«HAB | Lviv Habilitation Center» є першим в Україні абілітаційним центром, який дає можливість учасникам бойових дій та людям, які постраждали від війни, набути нових та дуже необхідних для них навичок перед поверненням до звичного життя у соціумі, враховуючи їхні індивідуальні фізичні зміни. Йдеться про адаптацію до «нового життя» людей з ампутаціями, на крісло колісних, після отриманого психічного тиску тощо.

Абілітаційний центр є пілотним проєктом Альянсу громадського здоров’я у співпраці з UNBROKEN при підтримці Gileat Sciences та Frontline AIDS. У чому особливість закладу розповів Сергій Тітаренко, керівник абілітаційного процесу Lviv Habilitation Center (HAB), ветеран російсько-української війни.

Абілітація – моя надздібність

Сергій є майором Армійської авіації ЗСУ у відставці після важкого поранення, наразі пересувається у крісло колісному. Під час своєї реабілітації він опанував ще одну професію – психолог і зараз допомагає людям з інвалідністю різної нозології, пораненим військовослужбовцям, ветеранам та членам їхніх родин.

«Оскільки я сам проходив шлях лікування, реабілітації, адаптації – я зрозумів, що вже одинадцятий рік війни, а у нас досі немає маршруту повернення у соціум ветеранів, – розповів Сергій Тітаренко. – Це дійсно була прірва, бо тебе виписували з лікарні в нікуди: в нашій країні практично нічого не обладнано для пересування на колісному кріслі, ти нічому не навчений і нічого не пробував робити самостійно у цьому, новому для тебе, стані».

Анна Горкун, керівниця даного напрямку, залучила мене до проєкту який от-от мав відкриватись у Львові і разом ми розробили концепцію абілітаційного процесу, для того, щоб закрити існуючу прогалину між лікувально-реабілітаційними установами і поверненням ветеранів до життя у громаді.

Термін «абілітація» походить з підліткової психології і означає перехід від дитинства до дорослого життя шляхом набуття корисних навичок, які будуть використовуватися для нормальної адаптації, реалізації та самореалізації. Якщо провести паралель між підлітковою абілітацією та реінтеграцією і соціалізацією ветерана то, по суті, відбувається те саме: людина потрапляє в новий стан, до якого вона не готова, опиняється один-на-один зі своєю інвалідністю і повинна набути корисних навичок, щоб у новому статусі інтегруватися до життя у суспільстві. Саме так і виникла ідея створити абілітаційний центр.

В Україні нема подібних закладів

Анна Горкун, керівниця проєкту «Львівський абілітаційний центр» розповіла, що «HAB | Lviv Habilitation Center» є унікальним закладом в Україні, який набув дуже широкої популярності за 4 місяці і потребує розширення до нових областей.

Анна понад 2 роки активно займається розвитком прихистків і за це час отримала багато запитів щодо реабілітації ветеранів.

«Люди, які пройшли курс реабілітації, стабілізували свій психо-емоційний і фізичний стан можуть рухатися далі – повертатися у соціум, але саме на цьому етапі їм дуже потрібна допомога, – розповідає Анна Горкун. – За допомогою фізичних терапевтів та психологів наші резиденти навчаються самостійно готувати їжу, відвідують магазин та пересуваються громадським транспортом – тобто навчаються робити те, що їм потрібно буде у звичайному житті».

Абілітаційний центр знаходиться у Львові на вулиці Стрийській, 86В. Одночасно тут може проживати 23 резиденти у 9 номерах, 6 з яких повністю адаптовано для людей на крісло колісних. Також, якщо людина проживає у Львові чи знаходиться у лікувально-реабілітаційних закладах, вона може проходити абілітацію стаціонарно, не проживаючи у Хабі.

«Наша робота виходить за рамки абілітації ветеранів та людей, що постраждали внаслідок війни. Ми активно працюємо над підготовкою суспільства до змін у сприйнятті людей з інвалідністю та ветеранів. Для нас важливо, щоб кожен зрозумів важливість правильної комунікації та підтримки цих людей. Ми активно розвиваємо інформаційний напрямок, проводячи лекції як онлайн, так і офлайн, охопивши вже понад 10 тисяч людей по всій Україні. Серед слухачів були професори УКУ, жителі нашого будинку, де розташований HAB, та представники Дії тощо.

Ми також надаємо підтримку близьким ветеранів та людей з інвалідністю, організовуємо різні заходи, допомагаючи їм відволіктись від тяжких думок про війну. Наприклад, нещодавно ми провели флористичний майстер-клас разом з фондом “Близькі”, де вони змогли насолодитись красою та трохи відволіктись».

Оскільки Хаб не є медичним закладом, потрапити сюди можна за самозверненням від людини або за рекомендацією лікаря.

 

 

Шлях резидента складається з таких етапів:

● Ввідна зустріч, під час якої резидент дізнається про послуги, які можна отримати, додаткові програми та правила проживання.
● Підбір індивідуальної програми відповідно до запиту людини (наприклад, навчитися самостійно їздити у громадському транспорті). Це відбувається за допомогою психологічного тестування, де враховуються конкретні цілі, яких людина хоче досягти за 3 тижні проживання у центрі.
● На основі зібраної інформації, реабілітологи розраховують програму занять підтримуючої реабілітації, а психологи, зі своєї сторони, програму виходу у соціум.

Перебуваючи у центрі, резидент може отримати такі послуги:

● Проживання з інвалідністю різної нозології
● Допомога в приготуванні їжі на інклюзивній кухні
● Підтримуюча фізична реабілітація
● Мануальна терапія
● Психологічні інтервенції індивідуального і групового характеру
● Зоотерапія
● Арт-терапія, дихальні практики
● Тілесно-орієнтовані практики
● Фізіологічно-спортивні активності
● Йога-нідра
● Спільні заходи з великою кількістю організацій, які адаптовані під людей з інвалідністю (джиу-джитсу, йога, плавання)

«За три тижні перебування у Хабі люди дуже здружуються між собою, починають обговорювати дуже особисті речі, які б не сказали на загал. Ми тут всі свої! Після завершення абілітації та виходу з центру, багато резидентів продовжують приймати участь у наших заходах, весь час телефонують та цікавляться, до яких івентів вони можуть долучитися. Ось, наприклад, нещодавно це був похід у гори», – розповідає Сергій Тітаренко.

За підрахунками Міністерства у справах ветеранів, прогнозована кількість ветеранів, членів їхніх сімей та сімей полеглих воїнів після перемоги України у війні з Росією становитиме близько 3 млн осіб (10% від загальної кількості населення України). Перші ветерани повномасштабної війни вже повертаються додому тому відкриття в Україні абілітаційних центрів є надзвичайно необхідною ініціативою!