Термін дії Директиви ЄС про тимчасовий захист закінчується 4 березня 2027 року. Подальший розвиток подій залежатиме від рішень, які інституції ЄС та держави-члени ухвалять або не ухвалять у найближчі місяці. Ми закликаємо їх діяти вже зараз, поки ще є час для планування, координації та захисту тих, хто цього найбільше потребує.

Люди, які живуть з ВІЛ, туберкульозом, гепатитом, залежностями та іншими хронічними захворюваннями, не можуть дозволити собі перерву в лікуванні. Переривання антиретровірусної терапії спричиняє рецидив вірусної інфекції та резистентність до ліків. Припинення лікування агоністами опіоїдів призводить до абстиненції, передозування та збільшення ризику передачі ВІЛ. Ми бачили, що відбувається, коли ці види лікування припиняються без попередження. Це не повинно статися в ЄС.

Ми закликаємо інституції ЄС та держави-члени надати українським біженцям та їхнім громадам чіткий план: гарантовану безперервність лікування хронічних та інфекційних захворювань, обов’язкові мінімальні стандарти охорони здоров’я у всіх державах-членах, шляхи доступу до національних систем медичного страхування для біженців, які перебувають у країні тривалий час, стабільне фінансування громадських організацій та офіційну транскордонну координацію у сфері охорони здоров’я з Україною.

Українські біженці, їхні сім’ї та організації, що їх підтримують, заслуговують на чіткість і передбачуваність, а не на життя в невизначеності. Вони мають знати, що їхнє лікування триватиме, що системи, які про них піклуються, не зникнуть за одну ніч, і що зобов’язання Європи щодо їхнього здоров’я ніколи не було тимчасовим!

Приєднуйтесь до кампанії. Підпишіть спільну заяву. Поширюйте інформацію.

#HealthBeyondMarch2027

Організаційний комітет кампанії #HealthBeyondMarch2027:

Даніель Кашніцький, Cermes3 — Центр досліджень у галузі медицини, науки, здоров’я та суспільства, Франція
Ганна Довбах, Євразійська асоціація зменшення шкоди (EHRA), Литва
Інна Гаврилова, Альянс громадського здоров’я, Україна

Тетяна Дешко: «криміналізація, малі обсяги діяльності та нестача фінансування залишаються ключовими викликами для програм зменшення шкоди в СЄЦА. Але є і важливі досягнення.»

У Єревані 19–20 травня відбулася регіональна зустріч, присвячена відповіді на ВІЛ, програмам зменшення шкоди, правам людини та формуванню сталої політики в країнах Східної Європи та Центральної Азії (СЄЦА). Захід був організований Міжнародним товариством боротьби зі СНІДом (IAS), Médecins du Monde, ГО Real World, Real People та глобальною мережею TBpeople.

У зустрічі взяли участь представники міжнародних організацій, державних структур, громадянського суспільства та сфери охорони здоров’я з Вірменії, України, Молдови, Франції та Грузії.

Під час заходу Тетяна Дешко, директорка міжнародних програм Альянсу громадського здоров’я, презентувала досвід роботи в рамках регіонального партнерства #iSoS у виступі на тему «Зменшення шкоди в регіоні СЄЦА: Тренди наркоспоживання, відповідь та результати», присвяченому сучасним тенденціям вживання наркотиків, доступу до послуг та ключовим викликам для програм зменшення шкоди у регіоні.

У своїй презентації вона наголосила, що Східна Європа та Центральна Азія залишається одним із регіонів із найвищими показниками поширення ВІЛ серед людей, які вживають наркотики ін’єкційно. За оцінками, у регіоні проживає близько 1,68 млн людей, які вживають наркотики ін’єкційно, а 43% нових випадків ВІЛ у 2022 році були пов’язані саме з ін’єкційним вживанням наркотиків. Крім того, значний внесок ін’єкційного вживання наркотиків спостерігається у поширенні гепатиту С.

Окрему увагу було приділено недостатньому охопленню програмами зменшення шкоди та замісною підтримувальною терапією. У більшості країн регіону доступ до стерильних шприців та опіоїдної замісної терапії залишається нижчим за рекомендовані міжнародні стандарти. Водночас системи зменшення шкоди продовжують критично залежати від зовнішнього фінансування, що створює серйозні ризики для стабільності послуг.

Тетяна Дешко також звернула увагу на негативний вплив криміналізації людей, які вживають наркотики, та репресивного законодавства щодо громадських організацій і спільнот. За її словами, саме криміналізація, стигма та обмеження діяльності громадянського суспільства часто стають бар’єрами для доступу людей до життєво необхідних сервісів.

Серед позитивних тенденцій були відзначені впровадження нових форм ЗПТ, довгодіючого бупренорфіну, в Україні та Киргизстані. Також йшлося про розвиток підходів до лікування залежності від психостимуляторів та результати пілотного дослідження в Україні щодо використання метилфенідату для людей із РДУГ та розладами, пов’язаними із вживанням стимуляторів; це дослідження продемонструвало суттєве зниження рівня проблемного вживання стимуляторів та потягу до них. Під час зустрічі учасники також обговорили доступ до налоксону, порушення прав людей, які вживають наркотики, подолання стигми та дискримінації, а також важливість сталого фінансування відповіді на ВІЛ у країнах регіону.

Учасники відзначили важливість практичної роботи з наркополітики, яку проводить в СЄЦА регіональна комісія з наркополітики під головуванням Олександра Кваснєвського, включаючи реформування законодавства в Киргизстані, відстоювання програм ЗПТ в Казахстані, роботу над стратегіями наркополітики в Молдові і Україні, а також відповідну діяльність в Європарламенті.

Захід у Єревані став ще однією платформою для обміну досвідом, посилення регіональної співпраці та пошуку рішень, заснованих на правах людини, доказових підходах і потребах спільнот.

19–20 травня в Осло (Норвегія) відбувся дводенний міжнародний семінар, присвячений розвитку підходу «рівний-рівному» у відповіді на туберкульоз. Захід об’єднав близько 60 учасників із 14 країн Європейського регіону ВООЗ — представників громадських організацій, системи охорони здоров’я, національних програм із боротьби з туберкульозом та експертної спільноти.

Україну на заході представляли експертки Альянсу громадського здоров’я, а також делегація Центру громадського здоров’я України. Окрема увага під час зустрічі була приділена обміну практичним досвідом між країнами та ролі громад у забезпеченні доступу до підтримки й медичних послуг.

Під час другого дня семінару українські експертки Марія Малахова, Інна Гаврилова та Євгенія Гелюх представили досвід Альянсу громадського здоров’я у розвитку трансграничної підтримки, впровадженні цифрових інновацій та сучасних підходів до фінансування програм протидії туберкульозу в умовах повномасштабної війни.

Учасники також ознайомилися з цифровим асистентом TWIIN як прикладом сучасної peer-to-peer підтримки, платформою онлайн-консультування психологів і лікарів, системою управління даними на базі DHIS2 та проєктом HelpNow як прикладом транскордонної співпраці та підтримки українців за кордоном.

Крім того, Євгенія Гелюх поділилася досвідом peer-support підходу у співпраці з ромською організацією «Чіріклі» у межах активного виявлення туберкульозу серед ромського населення. Ефективність цього підходу забезпечується саме фокусом на спільноту: ромські медіатори працюють із представниками своєї громади, допомагаючи долати бар’єри, підвищувати рівень довіри та покращувати доступ до тестування й медичних послуг.

Окрема сесія за участю представників міністерств охорони здоров’я та національних туберкульозних програм була присвячена обговоренню практичних кроків щодо інтеграції peer-support підходів у державну політику та системи охорони здоров’я.

Семінар став ще одним прикладом того, як український досвід у сфері громадського здоров’я, цифрових рішень та підтримки вразливих груп сьогодні використовується не лише всередині країни, а й стає корисним для інших держав регіону.

Захід організували LHL Internasjonal у партнерстві з TB Europe Coalition та Latvijas Tuberkulozes apkarošanas biedrība.

Після чергової масованої атаки російських дронів на Київ, попри нестабільний інтернет-зв’язок та реальність війни, український голос знову прозвучав на глобальному рівні.

Під час Багатостороннього форуму у межах підготовки до Засідання високого рівня ООН з питань ВІЛ, Тетяна Дешко, міжнародна директорка програм Альянсу Громадського здоровʼя, виступила з потужним меседжем про те, як українські спільноти продовжують забезпечувати безперервність допомоги навіть у найскладніших умовах війни.

Виступаючи з Києва, Тетяна розповіла, як громадські організації в Україні стали основою системи підтримки для тисяч людей у прифронтових та кризових регіонах.

Мобільні клініки, підтримка безперервності лікування, інтеграція послуг з ВІЛ, туберкульозу, ментального здоров’я та зменшення шкоди, цифрові рішення та нові підходи до профілактики — усе це сьогодні не просто інновації. Це інструменти виживання.

«Коли системи руйнуються — спільноти забезпечують безперервність допомоги», — наголосила Тетяна під час виступу.

Вона також нагадала, що Східна Європа та Центральна Азія залишаються єдиним регіоном у світі, де продовжують зростати як нові випадки ВІЛ, так і смертність, пов’язана зі СНІДом. Саме тому підтримка спільнот, доказових підходів та сталих сервісів є критично важливою.

Український досвід сьогодні — це не лише історія стійкості. Це важливий урок для глобальної відповіді на ВІЛ у часи криз, війни та нестабільності.

Повний виступ Тетяни Дешко доступний за посиланням

Запрошуємо на онлайн-дискусію щодо нових рекомендацій ВООЗ з PrEP, тестування на ВІЛ та гепатитів

Регіональне партнерство iSoS запрошує партнерів, координаторів національних програм, імплементаторів, технічних спеціалістів та всіх зацікавлених на інформаційну онлайн-зустріч, присвячену новим рекомендаціям ВООЗ у сфері відповіді на ВІЛ та вірусні гепатити.

Під час зустрічі експерти ВООЗ представлять ключові оновлення щодо:

ін’єкційної PrEP тривалої дії та ленакапавіру

алгоритмів тестування для клієнтів, які використовують LA-PrEP

оновлених рекомендацій ВООЗ щодо профілактики, тестування, лікування та моніторингу гепатитів B і C

Спікери:

▪️ Вʼячеслав Граньков (WHO)

▪️ Стела Бівол (WHO)

Модераторка: Надія Янголь, Альянс громадського здоровʼя 

Також відбудеться Q&A-сесія та обговорення практичних аспектів впровадження рекомендацій у країнах-партнерах.

• 20 травня 2026
• 10:00 CET
• Онлайн

Реєстрація: https://bit.ly/4nyEXEk

Будемо вдячні, якщо ви поширите запрошення серед колег і партнерів, які працюють у сфері ВІЛ, PrEP, тестування на ВІЛ та вірусних гепатитів.

Як проєкт Touch Point допомагає незрячим ветеранам України повертатися до повноцінного життя

Івану було лише 20 років, коли він служив у Збройних силах України і отримав поранення, внаслідок якого втратив зір. Разом із цим він втратив і звичне відчуття життя — знайомий простір, самостійність, впевненість у майбутньому.

Після виписки зі шпиталю Іван і його родина майже півроку не мали жодної інформації про спеціалізовану реабілітацію для незрячих. Здавалося, що вони залишилися сам на сам із новою реальністю. Саме тому програма Touch Point стала для них не просто тренінгом, а першим кроком до повернення самостійності та нормального життя.

Майже рік життя Івана звівся до однієї кімнати. Щоб вийти на вулицю, він чекав, коли хтось із рідних зможе піти разом із ним і допомогти з найпростішими речами. Він слухав аудіокниги, а самостійно майже нічого не міг робити. Навіть користування телефоном здавалося неможливим.

«Я не розумів, як жити далі і як з цим впоратися», — згадує Іван.

Подібну реальність переживають сотні українських ветеранів, які втратили зір через війну. Без спеціалізованої реабілітації сліпота майже завжди означає ізоляцію, втрату роботи, психологічну травму і залежність від інших.

Шлях назад — до себе і до життя

Іван не одразу погодився на реабілітацію. Перші пропозиції долучитися до програм він відхиляв — не вірив, що хтось зможе його чомусь навчити. Лише за рік, за наполяганням родини, він приїхав на програму Touch Point від Альянсу громадського здоров’я.

І цей крок змінив усе.

Реабілітація починається з найпростішого — орієнтації в кімнаті, коридорах, сходах, а згодом переходить до самостійних виходів у місто, поїздок транспортом і повсякденних маршрутів. Саме так індивідуальні історії відновлення складаються у програму, яка працює для десятків людей.

Упродовж чотирьох тижнів Іван навчився орієнтуватися в просторі, користуватися тростиною, самостійно пересуватися містом. Він опанував базові побутові навички — готувати їжу, користуватися кухнею, доглядати за собою без сторонньої допомоги.

Він уперше дізнався, що сучасні цифрові технології можуть бути доступними й для незрячих людей: смартфон, ноутбук, інклюзивні застосунки. Сьогодні він каже, що користується телефоном майже так само, як людина без порушень зору.

«Мені пояснили, що я можу жити нормальним життям. І що більшість обмежень — не в мені, а в тому, що я просто не знав, як діяти», — говорить Іван.

Не менш важливою стала спільнота. У програмі він побачив, що не сам. Люди з подібним досвідом обмінювалися порадами, лайфхаками, підтримували одне одного і повертали віру в себе.

Програма важлива не лише для ветеранів, а й для їхніх близьких — тих, хто поруч щодня і також вчиться підтримувати без шкоди для гідності та самостійності.

Життя після реабілітації

Сьогодні життя Івана майже не відрізняється від життя будь‑якої іншої людини.

Він працює, розвиває власну справу, робить ремонт у своїй майстерні, їздить на риболовлю, користується металошукачем, готує їжу і навіть сам смажить барбекю. Він також допомагає іншим незрячим людям — підтримує тих, хто тільки починає свій шлях після травми.

«Якби мені два роки тому сказали, що я так житиму — я б ніколи не повірив. А тепер це просто моє звичайне життя», — каже він.

Такі програми, як Touch Point, показують, як цільова реабілітація допомагає не лише людині відновитися, а й зміцнює стійкість цілих громад.

Про програму Touch Point

Проєкт Touch Point — Adaptation for Veterans Who Lost Their Sight створений для того, щоб незрячі ветерани не залишалися наодинці зі своєю травмою.

Програма включає:

• навчання самостійному пересуванню і орієнтації;
• розвиток цифрової грамотності та роботу з асистивними технологіями;
• фізичну реабілітацію;
• психологічне консультування;
• подальший супровід після повернення до громади.

Програма розроблена у партнерстві з ВООЗ, Blind Veterans (UK), ГО “Сучасний погляд”” та іншими українськими громадськими організаціями, Міністерством у справах ветеранів та Міністерством освіти і науки України.

Наразі 56 ветеранів уже успішно завершили курс.

Чому підтримка важлива

Кожна людина, яка втратила зір через війну, може знову жити повноцінно — працювати, підтримувати родину, бути активною частиною суспільства. Але без професійної реабілітації цей шлях часто стає неможливим.

Сам Іван говорить просто:

«Це не про жалість. Це про шанс. Якщо допомогти людині — вона може бути корисною для суспільства і жити повним життям».

Як підтримати проєкт Touch Point

Ви можете підтримати програму вже зараз:

• через пряму пожертву на платформі Альянсу громадського здоров’я:
  https://donate.aph.org.ua/en/ 
• у будь‑якій зручній валюті через GlobalGiving
• через альтернативні цифрові платіжні інструменти на платформі  Endaoment (Touch Point);
• а також через інші фандрайзингові інструменти, що використовуються в межах кампанії.

Війна забрала зір у сотень українських ветеранів. Touch Point повертає їм можливість жити самостійно — і цей шлях можливий лише завдяки підтримці. Це реальний шанс повернути людині життя.

Майбутня Стратегія ЄС щодо наркотиків (2026–2030), реформи наркополітики в країнах-кандидатах на вступ до ЄС, а також вплив війни в Україні на психічне здоров’я та вживання психоактивних речовин стали одними з ключових тем обговорення в Європейському парламенті.

6 травня 2026 року Павел Бем — Комісар ECECACD, Національний координатор з наркополітики Чеської Республіки та колишній мер Праги — виступив на засіданні Комітету Європейського парламенту SANT, представивши пріоритети майбутнього розвитку наркополітики в Європі.

У своєму виступі він наголосив на важливості доказових підходів, збалансованого формування політики та більш тісного узгодження наркополітики з цілями громадського здоров’я та стандартами прав людини.

Ключові меседжі дискусії

Збалансований підхід у Стратегії ЄС щодо наркотиків (2026–2030)

Павел Бем підкреслив важливість збереження збалансованого підходу в майбутній Стратегії ЄС щодо наркотиків, де питання громадського здоров’я, профілактики, лікування та зменшення шкоди мають розглядатися нарівні із заходами безпеки та правоохоронною політикою. Він також наголосив на необхідності створення окремого фінансового механізму для підтримки послуг громадського здоров’я в Європі та країнах-кандидатах на вступ до ЄС.

Євроінтеграція та узгодження політик

Павло Бем відзначив процес вступу до ЄС як важливу можливість для підтримки реформ у країнах-кандидатах та посилення орієнтованих на здоров’я, доказових і заснованих на правах людини підходів до наркополітики. Він також зазначив, що Європейський парламент та Європейська комісія мають розглянути можливість перегляду переговорних рамок, аби компоненти громадського здоров’я у сфері наркополітики були належним чином відображені у вимогах до країн-кандидатів.

Війна в Україні: виклики для психічного здоров’я та вживання психоактивних речовин

Під час дискусії також обговорювався зростаючий вплив воєнної травми на психічне здоров’я та вживання психоактивних речовин в Україні. Учасники наголосили на необхідності довгострокової підтримки, зміцнення стійких систем охорони здоров’я та впровадження інноваційних підходів, зокрема психоделічно-асистованої терапії.

Під час зустрічі Павел Бем також представив позиційний документ ECECACD «Вступ до ЄС: парадигмальні зміни у напрямку наркополітики, заснованої на підходах громадського здоров’я». У документі аналізується, як процес розширення ЄС може підтримати перехід до доказової, збалансованої та орієнтованої на права людини наркополітики у країнах Східної та Центральної Європи і Центральної Азії, а також визначаються прогалини у чинних практиках вступу та формулюються рекомендації для інституцій ЄС і країн-кандидатів.

Окрема подяка депутату Європейського парламенту Вітенісу Андрюкайтісу за лідерство та ініціативу в організації цієї дискусії з боку Європейського парламенту, а також Олені Кучерук та ECECACD — за відмінну координацію з боку Комісії.

Переглянути відеозапис виступу та дискусії з членами Європейського парламенту:
https://youtu.be/7pkii8hPtwU

Асоціація благодійників України оприлюднила результати Національного рейтингу «ТОП-100+ найбільших благодійних фондів України».

За підсумками аналізу відкритої фінансової звітності та відповідно до затвердженої методології, Альянс громадського здоров’я посів 9 місце у рейтингу 2026 року.

Рейтинг формується у співпраці з аналітичним центром NOVI та базується виключно на об’єктивних показниках — відкритих даних і публічній звітності організацій. Його мета — відобразити масштаб благодійного сектору, рівень прозорості та спроможність організацій залучати ресурси для соціально важливих змін.

Результати рейтингу підтверджують: в Україні сформувався сильний і структурований сектор благодійності, де взаємодія великих системних організацій і зростаючого середнього сегменту забезпечує стійкість всієї системи.

Для нас це — про довіру.

І про відповідальність продовжувати працювати там, де це критично важливо.

Детальніше:

Новий документ допоможе Координаційним механізмам країн (КМК) підготувати конкурентоспроможні заявки до Глобального фонду.

Альянс громадського здоров’я разом із партнерством SoS представили новий стратегічний документ – «Стратегічні рекомендації для країн Східної Європи та Центральної Азії (ЄЄЦА): Високоефективні інтервенції для заявок на фінансування GC8».

Документ розроблено спеціально для Координаційних механізмів країн (КМК) Східної Європи та Центральної Азії і містить готові до використання інтервенції, які можна безпосередньо включити до заявок на фінансування в рамках 8-го циклу грантів Глобального фонду (GC8).

Чому це важливо

GC8 запроваджує суттєві стратегічні зміни: акцент на людиноцентричних послугах, лідерстві громад, цифровій трансформації та сталих системах охорони здоров’я. Новий посібник допомагає КМК будувати пропозиції, що відповідають цим пріоритетам – технічно обґрунтовані та стратегічно конкурентоспроможні.

Документ відповідає на реальні виклики регіону: фрагментовані системи даних, обмежене охоплення програмами для ключових груп населення, низьке утримання на ПрЕП, недофінансовані правозахисні механізми та недостатній розвиток механізмів внутрішнього фінансування.

Що включає документ

Для кожної інтервенції наведено стандартизований опис у зручному для КМК форматі: обґрунтування проблеми, опис інтервенції, очікувані результати та орієнтовний бюджет. Усі компоненти є модульними, масштабованими та адаптованими до національних пріоритетів.

До документу включено шість інтервенцій:

1. Бюджетна адвокація та соціальне замовлення для сталого фінансування протидії ВІЛ
2. Національна інформаційна система на базі DHIS2 для профілактики ВІЛ, лікування та підтримки
3. REAct (Права–Докази–Дії) – системний моніторинг і реагування на правові бар’єри у доступі до послуг
4. Пролонгована доконтактна профілактика (ДКП) – ін’єкційний ленакапавір, нові довготривалі оральні агенти та телеДКП
5. LADB – тривалодіючий депо-бупренорфін як опція опіоїдної замісної терапії для людей, які вживають наркотики ін’єкційно
6. TWIIN – цифровий асистент на основі ШІ для доступу до послуг і перенаправлень

Інтервенції можуть бути включені до модулів ВІЛ, ТБ, РССЗ, КПГ або профілактики та адаптовані до національного епідеміологічного контексту.

Три стратегічні функції документу для Координаційних механізмів країн:

• Забезпечення відповідності пріоритетам GC8
• Зміцнення доказового прийняття рішень
• Підтримка інклюзивних та прозорих обговорень у КМК

Документ доступний для завантаження нижче. За додатковою інформацією щодо будь-якої з представлених інтервенцій звертайтесь до Альянсу громадського здоров’я — директор проєкту iSoS Сергій Філіппович: filippovych@aph.org.ua

У межах World Hepatitis Summit 2026, що триває з 28 по 30 квітня 2026 року в Бангкоку, відбувся виступ представниці Альянсу громадського здоров’я Анни Мателюк.

Вона презентувала попередні результати дослідження:

«Спрощена модель тестування, діагностики та лікування ВГС на рівні громади для людей, які вживають ін’єкційні наркотики в Киргизстані: бар’єри та фактори успіху»

Дослідження фокусується на одній із ключових проблем — доступі до лікування гепатиту С для людей, які вживають ін’єкційні наркотики.

У Киргизстані:

• близько 25 000 людей вживають ін’єкційні наркотики
• поширеність ВГС серед них — 62,2%
• доступ до державного лікування обмежений

Дослідження аналізує спрощену модель на рівні громади, яка об’єднує тестування, діагностику та лікування в рамках програм зменшення шкоди.

Основні висновки:

• довіра до лікарів, конфіденційність і формат «все в одному місці» значно підвищують залучення до лікування
• безкоштовні та доступні сервіси є критично важливими
• стигма, складна бюрократія, відстань до клінік і черги залишаються бар’єрами

Попри це, модель демонструє значний потенціал для збільшення охоплення лікуванням і його завершення.

Це ще одне підтвердження того, що рішення на рівні громад є ключовими для подолання гепатиту С серед ключових груп.

Дослідження реалізовано в рамках проєкту «Innovate, Involve, Inspire: Preventing Hepatitis C Through Community-Led Harm Reduction (HEPC III)», яке реалізується під керівництвом Frontline AIDS у партнерстві з Альянсом громадського здоров’я (Україна) та впроваджується в Киргизстані Асоціацією «Партнерська мережа».