Сьогодні рівно місяць як в Україні йде жахлива війна. 24 лютого 2022 року розпочалася безпрецедентна військова агресія, спрямована на мирне населення нашої країни. Щодня в українських містах і селах через сплановані ворогом бомбово-ракетні удари та обстріли гинуть й отримують поранення сотні дітей, жінок, людей похилого віку.

Мільйони громадян України вимушені покинути свої домівки й біженцями шукати притулок на Заході. Ті, що не можуть поїхати, тижнями живуть в підвалах та бомбосховищах, непристосованих для довгого перебування, без вентиляції повітря, належних санітарних умов; багато з них залишилися без електрики, зв’язку, ліків, їжі…

В цих страшних умовах люди з туберкульозом стали ще вразливішими через загрозу переривання лікування та несвоєчасної діагностики захворювання.

Незважаючи на небезпеку, наші партнери з НУО у регіонах роблять неможливе! Вони самовіддано продовжують здійснювати медико-психосоціальний супровід людей з туберкульозом: переглянули їх потреби, що значно збільшились в умовах війни, передають продукти та гігієнічні набори, забезпечують ліками, що особливо важливо в умовах нестабільного транспортного сполучення.

Навіть в регіонах з гуманітарною кризою пацієнти з чутливим та лікарсько стійким туберкульозом продовжують отримувати лікування та гуманітарну допомогу. Так, в окупованому Херсоні 332 пацієнти своєчасно отримують лікування та соціальну підтримку, після чого разом з працівниками НУО йдуть на мітинги проти російської окупації. В Донецькій, Київській та Миколаївській областях, які щоденно зазнають артилерійських та ракетних обстрілів, партнерські організації за підтримки Альянсу надають допомогу більш, ніж 900 пацієнтам. І все це відбувається в бомбосховищах та підвалах. Багато пацієнтів були вимушені покинути свої домівки та шукати не тільки притулку, а й лікування в інших більш безпечних регіонах. З пацієнтами та соціальними працівниками Маріуполя вже 2 тижні немає зв’язку. Ми навіть не знаємо, чи залишаються вони живими.

На території регіонів, де відбуваються активні військові дії, Альянсом здійснено гуманітарну допомогу стаціонарним відділенням, в яких лікуються люди з ТБ. А всіх, кого було переведено на амбулаторне лікування – взято під медико-психосоціальний супровід. Для допомоги таким пацієнтам Альянсом разом з партнерами був розроблений механізм переадресації пацієнтів та обміну інформацією між НУО.

З перших днів війни ми спільно з партнерськими НУО у регіонах та у співпраці з Центром громадського здоров’я України робимо все можливе задля збереження життя і здоров’я людей, яких торкнулася проблема ТБ та їх оточення. Альянс включив у свою діяльність заходи із закупівлі, організації та постачання гуманітарної допомоги. Ми, як і всі наші партнери всередині країни, працюємо без вихідних та відпочинку, щоб покращити становище людей під час війни, але цього може бути замало.

Історично спалахи туберкульозу відбуваються в умовах військових конфліктів. Так було після Першої та Другої світових війн. Так буде і після українсько-російської війни! І чим довше вона триватиме, тим більшим і загрозливішим буде черговий спалах туберкульозу.

Тому цінуючи підтримку міжнародних партнерів, які в тяжкий для нашої країни період допомагають і словом і ділом, ми закликаємо світову спільноту діяти ще активніше! Ви маєте посилити санкційний тиск на країну-окупанта та розширити гуманітарну допомогу Україні. І нехай цьогорічний слоган Всесвітнього дня боротьби з ТБ буде таким: Invest To End TB War in Ukraine. Save Lives.»