Попри п’ятий рік повномасштабної війни, система протидії туберкульозу (ТБ) в Україні продовжує працювати та рятувати життя. У відповідь на безпрецедентні виклики — зруйновану інфраструктуру, переміщення мільйонів людей і обмежений доступ до медичних послуг — медичні працівники, громадські організації та міжнародні партнери знаходять нові рішення, щоб забезпечити доступ до діагностики та лікування для тих, хто цього найбільше потребує.

У 2025 році програми, підтримані Альянсом громадського здоров’я, продемонстрували відчутні результати:

• понад 75 000 людей з уразливих груп пройшли скринінг на туберкульоз;
• 1 159 випадків ТБ було виявлено — 100% пацієнтів розпочали лікування;
• покращено ефективність виявлення ТБ серед ключових груп на 16%;
• рівень втрати пацієнтів під час лікування зменшився до 4%;
• понад 5 000 випадків ТБ було діагностовано серед ключових груп від початку повномасштабного вторгнення.

Особливу увагу приділено найбільш уразливим групам населення, зокрема внутрішньо переміщеним особам, серед яких у 2025 році було виявлено у 21 раз більше випадків ТБ, ніж у 2021 році — завдяки активному пошуку та розширенню доступу до послуг.

Комплексний підхід, що поєднує активне виявлення у громадах, роботу з контактними особами, мобільні клініки, телемедицину та підтримку спільнот, дозволяє забезпечити ранню діагностику, безперервність лікування та зменшення поширення інфекції навіть у прифронтових регіонах.

Інтеграція психічного здоров’я у систему лікування ТБ стала одним із ключових досягнень 2025 року: тисячі пацієнтів отримали психологічну підтримку, що суттєво покращило їхню прихильність до лікування та результати терапії.

Ситуаційний звіт також висвітлює інноваційні підходи, зокрема:

• мобільні клініки та малі виїзні команди у віддалених і деокупованих громадах;
• цифрові рішення (Help24, TWIIN), які забезпечують доступ до послуг навіть під час війни;
• розвиток моніторингу програм силами спільнот та правової підтримки пацієнтів.

Окреме місце у звіті займають історії пацієнтів, які демонструють, як поєднання медичної, психологічної та соціальної допомоги змінює життя людей і допомагає долати бар’єри до лікування.

Ознайомитися з повним звітом можна за посиланням: http://aph.org.ua/wp-content/uploads/2026/03/WTD-2026-UKR.pdf

Як цифрові рішення допомагають підтримувати людей, які живуть з ВІЛ, під час війни?

Запрошуємо на вебінар, організований HivNorge, Positiiviset ry / HivFinland та Альянсом громадського здоров’я, де команда Альянсу представить свій досвід використання цифрових рішень для підтримки людей, які живуть з ВІЛ в Україні.

Під час вебінару Тетяна Дешко та Марія Малахова розкажуть про два ключові інструменти:

• Help24 TeleHealth — цифрову платформу, яка допомагає отримати медичні консультації онлайн

• TWIIN — цифрового AI-помічника, що надає перевірену інформацію та підтримку щодо здоров’я

Ці рішення особливо важливі для людей, які постраждали від війни, зокрема для внутрішньо переміщених осіб, біженців та вразливих спільнот, таких як секс-працівниці та люди, які вживають ін’єкційні наркотики.

Також під час вебінару обговоримо:

• цифрові медичні послуги під час війни

• питання конфіденційності та захисту даних

• як цифрові рішення допомагають досягати вразливих груп

Протягом 25 років Альянс громадського здоров’я працює в Україні та є однією з провідних міжнародних організацій у сфері протидії ВІЛ.

Реєстрація відкрита до 24 березня, 16:00 CET

Вебінар проходитиме англійською мовою з можливістю поставити запитання.

Реєстрація: https://hivnorge.no/kalender/innovativ-helsehjelp-i-ukraina-innovative-healthcare-in-ukraine/

Вебінар проводиться в межах проєкту “Integrated health services in times of war. Experiences from Ukraine”, за підтримки Nordic Council of Ministers.

Рентген-лаборантка Марія виїжджає до деокупованих і прифронтових населених пунктів Херсонської області. Виїжджає туди, де зруйновані лікарні, не працюють аптеки, відсутнє транспортне сполучення і часто немає зв’язку. Вона є учасницею мобільної медичної команди проєкту зі скринінгу туберкульозу в Херсонській області, де ризик захворюваності на туберкульоз залишається одним із найвищих у країні через війну, вимушене переміщення та перерване лікування.

Для Марії участь у цьому проєкті не була випадковістю. Вона все життя працює в медицині. Змінювалися місця роботи, умови, але незмінним залишалося одне – бажання бути корисною і вчитися. Коли вона почула про запуск проєкту мобільного скринінгу туберкульозу в прифронтових громадах, у неї не було жодних сумнівів. «Я знала, що там буде важко. Але якщо не ми, то хто?» – каже Марія. Вона подала заявку, пройшла необхідне навчання, опанувала сучасне діагностичне обладнання та стала частиною команди, яка працює там, де традиційна система охорони здоров’я поки що не функціонує або є недоступною.

У 2024 році рівень захворюваності на туберкульоз у Херсонській області зріс приблизно у 1,5 раза. Це не дивно, адже через війну необхідна діагностика часто відкладалася. Під час майже кожного виїзду виявляють випадки з підозрою на туберкульоз, які без скринінгу могли б залишитися непоміченими. Раннє виявлення дозволяє своєчасно розпочати лікування, запобігти важким ускладненням і досягти кращих результатів терапії.

О 6:00 ранку Херсон ще занурений у напівтемряву. Повітря холодне й напружене – таким воно буває лише на лінії фронту. Марія зачиняє вхідні двері, перевіряє рюкзак і сідає в автомобіль. Попереду – чергова місія.

Щойно команда збирається виїхати з міста, тишу прорізає сирена повітряної тривоги. На телефонах з’являються сповіщення з попередженням про можливу атаку дронів. Команда розвертається та прямує до укриття, дотримуючись встановлених правил безпеки. Лише після сигналу відбою вони знову вирушають у дорогу.

«Тут швидко вчишся розрізняти звуки – “вихід” від “прильоту” чи перехоплення. Але страх ніколи не зникає повністю», – зізнається Марія.

Поруч із нею працюють лікар-рентгенолог Любомир і медична сестра Валентина. Кожен із них розуміє, що під час кожного виїзду необхідно знаходити баланс між ризиком і необхідністю. У прифронтових умовах важливо не лише обстежити якомога більше пацієнтів, а й зберегти обладнання та подбати про безпеку персоналу, обираючи маршрут так, щоб не стати мішенню. Їм доводиться постійно оцінювати ситуацію та швидко ухвалювати рішення просто в дорозі – під звуки сирен і вибухів.

Навіть коротка поїздка територією Херсонська область пов’язана з ризиком. Команда рухається обережно, поєднуючи швидкість і безпеку, щоб дістатися до людей, відрізаних від медичної допомоги.

Дорога триває понад п’ять годин, розбитими шляхами та без дорожніх знаків. Обїжджаючи  вирви й зруйновані мости, фахівці дістаються навіть до найвіддаленіших сіл, інколи долаючи 150–200 км в один бік. Вони привозять із собою не лише сучасне обладнання, а й шанс на діагностику та лікування.

Близько полудня мобільна бригада прибуває до пункту призначення. Люди вже чекають. Для багатьох це перший медичний огляд від початку війни. «Ми давно на вас чекали», – каже літня жінка, заходячи до приміщення.

Встановлюють портативний рентген-апарат. Розпочинається прийом. Кожного пацієнта опитують і обстежують. Знімки аналізують у Херсоні. У разі підозри на туберкульоз людей направляють на подальше поглиблене медичне обстеження.

• Щомісяця в Херсонській області в рамках проєкту мобільного скринінгу туберкульозу проходять обстеження понад 500 осіб. Для багатьох це перший медичний огляд від початку повномасштабної війни. Без таких виїздів ці громади могли б залишалися поза системою охорони здоров’я.
• У другому півріччі 2025 року мобільна команда системно охопила 37 населених пунктів у 17 сільських громадах, провівши рентген-скринінг для 1 771 людини. Було виконано 22 дослідження мокротиння методом GeneXpert, 12 пацієнтів із підозрою на туберкульоз направлено на додаткове обстеження, а в одному випадку підтверджено активну форму туберкульозу.

Ці люди – мешканці прифронтових громад, чий регулярний доступ до медицини було перервано війною. Переважно це пенсіонери та люди з обмеженою мобільністю.

Микола, 75 років, місцевий житель, пенсіонер
Микола – серед перших, хто приходить на обстеження. Каже, що дізнався про приїзд медиків від старости села. Востаннє він був у лікаря ще до повномасштабного вторгнення, коли працювала районна лікарня. Потім були окупація, обстріли й зруйновані дороги. Їхати кудись він не має ані сил, ані бажання. Для нього це обстеження – можливість перевірити своє здоров’я.

Олена, 36 років, внутрішньо переміщена особа
Олена вже два роки живе з двома дітьми у цьому селі – вона виїхала з іншого району Херсонська область після обстрілів. Почувається добре, але вирішила пройти обстеження «для власного спокою». Каже, що найбільше боїться не хвороби, а того, що не зможе вчасно отримати лікування, якщо захворіє. Марія пояснює, як у межах проєкту надається допомога, заспокоює її й запевняє, що ніхто не залишиться сам на сам із діагнозом. Після обстеження Олена з полегшенням зітхає: «Тепер принаймні я знаю, що все гаразд».

Петро, 62 роки, місцевий житель, займається відновленням будинків
Петро – пенсіонер, але й досі працює: розбирає завали та ремонтує будинки після обстрілів. Каже, що постійно працює у пилюці та холоді, часто без належного харчування. Про туберкульоз знає небагато, але чув, що ця хвороба «любить такі умови». Він не панікує, але ставиться до цього серйозно: «Якщо щось є – краще дізнатися зараз». Для нього приїзд мобільної бригади – це можливість пройти скринінг на туберкульоз, не виїжджаючи до Херсону.

Ближче до вечора команда вирушає назад до Херсону. Попереду ще п’ять годин у дорозі – без вказівників та освітлення. Марія втомлена, але спокійна. «Це не щось надзвичайне. Це просто робота, яку хтось має робити», – каже вона.

Проєкт мобільного скринінгу туберкульозу в Херсонська область реалізується МБФ «Альянс громадського здоров’я» у партнерстві з КНП «Фтизіопульмонологічний медичний центр» Херсонської обласної ради за підтримки Frontline AIDS та фінансової підтримки SIDA.

Кожен рентгенівський знімок – це не просто обстеження, а шанс розірвати ланцюг передачі туберкульозу у громадах, де регулярне обстеження та лікування було перервано війною, переміщенням населення та відсутністю доступу до ліків. Саме завдяки міжнародній підтримці та партнерствам такі мобільні команди можуть працювати регулярно, а не час від часу, забезпечуючи безперервність медичної допомоги навіть у прифронтових регіонах.

«Дякуємо, що приїхали», – каже жінка, виходячи й міцно тримаючи Марію за руку. Ця фраза відображає всю суть прифронтової медицини. Там, де війна зруйнувала лікарні та маршрути допомоги, люди все ще чекають. І хтось має дістатися до них із життєво важливим обладнанням, знаннями та ліками, що рятують життя, щоб зупинити поширення туберкульозу під час війни.

Фото: Олександр Андрющенко

Альянс громадського здоров’я (Альянс) представив новий звіт «25 років роботи, що рятує життя. Чотири роки стійкості під час війни», який демонструє, як програми з протидії ВІЛ, туберкульозу та вірусних гепатитів в Україні продовжували працювати протягом чотирьох років повномасштабної війни, розв’язаної росією.

З лютого 2022 року Україна зіткнулася з безпрецедентними викликами. Близько 20% території країни залишаються тимчасово окупованими, понад 2 500 медичних закладів були пошкоджені або зруйновані, а 15 мільйонів людей були змушені покинути свої домівки. Попри ці руйнування, послуги з профілактики та лікування ВІЛ і туберкульозу в Україні не припинилися — вони адаптувалися, впроваджували інновації та продовжували допомагати людям, які цього потребують.

За останні чотири роки понад 2 мільйони людей отримали підтримку завдяки програмам Альянсу та її партнерів, що допомогло запобігти вторинній кризі громадського здоров’я під час війни.

«Через чотири роки після початку повномасштабного вторгнення росії Україна бореться не лише за свою територію — вона бореться за право захищати людське життя під обстрілами», — зазначив Андрій Клепіков, виконавчий директор Альянсу громадського здоров’я.
«Стійкість в Україні — це не гасло. Завдяки лідерству громад, інноваціям та міжнародній солідарності нам вдалося зберегти контроль над епідеміями та підтримати понад два мільйони українців під час війни».

Серед ключових результатів, представлених у звіті:

• 17 426 нових випадків ВІЛ виявлено Альянсом та партнерами — 42% усіх випадків у країні
• 21 391 людина отримала підтримку для початку або відновлення життєво необхідного лікування ВІЛ
• 5 167 випадків туберкульозу діагностовано серед ключових груп населення
• мобільні медичні команди працювали у 452 прифронтових та сільських громадах
• 6 730 пацієнтів отримали доступ до лікування гепатиту С

Мобільні клініки стали критично важливим рішенням для надання медичної допомоги у прифронтових та деокупованих районах. З 2022 року команди Альянсу здійснили 799 виїздів, надавши інтегровані медичні послуги 29 400 людям у важкодоступних громадах.

Цифрові платформи, такі як #HelpNOW та Help24, також відіграли важливу роль у забезпеченні безперервного доступу до лікування, телемедичних консультацій та психосоціальної підтримки для українців, які постраждали від війни.

Звіт також висвітлює гуманітарну діяльність Альянсу, підтримку ветеранів та внутрішньо переміщених осіб, а також зусилля зі зміцнення інституцій громадського здоров’я та громадських систем України в умовах війни.

Ознайомитися з повним звітом:

Дізнатися більше про 25 років діяльності Альянсу громадського здоров’я:
https://stories.aph.org.ua/APH25/

Наприкінці цього року ми хочемо щиро подякувати всім, хто був і залишається поруч із нами.

Вже 25 років Альянс громадського здоров’я стоїть пліч-о-пліч із людьми та спільнотами — у часи змін, викликів і надії. Разом ми підтримуємо тих, хто цього потребує, і рухаємося вперед, не зважаючи на труднощі.

Бажаємо вам спокійних і теплих свят, часу для відпочинку та відновлення сил у новому році — для вас, ваших близьких і спільнот, про які ми дбаємо.

Особлива вдячність Збройним Силам України, які щодня захищають нашу країну і цінності свободи, гідності та миру. Ваш героїзм надихає нас продовжувати нашу місію.

Сьогодні в офісі Альянсу ми мали честь прийняти Вифлеємський Вогонь Миру, який нам передали Пластуни в рамках традиційних передріздвяних заходів. Цей символічний вогонь несе добро, підтримку та єдність.

Андрій Клепіков, виконавчий директор Альянсу громадського здоров’я, подякував учасникам Пласту за виконання цієї важливої місії та збереження традиції. Він зазначив, що Вогонь є символом добра та віри – не лише віри в Бога, а й віри в перемогу України. Кожен мав можливість запалити власну свічку від Вифлеємського Вогню, відчувши тепло та силу цієї традиції.

Пласт – найбільша молодіжна організація України, і ми дуже цінуємо нашу співпрацю з молодіжними рухами, які поширюють світло, надію та добро.

Вогонь Миру надихає нас продовжувати нашу місію – підтримувати здоров’я та зміцнювати спільноти. Цей символ добра без кордонів дуже співзвучний нашій глобальній меті: здорові спільноти для всіх.

10 грудня у світі відзначають Міжнародний день прав людини –  дату ухвалення Загальної декларації прав людини, яка проголосила: усі люди народжуються вільними та рівними у своїй гідності та правах. Та в реальності для мільйонів людей ці слова досі не працюють через бар’єри, стигму й дискримінацію: права задекларовані, але можливість скористатися ними й ефективний захист досі не гарантовані.

Права людини – це про щоденні речі: можливість звернутися за сервісами чи по допомогу без страху, отримати послуги якісно та вчасно, подолати перепони на шляху до базових потреб – здоров’я, безпеки та гідності. Та навіть там, де право на здоров’я формально визнане, рівне ставлення й справедливі умови часто не забезпечуються.  Стигма, прояви дискримінації в закладах охорони здоров’я, складнощі у взаємодії з правоохоронними органами та затримки лікування часто призводять до того, що людина не може вчасно отримати допомогу й захистити свої права. У таких ситуаціях порушення прав має прямі наслідки для здоров’я та життя.

Попри те, що принципи рівності та недискримінації закріплені у міжнародних документах, для багатьох людей право і досі залишається декларацією без реального механізму захисту. Коли немає захисту – саме право втрачає свою силу.

Навіть коли людина формально має право, без можливості його захистити воно залишається вразливим. Захист прав — це не абстрактне поняття, а конкретні дії: можливість поскаржитися, отримати юридичну підтримку, домогтися відновлення порушеного права, притягнути винних до відповідальності. Саме від цього залежить, чи стає право реальним інструментом безпеки й гідності, чи залишається лише рядком у документі.

Наслідки порушень прав у сфері охорони здоров’я є спільними для багатьох країн: затримка або відмова в лікуванні, що підвищує ризики ускладнень, хронічних хвороб та ранньої смертності; погіршення психічного здоров’я через стигму, відчуження й постійний страх звернутися по допомогу; поглиблення соціальної нерівності; підрив довіри до системи охорони здоров’я, що зменшує звернення за профілактикою, тестуванням і лікуванням та негативно впливає на загальний стан громадського здоров’я.

Міжнародний день прав людини щороку нагадує: права не працюють автоматично. Коли людина не може скористатися своїми правами або не має реального захисту, саме громадський сектор часто стає тією ланкою, яка перетворює право на реальну допомогу.

В Україні та ще у 13 країнах Східної Європи та Центральної Азії (СЄЦА) МБФ «Альянс громадського здоров’я» впроваджує систему REAct (Rights – Evidence – Action) — інструмент документування порушень прав ключових спільнот, уразливих до ВІЛ та туберкульозу.

З початку впровадження системи, а саме з 2019 року, силами неурядових організацій було зареєстровано понад 35 тисяч випадків порушення прав представників і представниць ключових спільнот.

Попри різні країни та контексти, типові порушення прав залишаються дуже схожими: стигма та дискримінація в медичних закладах, відмова у наданні послуг, розголошення конфіденційної інформації, неналежна якість медичної допомоги, а також неправомірні дії з боку поліції.

Параюристи та параюристки з партнерських організацій не лише документують ці випадки, а й надають параюридичні консультації, супроводжують людей у процесі подолання бар’єрів у доступі до послуг та допомагають у захисті їхніх прав.

Такі послуги є критично важливими, адже саме вони дають можливість відновити порушене право, отримати необхідну допомогу та зменшити наслідки дискримінації для життя і здоров’я людини. Подолання бар’єрів у доступі до послуг — це не абстрактна мета, а конкретний крок до реального захисту гідності та безпеки.

Сьогодні, у Міжнародний день прав людини, ми знову змушені нагадувати:
права мають бути не гучними словами – а реальним механізмом дії та захисту.

МБФ «Альянс громадського здоров’я» висловлює щиру подяку всім партнерським організаціям, кожному й кожній Реактору/ці за щоденну віддану роботу, професіоналізм і принципову позицію у захисті прав людей, а також клієнтам і клієнткам — за довіру, сміливість звертатися по допомогу та стійкість у надскладні часи.

330 організацій з усього світу — включно з Альянсом Громадського Здоров’я та понад 140 українськими організаціями спільнот та громадськими організаціями — закликають Європейську Комісію підтвердити внесок у розмірі 800 млн євро до Глобального фонду перед засіданням Правління у лютому 2026 року.

21 листопада донори не досягли цільового показника поповнення Глобального фонду у 18 млрд доларів США. Попри складний глобальний контекст, цей розрив викликає серйозне занепокоєння: програми з протидії ВІЛ, туберкульозу та малярії вже перебувають під тиском скорочення обсягів міжнародної допомоги та зростаючих гуманітарних потреб.

Своєчасний та амбітний внесок Європейської Комісії є критично важливим, щоб:

• забезпечити можливість Глобальному фонду вчасно розподіляти ресурси
• запобігти перебоям у роботі життєво важливих програм у країнах
• розблокувати приблизно 400 млн євро співфінансування з боку США
• підтримати лідерство Європи у сфері глобального здоров’я

Для України ставки особливо очевидні. Навіть у умовах повномасштабної війни підтримка Глобального фонду дозволяє забезпечувати роботу послуг з ВІЛ та туберкульозу попри ракетні удари, переміщення населення та пошкоджену інфраструктуру охорони здоров’я. Мобільні бригади досягають прифронтових районів; цифрові інструменти та інновації впроваджуються в реальному часі; спільноти, лікарі та аутрич-працівники продовжують рятувати життя у надзвичайно складних умовах.

Український досвід підкреслює просту істину: інвестиції у глобальне здоров’я — це питання глобальної безпеки, стійкості та спільних цінностей.

Більш амбітний результат все ще можливий — і Європейська Комісія та держави-члени ЄС можуть відіграти вирішальну роль.

Прочитати повну заяву та список 330 підписантів:

Альянс громадського здоров’я отримав Подяку від Командувача Медичних Сил Збройних Сил України, Генерал-майора медичної служби Анатолія Петровича Казмірчука.

Ми щиро дякуємо за цю почесну відзнаку нашої роботи у тестуванні військовослужбовців на ВІЛ та вірусні гепатити, діагностиці туберкульозу та інших легеневих хвороб за допомогою спеціально обладнаних мобільних клінік.

Окрема подяка Сергію Олександровичу Моргуну, начальнику санітарно-епідеміологічного управління Командування Медичних Сил ЗСУ, за плідну співпрацю.

Продовжуємо працювати разом заради Перемоги!