Альянс громадського здоров’я є першопрохідцем в Україні з успішної реаліза­ції підходу SCLR. Його унікальність полягає в тому, що ініціативні групи громад, які постраждали внаслідок війни, проявляють активність, беручи участь у конкурсі міні-грантів та на отримані кошти вирішують нагальні проблеми конкретних людей чи цілої громади, починаючи від викопування криниць до ремонту та обладнання прихистків, медичних пунктів, створення пунктів незламності, відновлення водо- та електропостачання. Завдяки такій діяльності спостерігається ефективне згуртування мешканців громад та ВПО задля вирішення гуманітарних потреб і підтримки життєво-важливих ініціатив.

У період з травня 2022 року по грудень 2023 року, Альянс, в рамках різ­них гуманітарних проєктів, разом зі своїми партнерами – регіональними НУО, підтримав 695 громадських ініціатив у 22 областях країни, надавши міні-гранти на загальну суму понад 2 млн. фунтів стерлінгів. В результаті впровадження міні-проєктів ці громадські ініціативи охопили різноманітною допомогою понад 436 000 постраждалих людей. В тому числі, за фінансової підтримки Шведської церкви, в рамках реалізації проєкту «Підтримка ініціатив спільнот в Україні» вдалося підтримати 159 громадських ініціатив у 16 областях України на суму понад 499 фунтів стерлінгів. Завдяки проведеній роботі, допомогу отримали більше 131 тисячі українців.

520 дітей віком від 3 до 17 років, в тому числі діти, які мають особливі освітні потреби, отримали можливість цікаво й корисно проводити дозвілля в інклюзивному просторі «Острівець дитинства», який облаштовано у смт. Шевченкове, Харківської області. Цей простір створювався для дітей, які жили в окупації та не мали змоги повноцінно навчатися і спілкуватися, а також діток, які мають ментальні порушення. Спільними зусиллями вдалося обладнати кімнату сенсорним приладдям, яке допоможе юним відвідувачам відпочити та зміцнити своє психологічне здоров’я. Також, приміщення облаштоване партами, ноутбуками, проєктором, кріслами-мішками, мольбертами, караоке-мікрофоном, набором настільних ігор та спеціалізованим обладнанням для психоемоційного розвантаження.

Оскільки основною метою підходу SCLR є підтримка спільнот для покращення їх до­бробуту в умовах війни та розвитку їх потенціалу для подальшої допомоги громаді та нужденним, саме представники ініціативних груп актуалізують потреби їхньої громади та пропонують свої ідеї для реалізації міні-гранту. Щоб допомогти представникам громад реалізовувати власні проєкти, Альянс залучив регіональних фасилітаторів. Фасилітатори стали наставниками ініціативним групам для їх згуртування, пріоритезування проблем та потреб їх громади/спільноти, допомагали з підготовкою конкурсної заявки на отримання міні-гранту, а також супроводжували проєкти на всіх етапах їх реалізації.

Міжнародний благодійний фонд «Центр соціальних проектів майбутнього» з м. Краматорськ, Донецької області вже має досвід успішної реалізації міні-грантів. Організація допомагає медичним закладам в регіоні де, через активні бойові дії, є великі проблеми з наданням медичної допомоги. Для продовження роботи та якісного надання базових медичних послуг КНП «Міської лікарні №2» необхідно було терміново придбати новий аналізатор. Він допомагає визначити рівні різних біохімічних показників у крові, тому є дуже важливим для точної діагностики, лікування та моніторингу стану пацієнтів у медичних лабораторіях і допомагає лікарям приймати інформовані рішення про догляд за пацієнтами. Це надзвичайно важлива ініціатива, результатом якої стало забезпечення якісними медичними послугами понад 200 тисяч населення – жителів м. Краматорськ та Краматорського району, до якого зараз входять також міста Лиман та Святогірськ.

Втілення в життя ініціатив громад за допомогою міні-грантів сприяло підвищенню довіри та взаємодії з людьми, які звернулися за допомогою. Це допомогло забезпечити постраждалі громади додатковими ресурсами для розвитку та вирішення їхніх нагальних потреб.

«Ми допомагаємо у втіленні «яскравих» ідей, спрямованих на швидке подолання наслідків війни. Вони надходять від громад, які краще орієнтуються в ситуації на місцях, бачать найефективніші шляхи подолання викликів. Таким чином, міні-гранти дають змогу ініціативним групам швидко задовольняти нагальні потреби і є надійним інструментом для вирішення актуальних проблем», – зазначила старша менеджерка програми гуманітарної підтримки, МБФ «Альянс громадського здоров’я» Марина Варбан.

МБФ «Альянс громадського здоров’я», за фінансової підтримки Шведської церкви та технічної допомоги благодійної організації Christian Aid (Велика Британія), впроваджує в Україні підхід «Підтримка ініціатив спіль­нот» (SCLR – Survivor and community-led crisis response). Механізмом впровад­ження підходу є надання ініціативним групам міні-грантів вартістю до 5000 до­ларів США на реалізацію міні-проєктів допомоги місцевим громадам та спільнотам.

Надихнувшись успішним досвідом втілення в життя громадських ініціатив за допомогою міні-грантів, один із національних шведських ТВ-каналів відвідав Україну та зняв сюжет про життя людей в реаліях війни з метою фандрайзенгу коштів на підтримку українського народу. Переглянути сюжет можна за посиланням: https://player.vimeo.com/progressive_redirect/playback/901880758/rendition/1080p/file.mp4?loc=external&log_user=0&signature=6269ec43c5bf9a295ecc5948d0d1d17c48fc9df4129acf7116fb451490aa17de

Підхід «Підтримка ініціатив спільнот» (SCLR  – Survivor community-led response) розроблено та запроваджено ініціативою «Захист від локального до глобального» (Local to Global protection – L2GP). Це міжнародна ініціатива працівників гуманітарних організацій та активістів із різноманітним досвідом у сфері гуманітарного реагування. Основна мета цієї ініціативи – це документування та підтримка місцевих дій щодо захисту, виживання та відновлення під час великих гуманітарних криз. Детальніше на: https://aph.org.ua/uk/resursy/sclr_ua/

Для отримання додаткової інформації щодо впровадження підходу «Підтримка ініціатив спільнот», інструкції з підготовки заявок та зразків супутніх документів звертайтеся до координатора спільноти практиків Янишина Йозефа yanyshyn@aph.org.ua

Долучитися до спільноти практиків можна заповнивши форму за посиланням: https://forms.gle/anbEbgQKrWdoqEMN6

Альянс громадського здоровʼя, спільно з представниками міжнародних професійних організацій зменшення шкоди, презентує стратегічний документ: “Нові пріоритети щодо зменшення шкоди, пов’язаної з рекреаційним вживанням психоактивних речовин у Східній, Південно-Східній Європі та Центральній Азії”.

Попри величезні зусилля, спрямовані на запобігання та викорінення вживання психоактивних речовин (ПАР),доказові дані свідчать про стабільну частку населення, що продовжує вживати ПАР. Згідно з глобальними оцінками, 5,6% дорослого населення світу вживало наркотики хоча б раз за останні 12 місяців (станом на 2020 рік).

Цей стратегічний документ визначає пріоритети та методи роботи у напрямку зменшення шкоди, спрямовані на впорядкування викликів, пов’язаних із вживанням ПАР. Зменшення шкоди розглядається як ключовий компонент сучасного підходу до роботи з наркотиками та представляє собою ефективну відповідь на широкий спектр проблем, які можуть виникнути при вживанні ПАР.

“Нова парадигма відносин людства з психоактивними речовинами відкриває нам можливості використовувати їх на користь, ґрунтуючись на наукових дослідженнях. Важливо пам’ятати, що сучасний підхід до ПАР базується на розумінні різноманітних факторів та індивідуальних потреб спільнот людей, які вживають ПАР. Цей документ — крок до більш збалансованого та гуманітарного підходу до проблеми вживання психоактивних речовин”, – сказав Вячеслав Кушаков, старший радник МБФ «Альянс громадського здоров’я» та головний ідейний автор розроблених рекомендацій.

Ключові принципи та методи роботи щодо зменшення шкоди, згідно рекомендацій:

• Попри значні зусилля, невідмінна частка населення продовжує вживати ПАР. Зменшення шкоди є ефективним підходом, який доповнює заходи боротьби з пропозицією та попитом.
• Вживання ПАР — складне явище, і робота зменшення шкоди повинна бути адаптована до різноманітності речовин, способів вживання та цілей вживання.
• Пріоритет у країнах Східної, Південно-Східної Європи та Центральної Азії — робота з високопроблемним ін’єкційним вживанням.
• Послуги зменшення шкоди мають охоплювати не лише проблемних, але й тих, хто лише починає експериментувати або вживає ПАР рекреаційно.
• Ресурси та зусилля у сфері зменшення шкоди повинні бути розподілені раціонально, враховуючи різні групи споживачів наркотиків та їхні потреби.

Повна версія документу:

Відсьогодні в Україні можна записатися на отримання ін’єкційної форми доконтактної профілактики інфікування ВІЛ тривалої дії – Long PrEP. Учасники програми отримають ін’єкційну ДКП новітнім препаратом на основі діючої речовини каботегравіру тривалої дії (CAB-LA).

Що таке CAB-LA та Long PrEP

Long PrEP – це нова форма доконтактної профілактики. Такі препарати мають тривалу дію і передбачають внутрішньом’язові ін’єкції. Одним із них є каботегравір (CAB-LA).

CAB-LA є інгібітором перенесення ланцюга інтегрази. Його було затверджено Управлінням з контролю за продуктами й ліками США (FDA) у грудні 2021 року та рекомендовано Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) у липні 2022 року.

В Україні CAB-LA доступний завдяки PEPFAR (Надзвичайна ініціатива Президента США з надання допомоги у боротьбі з ВІЛ/СНІД) та реалізується у партнерстві ДУ “Центр громадського здоров’я МОЗ України”, МБФ “Альянс громадського здоров’я” та “АЛЬЯНС.ГЛОБАЛ” за підтримки ВООЗ в Україні, CDC (Центр контролю і профілактики захворювань Департаменту охорони здоров’я та соцзабезпечення США) та USAID (Агентство США з міжнародного розвитку).

Препарат вводиться за схемою:

• перші 2 ін’єкції з інтервалом у 4 тижні
• наступні – кожні 8 тижнів

       Ін’єкційна форма ДКП є безпечною та комфортною. Основна її перевага полягає у значному спрощенні схеми прийому ДКП. Адже таблетовану ДКП (PrEP) необхідно приймати щодня або за потреби.

Хто може взяти участь у програмі

Наразі препарат доступний у розмірі 100 річних курсів. Участь у програмі можуть взяти цисгендерні чоловіки, які практикують секс з чоловіками. Для цього потрібно заповнити форму реєстрації. Після заповнення анкети із вами зв’яжеться соціальний працівник, який розповість вам про деталі програми, проведе опитування та відповість на ваші запитання.

Щоб ви могли стати учасником програми, ваша вага має бути не менше 35 кг. Також ви повинні мати негативний ВІЛ-статус. Інші деталі щодо отримання ін’єкцій ДКП вам повідомить соцпрацівник або медичний працівник.

Де можна отримати ін’єкцію?

Отримати курс ін’єкцій Long PrEP можна буде у Києві та Львові. Деталі вам повідомить соцпрацівник під час консультації.

Що ще варто знати про Long PrEP?

Як і пероральна форма, ін’єкційна форма ДКП – це ефективний метод профілактики інфікування ВІЛ, якщо Ви:

• сексуально активні 
• маєте ВІЛ-негативний статус
• практикуєте ризикований секс
• маєте багато та/або анонімних сексуальних партнерів
• вживаєте хімічні препарати під час сексуальних контактів (хімічний секс)
• ваш сексуальний партнер живе з ВІЛ і має визначальний рівень вірусного навантаження (ВН) або не отримує АРТ, або результати його обстеження на ВН невідомі.

Також Long PrEP може бути рекомендований якщо:

• у вас виникають труднощі з регулярним прийомом таблетованої ДКП
• ви не хочете, щоб у вас побачили таблетки ДКП
• ви спробували пероральні препарати для ДКП і виявили, що така форма профілактики вам не підходить

Нагадуємо, що ін’єкційна форма ДКП препаратами тривалої дії дозволяє отримувати профілактику за допомогою однієї ін’єкції кожні 2 місяці. 

Детальніше про #LongPrEP ви можете прочитати за посиланням prep.phc.org.ua та long.prep.com.ua.

Підводячи підсумки 2023 року, ми пишаємося тим, що актуальні, гнучкі, ефективні та впливові. У 2023 році ми зробили найбільше за всі 23 роки нашого існування, розширивши обсяги на 40%, зберігаючи основний фокус та відповідаючи на виклики війни.

У розпал війни Альянс громадського здоров’я залишається ключовим партнером громадянського суспільства для держави, роблячи вагомий внесок у національну відповідь на ВІЛ, туберкульоз і гепатит.

Здається, 2024 рік буде непростим. Ми неймовірно вдячні всім нашим партнерам і донорам, громадянському суспільству і громадам, волонтерам і військовим, усім соціальним і медичним працівникам, медсестрам і лікарям, які працюють на місцях. Разом ми сильні. Разом ми змінюємо ситуацію. Разом ми перемагаємо!

У 2023 році Всесвітній день боротьби зі СНІДом другий рік поспіль відзначається в умовах триваючої російської війни проти України. Ця війна має катастрофічний вплив на людей, які живуть з ВІЛ в Україні.
Майже 20% території України окуповано росією, понад 10 мільйонів громадян було переміщено в межах або за межі України, понад 1500 медичних закладів пошкоджено або повністю зруйновано.
Для груп населення, які вважалися уразливими до війни, зокрема людей, які живуть з ВІЛ, їхня вразливість та ризики зросли в рази!
Ми з перших днів широкомасштабного вторгнення разом з іншими організаціями громадянського суспільства працюємо над забезпеченням сталої відповіді на епідемію ВІЛ та вирішенням нових гуманітарних потреб, спричинених війною.

Ділимося ситуаційним звітом щодо відповіді на епідемію ВІЛ в умовах війни: читати звіт

Вже понад півтора року ми боремося за свою землю, незалежність та свободу. Російське вторгнення в Україну спричинило багато критичних ситуацій для нашого суспільства, таких як пошкодження цивільної інфраструктури, енергетичних систем, урядових та військових будівель, медичних, освітніх та соціальних установ тощо. Тисячі людей втратили домівку, роботу, документи, родичів та вимушені були розпочати життя з початку на новому місці як всередині країни, так і за її межами.

«Наше село було на лінії бойових дій, тож, ми постійно потерпали від сильних обстрілів із важкої зброї.  Було дуже страшно весь час, адже техніку росіяни розміщували прямо перед нашим домом. Одного разу ми попросились у російських військових сходити  на сусідню вулицю за молоком (ми мали завжди повідомляти куди йдемо) і якраз розпочався обстріл. Ми одразу побігли ховатись до льоху, а наша хата вже горіла. Ввечері хати вже не було зовсім», – пригадує Олександр Михайлович, с. Шестовиця, Чернігівський р-н.

Жінки відчувають подвійний тягар відповідальності, як за своє життя, так і за життя, спокій, здоров’я своїх дітей. Багато жінок вимушені були залишити все, щоб врятувати майбутнє покоління українців. В умовах війни діти в рази більше страждають через погіршення психологічного стану,  втрату вже здобутих навичок, дружніх та родинних зв’язків, відсутність доступу до безпечних місць, а іноді – навіть до повноцінної їжі та води. Особливо важко зараз матерям, у яких діти з особливими потребами, адже саме вони є однією з найбільш незахищених категорій населення і потребують більшої уваги та піклування.

«Психолого-корекційна допомога потрібна не тільки дітям з особливими освітніми потребами, а й тим дітям, які пережили стресові ситуації. До числа таких дітей належать більшість дітей-переселенців, які приїхали у нову місцевість з окупованих територій або із зон бойових дій», – зазначили фахівці Психологічного Центру «FIDES», які організували у березні 2022 року безпечний простір, де протягом року психолого-корекційними послугами безкоштовно забезпечено 120 дітей.

З не меншими проблемами під час війни зустрічаються люди з вадами слуху, адже їм дуже складно отримати необхідну допомогу, бо майже завжди виникають проблеми з перекладом на мову жестів.

«Ми з чоловіком пенсіонери, переїхали до Дніпра з м. Бахмут. Наше житло зруйноване, а починати все з початку у 73 роки дуже важко, особливо якщо маєш проблеми зі здоров’ям. Зараз ми орендуємо житло і майже всі гроші витрачаємо на оплату помешкання. У вигляді гуманітарної допомоги ми отримали планшет з перекладачем і тепер можемо отримувати дистанційну допомогу в перекладі на українську жестову мову, що значно полегшує наше спілкування з навколишнім світом. Знаєте, коли опиняєшся в такому скрутному становищі у нашому віці й не маєш змоги попросити про допомогу, бо тебе не розуміють чи ти не розумієш – цей перекладач стає єдиною надією і підтримкою», – розповідає 73-річна Тетяна, ВПО.

Загалом всі українці, тою чи іншою мірою, зіштовхнулися з різноманітними викликами і потребували чи потребують допомоги. Відчуваючи потребу українців МБФ «Альянс громадського здоров’я» та його 26 регіональних партнерів зуміли в перші місяці війни швидко та ефективно мобілізувати свої сили та розгорнути гуманітарну діяльність майже в усіх областях України окрім окупованих територій.  Це стало можливим за вагомої фінансової підтримки британського Комітету з надзвичайних ситуацій (DEC) і потужної технічної допомоги британської благодійної організації Christian Aid.

В рамках гуманітарної діяльності серед людей розповсюджуються набори гуманітарної допомоги, такі як: їжа та засоби гігієни, побутова хімія або сертифікати для придбання товарів в мережах супермаркетів, сертифікати на закупівлю ліків в аптеках. Також, для дітей надаються набори дитячого харчування, підгузки та інші необхідні товари. Дуже важливим та жаданим напрямком роботи стало максимальне розширення доступу до послуг медичного, психологічного, юридичного консультування, соціального супроводу та/або переадресації до партнерських організацій і спеціалізованих закладів (наприклад, заклади охорони здоров’я, юридичні агенції, центри соціальної допомоги тощо). В офісах НУО, шелтерах, модульних містечках для ВПО, волонтерських центрах, на базі мобільних амбулаторій і на вокзалах, у віддалених ОТГ і в центрах обласних міст з людьми працюють досвідчені фахівці для розв’язання їх проблем, пов’язаних з війною.

• Евакуація та комплексна консультативна допомога

Аліна, молода мама-одиначка, зі своєю новонародженою донькою була евакуйована зі Слов’янська до Дніпра. Жінка залишилася одна з дитиною і потребувала підтримки. Через війну, юний вік, скрутне становище та втрату паспорта, дівчина не мала ні коштів на проживання, ні змоги оформити дитячі виплати та допомогу для ВПО. Аліні було надано консультації спеціалістів, безкоштовне проживання з харчуванням у шелтері протягом трьох діб, після чого її з донькою перевезли до міста Казатин, Вінницької обл. для подальшого проживання. Наразі вона з дитиною перебуває у безпечному місці, де їм надано безкоштовне тимчасове житло та все необхідне для проживання.

• Психологічна допомога

«Я звернулася за допомогою до благодійної організації зазначивши, що потребую психологічної підтримки. Психологиня центру запросила мене на консультацію, і згодом я почала ходити регулярно, хоча раніше ніколи не була у психолога. Завдяки взаємодії з психологом мені легше вдається себе скоординувати в різних життєвих обставинах, також покращилися стосунки з дітьми», – розповідає Алла, мешканка Сєвєродонецьку, що була змушена тікати від війни.

Зараз у жінки значно покращився психоемоційний стан, вона часто бере участь у благодійних заходах, в тому числі як волонтер.

• Медико-соціальна допомога

«Лікування постійно доводилося відкладати: як мати, я завжди спочатку турбувалася про стан здоров’я дітей, а потім вже про свій, якщо буде час та ресурси. Завдяки гуманітарному проєкту я отримала допомогу та підтримку у вигляді необхідних медикаментів,  консультації соціального працівника про те, як боротися зі стресом та про працевлаштування. Наразі я маю велику мотивацію до працевлаштування, цілеспрямовано шукаю роботу, ходжу на співбесіди», – говорить 43-річна Світлана, клієнтка програми ЗПТ, Полтавська обл. – «Хочу висловити свою подяку всім людям, які відгукнулися на моє прохання про допомогу. Зараз я відчуваю полегшення, бо початок лікуванню покладено, а це – найголовніше. Впевнена, що я його продовжу, стан мого здоров’я покращиться і мені буде значно легше працювати та забезпечувати моїх дітей».

«Навіть страшно згадувати як я з маленькою донечкою втікала з Херсону. Ось так, в чому були, в тому і побігли, коли з’явилася можливість визволитися. Грошей не було взагалі і на наше щастя, працівники однієї благодійної організації допомогли нам влаштуватися в шелтері. Єдине, що я тоді відчувала – це безпорадність та відчай. Мені здавалося, що життя закінчене і майбутнього більше не існує. Я практично не спала та увесь час відчувала страх», – розповідає Наталія, ВПО з Херсону. Коли жінка звернулася за допомогою до БО «БФ «Громадське здоров’я», їй було надано безпечний притулок та консультації всіх необхідних спеціалістів. Протягом всього часу проживання у шелтері, жінка отримує безкоштовне харчування, медикаментозне лікування, консультування юриста та психолога. Зараз вона почала відвідувати тренінги, які організовуються для мешканців закладу.

За рік роботи проєкту допомогу отримали 218 718 осіб, серед яких ВПО, сім’ї з дітьми, люди з обмеженими можливостями, представники груп, що найбільше уразливі до ВІЛ-інфікування тощо. Серед цих осіб, продуктовими, гігієнічними, дитячими наборами та/або медикаментами/домашніми аптечками забезпечено 18 903 особи, 9046 людей знайшли притулок у безпечних місцях,  2624 особи отримали адресну фінансову допомогу.

Проєкт активно підтримував ініціативи спільнот – це коли розв’язання проблем в конкретній громаді беруть на себе самі мешканці громади, які самостійно згуртувалися. Такі вмотивовані ініціативні групи могли взяти участь у відкритих конкурсах, які проводилися в 16 регіонах України і отримати фінансування на міні-проєкт, спрямований на подолання певних проблем або задоволення потреб мешканців громади.

«Завдяки впровадженню проєкту «Рукавичка – тепла і безпечна ночівля на блокпості поліції для нужденних» нам вдалося дообладнати 7 блокпостів поліції та створити пункти ночівлі людей,  які оснащені генераторами, обігрівачами, розкладачками, столами, лавками, автоматами для гарячих напоїв та стільцями для комфортного перебування. Це дало змогу допомогти понад сотні людей, які виїхали з окупації і не мали житла, а також тим, які через відсутність світла, електроенергії та теплопостачання не мали умов ночівлі вдома», – ділиться результатами роботи ініціативна група з  ГО «Мелітопольська волонтерська група «ПАТРІОТ», яка виграла фінансування для облаштування семи «Пунктів Незламності», що функціонують цілодобово і є безкоштовними для тимчасового перебування людей, які евакуюються з окупованих територій.

У період з 01 вересня 2022 року по 31 серпня 2023 року фінансуванням було підтримано 199 міні-проектів ініціативних груп з 20 областей країни. Міні-проекти стосувалися розв’язання найрізноманітніших  проблем громад: від ремонтів, облаштування тимчасових прихистків для ВПО, бомбосховищ, дитячих майданчиків та приміщень для роботи гуртків, лагодження комунікацій, забезпечення паливними матеріалами, відкриття швейних майстерень, громадських пралень, кухонь, пекарень і до освітніх, корекційних, реабілітаційних заходів. Результатами таких ініціатив досі з вдячністю користуються 153 935 мешканців різних громад.

Наприклад, ініціативна група мешканців села Застугна, що на Київщині, завдяки перемозі у конкурсі міні-грантів змогла облаштувати меблями та інвентарем приміщення сільського будинку культури для проведення різноманітних дитячих гуртків, майстер-класів, навчання дітей з кількох прилеглих сіл.  Крім цього, було обладнано окремі кімнати, де розміщено медичний кабінет. В ньому  безкоштовні медичні послуги отримують не тільки мешканці села Застугна, а і інших сіл. «Наша ініціативна група піклується про благоустрій села, постійно складає списки потреб, виявляє нові проблеми, що необхідно вирішити, ставить перед собою амбітні цілі. Ми дуже раді, що в такий складний для країни час є проєкти соціального спрямування, які допомагають покращити життя малозахищених верств населення», – говорить Тетяна Пасічник, староста с. Застугна.

Нещодавнє оцінювання в режимі реального часу, проведене міжнародною релігійною організацією ACT Alliance показало, що підхід із залученням людей та ініціативних груп до розв’язання проблем своїх громад є найкращою практикою для підтримки та підсилення планів локалізації гуманітарної допомоги в Україні.

«За час діяльності проєкту ми змогли переконатися, що мікро-гранти дають змогу ініціативним групам швидко задовольняти нагальні потреби і використовувати різні можливості своїх громад для вирішення актуальних проблем. Всі ініціативи надходять виключно від громад, які краще знають ситуацію на місцях, бачать найефективніші шляхи подолання викликів. Це підтверджує індивідуальність та важливість даного підходу. Ми стали свідками незліченної кількості яскравих прикладів місцевих ідей, спрямованих на швидке подолання наслідків війни в Україні. Настав час ще активніше підтримувати людей, які не сидять склавши руки, а вирішують проблеми власними зусиллями, залучаючи свою спільноту», – Марина Варбан, старша менеджерка програми гуманітарної підтримки, МБФ «Альянс громадського здоров’я».

Підбиваючи підсумки діяльності проєкту «Інтегрована гуманітарна відповідь в умовах війни та післявоєнного відновлення» за рік, ми можемо стверджувати, що це був хороший старт, ми гідно здолали цей шлях, допомогли тисячам нужденних. Ми стали сильнішими та мудрішими. Але ще дуже багато роботи попереду. Значна частина цієї роботи полягатиме у створенні можливостей для формування та розвитку місцевих ініціатив, забезпеченні доступності ресурсів і допомоги в їх ефективному використанні для підтримки усіх, хто її потребуватиме.

Для цього МБФ «Альянс громадського здоров’я» продовжуватиме надавати субгранти регіональним партнерським НУО та регулярно оголошуватиме у себе на сайті відкриті конкурси міні-грантів https://aph.org.ua/uk/tendery/programni-konkursy/

Додаткова інформація:

Команда Альянсу громадського здоров’я вже 23 роки допомагає людям отримати доступ до профілактики, діагностики та лікування ВІЛ, гепатитів, туберкульозу, захищає права людини та надає гуманітарну підтримку. Організація має великий досвід успішного впровадження комплексних широкомасштабних інтервенцій в усіх областях України у плідній співпраці з НУО, ключовими спільнотами, державними, комунальними, приватними закладами, бізнес-структурами тощо.

12-13 вересня відбувся тренінг із впровадження ін’єкційного каботегравіру тривалої дії (CAB-LA) в якості ДКП в Україні. Ця подія стала важливим кроком для покращення догляду за пацієнтами та зниження поширення ВІЛ-інфекції.

Україна є першої країною в Центральній та Східний Європі та Центральній Азії, яка отримала дану унікальну можливість для профілактики ВІЛ серед ключових груп населення за технічної підтримки PEPFAR та за сприяння Альянсу громадського здоров’я та Центру громадського здоров’я МОЗ України.

Ольга Гвоздецька, в.о. Генерального директора Центру громадського здоров’я МОЗ України, відкриваючи захід, зазначила, що це безпрецедентна можливість для України приєднатися до переліку країн, які отримали доступ до CAB-LA. «Нам потрібно тут і зараз відпрацювати те, що ми маємо, показати кращі практики впровадження і ще раз заявити, що Україна, незважаючи на те, в якому стані вона знаходиться, не зупиняється, не відступає, а навпаки, рухається вперед. Ми досить прогресивні і готові до інновацій, навіть в умовах воєнного стану”.

Андрій Клепіков, виконавчий директор Альянсу громадського здоров’я, поділився досвідом адвокації цієї можливості для України:

“Це справді визначний день. Протягом 2,5 років ми вели безліч переговорів і аргументували необхідність у CAB-LA, але часто чули у відповідь, що це не на часі. Проте, не втрачали мотивацію та йшли вперед. Отримавши відмову від топ-менеджменту фармацевтичних компаній, ми скористалися нашим останнім шансом – підтримкою PEPFAR та, спираючись на глобальну стратегію для впровадження інноваційних програм, досягли своєї мети”.
Аарон Бенкс, координатор PEPFAR в Україні, пригадав, що 7 місяців тому, коли до його команди звернулися представники громадянського суспільства та уряду з проханням пілотувати найсучаснішу або принаймні ін’єкційну форму доконтактної профілактики в розпал російської війни, він сприйняв цей виклик як фантастичну ідею. Проте зараз він переконався, що сьогоднішня історія – це історія про інновації в українській системі охорони здоров’я, і якщо Україна чогось і навчила світ, то це ніколи не сумніватися у відданості та силі! 

Зазначимо, що пілотний проєкт в Україні впроваджується Центром громадського здоров’я МОЗ України у партнерстві із Альянсом громадського здоров’я та ГО “Альянс.Глобал”. В рамках пілотного пілотного проєкту передбачається залучення 100 чоловіків, які мають секс з чоловіками (ЧСЧ), в Києві та Львові протягом двох років. На відміну від таблетованої ДКП, яка вживається щоденно або «на вимогу», одну ін’єкцію каботегравіру буде достатньо робити один раз на два місяці. Перші клієнти отримають CAB LA вже в грудні цього року.

Під час тренінгу було висвітлено численні аспекти впровадження CAB-LA, включаючи його ефективність, протоколи впровадження, критерії включення та протипоказання, менеджмент клієнтів та алгоритми обстеження. Важливою складовою стало навчання фахівців з “команд впровадження” залученню та супроводу клієнтів, які отримують CAB-LA, а також обліку даних. Спікери, в свою чергу, поділилися найкращими практиками та глибокими знаннями: історією впровадження, нормативно-правовим підґрунтям, ключовими стандартами PEPFAR, міжнародним досвідом використання CAB-LA в якості ДКП, концепцією пілотного проекту, методикою залучення клієнтів до отримання терапії та менеджменту клієнтів, включаючи клініко-лабораторний моніторинг. Даний обмін досвідом був надзвичайно корисним та інформативним. 

“Це досягнення є важливим кроком у нашій роботі над забезпеченням якісного та компетентного догляду за нашими пацієнтами. Ми вдячні всім учасникам тренінгу за їхню важливу роботу та присвяченість цій справі і щиро дякуємо спікерам за їхні важливі внески в розвиток медичної практики в Україні”, – підсумували організатори тренінгу.

Додаткова інформація: https://prep.phc.org.ua 

Регіональний проєкт #SoS_2.0, що фінансується Глобальним фондом та впроваджується консорціумом організацій за координацією Альянсу громадського здоров’я, включає діяльність Європейського бюро ВООЗ та Центру PAS щодо реформування діагностики ВІЛ-інфекції в регіоні Східної Європи та Центральної Азії (СЄЦА), що дозволить покращити перші 95% показників ВІЛ-каскаду в регіоні, піднявши їх з нинішніх трохи більше ніж 60%.

У рамках цієї діяльності 19-21 вересня 2023 року в Анкарі відбулася регіональна консультація, яка об’єднала експертів Європейського бюро ВООЗ, Центру PAS, ВІЛ та лабораторних служб з Азербайджану, Грузії, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Таджикистану, Туреччини, України та Узбекистану.

Низькопорогове, раннє та швидке виявлення ВІЛ має вирішальне значення для зупинення епідемії ВІЛ/СНІДу в країнах СЄЦА – більшість випадків передачі ВІЛ (10-50%) відбувається від людей, які перебувають в гострих стадіях ВІЛ-інфекції (протягом перших 10-12 тижнів інфікування). Таким чином, ті тести на ВІЛ, які дозволяють виявити ВІЛ на ранніх стадіях (наприклад, ШТ 4-го покоління – на 17-й день інфікування), мають бути пріоритетними порівняно з методами, які виявляють ВІЛ пізніше (вестерн-блот, або ВБ, на 36-й день інфікування або пізніше, коли з’являються антитіла). ВООЗ рекомендує три послідовні швидкі діагностичні тести (ШДТ) як стандарт діагностики ВІЛ-інфекції та відмову від використання ВБ; це дозволить проводити ранню (з перших днів інфікування), точну (99% точність) та швидку (протягом однієї години) діагностику.

Більшість країн СЄЦА все ще далекі від стандарту діагностики 3 ШДТ (Киргизстан, Молдова та Україна є яскравими винятками) і значною мірою покладаються на лабораторну діагностику. З різних причин: страх “неточного” діагнозу без участі лабораторії, відсутність зареєстрованих тестів у країні для забезпечення точної діагностичної комбінації тестів, страх співробітників лабораторій втратити роботу. Також 3 з 9 країн, присутніх на зустрічі, використовують ВБ, не рекомендований ВООЗ.

На зустрічі, в рамках проєкту #SoS_2.0, дуже важливо підкреслили, що при переході на алгоритм 3 RDT лабораторії будуть і надалі суттєво залучені – в першу чергу для контролю і, таким чином, сприяння підвищенню якості тестування (через розробку настанов, навчання персоналу, сприяння зовнішньому контролю якості, моніторингу та дослідженням тощо). Для прикладу, в Україні налічується 25 000 пунктів тестування на ВІЛ та 30 регіональних лабораторій – таким чином, національна референс-лабораторія України має багато роботи, щоб забезпечити контроль якості тестування на ВІЛ-інфекцію.

Цікавим досвідом оптимізації тестування на ВІЛ поділилася Молдова, яка в своєму поточному алгоритмі діагностики ВІЛ використовує 2 швидких тести та тестування ВН за допомогою GeneXpert. Такий підхід дозволив діагностувати 56% усіх нових випадків ВІЛ-інфекції у 2022 році лише за один день.

Дуже надихає те, що така консультативна робота та обмін досвідом, як зустріч в Анкарі, приносить результати для спрощення алгоритмів тестування на ВІЛ у країнах. Наприклад, Казахстан зараз переглядає свій алгоритм тестування, щоб перейти від ВБ і централізованого алгоритму тестування до 3 ШДТ без ВБ; це дозволить скоротити час діагностики ВІЛ-інфекції з нинішніх 3-5 днів до менш ніж 2 днів. Також передбачається, що за рахунок коштів проекту #SoS_2.0, Європейське бюро ВООЗ підтримає проведення верифікаційних досліджень комбінації ШДТ в Казахстані та Грузії, які стануть основою для модифікації алгоритмів тестування на ВІЛ-інфекцію на основі 3 ШДТ.

Про це розповіла завідувач лабораторії ВІЛ-сервісу Казахстану Галія Таджибаєва, присутня на зустрічі в Анкарі: “В рамках проекту #SoS_2.0 був проведений порівняльний аналіз економічної ефективності поточного алгоритму тестування на ВІЛ-інфекцію в Казахстані з рекомендованим ВООЗ. Його висновки були дуже корисними для подальшої роботи по впровадженню нової стратегії тестування на ВІЛ в Республіці Казахстан”.