також як досвід України впливає на програми в інших країнах. Її презентація «Адаптація моделей зменшення шкоди та догляду за хворими на інфекційні захворювання в умовах конфлікту» зібрала докази, практичні рішення та голоси людей, які працюють під час кризи.

Адаптація послуг у міру зміни життя людей

Одне зображення демонструвало масштаби проблеми: склад, зруйнований російською ракетною атакою в липні 2026 року. У ньому зберігалося близько 30 мільйонів шприців, призначених для програм зменшення шкоди в Україні у 2027 році. На іншому зображено пошкоджену мобільну клініку.

Ці атаки загрожують постачанню та інфраструктурі, від яких залежать послуги. Переміщення створює додаткові проблеми, відокремлюючи людей від їхніх лікарів, місць лікування та мереж підтримки.

«Ми очікували найгіршого в умовах епідемії ВІЛ та гепатиту С в Україні, коли спалахнула війна», – сказала доктор Дешко на конференції. «Але цього не сталося».

Вона описала, як команди адаптували послуги, щоб люди залишалися підключеними до медичної допомоги: мобільні клініки досягали громад з обмеженим доступом, ліки на винос додому допомагали людям продовжувати лікування агоністами опіоїдів, а координація між постачальниками підтримувала тих, хто був змушений переїхати.

«Війна змусила нас адаптуватися та змінюватися», – сказала доктор Дешко.

Деякі послуги розширювалися, навіть коли війна змусила інші закритися. Цифри, представлені Тетяною Дешко, показали, що кількість державних центрів лікування опіоїдними агоністами в Україні зросла та до кінця 2025 року підтримувала понад 20 000 пацієнтів. З початку повномасштабного вторгнення відкрилося більше центрів.

Ці підходи базуються на понад 25-річному досвіді Альянсу у сфері охорони здоров’я та її відносинах з громадськими організаціями та медичними працівниками. Під час війни Альянс  громадського здоров’я та його партнери надали критично важливу підтримку 2,2 мільйонам людей по всій Україні.

Як зробити інновації корисними у повсякденному житті

Презентація показала, як нові підходи можуть вирішити безпосередні перешкоди для отримання медичної допомоги.

Тривале лікування може зменшити потребу в частих візитах, коли подорожі складні або небезпечні. Онлайн-консультації та поштова доставка допомагають підтримувати доступ, коли люди переїжджають. Інтеграція підтримки психічного здоров’я в надійні громадські служби може охопити людей, які стикаються з перешкодами в інших місцях.

Цифровий помічник від Альянсу громадського здоров’я  TWIIN пропонує медичну інформацію та допомагає людям знаходити послуги цілодобово. Д-р Дешко описала його актуальність для когось у бомбосховищі або подорожує до іншого місця, коли лікар недоступний.

Така ж увага до обставин людей формує роботу Альянсу громадського здоров’я з молоддю. Завдяки доступній інформації, онлайн-просвітництву та підтримці зменшення шкоди, програми підтримують контакт з громадами, потреби яких змінюються під час війни.

«Це ті групи, які відбудовуватимуть нашу країну після закінчення війни», – сказала доктор Дешко.

Вона також відзначила роботу «Клубу Еней», громадської організації, очолюваної жінками, яка підтримує жінок, які зазнали сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом. Тетяна розповіла, як постійний контакт та психосоціальна підтримка допомагають жінкам отримати доступ до медичної допомоги та відновити гідність, показуючи, чому реагування під час війни має бути спрямоване на травму поряд з ВІЛ, гепатитом та вживанням наркотиків.

Досвід, який виходить за межі України

Презентація продемонструвала роль Альянсу громадського здоров’я як міжнародної організації охорони здоров’я, що базується в Україні.

Українські фахівці поділилися досвідом лікування бупренорфіном тривалої дії з колегами в Киргизстані та Єгипті, підтримуючи адаптацію послуг до місцевих потреб. Робота Альянсу громадського здоров’я з надання допомоги хворим на гепатит С на базі громади включає навчання колег з Єгипту, Киргизстану та Нігерії, а також постійне клінічне наставництво для команд у Киргизстані та Нігерії.

Ця співпраця впроваджує досвід України в надання послуг та дослідження в інших країнах. Д-р Дешко також відзначив досвід чеських колег, який допоміг у формуванні пілотного проекту Альянсу з інтеграції лікування СДУГ у послуги для людей, які вживають стимулятори.

Досвід, що виходить за межі України

У презентації було продемонстровано роль Альянсу громадського здоров’я як міжнародної організації у сфері громадського здоров’я, що бере свій початок в Україні.

Українські фахівці поділилися досвідом застосування бупренорфіну пролонгованої дії з колегами з Киргизстану та Єгипту, допомагаючи адаптувати послуги до місцевих потреб. Діяльність Альянсу громадського здоров’я у сфері надання послуг із лікування гепатиту С на рівні громад охоплює навчання колег із Єгипту, Киргизстану та Нігерії, а також постійний клінічний супровід команд у Киргизстані та Нігерії.

Ця співпраця дозволяє впроваджувати український досвід у практику надання послуг та наукові дослідження в інших країнах. Докторка Дешко також відзначила досвід чеських колег, який допоміг Альянсу у реалізації пілотного проєкту з інтеграції лікування СДУГ (синдрому дефіциту уваги та гіперактивності) до системи послуг для людей, які вживають стимулятори.

У презентації ці приклади було зіставлено з досвідом роботи в інших зонах конфліктів, зокрема в штаті Маніпур (Індія) та М’янмі. Незалежно від контексту, було наголошено на важливості гнучкості послуг, надійних мереж усередині громад та системи допомоги, що здатна супроводжувати людей навіть за зміни життєвих обставин.

Звернення від колеги, який не зміг бути присутнім особисто

Наприкінці презентації докторка Дешко представила Олега Димарецького, лідера «Української мережі людей, які вживають наркотики» (VOLNA). Він не зміг приїхати на конференцію до Праги. Як чинний військовослужбовець Збройних сил України, він звернувся до учасників конференції через відеозапис.

Він закликав до плідної праці, пошуку довготривалих рішень і прийняття дієвих зобов’язань задля підтримки людей. Зала відреагувала оплесками; чимало делегатів аплодували стоячи.

Звернення Димарецького додало нового виміру темі лідерства в громаді. Люди, які вживають наркотики, беруть участь у формуванні послуг, організації підтримки та представництві інтересів своїх спільнот. Дехто з них, як-от Димарецький, також служить у лавах Збройних сил України. Їхній досвід і лідерство мають залишатися невід’ємною частиною міжнародного діалогу про охорону здоров’я в умовах війни.

Альянс громадського здоров’я та його партнери продовжують обговорення цих питань у межах конференції INHSU 2026, зокрема щодо реагування на конфлікти та вимушене переміщення населення, надання послуг із лікування гепатиту С на рівні громад, застосування препаратів пролонгованої дії та інтеграції підтримки психічного здоров’я в систему послуг зі зниження шкоди.

Альянс громадського здоров’я відкритий до співпраці з громадами, дослідниками, медичними працівниками та міжнародними партнерами задля адаптації цих підходів, зміцнення доказової бази та забезпечення доступу до життєво важливих послуг для більшої кількості людей.

Як забезпечити безперервність життєво важливих медичних послуг під час війни, вимушеного переміщення та політичного тиску? Як краще поєднати допомогу при гепатитах, підтримку психічного здоров’я та зменшення шкоди відповідно до потреб людей? Альянс громадського здоров’я та партнери зі Східної Європи й Центральної Азії поділяться досвідом вирішення цих питань на конференції INHSU 2026 у Празі.

14-та Міжнародна конференція з питань здоров’я та гепатитів серед людей, які вживають психоактивні речовини, проходить 6–9 жовтня. Вона об’єднує дослідників, медичних працівників, представників спільнот, політиків та адвокатів громадського здоров’я. Передконференційні заходи відбудуться 6 жовтня, а основна наукова програма розпочнеться 7 жовтня.

Збереження доступу до допомоги в умовах війни та вимушеного переміщення

7 жовтня, о 10:05–10:25, Тетяна Дешко, директорка міжнародних програм Альянсу громадського здоров’я, виступить на пленарній сесії з доповіддю «Адаптація моделей зменшення шкоди та допомоги при інфекційних захворюваннях в умовах збройних конфліктів».

На прикладах України та інших країн регіону вона розповість, як послуги зі зменшення шкоди та допомоги при інфекційних захворюваннях можуть адаптуватися до війни, вимушеного переміщення та порушення роботи систем охорони здоров’я.

Того ж дня, о 13:45–15:15, Анна Метелюк, менеджерка дослідницьких проєктів Альянсу, разом з Ернстом Віссе з Médecins du Monde («Лікарі світу») модеруватиме сесію «Адаптація під тиском: відповіді програм зменшення шкоди на конфлікти, репресії та вимушене переміщення».

Під час сесії Віталій Рабінчук представить досвід Молдови, Марина Чохелі — Грузії, а Алла Бессонова — Киргизстану. До панельної дискусії також долучиться Тетяна Дешко. Учасники обговорять, як програми та спільноти адаптуються до тиску й обставин, що загрожують доступу до життєво важливих послуг.

Поєднання підтримки психічного здоров’я та зменшення шкоди

9 жовтня, о 12:20–12:35, Марія Малахова, менеджерка проєктів із впроваджувальних досліджень та інновацій у цифровому здоров’ї Альянсу, виступить на сесії «Інтегровані підходи до охорони здоров’я».

Її доповідь «Інтеграція лікування РДУГ у послуги для людей, які вживають стимулятори, в Україні: практична модель допомоги на кількох майданчиках» представить український досвід інтеграції діагностики та лікування розладу дефіциту уваги з гіперактивністю в ці послуги. Модель поєднує підтримку психічного здоров’я та зменшення шкоди з урахуванням потреб людини.

Представлення досліджень з України та міжнародних програм

Альянс і партнери також долучаться до постерної програми конференції, представивши дослідження щодо доступу до лікування та надання допомоги на рівні громад.

8 жовтня Анна Метелюк представить два постери Альянсу, присвячені:

• впровадженню депо-форми бупренорфіну тривалої дії для людей, які вживають ін’єкційні наркотики, у Єгипті;
• цінностям і вподобанням пацієнтів під час впровадження лікування гепатиту C на рівні громад для людей, які вживають ін’єкційні наркотики, у Киргизстані.

Також 8 жовтня Бегімай Миктарбекова з Асоціації «Партнерська мережа», Киргизстан, представить постер «Впровадження моделі лікування гепатиту C на рівні громад серед людей, які вживають ін’єкційні наркотики, у Киргизстані».

9 жовтня Надія Семчук з Альянсу представить дослідження прогалин у знаннях про гепатит C залежно від обізнаності про власний статус щодо ВГС та практик тестування серед людей, які вживають ін’єкційні наркотики, у Киргизстані, Нігерії та Єгипті.

Того ж дня Айбар Султангазієв з Асоціації «Партнерська мережа» представить роботу щодо діагностики й лікування гепатиту C у місцях позбавлення волі та забезпечення безперервності допомоги на рівні громад після звільнення в Киргизстані.

Айзада Усенакунова з Міністерства охорони здоров’я Киргизстану також виступить у постерній програмі 9 жовтня з роботою «Впровадження депо-форми бупренорфіну тривалої дії для людей, які вживають ін’єкційні наркотики, у Киргизстані».

Участь спільнот у прийнятті рішень щодо лікування

Вієлта Пархоменко з України, членкиня Глобальної дорадчої ради спільнот проєкту HepC3P, 8 жовтня долучиться до двох дискусій про депо-форму бупренорфіну тривалої дії. Учасники обговорять розширення доступу до лікування та підтримку усвідомленого вибору, зокрема через змістовну участь людей, які вживають наркотики, у прийнятті рішень щодо лікування.

У межах цих виступів Альянс і партнери поділяться практичним досвідом, який може бути корисним для розвитку послуг в інших країнах, та привернуть міжнародну увагу до потреб спільнот в Україні й усьому регіоні СЄЦА.

Запрошуємо учасників конференції познайомитися з командою Альянсу та нашими партнерами, долучитися до сесій і обговорити можливості подальшої співпраці.

Увесь час зазначено за місцевим часом Праги.

Переглянути повну програму конференції

Як допомогти людям, які не знають про свій ВІЛ-статус, пройти тестування та отримати необхідну допомогу?

Досвід реалізації програм Альянсу громадського здоров’я в Україні та інших країнах Східної Європи й Центральної Азії (СЄЦА) представила Тетяна Дешко, директорка департаменту міжнародних програм та розвитку організації, під час регіонального семінару з питань туберкульозу та ВІЛ, який відбувся 29–30 вересня 2026 року в Ташкенті.

Захід, організований «Лікарями без кордонів» (MSF) у співпраці з ВООЗ та Міністерством охорони здоров’я Узбекистану, об’єднав представників національних програм, міжнародних експертів і громадянського суспільства. Учасники обговорили, як прискорити впровадження нових підходів до профілактики, діагностики й лікування ВІЛ та туберкульозу в країнах СЄЦА.

У своєму виступі Тетяна Дешко зосередилася на практичних рішеннях, які допомагають виявляти ВІЛ ефективніше та раніше і скорочувати шлях людини від тестування до лікування: алгоритмі діагностики за допомогою трьох швидких тестів, роботі громадських організацій і мобільних команд по оптимізованому виявленню випадків ВІЛ, а а також цифрових рішеннях: використанні штучного інтелекту для аналізу програмних даних у DHIS2 та підтримці людей за допомогою цифрового асистента Twiin.

«Східна Європа та Центральна Азія – єдиний регіон у світі, де зростають і кількість нових випадків ВІЛ, і смертність, пов’язана зі СНІДом, через недостатню профілактику та недостатнє охоплення допомогою у зв’язку з ВІЛ. Консультація ВООЗ окреслила чіткі напрями дій: доконтактна профілактика тривалої дії має стати реальністю, три швидкі тести на ВІЛ мають давати змогу встановити діагноз, а стратегії виявлення ВІЛ через мереж ризику і штучний інтелект – допомагати орієнтуватися в ризиках і виявляти нові випадки або попереджати їх якомога раніше. Саме про ці рішення я говорила», – зазначила Тетяна Дешко.

Три швидкі тести: діагноз протягом одного візиту

Одним із прикладів став український алгоритм діагностики ВІЛ із використанням трьох послідовних швидких тестів. За наявності підготовлених фахівців, необхідних тестів та позитивних результатів усіх трьох тестів він дає змогу встановити діагноз протягом одного візиту. Це скорочує очікування та допомагає швидше скерувати людину до лікування. Подібним досвідом поділилися Молдова і Грузія.

Тестування і супровід у межах ризику ВІЛ-інфекції

Інший напрям – залучення до тестування через мережі ризику ВІЛ-інфекції. У програмах Альянсу нещодавно виявлені люди з ВІЛ-інфекцією запрошують пройти тестування своїх партнерів та знайомих, які можуть мати підвищений ризик інфікування. Ця робота відбувається на базі стаціонарних пунктів в НУО та мобільних клінік. Мобільні команди працюють, зокрема, там, де послуги з ВІЛ обмежені або відсутні. Після тестування людина отримує супровід для початку лікування або доступу до профілактики. Позитивні випадки отримують купони для запрошення людей зі свого оточення до тестування. Завдяки програмам оптимізованого виявлення ВІЛ Альянсу в першому півріччі 2026 року було виявлено 716 нових випадків – майже чверть усіх нових випадків, зареєстрованих у регіонах реалізації цих програм.

DHIS2 і TWIIN: цифрові рішення проєкту iSoS

Окрему увагу Тетяна Дешко приділила цифровим рішенням у межах регіонального проєкту iSoS, що реалізується за підтримки Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією. Зокрема, вона представила підходи до використання штучного інтелекту для підтримки програм тестування на ВІЛ в Центральній Азії на прикладі роботи системи DHIS2. Аналіз програмних даних за допомогою штучного інтелекту допомагає визначати клієнтів програм профілактики з найвищим ризиком ВІЛ та спрямовувати зусилля команд туди, де потреба в тестуванні найбільша.

Ще один представлений інструмент – цифровий асистент TWIIN, який підтримує людину на шляху від пошуку інформації про ВІЛ і рішення пройти тестування до розуміння результату та подальших кроків. Він допомагає отримати відповіді на запитання й зорієнтуватися в доступних послугах, доповнюючи роботу фахівців і громадських організацій.
Представлений досвід показує важливість поєднання доступної діагностики, роботи громадських організацій та подальшого супроводу. Для людини це означає можливість не лише дізнатися свій ВІЛ-статус, а й отримати лікування, профілактику та підтримку без зайвих перешкод.

Альянс громадського здоров’я отримав ліцензію на медичну практику для роботи мобільних клінік. Для проєкту, започаткованого у відповідь на повномасштабну війну, це важливий крок до тіснішої інтеграції в систему охорони здоров’я України. Для пацієнтів – можливість пов’язати консультацію у мобільній клініці з подальшим спостереженням і лікуванням.

Ліцензію надано відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України № 783 від 11 червня 2026 року. Вона охоплює такі спеціальності: загальна практика – сімейна медицина, акушерство і гінекологія, ультразвукова діагностика, організація і управління охороною здоров’я та сестринська справа.

Мобільні клініки працюють із грудня 2022 року. Команди виїжджають до прифронтових громад, де через російську агресію пошкоджені або зруйновані медичні заклади, бракує лікарів і не працюють аптеки. Для багатьох жителів дорога до найближчої лікарні залишається складною, дорогою або небезпечною. Мобільні клініки наближають допомогу до людей: привозять медичних фахівців, сучасне портативне діагностичне обладнання і необхідні ліки.

Від початку роботи шість медичних команд проекту “Мобільні клініки” надали інтегровану допомогу понад 38 тисячам людей у 599 важкодоступних прифронтових селах Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей. Для виїздів команди використовують 25 спеціально обладнаних автомобілів, один із яких – стоматологічний.

Ліцензія дає змогу організувати роботу медичних працівників у межах єдиного ліцензованого надавача. Важлива складова цього переходу – ведення медичної документації відповідно до національних вимог і робота в електронній системі охорони здоров’я eHealth. Внесені до системи результати оглядів, обстежень і призначення стають доступними для подальшого лікування з дотриманням правил доступу до медичних даних.

«Допомога, отримана людиною навіть у найвіддаленішому селі, не залишається окремим епізодом гуманітарної допомоги, а стає частиною її медичної історії. Для нас це принципово важливо: ми хочемо, щоб людина могла продовжити лікування, а лікар, до якого вона звернеться далі, мав змогу врахувати вже проведені обстеження та призначення», – пояснює Анна Коробчук, керівниця відділу програм «Мобільне здоров’я» Альянсу громадського здоров’я.

Така наступність особливо важлива для людей із хронічними захворюваннями, які потребують регулярного спостереження. Вона допомагає лікарям оцінювати зміни в стані пацієнта та ухвалювати рішення з урахуванням попередньої допомоги. Якщо можливостей мобільної клініки недостатньо, людину можуть направити на додаткову діагностику, консультацію профільного спеціаліста або лікування в іншому закладі охорони здоров’я.

Досвід Альянсу показує, як гуманітарна відповідь може перерости у медичну послугу, пов’язану з національною системою охорони здоров’я та доступну навіть там, де війна зруйнувала звичні маршрути до лікаря.

Дивіться відео про роботу мобільних клінік Альянсу.

Підтримайте роботу мобільних клінік

Альянс збирає кошти, щоб розширити обстеження на діабет і серцево-судинні захворювання у прифронтових громадах, забезпечити початок лікування, подальший супровід через телемедицину та направлення до спеціалізованої допомоги. Ваша підтримка допоможе командам продовжувати виїзди до людей, для яких медична допомога залишається важкодоступною.

Підтримати мобільні клініки

Автори: Стайне Боссе (Stine Bosse), депутат Європейського парламенту, та Андрій Клепіков, виконавчий директор МБФ «Альянс громадського здоров’я» (Україна)

У червні ЄС та Україна відкрили свій перший переговорний кластер щодо вступу: це конкретний крок до членства і перший із багатьох. Проте євроінтеграція полягає не лише в гармонізації законодавства та інституцій, а й в інвестуванні в людей, які відбудовуватимуть країну та формуватимуть її майбутнє у складі нашого Союзу. Україна не зможе оговтатися від війни, утримати своїх громадян від виїзду чи побудувати стійку економіку без здоров’я нації.

З моменту повномасштабного вторгнення росії Всесвітня організація охорони здоров’я верифікувала понад 3000 атак на систему охорони здоров’я в Україні (на лікарні, клініки, автомобілі швидкої допомоги, медичні склади) — тривалу кампанію, яка підірвала спроможність країни надавати медичну допомогу в умовах війни. У липні внаслідок однієї з таких атак було знищено склад у Київській області, де зберігалися засоби для профілактики ВІЛ на суму понад 2,6 мільйона доларів США. Серед них були запаси, розраховані на забезпечення потреб до 2027 року для понад 300 000 людей, зокрема громад на прифронтових і деокупованих територіях, куди ширшій системі охорони здоров’я дістатися найважче.

У своєму зверненні «Про становище Союзу» Урсула фон дер Ляєн підтвердила підтримку України з боку Європи та заявила: «У Європі люди завжди будуть на першому місці». Цей принцип має визначати інвестиції Європи в Україну: її стійкість у війні, післявоєнне відновлення та шлях до членства в ЄС — усе це залежить від здоров’я та стійкості її громадян.

Саме тому охорона здоров’я має бути частиною європейських інвестицій в Україну. Жодна країна не здатна оговтатися від війни, утримати населення чи побудувати стійку економіку без здорових людей. І саме тому Україна також має стати частиною власних пріоритетних ініціатив фон дер Ляєн у сфері охорони здоров’я. У травні Європейська комісія започаткувала Ініціативу ЄС із глобальної стійкості у сфері охорони здоров’я задля зміцнення систем охорони здоров’я, епідеміологічного нагляду та безпеки у світі. Україна вже демонструє, якою може бути стійкість охорони здоров’я на зовнішніх рубежах ЄС. Її медичні працівники та організації громадянського суспільства адаптувалися, застосовуючи нові технології та інноваційні підходи, аби охоплювати найуразливіші категорії населення та підтримувати надання життєво необхідних послуг. Їхня стійкість має надихнути Європу інвестувати у здоров’я та стійкість народу України.

Наступний бюджет ЄС — це простір, де ці амбіції можуть стати реальністю. Запропонований Комісією бюджет на 2028–2034 роки передбачає виділення до 100 мільярдів євро на підтримку України та 200,3 мільярда євро на напрям «Глобальна Європа». Такий рівень амбіцій має бути збережений, і охорона здоров’я повинна займати в ньому належне місце. Збереження цільових показників видатків на людський розвиток є необхідною умовою для підтримки інвестицій у дві сфери, де Урсула фон дер Ляєн продемонструвала рішуче лідерство: в Україну та глобальну охорону здоров’я. Це також матиме вирішальне значення для втілення в життя зобов’язань ЄС перед Глобальним фондом та забезпечення України довгостроковими інвестиціями, необхідними для зміцнення її медичної безпеки.

Президентка фон дер Ляєн вкотре наголосила, що Європа стоїть плечем до плеча з Україною. Завдання на сьогодні полягає в тому, щоб шлях України до членства в ЄС, зобов’язання Європи щодо глобального здоров’я та наступний бюджет ЄС ґрунтувалися на єдиному принципі: країна, яка виборює своє місце в Європі, не повинна самотужки боротися за здоров’я своїх громадян.