Рентген-лаборантка Марія виїжджає до деокупованих і прифронтових населених пунктів Херсонської області. Виїжджає туди, де зруйновані лікарні, не працюють аптеки, відсутнє транспортне сполучення і часто немає зв’язку. Вона є учасницею мобільної медичної команди проєкту зі скринінгу туберкульозу в Херсонській області, де ризик захворюваності на туберкульоз залишається одним із найвищих у країні через війну, вимушене переміщення та перерване лікування.

Для Марії участь у цьому проєкті не була випадковістю. Вона все життя працює в медицині. Змінювалися місця роботи, умови, але незмінним залишалося одне – бажання бути корисною і вчитися. Коли вона почула про запуск проєкту мобільного скринінгу туберкульозу в прифронтових громадах, у неї не було жодних сумнівів. «Я знала, що там буде важко. Але якщо не ми, то хто?» – каже Марія. Вона подала заявку, пройшла необхідне навчання, опанувала сучасне діагностичне обладнання та стала частиною команди, яка працює там, де традиційна система охорони здоров’я поки що не функціонує або є недоступною.

У 2024 році рівень захворюваності на туберкульоз у Херсонській області зріс приблизно у 1,5 раза. Це не дивно, адже через війну необхідна діагностика часто відкладалася. Під час майже кожного виїзду виявляють випадки з підозрою на туберкульоз, які без скринінгу могли б залишитися непоміченими. Раннє виявлення дозволяє своєчасно розпочати лікування, запобігти важким ускладненням і досягти кращих результатів терапії.

О 6:00 ранку Херсон ще занурений у напівтемряву. Повітря холодне й напружене – таким воно буває лише на лінії фронту. Марія зачиняє вхідні двері, перевіряє рюкзак і сідає в автомобіль. Попереду – чергова місія.

Щойно команда збирається виїхати з міста, тишу прорізає сирена повітряної тривоги. На телефонах з’являються сповіщення з попередженням про можливу атаку дронів. Команда розвертається та прямує до укриття, дотримуючись встановлених правил безпеки. Лише після сигналу відбою вони знову вирушають у дорогу.

«Тут швидко вчишся розрізняти звуки – “вихід” від “прильоту” чи перехоплення. Але страх ніколи не зникає повністю», – зізнається Марія.

Поруч із нею працюють лікар-рентгенолог Любомир і медична сестра Валентина. Кожен із них розуміє, що під час кожного виїзду необхідно знаходити баланс між ризиком і необхідністю. У прифронтових умовах важливо не лише обстежити якомога більше пацієнтів, а й зберегти обладнання та подбати про безпеку персоналу, обираючи маршрут так, щоб не стати мішенню. Їм доводиться постійно оцінювати ситуацію та швидко ухвалювати рішення просто в дорозі – під звуки сирен і вибухів.

Навіть коротка поїздка територією Херсонська область пов’язана з ризиком. Команда рухається обережно, поєднуючи швидкість і безпеку, щоб дістатися до людей, відрізаних від медичної допомоги.

Дорога триває понад п’ять годин, розбитими шляхами та без дорожніх знаків. Обїжджаючи  вирви й зруйновані мости, фахівці дістаються навіть до найвіддаленіших сіл, інколи долаючи 150–200 км в один бік. Вони привозять із собою не лише сучасне обладнання, а й шанс на діагностику та лікування.

Близько полудня мобільна бригада прибуває до пункту призначення. Люди вже чекають. Для багатьох це перший медичний огляд від початку війни. «Ми давно на вас чекали», – каже літня жінка, заходячи до приміщення.

 

Встановлюють портативний рентген-апарат. Розпочинається прийом. Кожного пацієнта опитують і обстежують. Знімки аналізують у Херсоні. У разі підозри на туберкульоз людей направляють на подальше поглиблене медичне обстеження.

  • Щомісяця в Херсонській області в рамках проєкту мобільного скринінгу туберкульозу проходять обстеження понад 500 осіб. Для багатьох це перший медичний огляд від початку повномасштабної війни. Без таких виїздів ці громади могли б залишалися поза системою охорони здоров’я.
  • У другому півріччі 2025 року мобільна команда системно охопила 37 населених пунктів у 17 сільських громадах, провівши рентген-скринінг для 1 771 людини. Було виконано 22 дослідження мокротиння методом GeneXpert, 12 пацієнтів із підозрою на туберкульоз направлено на додаткове обстеження, а в одному випадку підтверджено активну форму туберкульозу.

   

 

Ці люди – мешканці прифронтових громад, чий регулярний доступ до медицини було перервано війною. Переважно це пенсіонери та люди з обмеженою мобільністю.

Микола, 75 років, місцевий житель, пенсіонер
Микола – серед перших, хто приходить на обстеження. Каже, що дізнався про приїзд медиків від старости села. Востаннє він був у лікаря ще до повномасштабного вторгнення, коли працювала районна лікарня. Потім були окупація, обстріли й зруйновані дороги. Їхати кудись він не має ані сил, ані бажання. Для нього це обстеження – можливість перевірити своє здоров’я.

Олена, 36 років, внутрішньо переміщена особа
Олена вже два роки живе з двома дітьми у цьому селі – вона виїхала з іншого району Херсонська область після обстрілів. Почувається добре, але вирішила пройти обстеження «для власного спокою». Каже, що найбільше боїться не хвороби, а того, що не зможе вчасно отримати лікування, якщо захворіє. Марія пояснює, як у межах проєкту надається допомога, заспокоює її й запевняє, що ніхто не залишиться сам на сам із діагнозом. Після обстеження Олена з полегшенням зітхає: «Тепер принаймні я знаю, що все гаразд».

Петро, 62 роки, місцевий житель, займається відновленням будинків
Петро – пенсіонер, але й досі працює: розбирає завали та ремонтує будинки після обстрілів. Каже, що постійно працює у пилюці та холоді, часто без належного харчування. Про туберкульоз знає небагато, але чув, що ця хвороба «любить такі умови». Він не панікує, але ставиться до цього серйозно: «Якщо щось є – краще дізнатися зараз». Для нього приїзд мобільної бригади – це можливість пройти скринінг на туберкульоз, не виїжджаючи до Херсону.

Ближче до вечора команда вирушає назад до Херсону. Попереду ще п’ять годин у дорозі – без вказівників та освітлення. Марія втомлена, але спокійна. «Це не щось надзвичайне. Це просто робота, яку хтось має робити», – каже вона.

 

Проєкт мобільного скринінгу туберкульозу в Херсонська область реалізується МБФ «Альянс громадського здоров’я» у партнерстві з КНП «Фтизіопульмонологічний медичний центр» Херсонської обласної ради за підтримки Frontline AIDS та фінансової підтримки SIDA.

Кожен рентгенівський знімок – це не просто обстеження, а шанс розірвати ланцюг передачі туберкульозу у громадах, де регулярне обстеження та лікування було перервано війною, переміщенням населення та відсутністю доступу до ліків. Саме завдяки міжнародній підтримці та партнерствам такі мобільні команди можуть працювати регулярно, а не час від часу, забезпечуючи безперервність медичної допомоги навіть у прифронтових регіонах.

«Дякуємо, що приїхали», – каже жінка, виходячи й міцно тримаючи Марію за руку. Ця фраза відображає всю суть прифронтової медицини. Там, де війна зруйнувала лікарні та маршрути допомоги, люди все ще чекають. І хтось має дістатися до них із життєво важливим обладнанням, знаннями та ліками, що рятують життя, щоб зупинити поширення туберкульозу під час війни.

Фото: Олександр Андрющенко