Статистика

Статистика

Профілактичні програми для людей, які вживають наркотики ін’єкційно (ЛВНІ)

Протягом 2024 року 44 НУО, 22 мобільних амбулаторій та 14 мобільних команд впроваджували програми профілактики ВІЛ, ІПСШ та ТБ серед ЛВНІ. Клієнти отримували стерильне ін’єкційне обладнання, презервативи та спиртові серветки, консультування, асистоване тестування на ВІЛ, гепатити В,С та сифіліс, а також послуги з раннього виявлення туберкульозу.

У проектах за фінансової підтримки Глобального фонду та ПЕПФАР, 13,370 ЛВНІ отримали мінімальний пакет послуг протягом звітного періоду (шприц або голка, презерватив, консультація), а також 77,981 ЛВНІ пройшли асистоване тестування на ВІЛ-інфекцію за допомогою швидкого тесту та отримали результати. У 2024 році 3,606 ЛВНІ отримали позитивні результати тесту на ВІЛ, 2,005 ЛВНІ звернулись до ЗОЗ після перенаправлення. 1,564 ЛВНІ підтвердили позитивний результат (були вперше виявлені) та 2,299 ЛВНІ розпочали отримувати АРТ (включаючи тих, хто тестувався/ підтвердив свій результат у попередньому періоді).

Профілактичні програми для секс-працівників (СП)

Протягом 2024 28 НУО впроваджували програми профілактики ВІЛ та ІПСШ серед СП. Клієнти отримували презервативи, консультування, асистоване тестування на ВІЛ, гепатити В,С та сифіліс, а також послуги з раннього виявлення туберкульозу.

У проектах за фінансової підтримки Глобального фонду, 5,409 секс-працівників отримали мінімальний пакет профілактичних послуг (презерватив, консультацію), а також 5,753 СП пройшли асистоване тестування на ВІЛ-інфекцію за допомогою швидкого тесту та отримали результати. У 2024 році 449 СП отримали позитивні результати тесту на ВІЛ, 331 СП звернулися до ЗОЗ після перенаправлення. 86 СП підтвердили позитивний результат тесту (були вперше виявлені) та 132 СП розпочали отримувати АРТ (включаючи тих, хто тестувався/ підтвердив свій результат у попередньому періоді).

Профілактичні програми для чоловіків, які практикують секс з чоловіками (ЧСЧ)

Протягом 2024 року 23 НУО впроваджували програми профілактики ВІЛ та ІПСШ серед ЧСЧ. Клієнти отримували презервативи, лубриканти, консультування, асистоване тестування на ВІЛ, гепатити В,С та сифіліс, а також послуги з раннього виявлення туберкульозу.

У проектах за фінансової підтримки Глобального фонду, 12,462 ЧСЧ отримали мінімальний пакет послуг (презерватив та консультацію), а також 12,119 ЧСЧ пройшли асистоване тестування на ВІЛ-інфекцію за допомогою швидкого тесту та отримали результати. У 2024 році 168 ЧСЧ отримали позитивні результати тесту на ВІЛ, 142 ЧСЧ звернулися до ЗОЗ після перенаправлення. 69 ЧСЧ підтвердили позитивний результат тесту (були вперше виявлені) та 107 ЧСЧ розпочали отримувати АРТ (включаючи тих, хто тестувався/підтвердив свій результат у попередньому періоді).

Профілактичні програми для транс*людей

Протягом 2024 року 10 НУО впроваджували програми профілактики ВІЛ та ІПСШ серед транс*людей. Клієнти отримували презервативи, лубриканти, консультування, асистоване тестування на ВІЛ, гепатити В,С та сифіліс, а також послуги з раннього виявлення туберкульозу.

У проектах за фінансової підтримки Глобального фонду 5,720 транс*людей отримали мінімальний пакет послуг (презерватив та консультацію), а також 4,945 транс*людей пройшли асистоване тестування на ВІЛ-інфекцію за допомогою швидкого тесту та отримали результати. 9 транс*людей отримали позитивний результат, 9 транс*людей звернулись до ЗОЗ після перенаправлення, 7 підтвердили позитивні результати та 9 розпочали АРТ.

Дослідження серед ключових груп населення щодо інфікування ВІЛ, реалізовані протягом 2024 року

Відновлення документів, що посвідчують особу, серед людей, які вживають наркотики ін’єкційно, в Україні: виклики та затребувані зміни

Протягом травня-червня 2024 року було проведено комплексне дослідження для визначення бар’єрів та фасилітаторів до відновлення документів, що посвідчують особу (паспорт громадянина України) у людей, які вживають наркотики ін’єкційно (ЛВНІ), і вироблення рекомендацій щодо алгоритму надання відповідних послуг. У чотирьох регіонах України (Запорізька, Київська, Львівська та Одеська області) було проведено 76 глибинних інтерв’ю з ЛВНІ без документів і тими, хто їх відновив протягом останніх двох років, фахівцями неурядових організацій (НУО) та закладів охорони здоров’я (ЗОЗ).

Процес відновлення документів серед ЛВНІ стикається з багатьма бар’єрами як на індивідуальному, так і структурному рівнях. Серед основних факторів, які ускладнюють процес відновлення, зокрема за підтримки НУО:

  • Когнітивні: обізнаність і розуміння процедури відновлення, відсутність або обмежені навички заповнення форм і документів,
  • Фізичні: стан здоров’я внаслідок вживання наркотиків, обмеження у фізичному стані здоров’я загалом, наявність супутніх до ВІЛ захворювань,
  • Соціальні: (само)стигматизація ЛВНІ та/або ЛЖВ, негативний досвід взаємодії з правоохоронними органами, підтримка та толерування життя без паспорту з боку оточення,
  • Фізичні: недоступність грошей для оплати процедури, географічна недоступність і графік роботи установ, відсутність необхідних додаткових довідок і документів, відсутність телефону або постійного номеру,
  • Автоматична мотивація: призвичаєність до життя без паспорту, побоювання в контексті воєнного часу,
  • Усвідомлена мотивація: зневіра та невпевненість у результаті, сумніви у простоті процесу.

Основними фасилітаторами, які сприяють бажанню та можливостям ЛВНІ відновлювати паспорти, є наявність проєктів НУО та профільних фахівців у команді, підтримка та супровід фахівцями, а також можливість отримати доступ до медичних послуг, зокрема ЗПТ і АРТ, соціальних і фінансових послуг, а також працевлаштуватися.

Проблема відсутності та відновлення документів у ЛВНІ є комплексною, вирішення потребує системного підходу з залученням НУО, ЗОЗ та держорганів:

  • Посилювати інформації кампанії та обізнаність ЛВНІ щодо можливостей відновлення паспортів за підтримки НУО та процедури відновлення, важливості документів для отримання лікування ВІЛ. Оскільки соціальні працівники – значущі фігури для ЛВНІ, варто посилювати комунікаційні стратегії проєктів і організацій, які працюють у напряму відновлення документів
  • Забезпечити доступ ЛВНІ без документів до юридичних консультацій та системи якісного супроводу, враховуючи, що процес відновлення часто ускладнений низкою обставин. Варто використовувати комплексний підхід до фінансування відповідних проєктів, підвищувати рівень підготовки і кваліфікацію фахівців НУО, а також розглянути можливість створення та зберігання електронних копій документів у довірених соціальних працівників.
  • Посилювати координацію між проєктами НУО, які надають допомогу у відновленні документів, ЗОЗ, держорганами. Варто створити алгоритм спільної роботи та стандартизувати взаємодію фахівців НУО та ЗОЗ, спланувати механізм координації, підвищувати толерантність та зменшувати стигму серед працівників держорганів, підтримувати створення і розширення мережі мобільних ЦНАП.

Звіт за результатами дослідження доступний українською та англійською мовами на сайті Альянсу.

Дослідження проведено у межах проєкту «Удосконалення каскаду лікування ВІЛ для ключових груп населення шляхом диференційованого виявлення нових випадків та залучення до лікування, нарощення потенціалу ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» та стратегічної інформації в Україні».