Як проєкт Touch Point допомагає незрячим ветеранам України повертатися до повноцінного життя
Івану було лише 20 років, коли він служив у Збройних силах України і отримав поранення, внаслідок якого втратив зір. Разом із цим він втратив і звичне відчуття життя — знайомий простір, самостійність, впевненість у майбутньому.
Після виписки зі шпиталю Іван і його родина майже півроку не мали жодної інформації про спеціалізовану реабілітацію для незрячих. Здавалося, що вони залишилися сам на сам із новою реальністю. Саме тому програма Touch Point стала для них не просто тренінгом, а першим кроком до повернення самостійності та нормального життя.
Майже рік життя Івана звівся до однієї кімнати. Щоб вийти на вулицю, він чекав, коли хтось із рідних зможе піти разом із ним і допомогти з найпростішими речами. Він слухав аудіокниги, а самостійно майже нічого не міг робити. Навіть користування телефоном здавалося неможливим.
«Я не розумів, як жити далі і як з цим впоратися», — згадує Іван.
Подібну реальність переживають сотні українських ветеранів, які втратили зір через війну. Без спеціалізованої реабілітації сліпота майже завжди означає ізоляцію, втрату роботи, психологічну травму і залежність від інших.
Шлях назад — до себе і до життя
Іван не одразу погодився на реабілітацію. Перші пропозиції долучитися до програм він відхиляв — не вірив, що хтось зможе його чомусь навчити. Лише за рік, за наполяганням родини, він приїхав на програму Touch Point від Альянсу громадського здоров’я.
І цей крок змінив усе.
Реабілітація починається з найпростішого — орієнтації в кімнаті, коридорах, сходах, а згодом переходить до самостійних виходів у місто, поїздок транспортом і повсякденних маршрутів. Саме так індивідуальні історії відновлення складаються у програму, яка працює для десятків людей.
Упродовж чотирьох тижнів Іван навчився орієнтуватися в просторі, користуватися тростиною, самостійно пересуватися містом. Він опанував базові побутові навички — готувати їжу, користуватися кухнею, доглядати за собою без сторонньої допомоги.
Він уперше дізнався, що сучасні цифрові технології можуть бути доступними й для незрячих людей: смартфон, ноутбук, інклюзивні застосунки. Сьогодні він каже, що користується телефоном майже так само, як людина без порушень зору.
«Мені пояснили, що я можу жити нормальним життям. І що більшість обмежень — не в мені, а в тому, що я просто не знав, як діяти», — говорить Іван.
Не менш важливою стала спільнота. У програмі він побачив, що не сам. Люди з подібним досвідом обмінювалися порадами, лайфхаками, підтримували одне одного і повертали віру в себе.
Програма важлива не лише для ветеранів, а й для їхніх близьких — тих, хто поруч щодня і також вчиться підтримувати без шкоди для гідності та самостійності.
Життя після реабілітації
Сьогодні життя Івана майже не відрізняється від життя будь‑якої іншої людини.
Він працює, розвиває власну справу, робить ремонт у своїй майстерні, їздить на риболовлю, користується металошукачем, готує їжу і навіть сам смажить барбекю. Він також допомагає іншим незрячим людям — підтримує тих, хто тільки починає свій шлях після травми.
«Якби мені два роки тому сказали, що я так житиму — я б ніколи не повірив. А тепер це просто моє звичайне життя», — каже він.
Такі програми, як Touch Point, показують, як цільова реабілітація допомагає не лише людині відновитися, а й зміцнює стійкість цілих громад.
Про програму Touch Point
Проєкт Touch Point — Adaptation for Veterans Who Lost Their Sight створений для того, щоб незрячі ветерани не залишалися наодинці зі своєю травмою.
Програма включає:
- навчання самостійному пересуванню і орієнтації;
- розвиток цифрової грамотності та роботу з асистивними технологіями;
- фізичну реабілітацію;
- психологічне консультування;
- подальший супровід після повернення до громади.
Програма розроблена у партнерстві з ВООЗ, Blind Veterans (UK), ГО “Сучасний погляд”” та іншими українськими громадськими організаціями, Міністерством у справах ветеранів та Міністерством освіти і науки України.
Наразі 56 ветеранів уже успішно завершили курс.
Чому підтримка важлива
Кожна людина, яка втратила зір через війну, може знову жити повноцінно — працювати, підтримувати родину, бути активною частиною суспільства. Але без професійної реабілітації цей шлях часто стає неможливим.
Сам Іван говорить просто:
«Це не про жалість. Це про шанс. Якщо допомогти людині — вона може бути корисною для суспільства і жити повним життям».
Як підтримати проєкт Touch Point
Ви можете підтримати програму вже зараз:
- через пряму пожертву на платформі Альянсу громадського здоров’я:
https://donate.aph.org.ua/en/ - у будь‑якій зручній валюті через GlobalGiving
- через альтернативні цифрові платіжні інструменти на платформі Endaoment (Touch Point);
- а також через інші фандрайзингові інструменти, що використовуються в межах кампанії.
Війна забрала зір у сотень українських ветеранів. Touch Point повертає їм можливість жити самостійно — і цей шлях можливий лише завдяки підтримці. Це реальний шанс повернути людині життя.