Більш ніж 390 біженців та переселенців – пацієнтів замісної терапії з Криму та зони АТО – змогли продовжити життєво важливе лікування!
Альянс громадського здоров’я (Альянс) завершив гуманітарний проект підтримки пацієнтів ЗПТ – біженців з Криму та вимушено переміщених осіб з зони АТО, фінансування якого здійснювали міжнародні організації протягом більш ніж двох років. З травня 2014 року по 30 червня 2016 р. більш ніж 390 переселенців з Криму і зони АТО, пацієнтів замісної підтримувальної терапії (далі – ЗПТ), змогли не просто переїхати в безпечні регіони України, а й продовжити життєво необхідне лікування і адаптуватися до життя на новому місці. За результатами опитування, 95% клієнтів після завершення проекту планують залишитись на своїх нових місцях проживання і отримувати послуги ЗПТ на загальних підставах.
Специфікою надання ЗПТ, як лікування наркотичної залежності, є регулярне отримання препарату під контролем лікаря, що дає змогу пацієнтам позбавитись кримінального минулого, працевлаштуватись, покращити здоров’я, стати повноцінними членами суспільства. На сьогоднішній день ЗПТ в Україні отримують 8 152 осіб. До початку окупації Криму та частини Донбасу там лікувалось близько двох тисяч осіб, і лише третина змогла продовжити лікування на неокупованій території. Інші втратили таку можливість, що стало загрозою для їхнього життя та здоров’я. За даними Спеціального посла Генсека ООН Мішеля Казачкіна після закриття програми в Криму померло близько 100 людей, офіційної статистики по непідконтрольній території Донбасу немає, але пацієнти там опинились не в кращій ситуації.
Альянс завжди ставив в центрі своєї діяльності захист інтересів пацієнтів ЗПТ і не залишився обіч і в даній критичній ситуації, розпочавши активну адвокаційну, інформаційну та фандрейзингову кампанію на захист їхніх прав, яка і обумовила початок гуманітарного проекту. Пацієнти мали змогу переїхати до одного з 16 міст у 8 областях, де отримали не лише можливість продовжити лікування, а й тимчасовий цілодобовий соціальний супровід для допомоги в адаптації на новому місці, що включало оплату орендованого житла за кошти проекту, організацію харчування та забезпечення побутових потреб, допомогу у працевлаштуванні, оформленні документів тощо. Усвідомлюючи, що більшість пацієнтів ЗПТ – люди з важкими хронічними захворюванням, була забезпечена безперервність лікування ВІЛ-інфекції, туберкульозу, або, при потребі, можливість обстеження та своєчасного призначення лікування цих захворювань.
Олександр, пацієнт ЗПТ з Горлівки, якій зараз живе в Краматорську, розповідає: «Ми знали, що препарат закінчується, але раптово настав день, коли нас зібрали і сказали, що сайт закривається. На гарячій лінії ЗПТ нам сказали, що можна переїжджати, так я вийшов на координатора проекту і опинився в Краматорську. Мені тут подобається, для мене зняли зручну квартиру, завжди були готові допомогти. Ви не повірите – ніби звичайне місто, а мені здається, що тут якось світліше, сонце інакше світить, чи що… Жаль тих, хто там залишився. Люди розуміють, що були неправі, але не кожен наважиться поїхати. Мені пощастило…»
З самого початку проект ставив на меті не просто підтримати пацієнтів в перші місяці після переїзду, але і всіляко сприяти їхній інтеграції у місцеві спільноти. В результаті 99% клієнтів проекту стали на облік як «вимушені переселенці» та отримували державну допомогу, 19% отримали пенсії по інвалідності, 5% – державну допомогу на дітей. На момент закінчення проекту 41% пацієнтів мав постійну чи тимчасову роботу, що дасть можливість самостійно оплачувати їх проживання після завершення проекту.
Як відзначили самі учасники проекту, які зараз проживають у Дніпрі: «Організована Альянсом програма допомоги переселенцям-учасникам ЗПТ дала можливість вижити і адаптуватися в новому абсолютно незнайомому для нас місті. На цьому етапі життя ми були не одні, співробітники Альянсу стали нашими вірними помічниками, завдяки чому ми не опустили руки, а успішно розпочали важкий шлях адаптації до життя у новому місті».
Альянс ставив на меті сталість надання послуг і після завершення фінансування проекту, саме тому особливу увагу було приділено семи лікувальним закладам, на базі яких надавались послуги ЗПТ, що знаходяться на контрольованій території Луганської та Донецької областей (Слов’янськ, Краматорськ, Маріуполь, Красноармійськ, Лисичанськ, Сєвєродонецьк, Рубіжне), адже саме вони користувались найбільшим попитом серед переселенців, тут було зосереджено 51% всіх клієнтів проекту. За рахунок бюджету проекту було закуплено обладнання, проведено ремонти приміщень сайтів, що дало, в т.ч., можливість відкрити новий кабінет ЗПТ у м. Рубіжне, де на момент завершення проекту отримували послуги 44 пацієнти ЗПТ, в т.ч. – 6 внутрішньо переміщених осіб.
А в цей час… 23 червня 2016 року остаточно було припинено це лікування на неконтрольованій Україною території Донецької та Луганської областей. Через повне вичерпання запасу препаратів закрився останній сайт ЗПТ, який все ще функціонував у Донецьку. 23 ВІЛ-позитивні пацієнти востаннє отримали там мінімальне дозування метадону (5 мг). Далеко не всі змогли переселитись на контрольовану Україною територію, щоб продовжити лікування, доля більшості – значно важча. За інформацією, якою володіє Альянс, під час вимушеного зниження дозувань препаратів ЗПТ лише у Донецьку померло 20 пацієнтів, в основному, ВІЛ-позитивних. Все це ще більше підкреслює значимість проекту, який впроваджував Альянс, адже він не просто надавав допомогу, а рятував людські життя.
Проект став викликом для Альянсу, оскільки був свого роду унікальним. Як стверджує Тамара Трецька, керівник проекту: «Було складно. Багато видів діяльності напрацьовувалися та змінювалися вже в процесі. Іноді доводилося починати практично з нуля – забезпечувати одягом, взуттям та іншими предметами першої необхідності, так як перші пацієнти із зони АТО часто прибували в чому були, вирвавшись прямо з-під обстрілу. Завдяки успішній співпраці з керівниками медичних установ і лікарями лікувальних закладів, які надають ЗПТ, оперативно вирішувалися питання прийняття пацієнтів, які прибували часто без жодної без медичної документації. Викликає повагу, що лікарі завжди бачили в клієнтах в першу чергу людей, які потребують допомоги. Не було жодного випадку відмови в прийомі. Але всі труднощі і перешкоди, які довелося долати команді проекту, повністю окупаються свідомістю того, що ми змогли реально змінити життя людей, не залишили їх наодинці з проблемами переривання терапії. Пацієнти отримали реальну можливість для адаптації в нових умовах».
***
Для довідки: фінансування проекту підтримки пацієнтів ЗПТ – біженців з Криму та ВПО з зони АТО здійснювалось різними донорами:
· МФ «Відродження» (08.05.2014 – 31.03.2015)
· Фонд «Елтона Джона» (1.10.2014 – 25.12.2014)
· Група Помпіду Ради Європи (1.02.2015 – 31.05.2015)
· Глобальний фонд для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією (1.06.2015 – 30.06.2016).