На початку основної програми INHSU 2026 доктор Тетяна Дешко з Альянсу громадського здоров’я виступила з пленарною презентацією, яка познайомила аудиторію в Празі з колегами, які працюють в Україні. Вона розповіла, як служби адаптувалися під час війни та як цей досвід впливає на медичну допомогу в інших країнах.

Поки доктор Дешко виступала на пленарній сцені INHSU 2026 у Празі, мобільна команда Альянсу громадського здоров’я надавала послуги в Україні. Живий зв’язок переніс аудиторію до Черкаської області, де колега стояла біля мобільної клініки та показала, як команда проводить тестування на ВІЛ у спільноті ЛВІН.

Цей зв’язок зробив тему презентації Тетяни актуальною. Робота, яку вона описувала, тривала, поки делегати спостерігали.

У своїй пленарній презентації 7 жовтня директор міжнародних програм Альянсу громадського здоров’я дослідила, як служби зменшення шкоди та інфекційних захворювань адаптуються до війни та переміщення, а також як досвід України впливає на програми в інших країнах. Її презентація «Адаптація моделей зменшення шкоди та догляду за хворими на інфекційні захворювання в умовах конфлікту» зібрала докази, практичні рішення та голоси людей, які працюють під час кризи.

Адаптація послуг у міру зміни життя людей

Одне зображення демонструвало масштаби проблеми: склад, зруйнований російською ракетною атакою в липні 2026 року. У ньому зберігалося близько 30 мільйонів шприців, призначених для програм зменшення шкоди в Україні у 2027 році. На іншому зображено пошкоджену мобільну клініку.

Ці атаки загрожують постачанню та інфраструктурі, від яких залежать послуги. Переміщення створює додаткові проблеми, відокремлюючи людей від їхніх лікарів, місць лікування та мереж підтримки.

«Ми очікували найгіршого в умовах епідемії ВІЛ та гепатиту С в Україні, коли спалахнула війна», – сказала доктор Дешко на конференції. «Але цього не сталося».

Вона описала, як команди адаптували послуги, щоб люди залишалися підключеними до медичної допомоги: мобільні клініки досягали громад з обмеженим доступом, ліки на винос додому допомагали людям продовжувати лікування агоністами опіоїдів, а координація між постачальниками підтримувала тих, хто був змушений переїхати.

«Війна змусила нас адаптуватися та змінюватися», – сказала доктор Дешко.

Деякі послуги розширювалися, навіть коли війна змусила інші закритися. Цифри, представлені Тетяною Дешко, показали, що кількість державних центрів лікування опіоїдними агоністами в Україні зросла та до кінця 2025 року підтримувала понад 20 000 пацієнтів. З початку повномасштабного вторгнення відкрилося більше центрів.

Ці підходи базуються на понад 25-річному досвіді Альянсу у сфері охорони здоров’я та її відносинах з громадськими організаціями та медичними працівниками. Під час війни Альянс  громадського здоров’я та його партнери надали критично важливу підтримку 2,2 мільйонам людей по всій Україні.

Як зробити інновації корисними у повсякденному житті

Презентація показала, як нові підходи можуть вирішити безпосередні перешкоди для отримання медичної допомоги.

Тривале лікування може зменшити потребу в частих візитах, коли подорожі складні або небезпечні. Онлайн-консультації та поштова доставка допомагають підтримувати доступ, коли люди переїжджають. Інтеграція підтримки психічного здоров’я в надійні громадські служби може охопити людей, які стикаються з перешкодами в інших місцях.

Цифровий помічник від Альянсу громадського здоров’я  TWIIN пропонує медичну інформацію та допомагає людям знаходити послуги цілодобово. Д-р Дешко описала його актуальність для когось у бомбосховищі або подорожує до іншого місця, коли лікар недоступний.

Така ж увага до обставин людей формує роботу Альянсу громадського здоров’я з молоддю. Завдяки доступній інформації, онлайн-просвітництву та підтримці зменшення шкоди, програми підтримують контакт з громадами, потреби яких змінюються під час війни.

«Це ті групи, які відбудовуватимуть нашу країну після закінчення війни», – сказала доктор Дешко.

Вона також відзначила роботу «Клубу Еней», громадської організації, очолюваної жінками, яка підтримує жінок, які зазнали сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом. Тетяна розповіла, як постійний контакт та психосоціальна підтримка допомагають жінкам отримати доступ до медичної допомоги та відновити гідність, показуючи, чому реагування під час війни має бути спрямоване на травму поряд з ВІЛ, гепатитом та вживанням наркотиків.

Досвід, який виходить за межі України

Презентація продемонструвала роль Альянсу громадського здоров’я як міжнародної організації охорони здоров’я, що базується в Україні.

Українські фахівці поділилися досвідом лікування бупренорфіном тривалої дії з колегами в Киргизстані та Єгипті, підтримуючи адаптацію послуг до місцевих потреб. Робота Альянсу громадського здоров’я з надання допомоги хворим на гепатит С на базі громади включає навчання колег з Єгипту, Киргизстану та Нігерії, а також постійне клінічне наставництво для команд у Киргизстані та Нігерії.

Ця співпраця впроваджує досвід України в надання послуг та дослідження в інших країнах. Д-р Дешко також відзначив досвід чеських колег, який допоміг у формуванні пілотного проекту Альянсу з інтеграції лікування СДУГ у послуги для людей, які вживають стимулятори.

Досвід, що виходить за межі України

У презентації було продемонстровано роль Альянсу громадського здоров’я як міжнародної організації у сфері громадського здоров’я, що бере свій початок в Україні.

Українські фахівці поділилися досвідом застосування бупренорфіну пролонгованої дії з колегами з Киргизстану та Єгипту, допомагаючи адаптувати послуги до місцевих потреб. Діяльність Альянсу громадського здоров’я у сфері надання послуг із лікування гепатиту С на рівні громад охоплює навчання колег із Єгипту, Киргизстану та Нігерії, а також постійний клінічний супровід команд у Киргизстані та Нігерії.

Ця співпраця дозволяє впроваджувати український досвід у практику надання послуг та наукові дослідження в інших країнах. Докторка Дешко також відзначила досвід чеських колег, який допоміг Альянсу у реалізації пілотного проєкту з інтеграції лікування СДУГ (синдрому дефіциту уваги та гіперактивності) до системи послуг для людей, які вживають стимулятори.

У презентації ці приклади було зіставлено з досвідом роботи в інших зонах конфліктів, зокрема в штаті Маніпур (Індія) та М’янмі. Незалежно від контексту, було наголошено на важливості гнучкості послуг, надійних мереж усередині громад та системи допомоги, що здатна супроводжувати людей навіть за зміни життєвих обставин.

Звернення від колеги, який не зміг бути присутнім особисто

Наприкінці презентації докторка Дешко представила Олега Димарецького, лідера «Української мережі людей, які вживають наркотики» (VOLNA). Він не зміг приїхати на конференцію до Праги. Як чинний військовослужбовець Збройних сил України, він звернувся до учасників конференції через відеозапис.

Він закликав до плідної праці, пошуку довготривалих рішень і прийняття дієвих зобов’язань задля підтримки людей. Зала відреагувала оплесками; чимало делегатів аплодували стоячи.

Звернення Димарецького додало нового виміру темі лідерства в громаді. Люди, які вживають наркотики, беруть участь у формуванні послуг, організації підтримки та представництві інтересів своїх спільнот. Дехто з них, як-от Димарецький, також служить у лавах Збройних сил України. Їхній досвід і лідерство мають залишатися невід’ємною частиною міжнародного діалогу про охорону здоров’я в умовах війни.

Альянс громадського здоров’я та його партнери продовжують обговорення цих питань у межах конференції INHSU 2026, зокрема щодо реагування на конфлікти та вимушене переміщення населення, надання послуг із лікування гепатиту С на рівні громад, застосування препаратів пролонгованої дії та інтеграції підтримки психічного здоров’я в систему послуг зі зниження шкоди.

Альянс громадського здоров’я відкритий до співпраці з громадами, дослідниками, медичними працівниками та міжнародними партнерами задля адаптації цих підходів, зміцнення доказової бази та забезпечення доступу до життєво важливих послуг для більшої кількості людей.

Як забезпечити безперервність життєво важливих медичних послуг під час війни, вимушеного переміщення та політичного тиску? Як краще поєднати допомогу при гепатитах, підтримку психічного здоров’я та зменшення шкоди відповідно до потреб людей? Альянс громадського здоров’я та партнери зі Східної Європи й Центральної Азії поділяться досвідом вирішення цих питань на конференції INHSU 2026 у Празі.

14-та Міжнародна конференція з питань здоров’я та гепатитів серед людей, які вживають психоактивні речовини, проходить 6–9 жовтня. Вона об’єднує дослідників, медичних працівників, представників спільнот, політиків та адвокатів громадського здоров’я. Передконференційні заходи відбудуться 6 жовтня, а основна наукова програма розпочнеться 7 жовтня.

Збереження доступу до допомоги в умовах війни та вимушеного переміщення

7 жовтня, о 10:05–10:25, Тетяна Дешко, директорка міжнародних програм Альянсу громадського здоров’я, виступить на пленарній сесії з доповіддю «Адаптація моделей зменшення шкоди та допомоги при інфекційних захворюваннях в умовах збройних конфліктів».

На прикладах України та інших країн регіону вона розповість, як послуги зі зменшення шкоди та допомоги при інфекційних захворюваннях можуть адаптуватися до війни, вимушеного переміщення та порушення роботи систем охорони здоров’я.

Того ж дня, о 13:45–15:15, Анна Метелюк, менеджерка дослідницьких проєктів Альянсу, разом з Ернстом Віссе з Médecins du Monde («Лікарі світу») модеруватиме сесію «Адаптація під тиском: відповіді програм зменшення шкоди на конфлікти, репресії та вимушене переміщення».

Під час сесії Віталій Рабінчук представить досвід Молдови, Марина Чохелі — Грузії, а Алла Бессонова — Киргизстану. До панельної дискусії також долучиться Тетяна Дешко. Учасники обговорять, як програми та спільноти адаптуються до тиску й обставин, що загрожують доступу до життєво важливих послуг.

Поєднання підтримки психічного здоров’я та зменшення шкоди

9 жовтня, о 12:20–12:35, Марія Малахова, менеджерка проєктів із впроваджувальних досліджень та інновацій у цифровому здоров’ї Альянсу, виступить на сесії «Інтегровані підходи до охорони здоров’я».

Її доповідь «Інтеграція лікування РДУГ у послуги для людей, які вживають стимулятори, в Україні: практична модель допомоги на кількох майданчиках» представить український досвід інтеграції діагностики та лікування розладу дефіциту уваги з гіперактивністю в ці послуги. Модель поєднує підтримку психічного здоров’я та зменшення шкоди з урахуванням потреб людини.

Представлення досліджень з України та міжнародних програм

Альянс і партнери також долучаться до постерної програми конференції, представивши дослідження щодо доступу до лікування та надання допомоги на рівні громад.

8 жовтня Анна Метелюк представить два постери Альянсу, присвячені:

• впровадженню депо-форми бупренорфіну тривалої дії для людей, які вживають ін’єкційні наркотики, у Єгипті;
• цінностям і вподобанням пацієнтів під час впровадження лікування гепатиту C на рівні громад для людей, які вживають ін’єкційні наркотики, у Киргизстані.

Також 8 жовтня Бегімай Миктарбекова з Асоціації «Партнерська мережа», Киргизстан, представить постер «Впровадження моделі лікування гепатиту C на рівні громад серед людей, які вживають ін’єкційні наркотики, у Киргизстані».

9 жовтня Надія Семчук з Альянсу представить дослідження прогалин у знаннях про гепатит C залежно від обізнаності про власний статус щодо ВГС та практик тестування серед людей, які вживають ін’єкційні наркотики, у Киргизстані, Нігерії та Єгипті.

Того ж дня Айбар Султангазієв з Асоціації «Партнерська мережа» представить роботу щодо діагностики й лікування гепатиту C у місцях позбавлення волі та забезпечення безперервності допомоги на рівні громад після звільнення в Киргизстані.

Айзада Усенакунова з Міністерства охорони здоров’я Киргизстану також виступить у постерній програмі 9 жовтня з роботою «Впровадження депо-форми бупренорфіну тривалої дії для людей, які вживають ін’єкційні наркотики, у Киргизстані».

Участь спільнот у прийнятті рішень щодо лікування

Вієлта Пархоменко з України, членкиня Глобальної дорадчої ради спільнот проєкту HepC3P, 8 жовтня долучиться до двох дискусій про депо-форму бупренорфіну тривалої дії. Учасники обговорять розширення доступу до лікування та підтримку усвідомленого вибору, зокрема через змістовну участь людей, які вживають наркотики, у прийнятті рішень щодо лікування.

У межах цих виступів Альянс і партнери поділяться практичним досвідом, який може бути корисним для розвитку послуг в інших країнах, та привернуть міжнародну увагу до потреб спільнот в Україні й усьому регіоні СЄЦА.

Запрошуємо учасників конференції познайомитися з командою Альянсу та нашими партнерами, долучитися до сесій і обговорити можливості подальшої співпраці.

Увесь час зазначено за місцевим часом Праги.

Переглянути повну програму конференції

Як допомогти людям, які не знають про свій ВІЛ-статус, пройти тестування та отримати необхідну допомогу?

Досвід реалізації програм Альянсу громадського здоров’я в Україні та інших країнах Східної Європи й Центральної Азії (СЄЦА) представила Тетяна Дешко, директорка департаменту міжнародних програм та розвитку організації, під час регіонального семінару з питань туберкульозу та ВІЛ, який відбувся 29–30 вересня 2026 року в Ташкенті.

Захід, організований «Лікарями без кордонів» (MSF) у співпраці з ВООЗ та Міністерством охорони здоров’я Узбекистану, об’єднав представників національних програм, міжнародних експертів і громадянського суспільства. Учасники обговорили, як прискорити впровадження нових підходів до профілактики, діагностики й лікування ВІЛ та туберкульозу в країнах СЄЦА.

У своєму виступі Тетяна Дешко зосередилася на практичних рішеннях, які допомагають виявляти ВІЛ ефективніше та раніше і скорочувати шлях людини від тестування до лікування: алгоритмі діагностики за допомогою трьох швидких тестів, роботі громадських організацій і мобільних команд по оптимізованому виявленню випадків ВІЛ, а а також цифрових рішеннях: використанні штучного інтелекту для аналізу програмних даних у DHIS2 та підтримці людей за допомогою цифрового асистента Twiin.

«Східна Європа та Центральна Азія – єдиний регіон у світі, де зростають і кількість нових випадків ВІЛ, і смертність, пов’язана зі СНІДом, через недостатню профілактику та недостатнє охоплення допомогою у зв’язку з ВІЛ. Консультація ВООЗ окреслила чіткі напрями дій: доконтактна профілактика тривалої дії має стати реальністю, три швидкі тести на ВІЛ мають давати змогу встановити діагноз, а стратегії виявлення ВІЛ через мереж ризику і штучний інтелект – допомагати орієнтуватися в ризиках і виявляти нові випадки або попереджати їх якомога раніше. Саме про ці рішення я говорила», – зазначила Тетяна Дешко.

Три швидкі тести: діагноз протягом одного візиту

Одним із прикладів став український алгоритм діагностики ВІЛ із використанням трьох послідовних швидких тестів. За наявності підготовлених фахівців, необхідних тестів та позитивних результатів усіх трьох тестів він дає змогу встановити діагноз протягом одного візиту. Це скорочує очікування та допомагає швидше скерувати людину до лікування. Подібним досвідом поділилися Молдова і Грузія.

Тестування і супровід у межах ризику ВІЛ-інфекції

Інший напрям – залучення до тестування через мережі ризику ВІЛ-інфекції. У програмах Альянсу нещодавно виявлені люди з ВІЛ-інфекцією запрошують пройти тестування своїх партнерів та знайомих, які можуть мати підвищений ризик інфікування. Ця робота відбувається на базі стаціонарних пунктів в НУО та мобільних клінік. Мобільні команди працюють, зокрема, там, де послуги з ВІЛ обмежені або відсутні. Після тестування людина отримує супровід для початку лікування або доступу до профілактики. Позитивні випадки отримують купони для запрошення людей зі свого оточення до тестування. Завдяки програмам оптимізованого виявлення ВІЛ Альянсу в першому півріччі 2026 року було виявлено 716 нових випадків – майже чверть усіх нових випадків, зареєстрованих у регіонах реалізації цих програм.

DHIS2 і TWIIN: цифрові рішення проєкту iSoS

Окрему увагу Тетяна Дешко приділила цифровим рішенням у межах регіонального проєкту iSoS, що реалізується за підтримки Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією. Зокрема, вона представила підходи до використання штучного інтелекту для підтримки програм тестування на ВІЛ в Центральній Азії на прикладі роботи системи DHIS2. Аналіз програмних даних за допомогою штучного інтелекту допомагає визначати клієнтів програм профілактики з найвищим ризиком ВІЛ та спрямовувати зусилля команд туди, де потреба в тестуванні найбільша.

Ще один представлений інструмент – цифровий асистент TWIIN, який підтримує людину на шляху від пошуку інформації про ВІЛ і рішення пройти тестування до розуміння результату та подальших кроків. Він допомагає отримати відповіді на запитання й зорієнтуватися в доступних послугах, доповнюючи роботу фахівців і громадських організацій.
Представлений досвід показує важливість поєднання доступної діагностики, роботи громадських організацій та подальшого супроводу. Для людини це означає можливість не лише дізнатися свій ВІЛ-статус, а й отримати лікування, профілактику та підтримку без зайвих перешкод.

Альянс громадського здоров’я отримав ліцензію на медичну практику для роботи мобільних клінік. Для проєкту, започаткованого у відповідь на повномасштабну війну, це важливий крок до тіснішої інтеграції в систему охорони здоров’я України. Для пацієнтів – можливість пов’язати консультацію у мобільній клініці з подальшим спостереженням і лікуванням.

Ліцензію надано відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України № 783 від 11 червня 2026 року. Вона охоплює такі спеціальності: загальна практика – сімейна медицина, акушерство і гінекологія, ультразвукова діагностика, організація і управління охороною здоров’я та сестринська справа.

Мобільні клініки працюють із грудня 2022 року. Команди виїжджають до прифронтових громад, де через російську агресію пошкоджені або зруйновані медичні заклади, бракує лікарів і не працюють аптеки. Для багатьох жителів дорога до найближчої лікарні залишається складною, дорогою або небезпечною. Мобільні клініки наближають допомогу до людей: привозять медичних фахівців, сучасне портативне діагностичне обладнання і необхідні ліки.

Від початку роботи шість медичних команд проекту “Мобільні клініки” надали інтегровану допомогу понад 38 тисячам людей у 599 важкодоступних прифронтових селах Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей. Для виїздів команди використовують 25 спеціально обладнаних автомобілів, один із яких – стоматологічний.

Ліцензія дає змогу організувати роботу медичних працівників у межах єдиного ліцензованого надавача. Важлива складова цього переходу – ведення медичної документації відповідно до національних вимог і робота в електронній системі охорони здоров’я eHealth. Внесені до системи результати оглядів, обстежень і призначення стають доступними для подальшого лікування з дотриманням правил доступу до медичних даних.

«Допомога, отримана людиною навіть у найвіддаленішому селі, не залишається окремим епізодом гуманітарної допомоги, а стає частиною її медичної історії. Для нас це принципово важливо: ми хочемо, щоб людина могла продовжити лікування, а лікар, до якого вона звернеться далі, мав змогу врахувати вже проведені обстеження та призначення», – пояснює Анна Коробчук, керівниця відділу програм «Мобільне здоров’я» Альянсу громадського здоров’я.

Така наступність особливо важлива для людей із хронічними захворюваннями, які потребують регулярного спостереження. Вона допомагає лікарям оцінювати зміни в стані пацієнта та ухвалювати рішення з урахуванням попередньої допомоги. Якщо можливостей мобільної клініки недостатньо, людину можуть направити на додаткову діагностику, консультацію профільного спеціаліста або лікування в іншому закладі охорони здоров’я.

Досвід Альянсу показує, як гуманітарна відповідь може перерости у медичну послугу, пов’язану з національною системою охорони здоров’я та доступну навіть там, де війна зруйнувала звичні маршрути до лікаря.

Дивіться відео про роботу мобільних клінік Альянсу.

Підтримайте роботу мобільних клінік

Альянс збирає кошти, щоб розширити обстеження на діабет і серцево-судинні захворювання у прифронтових громадах, забезпечити початок лікування, подальший супровід через телемедицину та направлення до спеціалізованої допомоги. Ваша підтримка допоможе командам продовжувати виїзди до людей, для яких медична допомога залишається важкодоступною.

Підтримати мобільні клініки