Майбутня Стратегія ЄС щодо наркотиків (2026–2030), реформи наркополітики в країнах-кандидатах на вступ до ЄС, а також вплив війни в Україні на психічне здоров’я та вживання психоактивних речовин стали одними з ключових тем обговорення в Європейському парламенті.

6 травня 2026 року Павел Бем — Комісар ECECACD, Національний координатор з наркополітики Чеської Республіки та колишній мер Праги — виступив на засіданні Комітету Європейського парламенту SANT, представивши пріоритети майбутнього розвитку наркополітики в Європі.

У своєму виступі він наголосив на важливості доказових підходів, збалансованого формування політики та більш тісного узгодження наркополітики з цілями громадського здоров’я та стандартами прав людини.

Ключові меседжі дискусії

Збалансований підхід у Стратегії ЄС щодо наркотиків (2026–2030)

Павел Бем підкреслив важливість збереження збалансованого підходу в майбутній Стратегії ЄС щодо наркотиків, де питання громадського здоров’я, профілактики, лікування та зменшення шкоди мають розглядатися нарівні із заходами безпеки та правоохоронною політикою. Він також наголосив на необхідності створення окремого фінансового механізму для підтримки послуг громадського здоров’я в Європі та країнах-кандидатах на вступ до ЄС.

Євроінтеграція та узгодження політик

Павло Бем відзначив процес вступу до ЄС як важливу можливість для підтримки реформ у країнах-кандидатах та посилення орієнтованих на здоров’я, доказових і заснованих на правах людини підходів до наркополітики. Він також зазначив, що Європейський парламент та Європейська комісія мають розглянути можливість перегляду переговорних рамок, аби компоненти громадського здоров’я у сфері наркополітики були належним чином відображені у вимогах до країн-кандидатів.

Війна в Україні: виклики для психічного здоров’я та вживання психоактивних речовин

Під час дискусії також обговорювався зростаючий вплив воєнної травми на психічне здоров’я та вживання психоактивних речовин в Україні. Учасники наголосили на необхідності довгострокової підтримки, зміцнення стійких систем охорони здоров’я та впровадження інноваційних підходів, зокрема психоделічно-асистованої терапії.

Під час зустрічі Павел Бем також представив позиційний документ ECECACD «Вступ до ЄС: парадигмальні зміни у напрямку наркополітики, заснованої на підходах громадського здоров’я». У документі аналізується, як процес розширення ЄС може підтримати перехід до доказової, збалансованої та орієнтованої на права людини наркополітики у країнах Східної та Центральної Європи і Центральної Азії, а також визначаються прогалини у чинних практиках вступу та формулюються рекомендації для інституцій ЄС і країн-кандидатів.

Окрема подяка депутату Європейського парламенту Вітенісу Андрюкайтісу за лідерство та ініціативу в організації цієї дискусії з боку Європейського парламенту, а також Олені Кучерук та ECECACD — за відмінну координацію з боку Комісії.

Переглянути відеозапис виступу та дискусії з членами Європейського парламенту:
https://youtu.be/7pkii8hPtwU

Асоціація благодійників України оприлюднила результати Національного рейтингу «ТОП-100+ найбільших благодійних фондів України».

За підсумками аналізу відкритої фінансової звітності та відповідно до затвердженої методології, Альянс громадського здоров’я посів 9 місце у рейтингу 2026 року.

Рейтинг формується у співпраці з аналітичним центром NOVI та базується виключно на об’єктивних показниках — відкритих даних і публічній звітності організацій. Його мета — відобразити масштаб благодійного сектору, рівень прозорості та спроможність організацій залучати ресурси для соціально важливих змін.

Результати рейтингу підтверджують: в Україні сформувався сильний і структурований сектор благодійності, де взаємодія великих системних організацій і зростаючого середнього сегменту забезпечує стійкість всієї системи.

Для нас це — про довіру.

І про відповідальність продовжувати працювати там, де це критично важливо.

Детальніше:

Новий документ допоможе Координаційним механізмам країн (КМК) підготувати конкурентоспроможні заявки до Глобального фонду.

Альянс громадського здоров’я разом із партнерством SoS представили новий стратегічний документ – «Стратегічні рекомендації для країн Східної Європи та Центральної Азії (ЄЄЦА): Високоефективні інтервенції для заявок на фінансування GC8».

Документ розроблено спеціально для Координаційних механізмів країн (КМК) Східної Європи та Центральної Азії і містить готові до використання інтервенції, які можна безпосередньо включити до заявок на фінансування в рамках 8-го циклу грантів Глобального фонду (GC8).

Чому це важливо

GC8 запроваджує суттєві стратегічні зміни: акцент на людиноцентричних послугах, лідерстві громад, цифровій трансформації та сталих системах охорони здоров’я. Новий посібник допомагає КМК будувати пропозиції, що відповідають цим пріоритетам – технічно обґрунтовані та стратегічно конкурентоспроможні.

Документ відповідає на реальні виклики регіону: фрагментовані системи даних, обмежене охоплення програмами для ключових груп населення, низьке утримання на ПрЕП, недофінансовані правозахисні механізми та недостатній розвиток механізмів внутрішнього фінансування.

Що включає документ

Для кожної інтервенції наведено стандартизований опис у зручному для КМК форматі: обґрунтування проблеми, опис інтервенції, очікувані результати та орієнтовний бюджет. Усі компоненти є модульними, масштабованими та адаптованими до національних пріоритетів.

До документу включено шість інтервенцій:

1. Бюджетна адвокація та соціальне замовлення для сталого фінансування протидії ВІЛ
2. Національна інформаційна система на базі DHIS2 для профілактики ВІЛ, лікування та підтримки
3. REAct (Права–Докази–Дії) – системний моніторинг і реагування на правові бар’єри у доступі до послуг
4. Пролонгована доконтактна профілактика (ДКП) – ін’єкційний ленакапавір, нові довготривалі оральні агенти та телеДКП
5. LADB – тривалодіючий депо-бупренорфін як опція опіоїдної замісної терапії для людей, які вживають наркотики ін’єкційно
6. TWIIN – цифровий асистент на основі ШІ для доступу до послуг і перенаправлень

Інтервенції можуть бути включені до модулів ВІЛ, ТБ, РССЗ, КПГ або профілактики та адаптовані до національного епідеміологічного контексту.

Три стратегічні функції документу для Координаційних механізмів країн:

• Забезпечення відповідності пріоритетам GC8
• Зміцнення доказового прийняття рішень
• Підтримка інклюзивних та прозорих обговорень у КМК

Документ доступний для завантаження нижче. За додатковою інформацією щодо будь-якої з представлених інтервенцій звертайтесь до Альянсу громадського здоров’я — директор проєкту iSoS Сергій Філіппович: filippovych@aph.org.ua

У межах World Hepatitis Summit 2026, що триває з 28 по 30 квітня 2026 року в Бангкоку, відбувся виступ представниці Альянсу громадського здоров’я Анни Мателюк.

Вона презентувала попередні результати дослідження:

«Спрощена модель тестування, діагностики та лікування ВГС на рівні громади для людей, які вживають ін’єкційні наркотики в Киргизстані: бар’єри та фактори успіху»

Дослідження фокусується на одній із ключових проблем — доступі до лікування гепатиту С для людей, які вживають ін’єкційні наркотики.

У Киргизстані:

• близько 25 000 людей вживають ін’єкційні наркотики
• поширеність ВГС серед них — 62,2%
• доступ до державного лікування обмежений

Дослідження аналізує спрощену модель на рівні громади, яка об’єднує тестування, діагностику та лікування в рамках програм зменшення шкоди.

Основні висновки:

• довіра до лікарів, конфіденційність і формат «все в одному місці» значно підвищують залучення до лікування
• безкоштовні та доступні сервіси є критично важливими
• стигма, складна бюрократія, відстань до клінік і черги залишаються бар’єрами

Попри це, модель демонструє значний потенціал для збільшення охоплення лікуванням і його завершення.

Це ще одне підтвердження того, що рішення на рівні громад є ключовими для подолання гепатиту С серед ключових груп.

Дослідження реалізовано в рамках проєкту «Innovate, Involve, Inspire: Preventing Hepatitis C Through Community-Led Harm Reduction (HEPC III)», яке реалізується під керівництвом Frontline AIDS у партнерстві з Альянсом громадського здоров’я (Україна) та впроваджується в Киргизстані Асоціацією «Партнерська мережа».

Презентуємо новий випуск iSoS Digest, присвячений процесам євроінтеграції, глобальним дискусіям на рівні ООН та трансформаціям громадянського простору, які формують майбутнє наркополітики у країнах Східної Європи та Центральної Азії.

У цьому випуску ми зібрали ключові матеріали та аналітику, що допомагають краще зрозуміти ці процеси — від результатів Commission on Narcotic Drugs 69th Session до ролі євроінтеграції як інструменту реформ.

У дайджесті:

• як процес вступу до ЄС впливає на наркополітику
• чому права людини стають центральною темою глобальних обговорень
• як звуження громадянського простору впливає на доступ до послуг
• ключові події, матеріали та відео з CND69

Цей випуск також містить аналітику, підготовлену у співпраці з Eurasian Harm Reduction Association та іншими партнерами регіону.

Переглянути повний дайджест: https://archive.sendpul.se/v/5ijuv/a68c/

Повномасштабна війна в Україні не лише руйнує життя — вона ставить під загрозу сталість життєво важливих програм у сфері громадського здоров’я. У відповідь на ці виклики Альянс громадського здоров’я запускає серію міжнародних фандрайзингових кампаній, щоб забезпечити безперервну підтримку людей і громад, які постраждали найбільше.

Кампанії поєднують міжнародні партнерства та різні фандрайзингові інструменти — від традиційних платформ до інноваційних цифрових рішень — щоб залучати ресурси для довгострокової підтримки програм у сфері громадського здоров’я.

Одним із перших напрямків став проєкт Touch Point — програма комплексної реабілітації незрячих ветеранів України. Це люди, які втратили зір внаслідок війни і потребують тривалої підтримки для повернення до самостійного життя.

Програма включає навчання мобільності та орієнтації, розвиток цифрових навичок, психологічну підтримку та супровід після повернення до громади. Вона базується на доказових підходах і спрямована на досягнення довгострокового соціального ефекту — відновлення незалежності та якості життя ветеранів і їхніх родин.

«В умовах повномасштабної війни та скорочення міжнародного фінансування диверсифікація ресурсів стає питанням не розвитку, а виживання програм. Саме тому Альянс відкритий до нових партнерств і рішень, які дозволяють підтримувати ветеранів і вразливі групи системно та довгостроково», — наголошує Тетяна Дешко, директорка з міжнародних програм та розвитку Альянсу громадського здоров’я.

«Для незрячих ветеранів підтримка — це не лише про реабілітацію, а про можливість знову жити самостійно, бути частиною громади і будувати майбутнє разом із родиною»

Тему нових підходів до фінансування програм громадського здоров’я було висвітлено в аналітичному матеріалі на платформі Crypto Altruists: New Funding Pathways for the Alliance for Public Health: Supporting Ukraine’s Blind Veterans with Crypto, а також у подкасті Impact Onchain: Impact Onchain: Bridging the Gap for Nonprofits and Changemakers за участі старшого менеджера програм Альянсу Євгена Кушніра.

«Для нас ця кампанія — не лише про нові джерела ресурсів, а про пошук стійких рішень у час, коли традиційні моделі фінансування змінюються. Ми використовуємо різні інструменти, щоб підтримувати людей, які цього найбільше потребують», — зазначає Євген Кушнір.

У подкасті також йдеться про те, як нові технології, зокрема Web3, допомагають неприбутковим організаціям ефективніше залучати ресурси та будувати сталі моделі фінансування, а також представлено практичні інструменти для безпечного використання нових форматів пожертв.

Альянс громадського здоров’я продовжує розвивати партнерства з міжнародними технологічними та філантропічними спільнотами, щоб забезпечити сталість ключових програм підтримки вразливих груп населення в Україні.

Інші напрями фандрайзингової роботи

Проєкт Touch Point є частиною ширшої відповіді Альянсу на наслідки війни. Паралельно організація залучає підтримку для інших критично важливих програм, зокрема:

• Мобільні клініки, які забезпечують скринінг, лікування та направлення пацієнтів у прифронтових громадах, де доступ до медичної допомоги обмежений або відсутній;
• HAB Центр у Львові  — безбар’єрний простір для реабілітації та реінтеграції ветеранів і цивільних людей з інвалідністю, спрямований на відновлення самостійності та підтримку родин.

У межах кампанії Альянс поступово публікуватиме історії людей, які отримують допомогу, щоб показати реальний вплив цих програм і потреби, на які вони відповідають.

Як підтримати

Підтримати проєкти Альянсу можна вже зараз:

• через пряму пожертву на платформі Альянсу громадського здоров’я:
  https://donate.aph.org.ua/en/ (всі актуаьні кампанії)
• через міжнародну платформу GlobalGiving (Touch Point);
• через альтернативні цифрові платіжні інструменти на платформі  Endaoment (Touch Point);
• а також через інші фандрайзингові інструменти, що використовуються в межах кампанії.

Кожен внесок — це можливість для людей, які постраждали від війни, повернути незалежність, гідність і контроль над власним життям, а також інвестиція у сталі рішення у сфері громадського здоров’я в Україні.

Попри п’ятий рік повномасштабної війни, система протидії туберкульозу (ТБ) в Україні продовжує працювати та рятувати життя. У відповідь на безпрецедентні виклики — зруйновану інфраструктуру, переміщення мільйонів людей і обмежений доступ до медичних послуг — медичні працівники, громадські організації та міжнародні партнери знаходять нові рішення, щоб забезпечити доступ до діагностики та лікування для тих, хто цього найбільше потребує.

У 2025 році програми, підтримані Альянсом громадського здоров’я, продемонстрували відчутні результати:

• понад 75 000 людей з уразливих груп пройшли скринінг на туберкульоз;
• 1 159 випадків ТБ було виявлено — 100% пацієнтів розпочали лікування;
• покращено ефективність виявлення ТБ серед ключових груп на 16%;
• рівень втрати пацієнтів під час лікування зменшився до 4%;
• понад 5 000 випадків ТБ було діагностовано серед ключових груп від початку повномасштабного вторгнення.

Особливу увагу приділено найбільш уразливим групам населення, зокрема внутрішньо переміщеним особам, серед яких у 2025 році було виявлено у 21 раз більше випадків ТБ, ніж у 2021 році — завдяки активному пошуку та розширенню доступу до послуг.

Комплексний підхід, що поєднує активне виявлення у громадах, роботу з контактними особами, мобільні клініки, телемедицину та підтримку спільнот, дозволяє забезпечити ранню діагностику, безперервність лікування та зменшення поширення інфекції навіть у прифронтових регіонах.

Інтеграція психічного здоров’я у систему лікування ТБ стала одним із ключових досягнень 2025 року: тисячі пацієнтів отримали психологічну підтримку, що суттєво покращило їхню прихильність до лікування та результати терапії.

Ситуаційний звіт також висвітлює інноваційні підходи, зокрема:

• мобільні клініки та малі виїзні команди у віддалених і деокупованих громадах;
• цифрові рішення (Help24, TWIIN), які забезпечують доступ до послуг навіть під час війни;
• розвиток моніторингу програм силами спільнот та правової підтримки пацієнтів.

Окреме місце у звіті займають історії пацієнтів, які демонструють, як поєднання медичної, психологічної та соціальної допомоги змінює життя людей і допомагає долати бар’єри до лікування.

Ознайомитися з повним звітом можна за посиланням: http://aph.org.ua/wp-content/uploads/2026/03/WTD-2026-UKR.pdf

Як цифрові рішення допомагають підтримувати людей, які живуть з ВІЛ, під час війни?

Запрошуємо на вебінар, організований HivNorge, Positiiviset ry / HivFinland та Альянсом громадського здоров’я, де команда Альянсу представить свій досвід використання цифрових рішень для підтримки людей, які живуть з ВІЛ в Україні.

Під час вебінару Тетяна Дешко та Марія Малахова розкажуть про два ключові інструменти:

• Help24 TeleHealth — цифрову платформу, яка допомагає отримати медичні консультації онлайн

• TWIIN — цифрового AI-помічника, що надає перевірену інформацію та підтримку щодо здоров’я

Ці рішення особливо важливі для людей, які постраждали від війни, зокрема для внутрішньо переміщених осіб, біженців та вразливих спільнот, таких як секс-працівниці та люди, які вживають ін’єкційні наркотики.

Також під час вебінару обговоримо:

• цифрові медичні послуги під час війни

• питання конфіденційності та захисту даних

• як цифрові рішення допомагають досягати вразливих груп

Протягом 25 років Альянс громадського здоров’я працює в Україні та є однією з провідних міжнародних організацій у сфері протидії ВІЛ.

Реєстрація відкрита до 24 березня, 16:00 CET

Вебінар проходитиме англійською мовою з можливістю поставити запитання.

Реєстрація: https://hivnorge.no/kalender/innovativ-helsehjelp-i-ukraina-innovative-healthcare-in-ukraine/

Вебінар проводиться в межах проєкту “Integrated health services in times of war. Experiences from Ukraine”, за підтримки Nordic Council of Ministers.

Рентген-лаборантка Марія виїжджає до деокупованих і прифронтових населених пунктів Херсонської області. Виїжджає туди, де зруйновані лікарні, не працюють аптеки, відсутнє транспортне сполучення і часто немає зв’язку. Вона є учасницею мобільної медичної команди проєкту зі скринінгу туберкульозу в Херсонській області, де ризик захворюваності на туберкульоз залишається одним із найвищих у країні через війну, вимушене переміщення та перерване лікування.

Для Марії участь у цьому проєкті не була випадковістю. Вона все життя працює в медицині. Змінювалися місця роботи, умови, але незмінним залишалося одне – бажання бути корисною і вчитися. Коли вона почула про запуск проєкту мобільного скринінгу туберкульозу в прифронтових громадах, у неї не було жодних сумнівів. «Я знала, що там буде важко. Але якщо не ми, то хто?» – каже Марія. Вона подала заявку, пройшла необхідне навчання, опанувала сучасне діагностичне обладнання та стала частиною команди, яка працює там, де традиційна система охорони здоров’я поки що не функціонує або є недоступною.

У 2024 році рівень захворюваності на туберкульоз у Херсонській області зріс приблизно у 1,5 раза. Це не дивно, адже через війну необхідна діагностика часто відкладалася. Під час майже кожного виїзду виявляють випадки з підозрою на туберкульоз, які без скринінгу могли б залишитися непоміченими. Раннє виявлення дозволяє своєчасно розпочати лікування, запобігти важким ускладненням і досягти кращих результатів терапії.

О 6:00 ранку Херсон ще занурений у напівтемряву. Повітря холодне й напружене – таким воно буває лише на лінії фронту. Марія зачиняє вхідні двері, перевіряє рюкзак і сідає в автомобіль. Попереду – чергова місія.

Щойно команда збирається виїхати з міста, тишу прорізає сирена повітряної тривоги. На телефонах з’являються сповіщення з попередженням про можливу атаку дронів. Команда розвертається та прямує до укриття, дотримуючись встановлених правил безпеки. Лише після сигналу відбою вони знову вирушають у дорогу.

«Тут швидко вчишся розрізняти звуки – “вихід” від “прильоту” чи перехоплення. Але страх ніколи не зникає повністю», – зізнається Марія.

Поруч із нею працюють лікар-рентгенолог Любомир і медична сестра Валентина. Кожен із них розуміє, що під час кожного виїзду необхідно знаходити баланс між ризиком і необхідністю. У прифронтових умовах важливо не лише обстежити якомога більше пацієнтів, а й зберегти обладнання та подбати про безпеку персоналу, обираючи маршрут так, щоб не стати мішенню. Їм доводиться постійно оцінювати ситуацію та швидко ухвалювати рішення просто в дорозі – під звуки сирен і вибухів.

Навіть коротка поїздка територією Херсонська область пов’язана з ризиком. Команда рухається обережно, поєднуючи швидкість і безпеку, щоб дістатися до людей, відрізаних від медичної допомоги.

Дорога триває понад п’ять годин, розбитими шляхами та без дорожніх знаків. Обїжджаючи  вирви й зруйновані мости, фахівці дістаються навіть до найвіддаленіших сіл, інколи долаючи 150–200 км в один бік. Вони привозять із собою не лише сучасне обладнання, а й шанс на діагностику та лікування.

Близько полудня мобільна бригада прибуває до пункту призначення. Люди вже чекають. Для багатьох це перший медичний огляд від початку війни. «Ми давно на вас чекали», – каже літня жінка, заходячи до приміщення.

Встановлюють портативний рентген-апарат. Розпочинається прийом. Кожного пацієнта опитують і обстежують. Знімки аналізують у Херсоні. У разі підозри на туберкульоз людей направляють на подальше поглиблене медичне обстеження.

• Щомісяця в Херсонській області в рамках проєкту мобільного скринінгу туберкульозу проходять обстеження понад 500 осіб. Для багатьох це перший медичний огляд від початку повномасштабної війни. Без таких виїздів ці громади могли б залишалися поза системою охорони здоров’я.
• У другому півріччі 2025 року мобільна команда системно охопила 37 населених пунктів у 17 сільських громадах, провівши рентген-скринінг для 1 771 людини. Було виконано 22 дослідження мокротиння методом GeneXpert, 12 пацієнтів із підозрою на туберкульоз направлено на додаткове обстеження, а в одному випадку підтверджено активну форму туберкульозу.

Ці люди – мешканці прифронтових громад, чий регулярний доступ до медицини було перервано війною. Переважно це пенсіонери та люди з обмеженою мобільністю.

Микола, 75 років, місцевий житель, пенсіонер
Микола – серед перших, хто приходить на обстеження. Каже, що дізнався про приїзд медиків від старости села. Востаннє він був у лікаря ще до повномасштабного вторгнення, коли працювала районна лікарня. Потім були окупація, обстріли й зруйновані дороги. Їхати кудись він не має ані сил, ані бажання. Для нього це обстеження – можливість перевірити своє здоров’я.

Олена, 36 років, внутрішньо переміщена особа
Олена вже два роки живе з двома дітьми у цьому селі – вона виїхала з іншого району Херсонська область після обстрілів. Почувається добре, але вирішила пройти обстеження «для власного спокою». Каже, що найбільше боїться не хвороби, а того, що не зможе вчасно отримати лікування, якщо захворіє. Марія пояснює, як у межах проєкту надається допомога, заспокоює її й запевняє, що ніхто не залишиться сам на сам із діагнозом. Після обстеження Олена з полегшенням зітхає: «Тепер принаймні я знаю, що все гаразд».

Петро, 62 роки, місцевий житель, займається відновленням будинків
Петро – пенсіонер, але й досі працює: розбирає завали та ремонтує будинки після обстрілів. Каже, що постійно працює у пилюці та холоді, часто без належного харчування. Про туберкульоз знає небагато, але чув, що ця хвороба «любить такі умови». Він не панікує, але ставиться до цього серйозно: «Якщо щось є – краще дізнатися зараз». Для нього приїзд мобільної бригади – це можливість пройти скринінг на туберкульоз, не виїжджаючи до Херсону.

Ближче до вечора команда вирушає назад до Херсону. Попереду ще п’ять годин у дорозі – без вказівників та освітлення. Марія втомлена, але спокійна. «Це не щось надзвичайне. Це просто робота, яку хтось має робити», – каже вона.

Проєкт мобільного скринінгу туберкульозу в Херсонська область реалізується МБФ «Альянс громадського здоров’я» у партнерстві з КНП «Фтизіопульмонологічний медичний центр» Херсонської обласної ради за підтримки Frontline AIDS та фінансової підтримки SIDA.

Кожен рентгенівський знімок – це не просто обстеження, а шанс розірвати ланцюг передачі туберкульозу у громадах, де регулярне обстеження та лікування було перервано війною, переміщенням населення та відсутністю доступу до ліків. Саме завдяки міжнародній підтримці та партнерствам такі мобільні команди можуть працювати регулярно, а не час від часу, забезпечуючи безперервність медичної допомоги навіть у прифронтових регіонах.

«Дякуємо, що приїхали», – каже жінка, виходячи й міцно тримаючи Марію за руку. Ця фраза відображає всю суть прифронтової медицини. Там, де війна зруйнувала лікарні та маршрути допомоги, люди все ще чекають. І хтось має дістатися до них із життєво важливим обладнанням, знаннями та ліками, що рятують життя, щоб зупинити поширення туберкульозу під час війни.

Фото: Олександр Андрющенко

Альянс громадського здоров’я (Альянс) представив новий звіт «25 років роботи, що рятує життя. Чотири роки стійкості під час війни», який демонструє, як програми з протидії ВІЛ, туберкульозу та вірусних гепатитів в Україні продовжували працювати протягом чотирьох років повномасштабної війни, розв’язаної росією.

З лютого 2022 року Україна зіткнулася з безпрецедентними викликами. Близько 20% території країни залишаються тимчасово окупованими, понад 2 500 медичних закладів були пошкоджені або зруйновані, а 15 мільйонів людей були змушені покинути свої домівки. Попри ці руйнування, послуги з профілактики та лікування ВІЛ і туберкульозу в Україні не припинилися — вони адаптувалися, впроваджували інновації та продовжували допомагати людям, які цього потребують.

За останні чотири роки понад 2 мільйони людей отримали підтримку завдяки програмам Альянсу та її партнерів, що допомогло запобігти вторинній кризі громадського здоров’я під час війни.

«Через чотири роки після початку повномасштабного вторгнення росії Україна бореться не лише за свою територію — вона бореться за право захищати людське життя під обстрілами», — зазначив Андрій Клепіков, виконавчий директор Альянсу громадського здоров’я.
«Стійкість в Україні — це не гасло. Завдяки лідерству громад, інноваціям та міжнародній солідарності нам вдалося зберегти контроль над епідеміями та підтримати понад два мільйони українців під час війни».

Серед ключових результатів, представлених у звіті:

• 17 426 нових випадків ВІЛ виявлено Альянсом та партнерами — 42% усіх випадків у країні
• 21 391 людина отримала підтримку для початку або відновлення життєво необхідного лікування ВІЛ
• 5 167 випадків туберкульозу діагностовано серед ключових груп населення
• мобільні медичні команди працювали у 452 прифронтових та сільських громадах
• 6 730 пацієнтів отримали доступ до лікування гепатиту С

Мобільні клініки стали критично важливим рішенням для надання медичної допомоги у прифронтових та деокупованих районах. З 2022 року команди Альянсу здійснили 799 виїздів, надавши інтегровані медичні послуги 29 400 людям у важкодоступних громадах.

Цифрові платформи, такі як #HelpNOW та Help24, також відіграли важливу роль у забезпеченні безперервного доступу до лікування, телемедичних консультацій та психосоціальної підтримки для українців, які постраждали від війни.

Звіт також висвітлює гуманітарну діяльність Альянсу, підтримку ветеранів та внутрішньо переміщених осіб, а також зусилля зі зміцнення інституцій громадського здоров’я та громадських систем України в умовах війни.

Ознайомитися з повним звітом:

Дізнатися більше про 25 років діяльності Альянсу громадського здоров’я:
https://stories.aph.org.ua/APH25/