Статистика

Статистика

Профілактичні програми для людей, які вживають наркотики ін’єкційно (ЛВНІ) та їх партнерів

Протягом першого півріччя 2019 року 52 організації впроваджували програми профілактики ВІЛ серед ЛВНІ. Клієнти отримували стерильне ін’єкційне обладнання (первинний та вторинний обмін шприців), презервативи та спиртові серветки, консультування, тестування на ВІЛ та гепатит С, а також послуги з раннього виявлення туберкульозу. Клієнти отримували послуги на стаціонарних пунктах, на аутріч-маршрутах, в мобільних клініках та аптеках.

156,387 ЛВНІ отримали мінімальний пакет послуг протягом звітного періоду (шприц або голка, презерватив, консультація). У першому півріччі, у проектах ГФ та CDC, 105,476 ЛВНІ пройшли швидке тестування на ВІЛ та отримали результати. У першому півріччі 2,971 ЛВНІ отримали позитивні результати тесту. Протягом звітного періоду 2,668 ЛВНІ звернулись до ЗОЗ, 1,852 ЛВНІ підтвердили позитивний результат. Під медичний нагляд були взятті 2,051 ЛВНІ, 2,281 ЛВНІ розпочали отримувати АРТ (включаючи тих, хто тестувався/ підтвердив свій результат у попередньому періоді).

Профілактичні програми для секс-працівників (СП) та їх клієнтів

40 НУО надавали послуги з профілактики ВІЛ та ІПСШ для секс-працівників у всіх регіонах України. Проекти пропонували базовий пакет послуг для кожного клієнта програми зменшення шкоди (консультації, презервативи, лубриканти, тестування на ВІЛ, сифіліс, раннє виявлення туберкульозу).

Протягом першого півріччя 2019 року 30,405 секс працівників (СП) отримали мінімальний пакет профілактичних послуг (презерватив, консультацію). У першому півріччі, у проектах ГФ та CDC, 19,456 СП пройшли швидке тестування на ВІЛ, 212 СП отримали позитивні результати, 153 СП звернулися до ЗОЗ після перенаправлення, позитивні результати було підтверджено для 99 СП, 106 СП стали на облік у центрах СНІДу, 136 СП розпочали АРТ (включаючи клієнтів протестованих у попередніх періодах).

Профілактичні програми для ЧСЧ

22 НУО надавали профілактичні послуги ЧСЧ. НУО надавали своїм клієнтам наступні послуги: розповсюдження презервативів, лубрикантів, консультування соціальних працівників та медичних спеціалістів, тестування на ВІЛ, сифіліс, Гепатити В та С, та раннє виявлення туберкульозу.

29,950 ЧСЧ одержали мінімальний пакет послуг протягом першого півріччя 2019 року (презерватив та консультацію). У першому півріччі, у проектах ГФ та CDC, 25,015 ЧСЧ пройшли швидке тестування на ВІЛ, 255 ЧСЧ отримали позитивні результати.  236 ЧСЧ звернулися до ЗОЗ після перенаправлення, позитивні результати було підтверджено для 227 ЧСЧ, 231 ЧСЧ стали на облік у центрах СНІДу та 223 ЧСЧ розпочали АРТ (включаючи клієнтів протестованих у попередніх періодах). 

Профілактичні програми для трансгендерів (ТГ)

9 НУО надавали наступні профілактичні послуги для трансгендерів: розповсюдження презервативів, лубрикантів, консультування соціальних працівників та медичних спеціалістів, асистоване тестування на ВІЛ, сифіліс, Гепатити С та раннє виявлення туберкульозу.

1,270 трансгендерів одержали мінімальний пакет послуг протягом звітного періоду (презерватив та консультацію). У першому півріччі 854 трансгендерів пройшли асистоване тестування на ВІЛ-інфекцію за допомогю швидкого тесту та отримали результати. В ході тестування 6 трансгендерів отримали позитивний результат, 5 звернулись до ЗОЗ після перенаправлення, 4 підтвердили позитивні результати, 4 стали на облік у центрі СНІДу та 5 розпочали АРТ (включаючи клієнтів протестованих у попередніх періодах). 

Біо-поведінкові дослідження серед ключових груп населення щодо інфікування ВІЛ

У 2017 р. – на початку 2018 р. на замовлення МБФ «Альянс громадського здоров’я» у партнерстві з ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» проводився черговий раунд біоповедінкових досліджень серед ЛВНІ, секс-працівників та ЧСЧ – ключових груп населення щодо інфікування ВІЛ. Моніторинг поширеності поведінкових та епідеміологічних показників серед цих груп є важливою складовою контролю за епідемічною ситуацією в Україні, а попередження інфікування ВІЛ та зниження захворюваності на ВІЛ-інфекцію  є одним з основних завдань відповіді країни на епідемію.

В рамках дослідження було протестовано на ВІЛ 10,076 учасників- дослідження із числа ЛВНІ з 30 міст усіх регіонів країни. У 2017 р. показник поширеності ВІЛ становив 22,6%. До міст з високими рівнями поширеності ВІЛ серед ЛВНІ відносяться Чернігів (43,7%), Черкаси (41,8%), Біла Церква (40,4%), Кривий Ріг (40,3%), Дніпро (29,9%), Миколаїв (28,7%), Київ (26,3%), Донецьк (25,8%), Фастів (25,3%) та Сєвєродонецьк (25,0%). Як і в попередні роки, вищий рівень поширеності ВІЛ спостерігається серед старшої групи: серед ЛВНІ віком 25 років і старше рівень поширеності склав 23,9%, серед молодшої групи цей показник становив 5,0%, що залишається практично на рівні 2015 року  – 4,1%.

5,043 учасників дослідження було протестовано на ВІЛ-інфекцію із числа секс-працівників з 27 міст усіх регіонах України, окрім Луганської області. У результаті проведених досліджень підтверджено тенденцію до поступового зниження рівня пошіреності ВІЛ в цілому в групі – з 12,9% у 2009 р. до 7,0% у 2015 р. та 5,2% у 2017-18 рр. Найвищий рівень поширеності ВІЛ спостерігається в мм. Черкаси (23,1%), Маріуполь (18,1%), Біла Церква (12,8%), Херсон (11,5%) та Кропивницький (10,7%). Важливо також вказати, що саме в цих містах більша частка секс-працівників в порівняні з іншими містами, що вказали на наявність практики вживання наркотиків ін’єкційним шляхом. Отже, наявність ВІЛ-інфекції може бути асоційоване не лише з практикою надання секс-послуг за винагороду, а і з вживання наркотиків ін’єкційним шляхом. Загалом, в групі секс-працівників, які вказали, що не мають практики вживання наркотиків ін’єкційним шляхом, поширеність ВІЛ-інфекції становить тільки 3,1% проти 35,6% серед секс-працівників, які мали практику вживання наркотиків ін’єкційним шляхом за останні 12 місяців.   Як і в попередні роки, вищий рівень поширеності ВІЛ спостерігається в старшій віковій групі: серед секс-працівників віком 25 років і старше показник сягає 6,4%, серед секс-працівників молодшої групи – 1,3% (у 2015 р. відповідні показники становили 9,9% та 0,7%).

В рамках дослідження було протестовано на ВІЛ 5,972 учасників дослідження із числа ЧСЧ в 25 містах у всіх регіонах України, окрім Луганської області. Згідно отриманих результатів біоповедінкового дослідження, у 2017-початку 2018 рр. рівень поширеності ВІЛ серед ЧСЧ становив 7,5%, що статично залишається на рівні 2015-початку 2016 рр. (8,5%). За даними попередніх раундів досліджень відповідні показники складали 6,4% (2011 р.) та 5,9% (2013 р.).Найвищий рівень поширеності ВІЛ серед ЧСЧ зафіксований у містах Донецьк (22,8%), Черкаси (14,3%), Одеса (13%), Миколаїв (7,3%) та Київ (7,1%). Як і в попередні роки, вищий рівень поширеності ВІЛ зафіксований серед старшої вікової групи – серед ЧСЧ віком 25 років і старше показник у 2017 р. склав 8%, на відміну від  молодшої вікової групі, де показник поширеності ВІЛ становив  6,7%.

 


Статистика 2001-2018

Статистика 2001-2019

Дані програмного моніторингу 2015

Дані програмного моніторингу 2015

Дані програмного моніторингу 2016

Дані програмного моніторингу 2016

Дані програмного моніторингу 2017

Дані програмного моніторингу 2017

Дані програмного моніторингу 2018

Дані програмного моніторингу 2018