26 червня – Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотиками та їх незаконним обігом та Міжнародний день підтримки жертв катувань
Кожен 11-ий засуджений в Україні отримує покарання за те, що в більшості демократичних країн взагалі не вважається кримінальним правопорушенням!
Сьогодні Україна, як і ще 90 країн світу, традиційно долучаються до проведення заходів в рамках глобальної кампанії «Підтримати, не карати!» (Support. Don’t Punish!) за гуманізацію репресивної державної наркополітики!
Альянс громадського здоров’я України вперше ініціював цю кампанію в Україні ще у 2013 році, і сьогодні ми вкотре звертаємо увагу вітчизняних високопосадовців, ЗМІ та усіх небайдужих громадян на неадекватну репресивну політику держави стосовно сотень тисяч наркозалежних співгромадян. За останніми оціночними експертними підрахунками на контрольованій території України сьогодні проживає близько 317 000 людей, які вживають наркотики ін’єкційно, переважна більшість з яких – хронічно залежні люди. Лише 13 тисяч наркозалежних (4%) мають можливість отримувати безкоштовне лікування в державних програмах замісної підтримувальної терапії, що дозволяє їм вийти з порочного кримінального кола, пов’язаного із щоденною потребою в отриманні нелегальних наркотиків.
Сьогодні: в Україні кожен 9-ий засуджений за зберігання наркотиків.
Щорічно за усі кримінальні злочини, пов’язані з наркотиками, судами в Україні засуджується близько 10 тисяч осіб (у 2019 – 9,6 тис.). Протягом останніх трьох років зберігається стабільна тенденція» – щонайменше 83% засуджених за «наркозлочини» отримують кримінальну судимість саме за незаконне зберігання наркотиків без мети збуту (ст. 309 Кримінального кодексу України, у 2019 р – 8 тисяч осіб, або кожен 9-ий з усіх 70,3 тис. засуджених в Україні). Однак маловідомо, що кожен 11-й засуджений за кримінальні злочини (у 2019 – 6,2 тис. осіб) отримує судимість за те, що в більшості цивілізованих демократичних країн взагалі не вважається кримінальним правопорушенням, а саме за ч.1 ст.309 КК України, оскільки «порогові розміри наркотиків», затверджені наказом МОЗ України № 188 від 2000 року, за найпоширенішими в нелегальному обігу наркотиками, у 200-600 разів нижчі (!), ніж у передових країнах Європейського Союзу, куди багато років намагається інтегруватися Україна! Навіть далеко недружня і недемократична Російська Федерація має у 100 разів(!) менш репресивні «порогові кількості» по найбільш поширених в обігу наркотиках!
Завтра: збільшення штрафів за зберігання наркотиків у 30 разів!
Наша держава вирішила дуже своєрідно «декриміналізувати», точніше «депеналізувати», наркозалежних громадян вже з 1 липня 2020 року!
Саме через 5 днів в Україні має вступити у дію новела законодавства (Закон № 2617-VIII від 22.11.2018), відповідно до якої незаконне зберігання наркотиків буде вважатися не «кримінальним злочином», а «кримінальним проступком». Ніби звучить непогано, але… Одночасно зі зміною формулювання мінімальний розмір штрафу за тією самою частиною 1 ст. 309 КК України підвищується одразу у 20 разів (з 850 до 17 000 грн), а максимальний розмір збільшується у 30 разів (з 1700 до 51000 грн.)!
За відсутності належного доступу наркозалежних людей до лікування та реабілітації, розуміючи, що хронічні хворі щоденно залежать від нелегальних психоактивних речовин, може здатися, що держава вирішила таким чином «підзаробити», тобто поповнити держбюджет за рахунок очікуваних надходжень від збільшених у десятки разів штрафів, якими «обкладаються» одразу понад 300 тисяч наркозалежних людей в Україні. Авжеж, якщо кожного оштрафувати по максимуму хоча б один раз на рік, то можна отримати близько 15 мільярдів гривень! Проте, і фахівці і рідні наркозалежних людей добре розуміють, що так це не працює. Всі гроші ті вже давно винесли з дому наркобаригам та на хабарі корумпованим правоохоронцям. Так, саме «наркокорупція» сьогодні залишається однією з найбільш стійких схем незаконного збагачення чисельних організованих угруповань «перевертнів у погонах», які останнім часом регулярно викриваються силами ДБР, Генпрокуратури, СБУ та Національної поліції. З одного боку не чисті на руку правоохоронці традиційно «кришують» організований наркобізнес, з іншого – підставляють під свої ж злочинні схеми рядових наркозалежних, вимагаючи потім у них або їх рідних гроші за не притягнення до кримінальної відповідальності. Яким чином будуть діяти подібні «кадри» після збільшення офіційних «штрафів» у 30 разів?! Питання, на превеликий жаль, доволі риторичне! Опосередкованим свідченням тому є щорічне стабільне зниження кількості засуджених наркодилерів за рахунок підвищення питомої ваги засуджених саме незаконне зберігання наркотиків (див. діаграму вище).
А тим часом, попри заяви прогресивного Міністра юстиції України, українські тюрми будуть й надалі перетворюватися на «кузні» оргзлочинності та інкубатори інфекційних захворювань, оскільки переважно їх контингент складається саме зі звичайних наркозалежних людей, яким держава не надала жодної альтернативи, окрім покарання!
Декриміналізація наркозалежних людей неминуча…у демократичній державі!
Минулого тижня у МОЗ України відбулося засідання оновленого складу Міжвідомчої робочої групи з перегляду законодавства з питань обігу наркотиків. Одним з одноголосних рішень стало визначення необхідності перегляду «граничних кількостей наркотиків» (Наказ МОЗ №188/2000), що і є зараз основною причиною неадекватно високого рівня штучної криміналізації наркозалежних людей в Україні. Проте, варто пам’ятати, що такі наміри у минулому вже неодноразово декларувалися, і навіть починали впроваджуватися у вигляді реальних проектів нормативних документів. Втім, без чіткого розуміння ситуації народними обранцями і політичної волі державних високопосадовців, Україна не вийде з цього «замкнутого кола» і кількість проблем, пов’язаних з наркозалежністю, буде лише збільшуватися.
Привернути увагу до таких непростих проблем покликана глобальна кампанія «Support. Don’t Punish» («Підтримати, не карати»), що має на меті продемонструвати світу величезну шкоду від безглуздої «Війни з наркотиками» («War on Drugs»). Кампанія закликає до формування наркополітики, що поважає права людини, захищає здоров’я і знижує ризики від вживання наркотиків.