19–23 жовтня 2026 року МБФ «Альянс громадського здоров’я» за підтримки Шведського агентства з міжнародного співробітництва та розвитку (Sida) провів п’ятиденний практичний тренінгіз нанопорового секвенування Oxford Nanopore Technologies у мобільній лабораторії.

Навчання відбулося за участі ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського НАМН України» та Харківського національного медичного університету.

Курс передав українським фахівцям практичне володіння методом, який донедавна був доступний лише великим референс-лабораторіям: визначати збудників ранових інфекцій і гени стійкості до антибіотиків безпосередньо з клінічного зразка, без використання стаціонарної лабораторії.

Антимікробна резистентність є однією з найсерйозніших загроз у лікуванні ранових інфекцій, і війна її загострює. Масові травми, тривала евакуація та переведення пацієнтів між закладами сприяють поширенню мультирезистентних бактерій. Європейські лікарні, які приймають українських пацієнтів, виявляють ті самі штами, тож АМР в Україні стала питанням спільної безпеки здоров’я для всього континенту. Стандартна бактеріологічна діагностика потребує кількох днів культивування, тоді як секвенування показує не лише, які збудники присутні в рані, а й які гени резистентності вони несуть.

Павло Смирнов, заступник виконавчого директора Альянсу громадського здоров’я, зазначив: «Альянс традиційно працює там, де системи охорони здоров’я найвразливіші. Для нас важливо, щоб спроможність генерувати наукові дані для епідеміологічного нагляду залишалася в українських командах і працювала в тих умовах, у яких ці команди реально працюють».

Від мазка до результату

Програма охопила весь цикл: підготовку зразка з рани, виділення ДНК, секвенування і біоінформатичний аналіз на ноутбуці. Учасники навчилися ідентифікувати збудників за геном 16S рРНК, типувати госпітальні патогени і виявляти гени, що кодують карбапенемази – ферменти, які руйнують антибіотики останнього резерву. Окремо відпрацьовували запобігання забрудненню зразків, біобезпеку в мобільних умовах, захисту даних пацієнтів і коректну інтерпретацію результатів. Навчання мало дослідницький характер: виявлення гена стійкості саме по собі не визначає, який антибіотик буде ефективним, і результати не призначені для вибору лікування.

Досвід реагування на епідемії

Курс провів д-р Люк Мередіт (Deploy Laboratory Solutions, Дублін, Ірландія), фахівець із польового секвенування та розгортання мобільних лабораторій. 2015 року він брав участь у реагуванні на спалах Еболи у Сьєрра-Леоне, де керував службою секвенування в осередку спалаху. Працював науковим співробітником відділу патології Кембриджського університету, а також є співавтором дослідження 2021 року про відстеження варіантів SARS-CoV-2 в Україні нанопоровим секвенуванням. Також був провідним консультантом ВООЗ із розроблення стратегій геномного нагляду для Східного Середземномор’я.

Д-р Люк Мередіт зазначив: «Наш досвід реагування на спалахи та розвитку спроможностей у Сьєрра-Леоне, інших країнах Африки та Східного Середземномор’я протягом останнього десятиліття показав: що ближче до місць, де потрібні лабораторні дослідження, ми можемо забезпечити їх проведення, то швидше розуміємо, з чим маємо справу. Українська команда працює в одних із найскладніших умов, які тільки можна уявити, і за ці п’ять днів продемонструвала здатність виконати повний цикл геномного аналізу в мобільній лабораторії. Це створює міцну основу для подальшого вдосконалення, адаптації та самостійного застосування цих методів для потреб досліджень і громадського здоров’я України – як у стаціонарних лабораторіях, так і в польових умовах».

Перший крок

Практична спроможність такого рівня не виникає за п’ять днів. Вона складається з навичок конкретних людей, відпрацьованих протоколів і досвіду, що накопичується від дослідження до дослідження. Саме вона, а не окремий прилад, визначає, наскільки швидко система реагує на нову епідеміологічну загрозу. Застосовуючи ці методи на практиці, українські лабораторії можуть безпосередньо долучатися до формування глобальної доказової бази щодо поширення резистентних збудників. Альянс продовжуватиме цю роботу разом з українськими науковими, академічними і дослідницькими установами.