ЮНЕЙДС оприлюднила новий звіт, який показує: незважаючи на кризу, регіон має інструменти для прориву — якщо діяти разом
15 липня 2025 року Об’єднана програма ООН з ВІЛ/СНІДу (ЮНЕЙДС) представила глобальний звіт «СНІД, криза і сила перетворень», який підкреслює невтішні тенденції у Східній Європі та Центральній Азії (ВЕЦА). Це єдиний регіон у світі, де з 2010 року зафіксовано зростання кількості нових випадків ВІЛ та збільшення смертності від СНІДу.
Ключові дані по регіону ВЕЦА:
- Кількість нових випадків ВІЛ продовжує зростати — з 2010 року зросла на 7%
- Смертність від СНІДу зросла на 48%
- Кількість людей, які живуть з ВІЛ — 2,1 мільйона осіб
Експерти ЮНЕЙДС підкреслюють, що регіон стикається з серйозними структурними бар’єрами: стигма щодо ключових груп, політичні обмеження для НУО та скорочення зовнішньої підтримки підривають зусилля з профілактики та лікування ВІЛ.
Профілактика в кризі — але організації громадянського суспільства не здаються
Профілактика ВІЛ у регіоні ВЕЦА перебуває у стані глибокої кризи. Рівень охоплення ключових груп залишається критично низьким, а кількість нових випадків інфекції продовжує зростати.
Навіть базові послуги з профілактики ВІЛ, такі як пероральна доконтактна профілактика (ДКП), досі не охоплюють усіх, хто цього потребує, що підкреслює масштаб наявного розриву між доступом і цілями.
У 34 країнах Європи та Центральної Азії, які надали дані, щонайменше один раз за останні 12 місяців ДКП отримали 284 846 осіб. Це далеко від регіональної цілі — забезпечити доступ до ДКП для 500 000 людей на рік до 2025 року.
“Це ефективний і зручний засіб профілактики, який не потребує щоденного прийому. Але, на жаль, жодна країна СЄЦА не була включена в глобальну ініціативу Глобального фонду з впровадження ленакапавіру. Я закликаю Глобальний фонд включити наш регіон – ми не повинні залишатися осторонь глобального прогресу.
Я також хочу підкреслити важливість розширення доступу до більш зручних форм опіоїдної агоністичної терапії (ОАТ), таких як депо-бупренорфін з пролонгованим вивільненням – щомісячна ін’єкція. Ці підходи є життєво важливими в країнах СЄЦА, де доступ до ЗПТ, яку можна отримати вдома, дуже обмежений.
Такі ініціативи, як регіональний проект iSoS, демонструють, що інновації, партнерство та залучення спільнот є ключовими для побудови стійкої та ефективної відповіді”, – зазначила Тетяна Дешко, директорка Міжнародних програм Альянсу громадського здоров’я.
Коментуючи дискусію, регіональний директор ЮНЕЙДС Емон Мерфі підкреслив, що попри кризу, регіон перебуває на переломному етапі, коли важливі саме дії:
«Відповідь на ВІЛ у регіоні ВЕЦА на межі поворотного моменту. Так, ми стикаємося із серйозними викликами: скороченням фінансування, реструктуризацією офісів, зміною пріоритетів донорів. Але у нас є можливість діяти — і ми повинні зосередитись саме на можливостях».
Він зазначив, що ЮНЕЙДС продовжує боротьбу за збереження присутності в регіоні та видимості Східної Європи та Центральної Азії як окремого напряму роботи. Також, за його словами, лише спільні зусилля, включаючи активну участь громадянського суспільства, допоможуть зберегти сталість реагування. Це не лише завдання ЮНЕЙДС. Необхідно діяти разом. Громадянське суспільство, регіональні мережі — усі відіграють ключову роль.
Голоси спільнот звучать голосно — попри виклики
Виступаючи на презентації звіту, Олексій Лахов, виконавчий директор ЄвроЕНПУД, нагадав про ключовий документ «Розриваючи ланцюги: підтримка лідерства спільнот і прав людини для сталого реагування на ВІЛ», підготовлений делегацією НУО при Раді ЮНЕЙДС у 2024 році. За його словами:
«У цьому маніфесті чітко зазначено: без участі спільнот не може бути сталого прогресу. І навіть попри скорочення фінансування, збройні конфлікти та зростання тиску на громадянське суспільство, спільноти не здаються.
Організації громадянського суспільства продовжують працювати й надавати тисячі консультацій, у Казахстані та Україні налагоджено онлайн-роботу, а в рамках ініціативи UNITAID в Вірменії, Грузії, Киргизстані та Україні спільноти беруть участь у розробці сервісів — від шприців з низьким мертвим об’ємом до впровадження пролонгованого бупренорфіну.
Освітні платформи, такі як HIV Justice Academy, та моніторинг закупівель АРВ-препаратів — усе це приклади ефективного лідерства. Але ці ініціативи потребують трьох умов: свободи від репресій, стабільного фінансування та рівноправної участі в ухваленні рішень».
Фінансування: ресурси є, але вони нерівномірні та нестабільні
Попри значні інвестиції в антиретровірусну терапію (АРТ), поточне фінансування в регіоні дозволить забезпечити лікуванням лише 60% діагностованих людей з ВІЛ до 2030 року. Навіть при оптимізації витрат охоплення не перевищить 80%.
Витрати на АРТ різняться в рази — від $120 у Вірменії до $6778 у Сербії на рік на одного пацієнта. При цьому більшість країн фінансують терапію за рахунок внутрішніх джерел, але профілактика, робота з ключовими групами і підходи, засновані на правах людини, залишаються майже повністю залежними від міжнародних донорів.
ЮНЕЙДС закликає:
- розширювати внутрішнє фінансування,
- розробляти сталі національні плани,
- забезпечувати участь спільнот і захист їхніх прав.
Цифрові технології як фактор сталості
В умовах стрімкого скорочення міжнародного фінансування країни ВЕЦА змушені шукати нові підходи до забезпечення сталості ВІЛ-програм. Проєкт iSoS демонструє, як інновації можуть стати реальним інструментом переходу від традиційної донорської залежності до більш сталих і прозорих моделей.
«Скорочення міжнародної підтримки вимагає термінових рішень. У цьому контексті заходи, що впроваджуються в рамках проєкту iSoS, надають своєчасну та практичну відповідь, допомагаючи країнам регіону ВЕЦА переходити до більш сталих ВІЛ-програм, ефективно поєднуючи технології Web3 та Web2.
Використовуючи інструменти Web3 та штучний інтелект, ініціатива сприяє відходу від традиційної залежності від донорів у бік інноваційних, прозорих і орієнтованих на спільноти моделей фінансування, які органічно інтегруються з існуючою інфраструктурою Web2», — наголосила Кеті Кобіашвілі, керівниця проєкту SEH.
За її словами, до завершення проєкту очікується:
- успішна інтеграція й пілотування ІІ-інструментів, які забезпечать безперервність надання послуг і доступ до необхідної допомоги, особливо в умовах кризи;
- підвищення цифрової грамотності та стійкості громадянського суспільства, яке зможе ефективніше використовувати можливості Web3 для мобілізації ресурсів;
- формування нових, більш справедливих, підзвітних і сталих систем охорони здоров’я, які краще відповідатимуть на запити спільнот.
«Це усвідомлена інтеграція систем громадського здоров’я, вкорінених у Web2, з новими можливостями Web3. Такий підхід відкриває унікальні можливості для побудови більш справедливих і сталих систем, здатних зберігати ефективність навіть в умовах криз», — додала вона.